Рішення № 141009979, 23.10.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1817/26

Провадження № 2/930/1370/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2026 року м. Немирів

Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Науменка С.М.,

при секретарі судового засідання Андрущак Л.П.,

з участю учасників справи: представника позивача адвоката Головенко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку загального позовного провадження в місті Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Немирівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування та виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом про визнання права власності в порядку спадкування та виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина. Яка складається з 7/100 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 .

Вона ОСОБА_1 , являється єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , на праві спільної часткової власності належало 7/100 частини будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 24.12.1997 року Немирівською державною нотаріальною конторою.

Так, на даний час вона вирішила оформити свої спадкові права на частину житлового будинок після смерті ОСОБА_5 , про те коли вона звернулася з цього приводу до нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з тим, що на даний об`єкт 07 квітня 2015 року був відкритий розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №614697505230 та те, що даний розділ знаходиться в процесі поділу. Оскільки, під час виділу деякими співвласниками частки у спільній частковій власності з спільної часткової власності були виділені в натурі у особисту приватну власність деякі складові частки об`єкта та господарські будівлі, зазначені в розділі, змінилися технічні характеристики об`єкта, інформація в Державному реєстрі речових прав на даний об`єкт не відповідає технічній характеристиці об`єкта, який залишився в результаті поділу, що не дає можливості встановити загальну та житлову площу об`єкта та господарські будівлі, які залишились в спільній частковій власності співвласників, які не виділили свою частку в даному об`єкті.

Крім того, на даний час вона вже оформила свої спадкові права на земельну ділянку, площею 0,0526 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.04.2026 року.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Також співвласниками вказаного вище будинку є відповідачі.

Так, зокрема відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.07.2026 року за №485102394 на спірний житловий об`єкт дійсно відкритий розділ №614697505230 в якому зазначено що об`єкт перебуває в процесі поділу та з якого вбачається запис про право власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 погашено та перенесено до нового розділу, а також вбачається наявність записів про право спільної часткової власності на спірний об`єкт ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які свої частки на даний час не виділили та які вказані нею відповідачами по даній справі як співвласники спірного об`єкта нерухомості.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи дробовому вираженні.

У постанові Верховного суду від 28 липня 2021 року у справі №310/7011/17 (провадження №61-7153св20) визначено, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки. Існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок два співвласники); (б) єдність об`єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно із частинами першою-третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

На даний час ОСОБА_1 , бажає скористатися своїм правом на виділ у натурі частки свого спадкового майна, проте не може цього зробити, оскільки не може нотаріально оформити своє право на спадщину.

В зв`язку з цим позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 7/100 частини житлового будинку.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Головенко Є.В., позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник відповідача Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, через електронний суд подав заяву про розгляд справи у відсутність представника Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24.12.1997 року Немирівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5 належить 7/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , являється єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.07.2026 року за № 485102394 на спірний житловий об`єкт дійсно відкритий розділ №614697505230 в якому зазначено що об`єкт перебуває в процесі поділу та з якого вбачається запис про право власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , погашено та перенесено до нового розділу, а також вбачається наявність записів про право спільної часткової власності на спірний об`єкт ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , які свої частки на даний час не виділили.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до ч.1ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Згідно з ч. 1ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ч. 3ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), співвласнику передається частина нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Як роз`яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» /зі змінами/, у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Відповідно до п.6 вищенаведеної Постанови при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом /квартиру/. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Зазначена правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 ЦК), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому в законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи, що 7/100 частини спільної часткової власності на житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 належить позивачу на законних підставах, їх виділення не суперечить закону та не порушує інтересів інших співвласників. З огляду на наявність технічної можливості виділу в натурі зазначених 7/100 часток із об`єкта нерухомого майна, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 16, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст.ст.2, 5, 10, 12, 76-82, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Немирівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування та виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , право власності на 7/100 частини житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Виділити у натурі у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) житловий будинок літ. «А», що складається: «1-2» - кімната площею 13,2 кв. м., «1-3» - кімната площею 18,2 кв. м., «1-4» - прихожа площею 10,0 кв. м., «1-5» - коридор площею 4,5 кв. м., прибудову літ. «а8» що складається: «1-1» - кухня площею 8,8 кв. м., тамбур літ. «а5», що складається: «1-6» - тамбур площею 4,7 кв. м., загальною площею 59.4 кв. м., житловою площею 31,4 кв. м., з господарськими будівлями: літ. «Д» - сарай, літ. «Ж» - сарай, літ. «Жпід», - погріб, літ. «У1» - туалет, та припинити її право спільної часткової власності на житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко