Рішення № 141009384, 27.10.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/918/2026

Справа № 134/1585/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 жовтня 2026 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі : головуючого - судді Лабая О.В.

за участю секретаря судового засідання Трачук С.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження у селищі Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 484135-КС-001 від 30.12.2023 року в розмірі 9252,76 грн. витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 30.12.2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 484135-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку.

Боржник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав у зв`язку з чим станом на 23.07.2026 року утворилася заборгованість в розмірі 9252,76 грн що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 3000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 5802,76 грн., сума прострочених платежів за комісією 450,00 грн.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 08.09.2026 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в позовній заяві вказав про розгляд справи без участі представника та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відповідності із ст.ст. 223, 279, 280-282 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.12.2023 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_2 був укладений договір № 484135-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кред. Електронна форма)(далі Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію щодо укладення договору внаслідок чого 06.11.2025 11:07:39 клієнтом здійснено підписання Договору клієнтом одноразовим індикатором UA-5939, що підтверджується візуальною формою послідовності клієнта складеною ТОВ «Бізнес позика»

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах визначених договором та правилами надання споживчих кредитів.

Пунктом 2.3. Кредитного договору визначено строк на який надається кредит 16 тижнів. Строк дії договору до 20.04.2024 року (п. 2.7.)

Пунктом 2.4 договору Кредитного договору визначено, що стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000 % фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору.

Пунктом 2.5. кредитного договору сторони погодили, що комісія за надання кредиту 450,00 грн.

Дата повернення кредиту 20.04.2024 (п. 2.11).

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 договору.

Пунктом 12 Кредитного договору визначено номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Позивач виконав зобов`язання за Кредитним договором щодо надання кредиту в сумі 3000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід».

Відповідач ОСОБА_1 скориставшись кредитними коштами, не виконує належним чином умови договору за Кредитним договором у зв`язку з чим станом на 23.07.2026 року утворилася заборгованість в розмірі 9252,76 грн що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 3000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 5802,76 грн., сума прострочених платежів за комісією 450,00 грн.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором 484135-КС-001 від 30.12.2023 року суми прострочених платежів по тілу кредиту 3000,00 грн. та прострочених платежів за комісією 450,00 грн.

Однак суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним договором позики в сумі 5802,76 грн

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) 1,5 %.

Водночас частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Пунктом 9 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, за ставкою вказаною у п. 2.4. Договору (п. 3.2 Кредитного договору).

Пунктом 2.4 договору Кредитного договору визначено, що стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000 % фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 ст.627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Враховуючи, що Кредитний договір було укладено 30.12.2023, тобто після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», умови укладеного між сторонами договору щодо встановлення процентної ставки 2,0000000 в день, відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», є нікчемними.

Так за користування кредитними коштами в період 30.12.2023 року по 20.04.2024 (113 днів), розмір процентів становить 3390,00 грн із розрахунку: 3000,00 гривень х 113 днів х 1 % день;

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги про стягнення заборгованості відсотків за користуванням кредиту підлягають частковому задоволенню в сумі в сумі 3390,00 грн не підлягають задоволенню.

Ураховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 6840,00 грн. що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 3000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 3390,00 грн. сума прострочених платежів за комісією 450,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Бізнес Позика» та адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» 15.05.2026 укладений Договір про надання професійної правничої допомоги. Згідно рахунку -фактури № 05-484135-КС-001 від 15 травня АО «Правовий баланс» надало послуги на суму 10000,00 грн.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1970,18 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язанні із розглядом справи у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати понесені на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1480,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором 484135-КС-001 про надання кредиту від 30.12.2023 року в розмірі 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) суму судового збору в сумі 1970,18 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1480,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя