Рішення № 141009053, 27.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/3373/24

Провадження № 2-др/463/23/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

за участю секретаря Заверухи О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника позивача Мидзка Р.В., про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «По вул. Лисака, 2», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва, -

в с т а н о в и в:

представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в якому просить суд поновити строк на подання доказів щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Стягнути з відповідачів ОСББ «По вул. Лисака, 2», ЄДРПОУ 41010214, ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22300,00 гривень.

Подану заяву мотивує тим, що з метою отримання правничої допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Мидзкою Романом Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги №26/23 від 20 липня 2023 року (надалі - Договір). З метою отримання представництва інтересів у цій справі між КЛІЄНТОМ. та адвокатом Мидзкою Р. В. був укладений протокол узгодження гонорару до договору про надання правової допомоги №26/23 від 20 липня 2023 року. Заявлена до відшкодування сума витрат на правничі послуги у суді першої інстанції є сплаченою адвокату, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 20 липня 2023 року та 23 квітня 2026 року. Розрахунок вартості наданих послуг правничої допомоги підтверджується Актом приймання-передачі послуг від 24 квітня 2026 року. Рішення Личаківського районного суду м. Львова датоване 15 квітня 2026 року. В судовому засіданні 15 квітня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, його оголошення було відкладено. Повний текст рішення представник позивача отримав на електронну пошту 21 квітня 2026 року. Отже, строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення є припиненим з поважних причин та може бути поновлений за клопотання позивача.

Адвокатом Гринишин П.С., який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було подано заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу викладене вище вважає, що покладення судових витрат на Відповідача є неправильним і несправедливим, у зв`язку: із відсутністю переліку виконаних робіт (детального опису), відсутній акт прийняття даних робіт (відсутнє підтвердження факту прийняття даних робіт), пропуском терміну на стягнення витрат.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.

Представником заявника, адвокатом Гринишин П.С., який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було подано заяву в якій просить розгляд заяви проводити без його участі та участі його довірителя.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд зави про ухвалення додаткового рішення суду за відсутності сторін.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Щодо строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23) зазначено, що: "у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат".

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15.04.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСББ «По вул. Лисака, 2», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва задоволено. Зобов`язано знести самочинно встановлений елемент благоустрою - мангал для використання відкритого вогню для приготування їжі, який знаходиться у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_4 , з компенсацією витрат, пов?язаних з таким знесенням, з відповідачів "ОСББ ПО ВУЛ. ЛИСИКА, 2", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСББ «По вул. Лисака, 2», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. в рівних частках.

У своїй заяві представник відповідача покликається на те, що повний текст рішення представник позивача отримав на електронну пошту 21 квітня 2026 року про що долучає відповідні докази.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15.04.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСББ «По вул. Лисака, 2», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва задоволено. Зобов`язано знести самочинно встановлений елемент благоустрою - мангал для використання відкритого вогню для приготування їжі, який знаходиться у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_4 , з компенсацією витрат, пов?язаних з таким знесенням, з відповідачів "ОСББ ПО ВУЛ. ЛИСИКА, 2", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСББ «По АДРЕСА_4 », ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. в рівних частках.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. ч. 4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час розгляду цивільної справи № 753/15687/15-ц (постанова від 14.11.2018р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За своєю юридичною природою, договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, зміст якого розкривається главою 63 ЦК України і за загальним правилом, перед його укладенням сторони користуються свободою розсуду щодо визначення його умов, однак з врахуванням, серед іншого, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 6, 627 ЦК України).

Процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, відтак, навіть фіксованість гонорару у договорі не є безумовним обов`язком суду стягнути такий.

Згідно з матеріалами справи професійна правнича допомога надана позивачу на підставі договору про надання правової допомоги №26/23 від 20 липня 2023 року, протоколом узгодження гонорару до договору про надання правової допомоги №26/23 від 20 липня 2023 року, прибутковими касовими ордерами від 20 липня 2023 року та 23 квітня 2026 року.

Щодо доводів представника відповідача в частині відсутністі переліку виконаних робіт (детального опису) та акту прийняття даних робіт, суд зазначає наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З метою отримання правничої допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Мидзкою Романом Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги №26/23 від 20 липня 2023 року (надалі - Договір).

З метою отримання представництва інтересів у цій справі між КЛІЄНТОМ. та адвокатом Мидзкою Р. В. був укладений протокол узгодження гонорару до договору про надання правової допомоги №26/23 від 20 липня 2023 року.

Сума витрат на правничі послуги у суді першої інстанції є сплаченою адвокату, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 20 липня 2023 року та 23 квітня 2026 року.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення нею витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява з додатками, заява про судові витрати з додатками, всі копії документів завірені представником позивача, також долучені копії прибуткових касових ордерів від 20 липня 2023 року та 23 квітня 2026 року про сплату позивачем витрат на правничу допомогу.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і наданих послуг, час, витрачений адвокатами на надання послуг та обсяг таких послуг, з врахуванням таких засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає до часткового задоволення, тобто у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 270, ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання про ухвалення додаткового рішення.

заяву представника позивача Мидзка Р.В. про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.

Стягнути з відповідачів ОСББ «По вул. Лисака, 2», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

В задоволенні решти заяви відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСББ «По вул. Лисака, 2» (місцезнаходження: 79495, м. Львів-Винники, вул. Лисика, 2, ЄДРПОУ 41010214 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Суддя: Нор Н.В.