Ухвала суду № 141008922, 27.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9439/26

1-кс/308/6247/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції , заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42025000000000626 від 01.08.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_8 ,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження №42025000000000626 від 01.08.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (справа №308/9439/26, провадження №1-кп/308/798/26). Головуючим суддею у провадженні є ОСОБА_8 .

Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 заявлено відвід судді ОСОБА_8 , доводи якого зводяться до того, що суддя демонструє небезсторонність щодо справи його підзахисного. Посилаючись на ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 2 і 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та практику Європейського суду з прав людини, захисник наголосив, що безсторонність суду підлягає оцінці за суб`єктивним та об`єктивним критеріями, а правосуддя має не лише здійснюватися, але й бути очевидним, що воно здійснюється.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що судове засідання у цьому провадженні, призначене на 02.07.2026 р., не відбулося з поважних причин, після чого , суддя перенесла розгляд справи на 13.07.2026р., тобто , на одинадцять днів. Водночас, за відомостями вебпорталу «Судова влада України» (https://court.gov.ua/fair/), в інших справах, які перебувають у провадженні цього судді, проміжки між судовими засіданнями є суттєво більшими, а саме: у справі №308/11204/25 - з 02.07.2026р. на 30.09.2026 р. (майже три місяці); у справі №308/13356/24 - з 09.07.2026р. на 30.09.2026 р. (більше ніж на два з половиною місяці; у справі №308/13115/21 - з 01.07.2026 на 28.07.2026 (майже чотири тижні); у справі №308/11795/22 - з 08.07.2026р. на 01.10.2026р. (більше ніж два з половиною місяці); у справі №308/8104/26р. - з 09.07.2026 р. на 28.09.2026р. (більше ніж два з половиною місяці), що на думку захисника обвинуваченого, свідчить, що суддя демонструє неоднакове ставлення до учасників кримінального провадження, підтверджується очевидна і нестримна зацікавленість судді ОСОБА_8 по відношенню до справи незаконно обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Стверджує, що суддя діє не за принципом рівності та безсторонності, а навпаки, вважає, що справа ОСОБА_4 для неї є особливо важливою, на відміну від інших справ, засідання у яких суддя призначає із періодичністю, вочевидь з урахуванням навантаженості та інших обставин.

Вказані обставини у заяві , за твердженням захисника, надають підстави не довіряти судді та викликають сумнів у тому, що вона може забезпечити достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву щодо своєї безсторонності.

Також як підставу для відводу захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що сторона захисту не довіряє судді через небезсторонність на користь сторони обвинувачення, оскільки , вона є типовим представником системи, який здійснює судочинство з винятково обвинувальним ухилом. Судова система України виносить у 20 - 60 разів менше виправдувальних вироків ніж у США чи Британії. Зазначає, що у Західній Європі ухвалюється 20-30% виправдувальних вироків.

Вказує, що за даними єдиного державного реєстру судових рішень суддею ОСОБА_9 на посаді судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ухвалено 188 вироків. Із них, лише один виправдувальний вирок у справі №308/11930/22 від 30.07.2о26 року винесено суддею ОСОБА_8 .. Тобто, суддя ОСОБА_8 демонструє винятково каральне, з обвинувальним ухилом репресивне судочинство, що надає підстави не довіряти судді.

На переконання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , наведеним у письмовій заяві підтверджується очевидна і нестримна зацікавленість судді ОСОБА_10 по відношенню до справи незаконно обвинуваченого ОСОБА_4 . Тобто, суддя діє не за принципом рівності та безсторонності, а навпаки, вважає, що справа ОСОБА_4 для неї є особливо важливою, на відміну від інших справ, засідання у яких суддя призначає із періодичністю, вочевидь з урахуванням навантаженості та інших обставин.

Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, захисник просив відвести суддю ОСОБА_8 від розгляду цієї справи.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримав заявлений відвід судді ОСОБА_8 у повному обсязі, просив задовольнити. Зазначив, що наведені ним доводи та надані докази у достатній мірі доводять неупередженість та зацікавленість судді ОСОБА_10 по відношенню до справи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід головуючого судді, зазначив, що наведені захисником обставини не свідчать про упередженість судді чи її заінтересованість у результатах кримінального провадження. На думку прокурора, призначення судового засідання на найближчу можливу дату зумовлене необхідністю забезпечення розгляду кримінального провадження у розумні строки та саме по собі не може розцінюватися як надання переваг будь-якій зі сторін. При цьому різниця у проміжках між судовими засіданнями в різних кримінальних провадженнях може бути зумовлена їх складністю, кількістю учасників, зайнятістю сторін та завантаженістю суду. Захисником не наведено об`єктивних даних, які б свідчили про наявність обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а тому прокурор просив відмовити у задоволенні заяви про відвід.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли.

Згідно ч. 3 ст. 81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Відкладення розгляду заяви про відвід судді не забезпечить дотримання розумних строків розгляду справи та вимог ст. 28 КПК України.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши заяву про відвід та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Згідно з ч. 5 вказаної норми відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

В силу ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, викладені у ст. 75 КПК України, і їх перелік є вичерпним. Захисник посилається на п. 4 ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв (рішення у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.12.2009, п. 66). За суб`єктивним критерієм оцінюються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або прихильність у цій справі. При цьому існує презумпція особистої безсторонності судді, доки не надано доказів протилежного. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких законних сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім («Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 38).

При тлумаченні змісту поняття «обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді» необхідно дотримуватися балансу між виправданою необхідністю застосування широкого тлумачення цієї категорії та недопустимістю зловживання наявністю такого права. Заява про відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність, а особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.

В обґрунтування заяви про відвід захисник ОСОБА_5 наводить наступні доводи 1) різницю в тривалості проміжків між судовими засіданнями, призначеними суддею ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні та в інших кримінальних провадженнях, які перебувають на її розгляді, що, на його думку, свідчить про «очевидну і нестримну зацікавленість» судді у справі ОСОБА_4 ; 2) статистику ухвалених суддею вироків (188 вироків, з яких лише один виправдувальний), на підставі якої захисник робить висновок про обвинувальний ухил у діяльності судді та, відповідно, про недовіру до неї з боку сторони захисту.

Суд зазначає, що призначення дати судового засідання та визначення тривалості перерви між засіданнями є процесуальною дією головуючого судді у справі , який здійснюється з урахуванням складності та обсягу конкретного провадження, кількості його учасників, їхньої зайнятості, завантаженості суду і судді та необхідності дотримання розумних строків (ст. 28 КПК України). Сама по собі відмінність у проміжках між судовими засіданнями в різних провадженнях , не свідчить про наявність у судді особистих прихильностей, уподобань чи заінтересованості в результатах розгляду, не доводить надання переваг одній зі сторін і не вказує на порушення прав сторони захисту. Навпаки, призначення засідання у цьому провадженні на ближчу дату відповідає завданню розгляду справи в розумні строки.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід поданої захисником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , судове засідання, призначене на 02.07.2026р., не відбулося з поважних причин, про що зазначає і сам захисник, після чого , розгляд справи було призначено на 13.07.2026р., тобто , з проміжком в одинадцять днів. Призначення засідання на ближчу дату після того, як попереднє засідання не відбулося, відповідає вимозі розумних строків кримінального провадження (ст. 28 КПК України) і саме по собі не свідчить , ні про надання переваг стороні обвинувачення, ні про ущемлення прав сторони захисту. Наведені захисником відомості про інші провадження (№308/11204/25, №308/13356/24, №308/13115/21, №308/11795/22, №308/8104/26) стосуються лише дат судових засідань. Даних про складність та обсяг цих проваджень, причини перенесення засідань захисником не надано, а тому, порівняння проміжків між засіданнями без урахування таких обставин не є достатнім для висновку про нерівне ставлення судді до учасників процесу. До того ж, із наведених захисником ОСОБА_5 даних вбачається, що й в інших провадженнях проміжки між засіданнями істотно різняться, а саме від близько чотирьох тижнів до майже трьох місяців, що узгоджується з їх залежністю від особливостей кожного провадження, а не від ставлення судді до конкретного обвинуваченого.

Крім того, ухвалення суддею процесуальних рішень та вчинення нею процесуальних дій, а також незгода з ними учасників процесу не є підставою для відводу судді, не свідчать про надання безпідставних переваг окремим учасникам процесу та можуть бути предметом оскарження у передбаченому законом порядку (роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 «Про незалежність судової влади», рішення Ради суддів України від 07.09.2017 №46).

Щодо доводів захисника ОСОБА_5 про обвинувальний ухил судді, які ґрунтуються на співвідношенні обвинувальних та виправдувальних вироків та на порівнянні з показниками судових систем США, Великої Британії і країн Західної Європи, суд зазначає таке.

Підстави для ухвалення виправдувального чи обвинувального вироку визначаються виключно за результатами судового розгляду кожного конкретного провадження на підставі оцінки доказів, а судді при здійсненні правосуддя є незалежними і підкоряються лише закону (ст. 129 Конституції України). Кількість виправдувальних вироків, ухвалених суддею в інших провадженнях, не є обставиною, що стосується розгляду даного кримінального провадження, та саме по собі не доводить ні фактичної упередженості судді, ні її заінтересованості в результатах розгляду справи щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Твердження про «типове пострадянське, винятково каральне» судочинство є оціночним судженням щодо судової системи в цілому, а не відомостями про поведінку судді в цьому провадженні. Так само оцінка захисником обвинувачення, як «незаконного» та висновок про «нестримну зацікавленість» судді у цій справі, є виключно його суб`єктивною думкою, не підтвердженою жодними об`єктивними даними про дії судді.

Таким чином, жоден із наведених у заяві ОСОБА_5 доводів ані щодо різниці в проміжках між судовими засіданнями, ані щодо співвідношення обвинувальних і виправдувальних вироків, ухвалених суддею, не підтверджує фактичної упередженості судді ОСОБА_8 та її особистої заінтересованості в результатах розгляду даного кримінального провадження, а суб`єктивний критерій безсторонності з наведених у заяві обставин встановленим не вбачається.

Разом із тим, із практики Європейського суду з прав людини випливає, що при вирішенні питання про безсторонність суду навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Кюббер проти Бельгії» від 26.10.1984, п. 26). Важливим є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справах «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Кастільо Альгар проти Іспанії» від 28.10.1998, п. 45). Згідно з п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи суддя має бути вільним від будь-якого упередження не лише реально, але й в очах розумного спостерігача. Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Думка сторони, яка заявила відвід, береться до уваги, однак , вирішальним є те, чи можуть її сумніви вважатися об`єктивно обґрунтованими. З огляду на це, відвід судді може бути обґрунтованим не лише у разі доведеності її фактичної упередженості, а й тоді, коли з об`єктивних причин у сторони виникають достатні сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи, що у захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , який є стороною кримінального провадження, склалося враження про нерівне ставлення судді до учасників різних проваджень, а також приймаючи до уваги, що відомості про проміжки між судовими засіданнями у кримінальних провадженнях, які розглядає суддя, є загальнодоступними (вебпортал «Судова влада України») та можуть бути сприйняті стороннім спостерігачем, як такі, що ставлять під сумнів її неупередженість, суд, не вдаючись до оцінки правильності визначення суддею дат судових засідань та не встановлюючи наявності фактичної упередженості судді, з метою усунення будь-яких сумнівів сторін у неупередженості суду, забезпечення довіри до правосуддя та запобігання нарікань на необ`єктивність судді, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Водночас, доводи захисника ОСОБА_5 щодо співвідношення обвинувальних і виправдувальних вироків, ухвалених суддею, об`єктивно обґрунтованих сумнівів у її неупередженості в цьому провадженні не породжують і не беруться судом до уваги, як підстава для задоволення заяви про відвід судді. .

Таким чином, зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що заява адвоката ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Окрім цього, суд констатує, що адвокатом ОСОБА_5 до суду було подано заяву про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, доводи якої зводяться до того, що наявні сумнівами в неупередженості судді ОСОБА_1 , посилаючись на твердження про незаконність діяльності Ужгородського міськрайонного суду, порушення порядку визначення судді та неналежне повідомлення про судове засідання, що, на його думку, свідчить про упереджене ставлення до сторони захисту.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Водночас, КПК України не передбачено заявлення відводу судді, який розглядає відвід іншому судді.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-81, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 від 09.10.2026 року про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_8 - задовольнити.

Відвести суддю Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_8 від участі у розгляді кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025000000000626 від 01.08.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025000000000626 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.08.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (справа №308/9439/26, провадження №1-кп/308/798/26), передати до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області , для вирішення питання про передачу на розгляд іншому судді в порядку встановленому ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Час та дата складання повного тексту ухвали 28.10.2026 року о 16 год. 45 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1