Постанова № 14100787, 28.02.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/424/2011

16 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар Кузнецов В.С.,

за участю представників позивача приватного підприємства «КУБ-Інвест»Татаринова О.С., Бороздіної Я.В. за довіреністю від 10.02.2011р.,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкаси Савенко Ю.Н. за довіреністю № 19010/10-017 від 16.07.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «КУБ-Інвест»до державної податкової інспекції у м.Черкаси про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «КУБ-Інвест», в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Черкаси щодо не реєстрації приватного підприємства «КУБ-Інвест»платником єдиного податку та щодо невидачі приватному підприємству «КУБ-Інвест»свідоцтва про право на сплату єдиного податку за ставкою шість відсотків;

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у реєстрації приватного підприємства «КУБ-Інвест»та видачі свідоцтва платника податку на додану вартість приватному підприємству «КУБ-Інвест»;

а також зобовязати державну податкову інспекцію у м. Черкаси зареєструвати приватне підприємство «КУБ-Інвест»платником єдиного податку за ставкою шість відсотків та платником податку на додану вартість, видати свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою шість відсотків та платника податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що платники єдиного податку не є платниками податку на додану вартість за винятком, коли останній сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків. Позивачем 13.01.2011р. подано заяву про право сплати єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», але всупереч вимогам п. 4 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та Порядку його видачі»№ 476 від 13.10.1998р. позивачем не отримано свідоцтва про сплату єдиного податку. Разом з тим, відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»субєкт підприємницької діяльності-юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно з Законом України «Про податок на додану вартість». Пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, в свою чергу, визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку. Згідно статті 182 Податкового кодексу України якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. Таким чином, дії відповідача щодо відмови у реєстрації приватного підприємства «КУБ-Інвест»платником податку на додану вартість з мотивів перебування позивача на спрощеній системі оподаткування суперечать власній бездіяльності щодо не видачі свідоцтва про право на сплату єдиного податку за ставкою 6 відсотків, що є підставою для визнання дій відповідача протиправними.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що для реєстрації приватного підприємства «КУБ-Інвест»платником податку на додану вартість відсутні такі обовязкові умови як в обовязковому порядку обсяг операцій не менш ніж 300000 грн., в добровільному порядку діяльність протягом 12 календарних місяців. За відсутності реєстрації позивача платником податку на додану вартість у податкового органу відсутні законні підстави для реєстрації підприємства платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач приватне підприємство «КУБ-Інвест»зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 10.01.2011р., ідентифікаційний код 37479068 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 136622), та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків з 11.01.2011р. за № 30429 (довідка про взяття на облік платника податків №20/29-012 від 11.01.2011р.).

13 січня 2011 року приватне підприємство «КУБ-Інвест»звернулось до державної податкової інспекції у м. Черкаси з заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку, згідно якої позивач відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998р. просив відповідача перевести підприємство на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 2011 року за ставкою єдиного податку 6 відсотків, визначаючи при цьому середньооблікову чисельність працюючих на дату подання заяви 2 чол., обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), майна, основних фондів за рік 800000 грн.

19 січня 2011 року приватним підприємством «КУБ-Інвест»до державної податкової інспекції у м. Черкаси подано також заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість вперше, до якої додано оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми, копію довідки з єдиного державного реєстру та копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Листом державної податкової інспекції у м. Черкаси № 2942/15-210 від 28.01.2011р. приватному підприємству «КУБ-Інвест»відмовлено в реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до п.п. 183.8 статті 183 Податкового кодексу України та п. 11 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 978 від 22.12.2010р., оскільки згідно поданих документів приватне підприємство «КУБ-Інвест»не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, п. 181.1 статті 181 та п. 182.1 статті 182 Податкового кодексу України.

24 січня 2011 року державною податковою інспекцією у м. Черкаси листом № 2029/15-117 відмовлено приватному підприємству «КУБ-Інвест»і в реєстрації платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків у звязку з тим, що підприємство не підлягає реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до п.п. 183.8 статті 183 Податкового кодексу України та п. 11 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 978 від 22.12.2010р., оскільки згідно поданих документів приватне підприємство «КУБ-Інвест»не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, п. 181.1 статті 181 та п. 182.1 статті 182 Податкового кодексу України. А також запропоновано позивачу, як новоствореному підприємству, перейти на спрощену систему оподаткування в 2011 році за ставкою 10 відсотків.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що реєстрацію особи як платника податку на додану вартість врегульовано статтями 180-184 розділу V Податкового кодексу України. Процедура реєстрації особи як платника податку на додану вартість, в свою чергу, відбувається у порядку, встановленому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 978 від 22.12.2010р. (далі по тексту Положення).

Категорії осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість мають право бути платниками податку на додану вартість, визначено у статті 180 розділу V Податкового кодексу України, зокрема платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку тощо.

Статті 181 та 182 розділу V Податкового кодексу України визначають умови за яких, такі особи можуть або зобов'язані зареєструватись як платники податку на додану вартість. При цьому реєстрація особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Так, відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Податкового кодексу України та п. 3 розділу ІІІ Положення під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Тобто, особа (у т. ч. і новостворена), окрім особи, яка є платником єдиного податку, зобов'язана зареєструватись як платник податку на додану вартість після моменту фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 300 тис. гривень. При цьому, укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг в сумі, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність наміру у особи здійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено обсяг, визначений п. 181.1 статті 181 розділу V Податкового кодексу України, не є підставою для реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до вимог зазначеного пункту Податкового кодексу України.

Згідно із п. 182.1 статті 182 розділу V Податкового кодексу України та п. 4 розділу III Положення добровільно зареєструватися як платник податку на додану вартість може лише та особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Податкового кодексу України не є платником податку на додану вартість у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої статтею 181 розділу V Податкового кодексу України суми (300 тис. грн.) та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Тобто, починаючи з 1 січня 2011 року особа, обсяг постачання товарів/послуг якої не перевищує 300 тис. грн., може зареєструватись як платник податку на додану вартість за добровільним рішенням у разі, якщо одночасно:

зареєстрована суб'єктом господарювання не менше 12 календарних місяців;

за останні 12 календарних місяців обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість сукупно становить 50 і більше відсотків загального обсягу постачання.

При цьому, якщо, наприклад, особа подала заяву у січні 2011 року, то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість здійснюється за попередні 12 календарних місяців, тобто з січня 2010 року по грудень 2010 року.

Відповідно до п. 183.8 статті 183 розділу V Податкового кодексу України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, п. 181.1 статті 181, п. 182.1 статті 182 та п. 183.7 статті 183 розділу V Податкового кодексу України, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Податкового кодексу України.

Оскільки приватне підприємство «КУБ-Інвест»на момент подачі заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість, по-перше, не мало фактично здійснених операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 300 тис. гривень, а, по-друге, не було зареєстроване суб'єктом господарювання не менше 12 календарних місяців, у відповідача були відсутні підстави як для обовязкової, так і для добровільної реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України платники єдиного податку не є платниками, зокрема, податку на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків.

Тобто, юридичні особи які обрали спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків, зобов'язані сплачувати податок на додану вартість. Відповідно до п. 6 розділу III Положення у разі переходу на спрощену систему оподаткування із сплатою податку на додану вартість юридична особа реєструється як платник податку на додану вартість у порядку, визначеному Податковим кодексом України та Положенням.

Однак, відповідно до п. 183.8 статті 183 розділу V Податкового кодексу України орган державної податкової служби відмовляє у реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, п.181.1 статті 181, п. 182.1 статті 182 та п. 183.7 статті 183 розділу V Податкового кодексу України, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Податкового кодексу України.

Отже, якщо особа, яка подала заяву про перехід на спрощену систему оподаткування обліку та звітності за ставкою єдиного податку 6 відсотків, не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, п. 181.1 статті 181, п. 182.1 статті 182 та п. 183.7 статті 183 розділу V Податкового кодексу України, то така особа не може бути зареєстрована як платник податку на додану вартість та, відповідно, не може бути переведена на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків. В той же час, така особа має право перейти на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 10 відсотків.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 04 березня 2011 року.