Ухвала суду № 141006398, 08.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6264/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Невойта П.С.,

секретаря судового засідання - Малаковської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу №466/6264/26 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання до вчинення дій,-

за участю: представника скаржника ОСОБА_1 адвоката - Левицького І.В.,

представниці заінтересованої особи державного виконавця - Осадець М.О.,

встановив:

08.07.2026 до суду звернувся адвокат Левицький Ігор Валерійович, який представляє інтереси ОСОБА_1 , із зазначеною скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України, в якій просить визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Львові від 07.11.2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях: ВП № 66903962, ВП №66903787, ВП № 66903594, ВП № 72197724, ВП № 72987970; зобов`язати Шевченківський ВДВС у місті Львові вжити заходи примусового виконання рішення суду.

В обґрунтування скарги зазначив, що державний виконавець 07.11.2024 року передчасно та безпідставно, за наявності відкритого судового провадження щодо виділу часток нерухомого майна боржника, виніс постанови про повернення виконавчих листів на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з нібито відсутністю майна. Крім того, виконавець виявив бездіяльність, не вживав заходів щодо розшуку та встановлення рухомого майна боржника, не здійснивши перевірки умов іпотеки, не описавши рухоме майно у підвальних коморах, не перевіривши пенсійні доходи боржника та наявність у нього 100% частки в ПП «Фарт» (ЄДРПОУ 19338244). Копій постанов та оригіналів виконавчих документів стягувач не отримував, про порушення прав дізнався лише 07.07.2026 після отримання ідентифікаторів доступу до АСВП.

Ухвалою суду від 09.07.2026 скаргу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник скаржника Левицький І.В. скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Державний виконавець Шевченківського ВДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Осадець М.О. в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечила, вважає рішення про повернення виконавчого листа законним, доказів неотримання виконавчих листів скаржником не наведено, минув строк на оскарження постанов, а тому просить відмовити в задоволенні скарги.

Боржник у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що копії оскаржуваних постанов від 07.11.2024 року на адресу стягувача в порушення ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» органом ДВС не надсилалися, докази зворотного державним виконавцем не надано. Про наявність обставин повернення стягувач дізнався з листа ДВС від 25.06.2026 року (отриманого 03.07.2026 року), а з текстом постанов ознайомився 07.07.2026 року через АСВП. Таким чином, строк, передбачений ст. 449 ЦПК України, пропущено з поважних причин та він підлягає поновленню.

Також, судом встановлено, що на виконанні ВДВС перебували виконавчі провадження № 66903962, № 66903787, № 66903594 (об`єднані у зведене ВП № 66932875), а також ВП № 72197724, № 72987970 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів, пені та відсотків.

17.08.2022 року Шевченківський ВДВС звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 серпня 2022 року подання начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р. П. задоволено. Виділено у спільному подружньому майні за зведеним виконавчим провадженням ВП №66932875, до складу якого входить чотири виконавчих провадження про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 1 080 412, 74 грн, а саме: 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (квартира складається з двох житлових кімнат та кухні. Комора в підвалі 64,7 кв. м) та 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 (квартира складається з трьох житлових кімнат та кухні. Комора в підвалі 20,6 кв. м), оскільки такі набуті під час перебування у шлюбі ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , а відтак є спільним сумісним майном подружжя.

В подальшому ОСОБА_3 оскаржила ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 25.08.2022 року у справі №466/10376/20 у апеляційному порядку, і 23.09.2024 року Львівським апеляційним судом було відкрито провадження за її апеляційною скаргою.

25.02.2025 року Львівським апеляційним судом провадження у справі №466/10376/20 зупинено, у зв`язку з смертю ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.04.2026 року Львівським апеляційним судом залучено до участі у справі №466/10376/20, правонаступника померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 серпня 2022 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким подання начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П. задоволено частково. Визначено частку боржника ОСОБА_2 у спільній сумісній власності, набутій за час перебування у шлюбі із ОСОБА_3 , а саме 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (квартира складається з двох житлових кімнат та кухні, комора в підвалі) та 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 (квартира складається з трьох житлових кімнат та кухні, комора в підвалі).

Постановами ДВС від 21.05.2024 року на вказані частки накладено арешт.

Як вбачається з скарги та матеріалів до неї, ОСОБА_1 , отримавши постанову від 26.05.2026 року Львівського апеляційного суду, 09.06.2026 року звернувся до Шевченківського відділу ДВС у місті Львові ЗМУМЮ з заявою, якою просив винести постанови у ВП № 66932875 та здійснити державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна боржника, а саме на: 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

З листа від 25.06.2026 року начальника відділу Р.Савойника адвокату Левицькому І.В. вбачається, що 07.11.2024 року постановою державного виконавця Гавінської І.В. виконавчі документи у ВП № 72197724 та 72987970 повернуті стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, посилаючись на перебування квартир в іпотеці ПАТ «Приватбанк».

Суд вважає дії та рішення державного виконавця щодо повернення виконавчих документів стягувачу незаконними та передчасними з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 447 ЦПК України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 572 ЦК України, наявність права застави (іпотеки) забезпечує банку лише переважне право на задоволення вимог, проте не позбавляє інших кредиторів права звертати стягнення на заставлене майно у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Державний виконавець перед винесенням оскаржуваних постанов не встановив розміру дійсного боргу Боржника перед ПАТ «Приватбанк», не визначив ринкової вартості часток квартир, не з`ясував наявність залишку вартості майна для задоволення вимог ОСОБА_1 , що суперечить ч. 7 ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Перебування майна в іпотеці не перешкоджає зміні виду власності та виконанню рішень щодо інших кредиторів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (справи № 522/17048/15-ц, №201/6412/17).

Окрім цього, державним виконавцем в порушення ст. 10, 56, 68 Закону України «Про виконавче провадження» не вжито належних заходів щодо розшуку іншого майна боржника, а саме:

- не здійснено виїзду за адресою майна для опису й арешту рухомого майна та значних підвальних комор площею 20,6 кв.м та 64,7 кв.м;

- не перевірено факт отримання боржником пенсійних виплат;

- проігноровано наявність у боржника корпоративних прав (100% власник) у діючому Приватному підприємстві Фарт (ЄДРПОУ 19338244), на які не накладено арешт та не звернуто стягнення.

До того ж, представник Шевченківського ДВС не навів достатньо переконливих доводів на правомірність повернення виконавчих документів стягувачу в той час, коли за клопотанням керівника відділу справа розглядалася на той час апеляційним судом і кінцевого судового рішення з цього питання не прийнято.

За таких обставин, висновки державного виконавця про повернення виконавчого документа без виконання у зв`язку з відсутність у боржника майна у цьому випадку означає порушення двох з основних засад виконавчого провадження, визначених ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»: верховенства права та обов`язковості виконання рішень. Підхід державного виконавця позбавляє скаржника можливості досягнення мети, заради якої він звертався до суду, та порушує його право на справедливий суд, ґарантоване ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Горнсбі проти Греції» (Рішення від 19.03.1997) Європейський суд з прав людини, прецедентну практику якого мають також враховувати національні суди України, зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду; здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення обов`язковий елемент права на справедливий суд.

Відтак, висновки державного виконавця про відсутність у боржника майна є безпідставними, а оскаржувані постанови від 07.11.2024 року - неправомірними та такими, що підлягають скасуванню з покладенням на ДВС обов`язку відновити виконавчі дії.

На підставі зазначеного суд вважає, що скаргу слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись статтями 259, 260, 447, 447-1, 449, 450, 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.11.2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях: ВП № 66903962, ВП №66903787, ВП № 66903594, ВП № 72197724, ВП № 72987970.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавчі дії у виконавчих провадженнях № 66903962, № 66903787, № 66903594, № 72197724, № 72987970 та вчинити заходи примусового виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники: Стягувач (скаржник): ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: 79007, м.Львів, вул. Котлярська, 6, код ЄДРПОУ 35009321.

Повний текст ухвали виготовлено 08.10.2026.

Суддя П. С. Невойт