Рішення № 141006135, 28.10.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1813/26

Провадження № 2/455/1113/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Івасенко С.М.,

секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,

учасники справи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Споживчий центр (далі позивач, кредитор, кредитодавець) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором № №22.03.2024-100007917 ( кредитної лінії) від 22.03.2024 (далі кредитний договір) у розмірі 13470,00 грн. та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 22.03.2024 року сторони уклали кредитний договір. Відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 6000 грн. Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, станом на 03.09.2026 рік утворилась заборгованість у розмірі 13470,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн, по процентах - 5670,00 грн, по комісії за надання кредиту 900 грн., по неустойці 900 грн., чим порушує права та інтереси кредитора.

25.09.2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження. Явку учасників справи не визнавав обов`язковою.

Судове засідання, призначене на 16.10.2026 року, суд відклав на 28.10.2026 рік, оскільки це була перша неявка відповідача, повідомленого належним чином. Відзиву відповідач не подав.

В судове засідання, призначене на 28.10.2026 рік, сторони не з`явилися.

Позивач повідомлений про дату та час судового засідання через електронний суд. В прохальній частині позовної заяви (п.3,5) міститься клопотання про проведення розгляду справи за відсутності позивача та погодження на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач викликався до суду шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду 16.10.2026 року, оскільки попередня судова повістка повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (трекінг R067291544867). Суд також повідомляв відповідача про судове засідання на його електронну адресу та СМС повідомленням на номер телефону, зазначений в позовній заяві. Електронне сповіщення на електронну адресу відповідач отримав 16.10.2026 року.

Отже, суд вжив передбачені процесуальним законом заходи для забезпечення права учасників справи бути повідомленими про дату, час і місце розгляду справи та брати особисту участь в судових засіданнях.

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

22.03.2024 року сторони уклали кредитний договір, за яким відповідач мав отримати кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн. на строк 70 днів з дати його надання. Дата надання/видачі кредиту 22.03.2024 рік. Дата повернення ( виплати) кредиту - 30.05.2024 рік. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, - 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Сторони узгодили графік платежів по тілу кредиту, відсотках та комісії. Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредитні кошти мали надаватися позичальнику шляхом перерахування на банківський рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-ХХХ-6356. Договір набирав чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця та діє протягом одного року. Для підписання та укладення договору використовувався фінансовий номер +380660278636.

За кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання кредитор нараховує неустойку в розмірі 60,00 грн в день

Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути в передбачені договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші передбачені платежі на умовах, визначених кредитним договором.

Укладений між сторонами договір складається з відомостей щодо ідентифікації клієнта через систему BankID, пропозиції про укладення кредитного договору (оферта ) кредитного договору №22.03.2024-100007917 від 22.03.2024, додатку до анкети позичальника, заявки на отримання кредиту та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) №22.03.2024-100007917 від 22.03.2024. За своєю правовою природою укладений договір є договором про споживчий кредит.

Скріншотом з сайту Національного банку України підтверджується, що позивач являється абонентом Системи BankID Національного банку з 26.10.2020 року (інформація в електронному вигляді міститься на сайті НБУ - https://bank.gov.ua).

Відповідач підписав кредитний договір електронним цифровим підписом - одноразовими ідентифікаторами Е517 22.03.2024 року. Код Е517 кредитор відправив SMS повідомленнями на фінансовий номер позичальника +380660278636.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується копією квитанції LIQPAY від 22.03.2024, ID операції 2440747025, сума операції - 6000,00 грн, призначення платіжної операції: видача за договором№22.03.2024-100007917 від 26.08.2023, номер платіжного інструменту - 516874*56.

Заборгованість за кредитним договором, яка розрахована позивачем станом на 03.09.2026 становила 13470,00 грн, що складалася з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн, по процентах - 5670,00 грн, по комісії за надання кредиту 900 грн., по неустойці 900 грн. Відповідач жодних платежів на погашення боргу не здійснював.

Кредитор зареєстрований як юридична особа, основним видом діяльності якої є кредитування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та основним видом діяльності має інші види кредитування.

Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі споживчого кредиту, що врегульовано статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) із врахуванням Закону України »Про споживче кредитування» та Закону України »Про електронну комерцію».

Відповідач підписав кредитний договір та додаткові договори до нього за допомогою електронного підпису, що відповідає положенням та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК. Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки не виконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.

У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань повністю або/чи які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.

Суд погоджується із розрахованою сумую заборгованості по тілу кредиту, процентів, комісії та неустойки, оскільки відповідач не надав доказів щодо їх повного чи часткового погашення, а здійснений розрахунок відповідає умовам договору.

Однак суд не погоджується з аргументами позивача про відновлення права кредитора стягувати неустойку та вважає, що вона не підлягає стягненню з відповідача з таких підстав.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту:

" У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ".

Цим же законом розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту:

"У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону".

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

В подальшому Законом № 3498-IX від 22.11.2023 року пункт 6 Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" викладено в такій редакції:

"У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Цим же Законом п. 6-1 був виключений.

Тобто, Законом № 3498-IX від 22.11.2023 року змінено обов`язок кредитодавця щодо списання неустойки в залежності від дати укладення договору про споживчий кредит. Для договорів, укладених після 24.01.2024 року, списання неустойки не передбачено.

Водночас п. 18 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у зв`язку з прийняттям Законом № 3498-IX від 22.11.2023 змін не зазнав. Обов`язок кредитодавця списати неустойку у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування і надалі не залежить від дати укладення кредитного договору.

Питання пріоритетності норм ЦК України Велика Палата Верховного Суду детально обґрунтувала у справі № 334/3161/17 ( п. 14-19 постанови від 22 червня 2021 року).

А тому суд вважає, що до неустойки за кредитним договором, датою укладення якого є 22.03.2024 року, застосуванню підлягає п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. Отже, неустойка в розмірі 900,00 грн підлягає списаню кредитодавцем.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 12570,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 6000 грн, по процентам 5670 грн, по комісії 900,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 12570 грн, що становить 93,32 % (12570 х 100 %/13470), а тому судовий збір у пропорційному розмірі 2484,55 грн потрібно покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України у разі подання позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний надати суду доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих документів листом з описом вкладення, якщо у відповідачки відсутній електронний кабінет. Відповідач не має електронного кабінету в системі ЄСІТС. Отже, надсилання документів поштовим зв`язком було обов`язковою процесуальною дією, яку закон покладає безпосередньо на позивача для відкриття провадження у справі. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Оскільки витрати на направлення копії позову з додатками відповідачу викликані прямим процесуальним обов`язком позивача, без виконання якого розгляд справи був би неможливим, та з огляду на часткове задоволення позову, дані витрати також слід стягнути у розмірі 112,15 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Курія Євгена Васильовича про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр заборгованість за кредитним договором № №22.03.2024-100007917 ( кредитної лінії) від 22.03.2024 у розмірі 12570 грн 00 коп (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят гривень 00 коп).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр судові витрати, що становлять 2484 грн 55 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні 55 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр судові витрати, що становлять 112 грн 15 коп. (сто дванадцять гривень 15 копійок) витрат, пов`язаних з надсиланням копії позовної заяви відповідачу у паперовій формі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Споживчий центр, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 37356833, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_1 .

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.М. Івасенко