Рішення № 141005661, 27.10.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1225/26Справа №447/1412/26Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

27.10.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

21.04.2026 представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. засобами системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 10.09.2023 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит» було укладено Договір про надання фінансового кредиту №13724-09/2023, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн. строком на 360 днів із процентною ставкою, що становить 2,5 % у день та застосовується у межах строку кредитування, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору. Договір було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету, кредитний договір не було б укладено. 29.03.2024 згідно з умовами договору факторингу №29032024, ТОВ «Аванс Кредит» передано (відступлено) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги до відповідача. Строк повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів і відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Відповідачу було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості від 10.04.2026, проте, відповідач не відреагував на таку. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 000,00 грн., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5 000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 45 000,00 грн. Крім цього, представник позивача просить стягнути судові витрати у справі, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

У позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи за відсутності позивача.

Крім цього, разом із позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування доказів, згідно якого просить суд витребувати у Монобанк, емітент АТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 14361575 (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 ; інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 коштів у розмірі 5 000,00 грн. у період з 10.09.2023 по 15.09.2023 (а.с. 7-9).

30.04.2024 на адресу суду надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача із ЗМУ ДМС.

Ухвалою суду від 30.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву.

Крім цього, вищевказаною ухвалою постановлено задоволити клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалу суду від 30.04.2026 було скеровано для виконання до АТ «Універсал Банк», яку банком було отримано 30.04.2026, що стверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 39-а).

Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу ОСОБА_1 було надіслано позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 33).

Копію ухвали суду від 30.04.2026, надіслану відповідачу на адресу місця реєстрації його проживання, такий не отримав, оскільки поштове відправлення з указаним вмістом повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 44-45).

05.05.2026 на електронну пошту суду надійшли витребувані ухвалою суду від 30.04.2026 докази, надані АТ «Універсал Банк» (а.с. 43).

Водночас, відповідач ОСОБА_1 отримав судову повістку про виклик до суду 02.07.2026, шляхом доставлення такої до його електронного кабінету (а.с. 49).

18.08.2026 відповідач ОСОБА_1 засобами системи «Електронний Суд» подав відзив у справі (а.с. 52-61), у якому просив відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування позиції покликався на те, що у представника позивача, який звернувся до суду з вказаним позовом, відсутнє право представництва позивача. Позивачем не додано належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитним договором: реєстр прав вимоги не містить достатнього обсягу інформації, витяг з реєстру не посвідчений підписами та печатками, відсутні докази сплати за договором факторингу. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи Договір про споживчий кредит (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та, що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Таким чином, наявні в матеріалах справи паперові копії спірного кредитного договору не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між мною та кредитором. Крім цього, зазначив, що не укладав кредитний договір у редакції, яку долучив представник позивача до позовної заяви у якості копії такого, не погоджував такі проценті ставки та умови кредитування. Відтак просив суд витребувати у позивача оригінал електронного доказу кредитний договір від 10.09.2023 №13724-09/2023 (з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами) на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України. Щодо максимального розміру процентної ставки, відповідач покликався на положення Закону України №3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5. Просив суд перевірити дотримання позивачем положень Закону України «Про споживче кредитування» при здійсненні нарахування відсотків та відмовити у стягненні всіх процентів, нарахованих поза межами максимальної процентної ставки, передбаченої цим законом. Вказав, що так як заборгованість відступлено 29.03.2024, а наступні кредитори не є кредитодавцями за цим договором і не надавали споживачу жодних кредитних коштів, і про них відповідач не знала і не могла знати, вони не мали правових підстав продовжувати нарахування процентів за користування кредитом після дати відступлення. Будь-яке нарахування процентів наступними кредиторами за період після 29.03.2024 є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству України. Відповідач також вказав, що якщо суд не візьме до уваги його аргументи щодо строку кредитування або процентної ставки, на його думку, заявлена позивачем сума процентів до стягнення підлягає оцінці через призму критеріїв адекватності та розумності. Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 45 000,00 грн. грн. не є співрозмірною сумі кредиту у сумі 5 000,00 грн., суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 % вартості) за користування коштами. Тому при ухваленні рішення просить зменшити розмір відсотків, щонайменше до розміру заборгованості за кредитом 5 000,00 грн., оскільки стягнення непогоджених процентів у сумі, що істотно перевищує тіла кредиту (в 7 разів), призведе до надмірного збагачення кредитора за рахунок відповідача та надмірних збитків для нього. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази перерахування кредитних коштів. Також відповідач вказав, що правові підстави для стягнення з нього 8 000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу на користь позивача відсутні, а тому в задоволенні заяви представника про стягнення таких витрат належить відмовити.

20.08.2026 представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» засобами системи «Електронний Суд» подав відповідь на відзив (а.с. 62-70), у якому представник позивача адвокат Усенко М.І. висловив заперечення щодо доводів, викладених відповідачем у відзиві. Зазначив, що до матеріалів позовної заяви додано належним чином оформлений ордер на надання правничої (правової) допомоги, зміст якого відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача в суді. 29.03.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №29032024 про відступлення прав вимоги, зокрема, за кредитним договором №13724-09/2023 від 10.09.2023 вже перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». На підтвердження наявності у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 було надано копію Договору №29032024 про відступлення прав вимоги від 29.03.2024, копію витягу з реєстру боржників, копію акту приймання-передачі Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №29032024 про відступлення прав вимоги від 29.03.2024 та копію платіжного доручення про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №29032024 про відступлення прав вимоги від 29.03.2024, які є належними доказами відступлення права вимоги до ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_1 свідомо звернувся до ТОВ «Аванс Кредит» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов`язки за договором і погоджується з ними. Вказує також, що проценти нараховані Позивачем відповідно до погоджених сторонами умов кредитного договору, чинних на момент його укладення, до застосування не підлягає ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Нарахування відсотків після відступлення права вимоги є правомірним та здійснюється на підставі умов кредитного договору до повного погашення заборгованості. Тобто, правонаступник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» здійснював нарахування відсотків не з моменту укладення кредитного договору, а з моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №13724-09/2023 від 10.09.2023. Відповідач у свою чергу не надав до суду жодного іншого розрахунку щодо своїх погашень чи платежів, які були здійсненні протягом усього строку кредитування та нараховані відповідно до умов кредитного договору №13724-09/2023 від 10.09.2023, а також і власних контррозрахунків на спростування наявності та розміру заборгованості. Витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн. не є завищеними, оскільки відповідають ринковій вартості юридичних послуг та є обґрунтованими з урахуванням складності справи, часу, витраченого представником Товариства, та необхідності дотримання всіх процесуальних вимог. Ця сума включає аналіз правової ситуації, підготовку позовної заяви, збирання та оформлення доказів, а також юридичні консультації. Відповідно до судової практики, витрати на правову допомогу компенсуються в розумних межах, а 8 000 грн. є пропорційними вартості роботи фахівця та обсягу наданих послуг. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Ухвалою суду від 25.09.2026 постановлено задоволити лопотання відповідача ОСОБА_1 , витребувано у позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на підставі ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України оригінал електронного доказу, копія якого долучена до матеріалів справи, а саме: кредитний договір від 10.09.2023 №13724-09/2023 (з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП.

Сторони отримали копію вказаної ухвали до їх електронних кабінетів (а.с. 73-76).

16.10.2026 на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2026 (а.с. 83-90).

Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 втретє не з?явився у судове засідання.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», суд констатував, що національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Частинами 1, 2 та 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не надано підтвердження неявки у судове засідання, зважаючи на можливість проведення судового засідання у режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів, у порядку передбаченому ст. 212 ЦПК України у разі об`єктивної неможливості прибуття у судове засідання, суд вважає за можливе ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що у матеріалах справи міститься відзив, поданий відповідачем ОСОБА_1 , представник позивача скористався правом на подання відповіді на цей відзив, заперечень до суду не надходило, зважаючи на те, що у справі також міститься клопотання представника позивача про проведення розгляду справи за відсутності позивача, а також тривалість розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

10.09.2023 о 15:19:32 год. між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №13724-09/2023 на наступних умовах (а.с. 12-17).

Згідно з п. 1.1. договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Сторонами у п. 1.2., 1.4., 1.5-1.6. Договору визначено такі істотні умови договору: тип кредиту кредит; мета отримання кредиту на власні потреби клієнта; строк кредитування 360 днів. Датою надання кредиту визначено 10.09.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 03.09.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована, розмір процентної ставки 2,50 % у день. Проценти нараховуються у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору.

Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору (п. 1.5. договору).

Відповідно до п. 1.6. договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки №5375 - 41хх - хххх - 7277. Кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Розділом 2 договору про надання фінансового кредиту №13724-09/2023 від 10.09.2023 регламентовано порядок укладення договору, що розпочинається із здійснення ідентифікації та верифікації, введення клієнтом особистого номеру телефону, на який приходить смс-повідомлення з кодом, необхідним до введення в спеціальному вікні чи здійснюється дзвінок від Товариства.

Пунктами 2.13-2.19, 2.21 договору визначено, що у випадку успішного проходження ідентифікації та верифікації Клієнту підтверджується видача кредиту та Товариство Клієнту в Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови.

Перед укладенням Договору про надання фінансового кредиту Товариство надає Клієнту інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій Товариства з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається Товариством Клієнту за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою в Законі України «Про споживче кредитування», у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Клієнт, натискаючи кнопку «Погоджую», підтверджує ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту (який підписується Клієнтом у порядку п. 2.18 цього Договору), заявкою, проектом договору про надання фінансового кредиту.

Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти Кредитний договір або відмовитися від пропозиції.

У випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого Клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який Клієнт вводить у відповідне поле.

Введенням коду на Сайті Товариства Клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) Товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис накладається на оригінал Договору).

Укладання Договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту Позичальником оферти Кредитодавця, що є укладенням Договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», Кредитодавець накладає на оригінал Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а примірник Договору Клієнта завантажується (надсилається) в Особистий кабінет Клієнта.

Сторони домовились, що примірник цього Договору вважається отриманим Клієнтом, якщо Товариство його направило на електронну адресу вказану Клієнтом в Особистому кабінеті/Договорі та/або безпосередньо в Особистий кабінет. У випадку відправлення Договору в Особистий кабінет, Клієнт приймає та підтверджує, що дані Особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення Договору та які дають можливість Клієнту переглядати укладений Договір, завантажити його на свій персональний комп`ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

Після підписання Кредитного договору Товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок Позичальника за реквізитами банківської картки Клієнта, зазначеної Клієнтом в заявці та цьому Договорі.

У розділі 3 сторони узгодили порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором.

Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 3.3. договору, нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2. Договору, починаючи з дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Відповідно до п. 4.1.4-4.1.5 договору, Товариство має право без згоди Клієнта відступити право вимоги за даним Договором третій особі, в зв`язку, з чим відбудеться заміна сторони Кредитодавця за цим Договором, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення; залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання Клієнтом зобов`язань за Договором.

У п. 6.2., 6.3. договору вказано, що клієнт підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах клієнта в Розділі «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» Договору (або надані Клієнту Товариству окремо) належать саме Клієнту та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Клієнт погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані Товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим Договором. Така взаємодія здійснюється Товариством з урахуванням вимог законодавства.

З метою уникнення доступу третіх осіб до інформації, що може надходити на додаткові контактні дані та/або електронну адресу Клієнта від Товариства у процесі укладення, виконання та припинення цього Договору, Клієнт бере на себе зобов`язання обмежити доступ третіх осіб до таких контактних даних Клієнта.

Відповідно до п. 7.6, 7.7. договору, підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє; погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.

Клієнт підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомився з Порядком інформування споживачів щодо послуг споживчого кредитування, які надаються ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», опублікованому на Сайті, та погоджується з порядком інформування споживачів згідно умов вказаного Порядку (у т.ч. з порядком відмови від отримання комерційних електронних повідомлень), а також надав згоду Товариству на отримання комерційних електронних повідомлень у визначених Товариством обсягах та періодах їх надсилання (п. 7.13. договору).

Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №13724-09/2023 від 10.09.2023 становить графік платежів за договором, у якому сторонами узгоджено порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту (а.с. 17).

Таким чином, договір про споживчий кредит укладено з відповідачем ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджено самим договором, додатком до такого, а також долученим договором відповідно до ухвали щодо витребування доказів від 25.09.2026 (а.с. 88).

Згідно з копією паспорту споживчого кредиту інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, відповідач своїм електронним підписом підтвердив та узгодив основні умови кредитування: суму кредиту 5 000,00 грн., строк кредитування 360 днів, спосіб та строк надання кредиту безготівково, шляхом переказу на банківську картку споживача, мету отримання кредиту, процентну ставку за користування кредитом та інше (а.с. 11).

На підтвердження позовних вимог представником позивача до позову долучено копії: інформаційного повідомлення споживача (а.с. 11 (зворот)), заяви-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит», у якій такий вказав свої анкетні дані, РНОКПП, серію та номер паспорту, місце реєстрації та фактичного проживання, номер телефону свій та контактної особи, номер картки, на яку буде зараховано кредитні кошти (а.с. 10).

Відповідно до копії довідки, виданої 30.06.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунку, відповідно до умов договору про переказ коштів №ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Аванс кредит», 10.09.2023 о 15:20:00 год. було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 5 000,00 грн., маска картки № НОМЕР_2 (а.с. 18).

З інформації, наданої суду АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали від 30.04.2026, вбачається, що на ім?я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . За період з 10.09.2023 по 15.09.2023 на вказану платіжну картку зараховано платіж у сумі 5 000,00 грн. (а.с. 43).

Відповідно до копії договору факторингу №29032024 від 29.03.2024, акту приймання-передачі реєстрів письмового та електронного реєстру боржників від 29.03.2024 до Договору факторингу №29032024 від 29.03.2024, платіжної інструкції №775 від 01.04.2024, на умовах, встановлених цим Договором, укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор), фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошові вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами (а.с. 22-24).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024, ТОВ «Аванс Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер кредитного договору №13724-09/2023 від 10.09.2023, дата закінчення строку кредитування: 03.09.2024. Заборгованість відповідача становить 30 250,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. тіло кредиту; 25 250,00 грн. відсотки (а.с. 25).

Також сума заборгованості підтверджується детальним розрахунком заборгованості, виконаним первісним кредитором (а.с. 19-21), а також розрахунком заборгованості, виконаним позивачем у межах строку кредитування (а.с. 26-27).

Відповідно до копії досудової вимоги вих. №5670/1932 від 10.04.2026, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимагало у ОСОБА_1 негайно виконати зобов?язання за кредитним договором №13724-09/2023 та погасити заборгованість у розмірі 50 000,00 грн. (а.с. 28).

Враховуючи наведене, встановлено, що позикодавець виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України.)

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов?язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Договір про надання фінансового кредиту №13724-09/2023 від 10.09.2023 був підписаний з використанням засобу електронного підпису та підпису одноразовим ідентифікатором, а саме аналогом власноручного підпису директора ОСОБА_2 з відтиском печатки Товариства та відображено певну алфавітно-цифрову послідовність, введену позичальником Соханом Б.В., що чітко вбачається з долучених до позовної заяви доказів.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог подано належні докази, описані у мотивувальній частині цього рішення, щодо отримання позичальником ОСОБА_1 кредиту та наявність заборгованості. Також позивачем було подано клопотання про витребування доказів щодо належності картки, на яку здійснювалося перерахування коштів первісним кредитором, та чи було на таку зараховано грошові кошти в сумі 5 00,00 грн. Клопотання було задоволено та АТ «Універсал Банк» надано підтвердження щодо належності відповідачу вказаної у кредитному договорі банківської картки та факту зарахування у період з 10.09.2023 по 15.09.2023 грошових коштів у сумі 5 000,00 грн.

Таким чином, надані позивачем докази є належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Натомість, відповідачем ОСОБА_1 не подано жодного доказу на спростування приналежності йому номеру телефону, за яким здійснювалась комунікація з первісним кредитором та карткового рахунку, на який первісним кредитором було здійснено перерахування коштів, а також розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 , маючи намір отримати в кредит грошові кошти, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Аванс Кредит», пройшов реєстрацію на офіційному веб-сайті товариства. Під час здійснення реєстрації відповідач створив особистий кабінет та надав усі необхідні особисті дані (ПІБ, дані паспорта, РНОКПП, номер мобільного телефону, електронну пошту, місце реєстрації, зазначивши такі в заявці-анкеті), чим фактично надав згоду на обробку персональних даних.

Для безпосереднього оформлення кредиту відповідач обрав бажану суму кредиту, строк кредитування, самостійно вніс номер банківської картки та підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «Аванс Кредит», розміщені на вебсайті, дав згоду на використання під час укладення з ним правочинів щодо ндаання кредиту та будь-які інші документи (повідомлення, довідки, заяви, інше) пов`язані з укладенням та виконанням кредитного договору, накладенням електронного підпису або цифрового електронного підпису, або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, або аналога власноручного підпису та печатки (факсимільного відтворення підпису та печатки за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису та печатки) та зразок якого розміщений в Правилах, а також приєднався до Договору про спосіб підписання договорів, який розміщений на вебсайті, які підписав одноразовим ідентифікатором. Отже, доводи відповідача не заслуговують на увагу.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір про надання фінансового кредиту №13724-09/2023 від 10.09.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено 10.09.2023. ТОВ «Аванс Кредит» відступило дійсне право вимоги до боржника, яке йому належало, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Таким чином, право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №13724-09/2023, укладеним 10.09.2023 відповідачем із первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит», перейшло до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Суд, дослідивши подані докази на підтвердження правомірності переходу права вимоги до боржника, встановив, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у передбаченому законом порядку та відповідно до укладеного договору факторингу, на виконання якого підписано реєстр передачі прав вимог до боржників, набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором укладеним із первісним кредитором.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Проте, враховуючи те, що кредитодавцем умови укладеного договору були виконані, а позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом із процентами вчасно не повернув, виникла заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №13724-09/2023 від 10.09.2023, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Разом із тим, суд погоджується із доводами відповідача у частині нарахування процентів за максимальною відсотковою ставкою та вважає за необхідне вказати таке.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Зміни до вказаної статті набрали чинності з 24.12.2023 відповідно до Закону України №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 10.09.2023, тобто до набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» лише з 24.12.2023.

Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Водночас, представник позивача подав розрахунок заборгованості з 10.09.2023 по 29.03.2024, виконаним первісним кредитором (а.с. 19-21) та з 30.03.2024 по 03.09.2024, зробленого позивачем (а.с. 26-27).

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Так, відповідачем наведений розрахунок заперечено, однак, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. Докази належного виконання зобов`язань за договором відсутні.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунків заборгованості вбачається, що у період з 10.09.2023 по 29.03.2024 нарахування процентів первісним кредитором здійснювалося за процентною ставкою визначеною умовами кредитного договору 2,5 % (на суму 5 000,00 грн.) (а.с. 19-21), а з 30.03.2024 по 03.09.2024 позивачем після отримання права вимоги за договором здійснено нарахування процентів також за процентною ставкою 2,5 % (на суму 5 000,00 грн.) (а.с. 26-27).

Враховуючи положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та вимоги пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», з 21.04.2024 по 03.09.2024 позивачем неправомірно нараховувалися проценти за ставкою 2,50 % на день.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що необхідно перерахувати проценти за період з 21.04.2024 по 03.09.2024.

З 21.04.2024 по 19.08.2024 розмір заборгованості за процентами становитиме 9 000,00 грн. (5 000,00 грн. / 100) х 1,5 %) х 120 днів.

Розмір заборгованості за процентами за період з 20.08.2024 по 03.09.2024 становитиме 750,00 грн. (5 000,00 грн. / 100) х 1 %) х 15 днів.

Заборгованість за процентами за весь строк кредитування складатиме 42 750,00 грн. = 33 000,00 грн. за період з 10.09.2023 по 20.04.2024 + 9 000,00 грн. за період з 21.04.2024 по 19.08.2024 + 750,00 грн. за період з 20.08.2024 по 03.09.2024.

Таким чином, за договором про надання фінансового кредиту №13724-09/2023 від 10.09.2023 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 47 750,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 42 750,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно з копією ордеру серії ВС №1381377, адвокат Усенко М.І. є представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 29 (зворот), 70).

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: ордеру (а.с. 29 (зворот), 70), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адвокатського об?єднання «Апологет» (а.с. 32 (зворот)), договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, відповідно до п. 2.3. якого вартість наданих послуг за одну кредитну справу складає 8 000,00 грн. (а.с. 29), акту №1051 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 10.04.2026 (а.с. 29), детального опису наданих послуг до акту №1051 від 10.04.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 30).

Відповідно до копії акту наданих послуг (а.с. 29), позивачем за надання правничої допомоги узгоджено плату у розмірі 8 000,00 грн.

Отже, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідачем подано заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими, з огляду на подання процесуальних документів у справі (відповідь на відзив, долучення витребуваних доказів) однак, враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, суд вважає за належне стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно до задоволених позовних вимог. Беручи до уваги те, що позов задоволено на 95,50 %, сума витрат на правову допомогу складатиме 7 640,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд» та такий підлягає до задоволення частково, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 542,59 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 47 750,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 50 000,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 205, 207, 512, 514, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст. 5, 13, 76, 81, 134, 137, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №13724-09/2023 від 10.09.2023 у розмірі 47 750 (сорок сім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 542 (дві тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 59 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 640 (сім тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 27.10.2026.

Суддя Головатий А.П.