Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 461/7381/26
Провадження № 4-с/461/25/26
У Х В А Л А
Іменем України
22.10.2026 р. м. Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Мисько Х.М.,
за участю секретаря судового засідання Бевзюк М.,
стягувача ОСОБА_1
державного виконавця Грабовенської Л.О.,
приватного виконавця Ільчишин Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Волоимирівна про визнання протиправними дій державного виконавця, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії Державного виконавця Галицький відділом державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,Грабовенської Л.О., щодо винесення постанови від 08 вересня 2026 року про відкриття виконавчого провадження № 81928058, скасувати постанову Державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грабовенської Л.О. про відкриття виконавчого провадження № 81928058 від 08 вересня 2026 року, винесену на підставі виконавчого листа від 05 лютого 2026 за № 461/8706/25
В обґрунтування скарги посилається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 08.12.2025 року, позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та зобов`язання повернути об`єкт оренди задоволено.Зобов`язано ОСОБА_2 повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень мезоніну під індексом 8-2 площею 25,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість за договором оренди в розмірі 33539 (тридцять три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 28 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. За вказаним рішенням Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист від 05 лютого 2026 за № 461/8706/25. 20 травня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов`ю Володимирівною на підставі вказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 81058065. Вказане виконавче провадження на сьогоднішній день є чинним, не закінченим, виконавчі дії за ним тривають. Проте, 08 вересня 2026 року Державним виконавцем Галицьким відділом державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, представник Грабовенська Любов Олександрівна, за цим самим виконавчим листом № 461/8706/25 від 05 лютого 2026 року було відкрито ще одне, паралельне виконавче провадження № 81928058. Оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 81928058 від 08.09.2026 року є протиправною та підлягає скасуванню
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.09.2026 року відкрито провадження за скаргою №461/781/26.
25.09.2026 року приватний виконавць виконавчого округу Ільчишин Л.В., скерувала на адресу суду відзив, з якого вбачається, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 08.12.2025 року, позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та зобов`язання повернути об`єкт оренди задоволено.Зобов`язано ОСОБА_2 повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень мезоніну під індексом 8-2 площею 25,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість за договором оренди в розмірі 33539 (тридцять три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 28 коп. та судовий збір в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. На підставі даного рішення 05.02.2026 року Галицький районний суд м. Львова видав виконавчий лист № 461/8706/25. Вищевказаний виконавчий документ разом з заявою про примусове виконання рішення 20.05.2026 року було пред`явлено на виконання приватному виконавцю Ільчишин Л.В. 21.05.2026 року розглянуто заяву стягувача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про примусове виконання, в порядку вимог ст. 4, 5, 19, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 81058065 щодо боржника ОСОБА_2 . Зазначає, що на виконанні у Галицькому відділі державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист по справі № 461/8706/25 щодо зобов`язання ОСОБА_2 повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень мезоніну під індексом 8-2 площею 25,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином вказує, що приватним виконавцем Ільчишин Л.В. та Галицьким відділом державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконуються виконавчі листи, видані на підставі одного рішення, проте у виконавчих листах передбачено вчинення різних дій. Тобто на виконанні у Галицькому відділі державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває рішення в частині немайнового характеру, водночас у приватного виконавця Ільчишин Л.В. перебуває на виконанні рішення в частині майнового характеру. Крім того, вказує, що нарахований Галицьким відділом державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчий збір в сумі 34588,00 грн. в межах ВП № 81928058 та нарахована приватним виконавцем Ільчишин Л.В. основна винагорода в сумі 3838,40 грн. в межах ВП № 81058065 це різні стягнення в межах різних виконавчих проваджень. За наведених обставин, просить скаргу залишити без задоволення.
Крім того, скаржник просить застосувати до приватного виконавця Ільчишин Л.В. заходи процесуального примусу у вигляді штрафу на підставі ст. 148 ЦПК України за зловживання процесуальними правами та подання суду свідомо недостовірних відомостей у відзиві. Постановити Окрему ухвалута направити її до Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо притягнення приватного виконавця Ільчишин Л.В. до дисциплінарної відповідальності за введення суду в оману та порушення етики виконавця; До Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо проведення службового розслідування та притягнення до відповідальності державного виконавця Грабовенської Л.О. за службову недбалість при відкритті ВП №81928058 та нарахуванні 34 588,00 грн збору, а також зазначення завідомо невірної дати виконавчого листа при відкритті ВП; До Львівської обласної прокуратури (органів досудового розслідування) та Міському голові м. Львова щодо перевірки дій службових осіб Управління комунальної власності ЛМР на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 366 КК України (зловживання становищем, службове підроблення) при подвійному пред`явленні виконавчих документів.
28.09.2026 року скаржником подано заперечення на відзив, у яких він зазначає, що доводи приватного виконавця Ільчишин Л.В. про перебування у її провадженні № 81058065 виключно майнової вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 38 384,08 грн, а у провадженні Галицького ВДВС № 81928058 виключно немайнової вимоги про виселення, не відповідають дійсності. На підтвердження своєї позиції скаржник посилається на постанову приватного виконавця Ільчишин Л.В. від 21.05.2026 року про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження № 81058065, а також постанову державного виконавця Галицького ВДВС Грабовенської Л.О. від вересня 2026 року про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження № 81928058, якими арешт накладено на ті самі банківські рахунки скаржника. На думку скаржника, зазначені обставини свідчать про здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання майнової вимоги, що, на його переконання, призвело до повторного блокування рахунків. Крім того, скаржник зазначає, що нарахування Галицьким ВДВС виконавчого збору в розмірі 34 588,00 грн, на його думку, свідчить про визначення його розміру виходячи із суми грошового стягнення. У зв`язку з цим скаржник вважає, що внаслідок паралельного здійснення виконавчих проваджень відбулося подвійне стягнення заборгованості та нарахування платежів, пов`язаних із примусовим виконанням, а саме виконавчого збору в розмірі 34 588,00 грн і основної винагороди приватного виконавця в розмірі 3 838,40 грн.
14.10.2026 року начальником Галицького ВДВС у місті Львові ЛМУЮ МЮ Керніцьким А. скеровано на адресу суду заяву, відповідно до якої зазначив, що постановою головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ Грабовенською Л.О. від 09.09.2026 року відкрито виконавче провадження №81928058, з примусового виконання виконавчого листа №461/8706/25, виданого 08.12.2025 року про зобов`язання ОСОБА_2 повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень мезоніну під індексом 8-2 площею 25,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому постановою головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ Грабовенською Л.О. від 09.09.2026 року визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 569,00 грн. Постановою головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ Грабовенською Л.О. від 09.09.2026 року стягнуто з боржника виконавчий збір у сумі 17294,00 грн. Станом на 14.10.2026 року боржником виконавчий документ не виконано. Вказує, що всі дії державного виконавця є правомірними та відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження»
Скаржник ОСОБА_2 у судове засідання 14.10.2026 року та 22.10.2026 року не з`явився. Про дату, час та місце судових засідань був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи, зокрема відомостями про направлення судових повісток до його електронного кабінету та повідомленням, здійсненим у судовому засіданні під фіксацію технічними засобами судового засідання.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. у судовому засіданні проти вимог скарги заперечила, з мотивів, викладених у відзиві на скаргу.
Головний державний виконавець Галицького ВДВС у мсті Львові ЛМУЮ МЮ Грабовенська Л.у судовому засіданні проти вимог скарги заперечила, з мотивів, викладених у письмових поясненнях на скаргу від 14.10.2026 року.
Представник стягувача Чижович І. у судовому засіданні проти вимог скарги заперечила.
Частина 2 статті 450 ЦПК України передбачає, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, оцінивши надані докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень судів та рішень інших органів покладається на державних та приватних виконавців.
Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
В силу ч.1 ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст. 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 08.12.2025 року, позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та зобов`язання повернути об`єкт оренди задоволено.Зобов`язано ОСОБА_2 повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень мезоніну під індексом 8-2 площею 25,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість за договором оренди в розмірі 33539 (тридцять три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 28 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
05.02.2026 року Галицький районний суд м. Львова видав виконавчий лист № 461/8706/25.
Листом №2302-вих-69998 від 15.05.2026 року Управління комунальної власності ДЕР ЛМР (стягувачем) скеровано виконавчий лист приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. у справі №461/8706/25 для виконання
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. від 21.05.2026 року відкрито виконавче провадження №81058065 з примусового виконання виконавчого листа №461/8706/25, виданого 08.12.2025 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість за договором оренди в розмірі 33539 (тридцять три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 28 коп. та судового збору в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. від 21.05.2026 року стягнуто з боржника основну винагороду у сумі 3838,40 грн., у межах виконавчого провадження №ВП №81058065.
Постановою головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ Грабовенською Л.О. від 09.09.2026 року відкрито виконавче провадження №81928058, з примусового виконання виконавчого листа №461/8706/25, виданого 08.12.2025 року про зобов`язання ОСОБА_2 повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень мезоніну під індексом 8-2 площею 25,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ Грабовенською Л.О. від 09.09.2026 року визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 569,00 грн.
Постановою головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ Грабовенською Л.О. від 09.09.2026 року стягнуто з боржника виконавчий збір у сумі 17244,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частиною 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний, в тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Тобто, виконавче провадження це сукупність дій державного виконавця, спрямованих на реальне виконання судового рішення, і проведення всіх дій є обов`язком державного виконавця.
Окрім цього, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень про виселення та вселення фізичних осіб.
Таким чином, зі змісту постанов про відкриття виконавчих проваджень убачається, що вони стосуються виконання різних за своїм характером зобов`язань, покладених на ОСОБА_2 рішенням Галицького районного суду м. Львова від 08 грудня 2025 року. Зокрема, постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. від 21 травня 2026 року відкрито виконавче провадження № 81058065 з примусового виконання виконавчого документа в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованості за договором оренди в розмірі 33 539,28 грн та судового збору в розмірі 4 844,80 грн. Натомість постановою головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Грабовенської Л.О. від 09 вересня 2026 року відкрито виконавче провадження № 81928058 з примусового виконання судового рішення в частині зобов`язання ОСОБА_2 повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень мезоніну під індексом 8-2 площею 25,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, перше виконавче провадження стосується виконання майнової вимоги про стягнення грошових коштів, тоді як друге виконання немайнової вимоги щодо повернення орендованого об`єкта шляхом виселення боржника, що свідчить про відмінність предмета примусового виконання в кожному з цих проваджень.
Сам по собі факт відкриття двох виконавчих проваджень на підставі виконавчих документів, виданих для виконання різних частин судового рішення, не свідчить про незаконність дій державного виконавця. Визначальним у цьому випадку є зміст конкретного виконавчого документа та характер зобов`язання, що підлягає примусовому виконанню.
Доводи скаржника ОСОБА_2 про те, що виконавче провадження № 81928058 є повторним, оскільки на виконанні у приватного виконавця вже перебуває виконавчий документ, виданий на підставі того самого судового рішення, суд оцінює критично, оскільки вони не враховують відмінності між майновою та немайновою частинами судового рішення.
Відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості не свідчить про виконання ним зобов`язання немайнового характеру щодо виселення боржника та повернення орендованого приміщення. Водночас наявність невиконаного зобов`язання немайнового характеру не позбавляє державного виконавця повноважень здійснювати передбачені законом заходи примусового виконання відповідного виконавчого документа.
Посилання скаржника на накладення арешту на ті самі банківські рахунки в межах обох виконавчих проваджень також не є самостійною та достатньою підставою для визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд бере до уваги, що постанови про арешт коштів є окремими процесуальними рішеннями виконавців, законність яких підлягає оцінці з урахуванням підстав їх винесення, обсягу вимог, що забезпечуються арештом, та фактичних наслідків застосування відповідних заходів примусового виконання.
Разом із тим предметом розгляду цієї скарги є законність постанови державного виконавця від 09 вересня 2026 року про відкриття виконавчого провадження № 81928058. Сам факт накладення арешту на рахунки боржника в межах іншого виконавчого провадження не доводить незаконності відкриття провадження щодо виконання немайнової вимоги. Скаржником не наведено достатніх доказів того, що оскаржувана постанова винесена за відсутності передбачених законом підстав або поза межами повноважень державного виконавця.
Не заслуговують на увагу й доводи скаржника про подвійне стягнення виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця як обставину, що сама по собі зумовлює незаконність відкриття виконавчого провадження.
Згідно із ч. ч. 2,3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 81058065 визначено основну винагороду в розмірі 3 838,40 грн, тоді як державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 81928058 винесено окрему постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 17 244,00 грн.
При цьому основна винагорода приватного виконавця та виконавчий збір, що стягується органами державної виконавчої служби, мають різну правову природу та визначаються відповідно до встановлених законом правил. Саме по собі їх одночасне визначення в межах різних виконавчих проваджень не підтверджує факту подвійного стягнення однієї й тієї самої суми заборгованості.
Крім того, постанова про стягнення виконавчого збору є окремим рішенням державного виконавця, а тому правильність визначення його розміру та наявність підстав для стягнення мають оцінюватися з огляду на зміст відповідної постанови, характер виконавчого документа та положення Закону України «Про виконавче провадження». Наведені скаржником міркування щодо розміру виконавчого збору без належного підтвердження фактичного подвійного стягнення не спростовують законності постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, діяти неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, виконання судового рішення, в частині повернення об`єкта оренди, шляхом виселення боржника ОСОБА_2 є самостійним обов`язком, покладеним на боржника судовим рішенням, який не припиняється внаслідок відкриття виконавчого провадження щодо стягнення грошових коштів.
Суд також враховує, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства, а його виконання становить невід`ємну складову права на судовий захист. Невиконання боржником судового рішення в частині повернення об`єкта оренди не може бути підставою для позбавлення державного виконавця можливості здійснювати передбачені законом виконавчі дії.
За результатами дослідження матеріалів справи, суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 81928058 винесена з порушенням вимог закону або поза межами повноважень державного виконавця. Доводи скаржника ґрунтуються переважно на самому факті паралельного здійснення виконавчих проваджень та припущенні про подвійне стягнення, однак не спростовують правомірності відкриття виконавчого провадження щодо виконання немайнової частини судового рішення.
Відтак, суд доходить висновку, що підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Грабовенської Л.О. щодо відкриття виконавчого провадження № 81928058 та скасування відповідної постанови відсутні, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_2 належить відмовити.
Щодо вимог скаржника ОСОБА_2 про застосування до приватного виконавця Ільчишин Л.В. заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, постановлення окремої ухвали та направлення матеріалів до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Львівської обласної прокуратури та Львівського міського голови суд зазначає, що наведені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду скарги не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання учасниками процесуальними правами, подання завідомо недостовірних відомостей або вчинення державним чи приватним виконавцем дій із порушенням вимог чинного законодавства.
Як встановлено судом, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена уповноваженою посадовою особою в межах наданих їй повноважень та у спосіб, передбачений законом, а доводи скаржника ОСОБА_2 щодо неправомірності дій виконавців, подвійного пред`явлення виконавчих документів і нарахування виконавчого збору не знайшли належного підтвердження під час судового розгляду.
За таких обставин суд не вбачає передбачених законом підстав для застосування заходів процесуального примусу, постановлення окремої ухвали чи направлення матеріалів до зазначених органів для вирішення питання про притягнення відповідних осіб до відповідальності.
Керуючись статтями 447, 450, 451, 453 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Волоимирівна про визнання протиправними дій державного виконавця - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 15 діб з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2026 року.
Сторони у справі:
Скаржник:
ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суб`єкти оскарження:
Державний виконавець Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (79039, м. Львів, пр. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ:35009232).
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівна (79008, м. Львів, вул. Коперника, 44/4А).
Стягувач Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ:25558625),
Суддя Х.М.Мисько
Судове рішення № 141005165, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/7381/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: