Рішення № 141005058, 28.10.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.10.2026

ЄУН № 337/5646/26

Провадження № 2/337/3860/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

У складі головуючого судді Кучерука І.Г.

за участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» по системі «Електронний суд» звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 113091 від 12.06.2024 року, у розмірі 12420,4 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.06.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 113091. ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №113091 від 12.06.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Відповідач уклав Кредитний договір № 113091 від 12.06.2024 року із ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (ЄДРПОУ: 43174156) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

23.12.2024р. між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладений Договір факторингу №23122024. Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 113091 від 12.06.2024 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 12420,4 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000грн.; заборгованість за відсотками становить 2341,6 грн.; заборгованість за пенею становить 6078,8 грн.

Просить суд стягнути із відповідачки заборгованість за Кредитним договором №113091 від 12.06.2024 року у розмірі 12420,4 грн.; у порядку розподілу судових витрат стягнути із відповідачки судовий збір у розмірі 2662,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

18.09.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

Ухвалою суду від 18.09.2026 року витребувано з АТ «ОЩАДБАНК» інформацію про було емітовану на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку, виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 .

01.10.2026 року від відповідачки до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, узагальненими доводами якого зазначено, що жодних належних та допустимих доказів(витягів з реєстру боржників),про те що право вимоги за кредитним договором №113091 від 12.06.2024р.,укладеним із ОСОБА_1 , перейшло саме до ТОВ"Діджи Фінанс" Позивачем до суду не надано. Нарахування Позивачем будь-якої пені під час воєнного стану є незаконними,а тому вимога про стягнення 6078,80грн. пені підлягає повній відмові. Зареєстрованим місцем проживання Відповідача є смт. Михайлівка, Запорізької області,що наразі включено до Переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій(наказ Мінінтеграції №309). Внаслідок тимчасової окупації Відповідач опинився в умовах ізоляції,відсутності українського зв`язку та доступу до безготівкових платежів. Особа звільняється від відповідальності,якщо порушення сталося внаслідок непереборної сили(форс-мажору), що підтверджено листом ТПП України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1. Вимога стягнути 6000,00грн. витрат на правничу допомогу за автоматизований позов суперечить принципам розумності,у зв`язку з чим у її стягненні слід відмовити.

06.10.2026 року від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, узагальненими доводами якої вказано, що 23.12.2024 року відповідно до умов Договору факторингу № 23122024 ТОВ «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги за Кредитним договором № 113091 від 12.06.2024 року. Відповідно, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до Відповідача за зазначеним Кредитним договором. Укладення Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року є належною правовою підставою для переходу до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги за Кредитним договором № 113091 від 12.06.2024 року. До позовної заяви Позивачем помилково додано Витяг з реєстру боржників, що стосується іншої особи. У зв`язку з чим додає до даної відповіді на відзив вірний витяг із Додатку №1 до Договору Факторингу №23122024 від 23.12.2024, що підтверджує відступлення права вимоги саме за договором № 113091 від 12.096.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП». Таким чином, в матеріалах судової справи містяться належні та допустимі докази на підтвердження набуття ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до Відповідача. До позовної заяви було долучено Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 113091, складений первісним кредитором. Вказаний документ чітко, послідовно та детально відображає кожну складову заборгованості, а також порядок і періоди її нарахування відповідно до умов кредитного договору. Заявлена Позивачем до стягнення сума 12420,40грн., з яких 4 000,00 грн - борг за тілом кредиту, 2341,6 - заборгованість за процентами та 6078,8 грн - заборгованість за пенею (відсотками на прострочці). Умовами Кредитного договору прямо передбачено відповідальність Відповідача за порушення строку виконання грошового зобов`язання. Крім того, п. 3.2 Договору прямо передбачає, що сума кредиту, проценти за користування кредитом, а також нараховані штраф та/або пеня у разі їх наявності складають заборгованість за Договором. Отже, умова про відповідальність пені не була сформована Позивачем після виникнення спору та не є довільно визначеним платежем. Така умова була безпосередньо погоджена сторонами при укладенні Кредитного договору. Відповідач, укладаючи Договір та отримуючи кредитні кошти, погодилася не лише на отримання суми кредиту, а й на всі передбачені Договором умови його повернення та наслідки порушення взятих на себе зобов`язань. Оскільки Відповідачем отримано кредит у розмірі 4 000,00 грн, максимальна сума неустойки та інших платежів за порушення виконання зобов`язань у межах зазначеного договірного та законодавчого обмеження становить 8 000,00 грн. Саме в межах цієї максимальної суми Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені (відсотків на прострочці). Сама по собі незгода Відповідача із розміром відповідальності за порушення зобов`язання не є підставою для звільнення її від виконання погоджених сторонами умов Договору. Позивач проаналізувавши ринкову вартість надання юридичними компаніями юридичних послуг встановив, що ринкова вартість за складання позовної заяви у цивільних справах становить в середньому 6 000. Позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 підлягають до задоволення.

08.10.2026 року від відповідачки до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення(на відповідь на відзив), узагальненими доводами якого зазначено, що на момент звернення до суду Позивач не мав та не надав належних доказів наявності у нього права вимоги саме до неї( ОСОБА_1 ). Намагання Позивача долучити"правильний" витяг лише тепер,разом із відповіддю на відзив,є порушенням ст.83 ЦПК України. Відповідно до Закону України"Про споживче кредитування",загальна сума неустойки(штрафу та пені) за мікрокредитами не може перевищувати 50% від суми отриманого кредиту. Оскільки тіло кредиту 4000,00 грн., максимальний законний розмір пені не може бути більшим за 2000,00 грн. Розрахунок позивача суперечить чинному законодавству України і є здирницьким.

Справа є типовою та шаблонною. Більше того, адвокат Позивача припустився недбалості (переплутав документи та додав до моєї справи дані сторонньої особи) і просить суд розглядати справу без його участі. Оскільки реальної роботи за участі в засіданнях немає, сума 6000,00 грн. є штучно завищеною.

Представник позивача у відповіді на відзив та у позові просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачка надала суду заяву про розгляд справи без її участі на підставі наявних у справі матеріалів з врахуванням відзиву і заперечень, просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, та за відсутності сторін.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд проходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.06.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 113091.

Відповідно до умов договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 09.09.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 25 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями і підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором KL4376 та містить Рахунок Позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідно до Довідки про ідентифікацію клієнта, Клієнт ОСОБА_1 12.06.2024 року ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП». Акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 113091: Унікальний ідентифікатор (код підпису) KL4376 Номер картки НОМЕР_1 Номер телефону НОМЕР_2 Дата відправки ідентифікатора 12.06.2024 19:24:08.

Згідно Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, підтверджено, що ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції A642093B261929CLY113091T1256314 Надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року Платник ТОВ ФК АВІРА ГРУП, код ЄДРПОУ 43174156 Номер транзакції 41820-94490-77504 Дата / час здійснення переказу 12.06.2024 19:24 Сума переказу, грн 4000.00 Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_8 Емітент платіжної картки отримувача OSCHAD BANK Код авторизації 628874 Код RRN 416419093736 Призначення переказу Выдача кредита #113091.

Відповідно до інформації наданої суду АТ «ОЩАДБАНК», На ім`я гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_5 ( UAН ) який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_7 . Також надано виписки по рахунку за період період: 12/06/2024-01/10/2026 року.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді. При цьому відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручним для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, цей правочин відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачки кредитний договір не був би укладений сторонами, цей правочин у розумінні положень ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Встановивши зазначені обставини у справі, суд приходить до висновку, що між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачкою ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачка зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять. Отже, підписавши кредитний договір, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідачка з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості, за кредитним договором № 113091 вона становить 12420,4 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн.; заборгованість за відсотками 2341,6 грн.; заборгованість за пенею 6078,8 грн.

Наданий суду розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом заборгованості у справі.

Встановивши обставини справи та визначившись з характером спірних правовідносин, суд приходить висновку про доведеність позивачем як факту укладання між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачкою договору так і невиконання позичальником свого обов`язку зі своєчасного повернення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами.

Посилання відповідачки на обставини непереборної сили(форс-мажору) внаслідок тимчасової окупації її зареєстрованого місця проживання, умови ізоляції, відсутності українського зв`язку та доступу до безготівкових платежів, як на підставу у відмові у позові, судом не приймаються при вирішенні справи так як відповідно до інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідачка ОСОБА_1 являється внутрішньо переміщеною особою і з 20.04.2022 року проживає у м. Запоріжжі.

23.12.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» і ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір Факторингу №23122024 з умовами якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за кредитними договорами у тому числі і за Договором №113091 від 12.06.2024 року, що підтверджене витягом із додатку № 1 до Договір Факторингу №23122024 від 23.12.2024 року.

Сум приймається до уваги витяг із додатку № 1 до Договору Факторингу №23122024 від 23.12.2024 року стосовно відповідачки, який наданий позивачем разом із відповіддю на відзив, і не доданий до позовної заяви (доданий додаток відносно іншої особи), так як позивачем обґрунтовано не надання даного додатку помилково замість додатку який стосується іншої особи. Підстав вважати, що Реєстр прав вимог до Договору Факторингу №23122024 від 23.12.2024 року не містить Договору №113091 від 12.06.2024 року укладеного з відповідачкою, у суду немає.

Таким чином ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідачки за Договором №113091 від 12.06.2024 року у розмірі 12420,4 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн.; заборгованість за відсотками 2341,6 грн.; заборгованість за пенею 6078,8 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Суду не надано доказів, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином виконав, отримані кредитні кошти, відсотки за користування кредитом сплатив ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» або ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Таким чином, надані суду докази вказують на те, що між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачкою 12.06.2024 року було укладено договір №113091, на виконання якого відповідачці перераховано на його банківський картковий рахунок кредит у розмірі 4000 грн., які відповідачка зобов`язалася повернути і сплатити проценти за користування кредитом, але зобов`язань не виконала.

У подальшому «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки пеню у сумі 6078,8 грн.

Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, на період воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача пеню в розмірі 6078,8 грн.

Таким чином суд вважає, що нарахування пені в сумі 6078,8 грн. є неправомірним, та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, позов слід задовольнити частково і стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 6341,6 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн.; заборгованість за відсотками 2341,6 грн.

Щодо вирішення питання про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Згідно з ч. 1 , 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надано: копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.06.2026 року; копію детального опису робіт (наданих послуг), додаткова угода № 113091 до Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 червня 2026 року, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29.06.2026 року. За змістом вищевказаних документів вбачається, що професійна правнича допомога надана на загальну суму 6000 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Суд погоджується з тим, що позивачем у справі понесено витрати на правничу допомогу. Докази наявності відповідних витрат є належними та допустимими, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню.

Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 12420,4 грн., суд виснував, що з відповідачки підлягає стягненню заборгованість в сумі 6341,6 грн., і таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню на 51%, і відповідно з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3060 грн.(6000 грн.*51%).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (51%) у розмірі 1357 грн. 82 коп. (2662,4 грн.* 51%).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст. 13, 81, 89, 133, 137, 141, 229, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором №113091 від 12.06.2024 року у розмірі 6341 грн. 60 коп., судовий збір у розмірі 1357 грн. 82 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 3060 грн., а всього стягнути 10 759 (десять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 42 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про учасників

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, Юридична адреса: 04112, м. Київ, Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 тел.: НОМЕР_9.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою ВПО: АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 тел.: НОМЕР_2 .

Суддя: І.Г.Кучерук