Ухвала суду № 141004982, 23.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11480/26 1-кс/335/3747/2026

23 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026080000000295 від 23.07.2026 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який має вищу юридичну освіту, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання якого не встановлено, раніше судимого:

-16.11.2021 Орджонікідзевським (Вознесенівським) районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 307 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-08.12.2025 Шевченківським районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України призначено покарання у вигляді штрафу розміром 17 000 грн.

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23.07.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026080000000295, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

22 жовтня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

На обґрунтування підозри слідчий зазначає, що причетність ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколами проведення оперативних закупівель від 29.05.2025 та 19.06.2025, протоколами огляду грошових коштів і добровільної видачі речовин, висновками експертів, протоколами допиту свідків, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами досудового розслідування.

На думку слідчого, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, суворість можливого покарання, а також відсутність офіційного працевлаштування та постійного джерела доходу дають достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити протиправну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий також зазначає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки особисте зобов`язання та домашній арешт не зможуть належним чином запобігти встановленим ризикам, а осіб, які бажають поручитися за підозрюваного, не встановлено.

З огляду на викладене слідчий просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням у разі її внесення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у ньому.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим та надмірним. Зазначала, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, мають припущений характер, ОСОБА_5 має постійне місце проживання та соціальні зв`язки, від органів досудового розслідування не переховувався, а для участі в розгляді клопотання прибув до суду самостійно. Також захисник вказувала на провокаційний характер дій щодо підозрюваного, надмірність запропонованого розміру застави та просила застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, та пояснив, що працює неофіційно, має малолітню доньку, працює позмінно та проживає за місцем роботи.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2026 за № 12026080000000295 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

22 жовтня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При цьому слідчий суддя враховує, що на цій стадії кримінального провадження він не вправі вирішувати питання, які належать до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі сукупності отриманих доказів слідчий суддя має визначити, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу.

Аналіз фактичних даних, що містяться у протоколах допиту свідків, протоколах проведення оперативних закупівель, протоколах огляду та видачі грошових коштів, протоколах добровільної видачі психотропної речовини, висновках експертиз, протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій та інших матеріалах кримінального провадження, дає підстави дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

За змістом п. п. «b» та «c» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення за дотримання встановлених Конвенцією умов.

Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення в майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, тобто певний ступінь імовірності того, що особа вдасться до дій, які перешкоджатимуть досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створюватимуть загрозу суспільству.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна, дані про особу підозрюваного, який має малолітню доньку, а також те, що під час судового засідання його фактичне місце проживання не встановлено. Відомостей про обставини, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваного під вартою за станом здоров`я, суду не надано.

Крім того, відповідно до наданих матеріалів, ОСОБА_5 раніше був засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 16.11.2021 за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. Також 08.12.2025 Шевченківським районним судом міста Запоріжжя його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Крім того, у матеріалах зазначено про скерування до судів обвинувальних актів щодо нього за ч. 2 ст. 307 та ч. 4 ст. 185 КК України.

Зазначені обставини слідчий суддя враховує в сукупності з іншими даними про особу підозрюваного, не надаючи їм значення встановлення його винуватості в інших кримінальних провадженнях.

У рішенні «Чеботарь проти Молдови» від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт за наявності обґрунтованої підозри був виправданий відповідно до п. 1 «c» ст. 5 Конвенції, правоохоронні органи не зобов`язані мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, що стала підставою для позбавлення свободи.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик її переховування від правосуддя. При цьому небезпека переховування може оцінюватися з урахуванням суворості можливого покарання в сукупності з даними про матеріальний і соціальний стан особи, її зв`язки з державою, у якій здійснюється кримінальне переслідування, та іншими обставинами.

Врахування тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення має значення під час оцінки ризиків, оскільки можливе призначення суворого покарання може впливати на поведінку підозрюваного та підвищувати ймовірність його ухилення від правосуддя. Такий підхід відображено, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.

Перевіряючи доводи слідчого та прокурора щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на значний строк, а також те, що фактичне місце проживання підозрюваного під час судового засідання не встановлено.

Наведені обставини в сукупності дають підстави вважати, що, усвідомлюючи можливі правові наслідки в разі доведення його винуватості, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Водночас слідчий суддя враховує доводи сторони захисту про наявність у підозрюваного соціальних зв`язків, його самостійну явку до суду та наявність малолітньої доньки. Однак ці обставини самі по собі не усувають установленого ризику з огляду на сукупність інших обставин, наведених вище.

Перевіряючи доводи сторони обвинувачення щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує характер інкримінованих діянь, відомості про попереднє засудження ОСОБА_5 за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, а також наявність відомостей про інші кримінальні провадження стосовно нього.

Вказані обставини в їх сукупності дають підстави вважати, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є реальним.

Водночас відсутність офіційного працевлаштування або постійного джерела доходу сама по собі не може свідчити про схильність особи до вчинення кримінальних правопорушень та враховується лише в сукупності з іншими обставинами.

Отже, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У рішенні «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких кримінальних правопорушень може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які за певних обставин можуть виправдовувати попереднє ув`язнення як винятковий запобіжний захід протягом певного часу.

Водночас наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин, а тяжкість підозри не може бути самостійною та достатньою підставою для застосування такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у справі «Амбрушкевич проти Польщі» наголосив на необхідності розгляду менш суворих запобіжних заходів та встановлення того, чи здатні вони забезпечити належну процесуальну поведінку особи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчий суддя перевірив можливість застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.

Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме встановленим ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного та те, що під час судового засідання його фактичне місце проживання не встановлено. За таких обставин зазначені запобіжні заходи не забезпечать належного контролю за поведінкою підозрюваного та не усунуть ризиків його переховування від органів досудового розслідування та суду й вчинення іншого кримінального правопорушення.

Застосувати особисту поруку неможливо, оскільки на момент розгляду клопотання жодна особа не виявила наміру поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам, а тому клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, вік та майновий стан підозрюваного, наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків.

Враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого діяння, що викладені в повідомленні про підозру, а також з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ст. 182 КПК України, у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі зможе гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

У разі внесення застави підозрювану слід зобов`язати: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та строку досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193 - 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислювати з 14 години 25 хвилин 23 жовтня 2026 року до 21 грудня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок за такими реквізитами: код отримувача (ЄДРПОУ) 26316700; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA928201720355289002015001205. В призначенні платежу вказати: вид платежу застава за ОСОБА_5 , єдиний унікальний номер справи 335/11480/26, номер провадження 1-кс/335/3747/2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення у разі внесення застави, після її внесення та перевірки відповідного документа негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 21 грудня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Повний текст ухвали складений 26 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1