Ухвала суду № 141004731, 27.10.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/6059/26

Провадження №: 1-кс/332/666/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 р.м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Запоріжжя в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, яка має середню спеціальну освіту, не одруженої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 03.04.2026 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

Слідчий СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082030000603 від 17 вересня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-1Х від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, період якого в подальшому був неодноразово продовжений згідно із змістом відповідних нормативних актів та який діє по теперішній час.

16 вересня 2026 року у вечірній час ОСОБА_5 перебувала разом з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поблизу будинку № 37-В по вулиці Історичній у місті Запоріжжі, де на лавочці вживала з останнім алкогольні напої. Під час спільного проводження часу, ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_8 належний йому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 14 Pro» (8/256 Gb) у корпусі світло-сріблястого кольору (Aurora Purple), із серійними номерами ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , для того щоб включити музику.

Далі, 16 вересня 2026 року, приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_5 звернула увагу на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, заснув. Після цього у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення вказаного мобільного телефону.

Після цього, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи на лавці поблизу будинку № 37-В по вулиці Історичній у місті Запоріжжі, утримуючи при собі мобільний телефон макри «Хіаоmі Redmi Note 14 Pro» (8/256 Gb) у корпусі світло-сріблястого кольору (Aurora Purple), із серійними номерами ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , упевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала вказаний мобільний телефон, вартість якого, згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-26/19224-ТВ від 19.10.2026, становить 5 966 гривень 67 копійок.

Після чого ОСОБА_5 покинула місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим нею майном, яким у подальшому розпорядилась на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 5 966, 67 гривень.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами. Таким чином, під час досудового розслідування доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження та встановленими фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, а також матеріалами, що характеризують особу підозрюваної.

З урахуванням зазначеного, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 53 дні, в межах строку досудового розслідування, оскільки, на його думку, жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Підозрювана ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили обрати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що групою слідчих СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082030000603 від 17 вересня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

20 жовтня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В поряду ст. 208 КК України ОСОБА_5 не затримувалась.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими слідчим доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.09.2026; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7 від 17.09.2026 та від 01.10.2026; протоколом огляду місця події від 01.10.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_7 від 17.09.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 02.10.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 від 02.10.2026; протоколом огляду мобільного телефону за участі свідка ОСОБА_9 від 02.10.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 09.10.2026; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 ; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.

На початковій стадії досудового розслідування кримінальний процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.

Повідомивши ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, слідчий зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачене покарання, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Феррарі Браво проти Італії», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» вказав, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

У справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Вказане свідчить про те, що на стадії вирішення питання щодо запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею враховується тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. Таким чином, усвідомлення невідворотності кримінального покарання за вчинені ним злочини може спонукати підозрювану до її переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, пов`язаного з позбавленням волі на тривалий строк, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, слід враховувати те, що ОСОБА_5 достовірно знає, що на території України введено воєнний стан та владою запроваджено певні обмеження. Проведення воєнних дій на території України, може посприяти переховуванню ОСОБА_5 та ускладнити встановлення її місцезнаходження. Під час обрання запобіжного заходу слід врахувати обмеження та особливості, що діють на території України в умовах воєнного стану.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрювана може незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою уникнення покарання, у тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , засуджена за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, знову підозрюється у вчиненні нового умисного тяжкого злочину під час іспитового строку, наразі органом пробації порушено питання про скасування останній звільнення від відбування покарання з випробування у зв`язку із систематичними порушеннями зі сторони обвинуваченої та направлення останньої в місця позбавлення волі, а також відсутність у обвинуваченої стабільного джерела доходу, що може спонукати підозрювану до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того, не здобуто і відомостей про міцні соціальні зв`язки у ОСОБА_5 , які б були для неї стримуючим фактором від переховування, оскільки слідчим суддею встановлено, що підозрювана вихованням малолітній дітей не займається, діти влаштовані у інші сім`ї, постійного місця проживання немає, як то і місця роботи чи стабільного доходу.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування та судового провадження.

Отже, слідчий суддя погоджується із доводами слідчого про недостатність застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням майнового стану підозрюваної, її характеристик, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на неї обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193-197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» до 18 грудня 2026 року (включно).

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту її фактичного затримання, а саме з 27 жовтня 2026 року.

Одночасно ОСОБА_5 визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133120, 00 гривень (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 коп), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA928201720355289002015001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 26316700, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про ПІБ підозрюваного, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик до слідчого, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваної особи з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора та суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1