Постанова № 141004433, 28.10.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2658/25 Провадження № 3/304/134/2026П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 рокум. ПеречинСуддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 №508917 від 10.11.2025), який надійшов з ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , моб.тел. НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП України,

В С Т А Н О В И В :

10.11.2025 року, о 13 год. 05 хв., водій ОСОБА_2 , рухаючись по пл.Народна в м.Перечин, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ» моделі 21074, державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився та своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судові засідання, призначені на 02.12.2025 року, 16.12.2025 року, 24.12.2025 року, 31.12.2025 року, 19.01.2026 року, 03.02.2026 року, 26.02.2026 року, 09.03.2026 року, 01.04.2026 року, 06.05.2026 року, 20.05.2026 року, 26.05.2026 року, 01.06.2026 року, 05.06.2026 року, 12.06.2026 року, 09.07.2026 року, 30.07.2026 року, 12.08.2026 року, 10.09.2026 року, 22.10.2026, 28.10.2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, примусовим приводом до зали суду ОСОБА_2 не доставлений у зв`язку з відсутністю за місцем проживання, при цьому про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, заперечень на складений протокол про адміністративне правопорушення на адресу суду не подано.

У зв`язку з чим, враховуючи розумні строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе провести її розгляд у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи даної категорії, встановлений Законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v.Germany №47636/99; Sukhorubchenko v.Russia, № 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, № 326/03).

Повно та всебічно вивчивши надані матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та вина останнього у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508917 від 10.11.2025 року, який складений 10.11.2025 року, о 13 год. 05 хв поліцейським ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Макогін М.І., та в якому зафіксовано порушення ОСОБА_2 пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України та з вказаного протоколу вбачається, що 10.11.2025 року, о 13 год. 05 хв., ОСОБА_2 , рухаючись по пл.Народна в м.Перечин, керував автомобілем марки «ВАЗ-21074» державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);

- направленням поліцейського СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Макогін М.І. на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та яке видано о 13-15 год. 10.11.2025 року водієві ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закладу охорони здоров`я КНП «ОЗЗНПД м.Берегово» у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода, нечітка вимова. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою від проходження огляду (а.с.2);

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6123946 від 10.11.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 гривень за наступних обставин: 10.11.2025 року, о 13-16 год. в м.Перечин, по пл.Народна, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ» 21074 д.н.з. НОМЕР_3 , будучи не пристебнутим ременем безпеки, та не маючи посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а) ПДР (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ). Відомості про оскарження вказаної постанови, в матеріалах справи відсутні (а.с.3);

- рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Макогін М.І. від 10.11.2025 року, з якого вбачається, що 10.11.2025 під час патрулювання м.Перечин пл.Народна було зупинено автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за порушення ПДР. В ході опитування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. В установленому законом порядку йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, проте він відмовився. Відносно гр. ОСОБА_2 було складено відповідні адміністративні матеріали (а.с.4);

- довідкою заступника начальника ВП №1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Гондорчина О.М. за № 151508-2025 від 13.11.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не видавалося (а.с.5);

- відтвореним в судовому засіданні носієм інформації на оптичному диску DVD-R з відеозаписами подій від 10.11.2025 року, який містить два файли 000…2025111030618-0131 та 000…2025111032120_0132, з відображенням на носії інформації безперервного відеозапису подій за участю водія ОСОБА_2 та з яких вбачається, що працівниками поліції о 13-05 год. 10.11.2025 року було зупинено транспортний засіб марки ВАЗ 21074, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по пл.Народній в місті Перечин, в подальшому на вимогу поліцейських, вказаний транспортний засіб зупинився неподалік будівлі №15 п пл.Народній. Зі сторони сидіння водія вказаного автомобіля вийшов чоловік, який представився як ОСОБА_2 , також із салону автомобіля вийшла жінка, яка зазначила, що вона є дружиною. В ході спілкування із водієм ОСОБА_2 поліцейським було запитано в останнього, чи вживав він алкогольні напої чи наркотичні заходи, на що ОСОБА_2 відповів, що не вживав та поліцейським було наголошено про наявні у водія ознаки сп`яніння, та поліцейський запропоновував ОСОБА_2 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, на що останній погодився. Як вбачається з відеозапису (13:13 год.), після продуття приладу у видихаємому повітрі алкоголю у ОСОБА_2 не виявлено та за результатами тестування за допомогою газоаналізатора, тест виявився негативним, поліцейський наголосив, що ОСОБА_2 тверезий. В подальшому під час спілкування, поліцейський запропонував водієві ОСОБА_2 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у м.Ужгороді, посилаючись на наявність у нього ознаків такого сп`яніння, зокрема: нестійка хода, нечітка вимова, також поведінка, що не відповідає обстановці. Та одночасно поліцейським було роз`яснено ОСОБА_2 як можливість проїхати разом з ними до медичної установи, де у нарколога пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, так і право відмовитися від проходження такого огляду, відповідно до п.2.5 ПДР. На вказану пропозицію ОСОБА_2 відповів категоричною відмовою (13:14 год.). Після чого відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснені наслідки такої відмови, також запропоновано ОСОБА_2 надати свої пояснення за фактом правопорушення, на що останній відмовився, отримав примірник вказаного протоколу, про що у ньому поставив свій підпис, будь-яких заперечень, зауважень під час складання вказаного протоколу, ОСОБА_2 не висловлював. Після оформлення поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, останнім наголошено ОСОБА_2 що той відстороняється від подальшого керування транспортним засобом (а.с.6).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази є послідовними, взаємопов`язаними та такими, що не суперечать одне одному.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9а ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до приписів ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_2 , і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський ВП №1 Ужгородського РУП сержант поліції Макогін М.І. був упереджений при складанні адміністративного протоколу відносно водія ОСОБА_2 При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколу під час його складання від ОСОБА_2 не надходило, будь-які пояснення по суті складеного відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2 надавати не бажав, заперечень у складеному протоколі не відобразив, також будь-яких пояснень, заперечень щодо протоколу, до суду від ОСОБА_2 не надійшло.

При цьому суд наголошує, що вказаним поліцейським ВП №1 Ужгородського РУП Макогін М.І. складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №508917 від 10.11.2025 саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та є окремим (самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

Жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_2 з приводу протиправних, незаконних дій працівників поліції, у тому числі таких, що пов`язані з порушенням порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, матеріали провадження не містять, окрім того, постанова серії ЕНА № 6123746 від 10.11.2025 року про накладення на ОСОБА_2 того ж дня адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу, останнім не оскаржена.

Разом з тим, ОСОБА_2 не надано суду в ході розгляду даної справи, будь-яких відомостей щодо його звернень із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки з приводу незаконності дій працівників поліції.

З встановлених в ході судового розгляду обставин вбачається, що ОСОБА_2 після зупинки о 13-05 годин 10.11.2025 року транспортного засобу ВАЗ-21074, д.н.з. НОМЕР_3 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та не використав надане йому право на проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я, відповідно до оформленого поліцейським СРПП ВП№1 Ужгородського РУП Макогін М.І. направленням, яке міститься в матеріалах справи (а.с2).

При цьому, суд враховує, що згідно п.1.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп`яніння, окрім інших, віднесено: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тобто ті ознаки, що мали місце у даному випадку зупинки вищевказаного транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_3 , що безпосередньо вбачається з відтвореного в судовому засіданні відеозапису за подіями, які мали місце 28.08.2025 року.

Враховуючи викладене у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан наркотичного сп`яніння, від проходження якого останній відмовився, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 508917 та підтверджується відтвореним в судовому засіданні відеозаписами подій від 10.11.2025 року.

Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складеного відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 508917 від 10.11.2025 року у зв`язку із порушенням ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.255 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, узгоджується з даними, зафіксованими на відеозаписі.

Сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння 10.11.2025 року підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративних правопорушень за ч.1 ст.130 КУпАП та винність ОСОБА_2 у його вчиненні.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_2 , судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, його значну суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_2 вчинив грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, та дане правопорушення відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності.

При цьому, при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, також дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його вік, майновий та сімейний стан ОСОБА_2 , ступінь його вини, також приймає до уваги, що ОСОБА_2 не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, раніше, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, оскільки такі відомості у матеріалах справи відсутні, крім того ОСОБА_2 має стійкі соціальні зв`язки: одружений, утриманців немає, згідно матеріалів справи, та враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , з урахуванням його матеріального та сімейного стану, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на ОСОБА_5 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA538999980313030149000007001, призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300.

Роз`яснити правопорушниці, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО