Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2026
Справа № 497/2869/26
Провадження № 3/497/550/26
27.10.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
прокурора Стоянова Д.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Болград, матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Болград Одеської області, який є сержантом із матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (книжка) серія НОМЕР_1 , що виданий 06.05.2015 Болградським РС ГУ ДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Сержант з матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , припиняючи діяльність 31.03.2024 року на цієї посаді, маючи військове звання старшого сержанта, будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п. "г" п. 1 ст. 3 "Про запобігання корупції", несвоєчасно 15.05.2026 року, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив абз. 1 ч.2 ст. 45 Закону.
ОСОБА_1 в судовому засідання вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визнав та пояснив, що він не був обізнаний про подачу цієї декларації, він розуміє, що це його провина, але він не подав декларацію не навмісно, просив призначити йому мінімальний штраф, передбачений санкцією цієї статті.
У судовому засіданні прокурор Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Стоянов Д.М. просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення, передбачене санкцією цієї статті.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За частиною 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім визнання своєї провини ОСОБА_1 , факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом №865/2026 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 01.10.2026 року;
- копією декларації ОСОБА_1 , поданою особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями) 15 травня 2026 року о 14:59 години;
- витягом із наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №36 від 25 лютого 2022 року відповідно до якого ОСОБА_1 - сержант із матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняв посаду з 25 лютого 2022 року і приступив до своїх обов`язків;
- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 №10-рс від 30 березня 2024 року, відповідно до якого сержанта із матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 звільнено у запас за підпунктом "г";
- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 №91 від 31 березня 2024 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу;
- рапортом оперуповноваженого 6-го відділу Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України капітана поліції Коваль В. про виявлення несвоєчасного подання декларації сержантом із матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п.9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
У частині 12 ч.1 ст.6 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.
Відповідно до функціональних обов`язків сержант з матеріального забезпечення роти охорони ОСОБА_1 , підпорядковується командиру роти, а з питань внутрішньої служби - головному сержантові роти. Відповідає за облік та належне зберігання стрілецької зброї і боєприпасів до неї, речового та іншого майна роти, зберігання особистих речей військовослужбовців у кімнаті для зберігання майна, за стан пожежної безпеки приміщень роти і закріпленої за нею території, тощо.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що до старшого сержантського і старшинського складу відноситься військове звання старший сержант.
Також відповідно до ст. 32 Статуту внутрішньої служби ЗС України за своїми військовими званнями начальниками є військовослужбовці сержантського і старшинського складу для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини.
З огляду на викладене, сержант з матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 старший сержант ОСОБА_1 є військовою посадовою особою Збройних Сил України, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності, а також наділений адміністративно-господарськими обов`язками (функціями).
Згідно підпункту 3 пункту 7 частини 5 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" військовослужбовці, які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відрядженні до них відносяться до суб`єктів на яких поширюється дія розділу VІІ Закону України "Про запобігання корупції"
Таким чином, відповідно до п.п. "г" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", сержант з матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старший сержант ОСОБА_1 , віднесений до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на військову посадову особу Збройних Сил України, і він є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією.
Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п.15 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", суб`єкти декларування - особи, зазначені у п.1 п.п"а", "в"-"г" п.2, п.4 ч.1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у п.1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 ч.1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 "Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного фонду" визначено, що декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду.
Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. "а", "в" - "ґ" п.2 ч.1 ст.3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п.1 пп. "а", "в" - "ґ" смт.3 Закону.
Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.
Строком перебування особи в часі як такої, що "припиняє діяльність", зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язків визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов`язки.
Таким чином сержант з матеріального забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 старший сержант ОСОБА_1 , як особа, яка припиняє 31.03.2024 року діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов`язаний подати декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, до 00 годин 00 хвилин 30.04.2024 року, проте він подав її лише 15.05.2026 року о 14 годині 59 хвилин.
Диспозицією ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
На підставі вище вказаного, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Отже всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведеності їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-6 ч.1 КУпАП, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується наявними в матеріалах справ письмовими доказами, а дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, щире каяття та визнання вини в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, наявність пом`якшуючої обставини - щире розкаяння винного, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Застосування ст. 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 36, 172-7, 268, 283-285 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850.00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а саме 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя В.А.Раца
Реквізити для оплати адміністративного штрафу:
Болградська громада
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100, код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660, код класифікації доходів бюджету 21081100
Реквізити для оплати судового збору
на користь держави, за судовим рішенням:
отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783,
банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету 22030106
Судове рішення № 141002640, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 497/2869/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: