Рішення № 141001893, 28.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18314/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 22.05.1974 по 06.11.1974 працював на посаді медичної сестри у Дунаєвецькому протитуберкульозному диспансері, що підтверджується записами у трудовій книжці. Позивач вважає, що зазначений період роботи підлягає зарахуванню до стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки протитуберкульозний диспансер належить до інфекційних закладів охорони здоров`я, а робота в ньому здійснювалася в умовах безпосереднього контакту з хворими на туберкульоз. У зв`язку із цим позивач вважає, що має право на зарахування спірного періоду роботи до стажу у подвійному розмірі та відповідний перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу.

Ухвалою суду від 22.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до записів трудової книжки позивач у період з 22.05.1974 по 06.11.1974 працював на посаді медичної сестри Дунаєвецького протитуберкульозного диспансеру.

26.08.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про зарахування зазначеного періоду роботи до стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснення відповідного перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом повідомив позивача, що станом на дату надання відповіді розмір його пенсії становить 42528,85 грн. При цьому зазначив, що згідно з відомостями військового квитка від 03.05.1974 серії НОМЕР_1 до страхового стажу позивача зараховано період проходження строкової військової служби з 03.05.1974 по 13.12.1976, який збігається зі спірним періодом роботи в протитуберкульозному диспансері.

Крім того, відповідач зазначив, що пенсія позивача обчислюється відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з відсотка втрати працездатності, а її розмір не залежить від тривалості страхового стажу.

Вважаючи незарахування періоду роботи з 22.05.1974 по 06.11.1974 до стажу у подвійному розмірі протиправним та таким, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення регулюються, зокрема, Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За змістом наведеної норми законодавець установив спеціальний порядок обчислення стажу роботи для осіб, які працювали у визначених цією статтею закладах охорони здоров`я.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, законодавство передбачає можливість пільгового обчислення стажу роботи в окремих закладах охорони здоров`я за наявності передбачених законом умов.

Водночас суд зазначає, що право на пільгове обчислення стажу роботи та право на перерахунок і збільшення розміру конкретного виду пенсії не є тотожними за своїм правовим змістом.

Застосування пільгового порядку обчислення стажу саме по собі не означає безумовного виникнення права на збільшення розміру пенсії, оскільки останнє залежить від законодавчо визначеного механізму обчислення відповідного виду пенсійного забезпечення.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону №796-XII.

Статтею 54 Закону №796-XII встановлено спеціальне правове регулювання пенсійного забезпечення осіб, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Порядок обчислення відповідного виду пенсії визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з пунктом 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою №1210, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за встановленою формулою, складовими якої є показник середньої заробітної плати, коефіцієнт заробітної плати та розмір відшкодування фактичних збитків.

При цьому розмір відшкодування фактичних збитків для пенсій по інвалідності визначається як відсоток втрати працездатності.

Таким чином, розмір пенсії по інвалідності, обчисленої відповідно до статті 54 Закону №796-XII та пункту 9 Порядку №1210, безпосередньо не залежить від тривалості страхового стажу особи.

Розмір пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 54 Закону №796-XII, не залежить від страхового стажу, необхідного для обчислення пенсії за віком, а тому правила щодо збільшення пенсії за понаднормовий стаж не можуть автоматично застосовуватися до такого виду пенсійного забезпечення.

Суд встановив, що позивач просить зарахувати у подвійному розмірі період роботи з 22.05.1974 по 06.11.1974 на посаді медичної сестри Дунаєвецького протитуберкульозного диспансеру та здійснити відповідний перерахунок його пенсії.

Водночас зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вбачається, що відповідно до військового квитка від 03.05.1974 серії НОМЕР_1 до страхового стажу позивача вже зараховано період проходження строкової військової служби з 03.05.1974 по 13.12.1976.

Отже, заявлений позивачем період роботи в протитуберкульозному диспансері повністю збігається за календарними датами з періодом військової служби, який, за повідомленням відповідача, вже врахований під час визначення страхового стажу.

Суд зазначає, що зарахування одного календарного періоду до страхового стажу за різними підставами та застосування пільгового порядку обчислення стажу є різними правовими механізмами.

Збіг календарних періодів не виключає можливості застосування статті 60 Закону №1788-XII за умови належного підтвердження фактичних обставин виконання відповідної роботи.

Наявні матеріали не містять документів, які б пояснювали зазначений збіг періодів, зокрема обставини виконання позивачем трудових обов`язків під час проходження строкової військової служби.

За таких обставин суд не має достатніх підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача повторно врахувати спірний календарний період із застосуванням пільгового коефіцієнта без встановлення правової природи його проходження.

При цьому суд звертає увагу, що наведений висновок не заперечує можливості застосування статті 60 Закону №1788-XII до працівників протитуберкульозних закладів охорони здоров`я за наявності встановлених законом підстав.

Зокрема, у постанові від 11.02.2025 у справі №420/8637/24 Верховний Суд дійшов висновку, що робота в інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-XII.

Однак у зазначеній справі факт роботи особи в інфекційному відділенні не заперечувався, а спір стосувався правомірності застосування пільгового обчислення стажу після 01.01.2004.

Натомість особливістю цієї справи є наявність відомостей про збіг спірного періоду роботи з періодом строкової військової служби, а також те, що позивач отримує пенсію по інвалідності, розмір якої обчислюється за спеціальним законодавством без урахування тривалості страхового стажу як безпосередньої складової відповідної формули.

З огляду на зазначене, висновки Верховного Суду щодо загального права працівників інфекційних закладів на пільгове обчислення стажу не свідчать про виникнення в позивача безумовного права на перерахунок призначеної йому спеціальної пенсії.

Суд також враховує, що за результатами розгляду звернення позивача від 26.08.2026 відповідач надав відповідь, у якій повідомив про вид призначеної пенсії, порядок її обчислення, розмір пенсійної виплати та обставини зарахування періоду строкової військової служби до страхового стажу.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Оцінюючи спірні правовідносини в сукупності, суд виходить із того, що позивач фактично пов`язує необхідність пільгового зарахування стажу з перерахунком та збільшенням розміру пенсії, яку він отримує відповідно до статті 54 Закону №796-XII.

Однак чинне законодавство не передбачає збільшення розміру такої пенсії виключно внаслідок збільшення тривалості страхового стажу.

Позивачем не наведено інших передбачених законом обставин, які б свідчили про виникнення права на перерахунок призначеної пенсії за спеціальним порядком її обчислення.

Крім того, з урахуванням установленого збігу спірних календарних періодів наявні матеріали не дають можливості зробити безумовний висновок про наявність підстав для покладення на відповідача обов`язку зарахувати період з 22.05.1974 по 06.11.1974 до стажу у подвійному розмірі в межах заявленого позивачем способу захисту.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак суд доходить висновку, що за встановлених обставин не доведено наявності правових підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням спірного періоду роботи у подвійному розмірі.

Враховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заявлених позовних вимог у визначений позивачем спосіб.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.І. Салюк