Рішення № 141001251, 28.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Справа № 480/3841/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3841/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 04.12.1985 по 06.03.1995, у тому числі в пільговому обчисленні;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії період роботи в районах Крайньої Півночі з 04.12.1985 по 06.03.1995 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, тобто із застосуванням коефіцієнта 1,5, та провести перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з дати призначення пенсії по інвалідності, тобто з 21.08.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію по інвалідності, однак при обчисленні страхового стажу не враховано період його трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 04.12.1985 по 06.03.1995. Позивач вважає, що записи трудової книжки підтверджують спірний стаж, формальні недоліки в оформленні окремого запису не можуть покладатися на працівника, а припинення дії міжнародних договорів після набуття ним відповідного стажу не може бути підставою для його неврахування. Крім того, позивач зазначає, що пенсії в російській федерації не отримував та за її призначенням там не звертався, у зв`язку з чим просить зарахувати весь спірний період у пільговому обчисленні та провести перерахунок пенсії з 21.08.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Кунець О.М.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Щодо ухвали про відкриття провадження відповідачем отримано 28.05.2026 через систему «Електронний суд»

Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, тому суд, у порядку ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням довічно з 21.08.2023.

Рішенням органу Пенсійного фонду України від 06.09.2023 №184150012102 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.08.2023.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що при призначенні пенсії страховий стаж позивача було визначено у розмірі 19 років 10 місяців 13 днів, у тому числі страховий стаж до 01.01.2004 - 3 роки 4 місяці 22 дні.

Станом на 26.03.2026 страховий стаж позивача визначено у розмірі 20 років 2 місяці 25 днів, при цьому страховий стаж до 01.01.2004 залишився визначеним у розмірі 3 роки 4 місяці 22 дні.

21.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян №9 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про зарахування стажу роботи на території російської федерації.

У зазначеній заяві позивач повідомив, що працював на Крайній Півночі з 04.12.1985, зокрема в Уренгойському будівельно-монтажному управлінні №2, Виробничому кооперативі «Геолог», Малому підприємстві «Ресурс», фірмі «Корунд», а також у Змішаному товаристві фірма «Відродження», де трудова діяльність тривала до 06.03.1995.

У цій же заяві позивач зазначив, що пенсію в російській федерації не отримував, за призначенням пенсії в російській федерації не звертався, а документально підтвердити нездійснення такою державою пенсійних виплат не має можливості, у зв`язку з чим на підтвердження стажу послався на записи трудової книжки.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.11.2025 позивача повідомлено про результати розгляду його звернення.

Зі змісту зазначеного листа вбачається, що при опрацюванні документів, поданих для призначення пенсії по інвалідності, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи за записами трудової книжки з 04.12.1985 по 10.09.1990 з підстав наявності у записі №6 трудової книжки виправлення в даті документа, на підставі якого внесено запис про звільнення, яке, на думку пенсійного органу, не завірене у встановленому порядку.

Також відповідач указав на необхідність надання документів, передбачених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, та зазначив, що періоди роботи на території російської федерації до 01.01.1992 можуть бути зараховані за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат за такі періоди.

Щодо трудової діяльності починаючи з 01.01.1992 відповідач у листі послався на припинення російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для врахування такого стажу.

Листом від 13.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області надало представнику позивача копії матеріалів пенсійної справи, у тому числі розрахунки страхового стажу та рішення про призначення і перерахунок пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а недоліки у її оформленні, допущені роботодавцем, самі по собі не можуть бути безумовною підставою для неврахування періоду роботи.

Суд враховує, що відповідальність за організацію ведення, обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на роботодавця. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежне оформлення трудової книжки з вини адміністрації не може бути підставою для позбавлення особи права на належне пенсійне забезпечення.

За таких обставин посилання відповідача на наявність незавіреного виправлення у даті документа, на підставі якого внесено запис про звільнення, за відсутності доказів недостовірності самого факту трудової діяльності, не є достатньою підставою для неврахування спірного стажу.

Щодо пільгового обчислення стажу роботи у районах Крайньої Півночі суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи до 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Цим же пунктом передбачено, що пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали у зазначених районах та на яких поширювалися пільги, встановлені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, постановою Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 №148 та Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967.

Пільгове обчислення такого стажу здійснюється на підставі трудової книжки, письмового трудового договору або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та користування відповідними пільгами.

У матеріалах справи відображено, що спірний період трудової діяльності позивача починається 04.12.1985 та пов`язаний із роботою у селищі Уренгой. Відповідач, відмовляючи у врахуванні періоду з 04.12.1985 по 10.09.1990, не спростував сам факт роботи позивача у відповідній місцевості, а послався на формальний недолік оформлення одного із записів трудової книжки.

Отже, період роботи позивача з 04.12.1985 по 31.12.1990 підлягає зарахуванню до страхового стажу у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Водночас щодо вимоги про застосування такого ж пільгового обчислення до періоду після 01.01.1991 суд зазначає, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом №1058-IV спеціальної пільги щодо кратного обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі після 01.01.1991 не передбачено.

Такої пільги не містили й Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Тимчасова угода між Урядом України і Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.03.2023 у справі №160/20914/21.

Таким чином, підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.01.1991 по 06.03.1995 у пільговому обчисленні один рік за один рік і шість місяців суд не вбачає.

Разом з тим відсутність підстав для кратного обчислення стажу після 01.01.1991 не означає відсутності підстав для зарахування відповідних періодів до страхового стажу у календарному обчисленні.

Законом №1058-IV, зокрема статтею 24-1, передбачено, що періоди трудової діяльності до 01.01.1992 за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особа повідомляє про це орган Пенсійного фонду України у відповідній заяві.

Як установлено судом, у заяві від 21.10.2025 ОСОБА_1 прямо повідомив, що пенсію в російській федерації не отримує, за її призначенням не звертався та документально підтвердити нездійснення таких виплат не має можливості.

Отже, період роботи позивача з 01.01.1991 по 31.12.1991 підлягає зарахуванню до страхового стажу у календарному обчисленні.

Щодо періоду з 01.01.1992 по 06.03.1995 суд враховує, що пунктом 5-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено зарахування періодів трудової діяльності з 01.01.1992 до дня набрання чинності Законом України від 25.04.2024 №3674-IX за межами України у державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, до страхового стажу, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до статей 5, 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 ця Угода поширювалася на всі види пенсійного забезпечення, а для встановлення права на пенсію враховувався трудовий стаж, набутий на території будь-якої держави - учасниці Угоди, а також на території колишнього СРСР за час до набрання нею чинності.

Спірний період роботи позивача з 01.01.1992 по 06.03.1995 був набутий у час, коли відповідні міжнародні гарантії діяли. Подальше припинення участі російської федерації в Угоді та припинення її дії для України не можуть нівелювати правові наслідки трудової діяльності, яка мала місце у період дії відповідного міжнародного регулювання.

За таких обставин період трудової діяльності позивача з 01.01.1992 по 06.03.1995 також підлягає зарахуванню до страхового стажу, однак у календарному, а не у півторакратному обчисленні.

Щодо дати, з якої має бути проведений перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що у разі виникнення права на підвищення пенсії перерахунок провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком, якщо заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо таку заяву подано після 15 числа.

Як встановлено судом, із заявою про зарахування спірного стажу позивач звернувся 21.10.2025, тобто після 15 числа відповідного місяця.

Вирішуючи питання про дату перерахунку пенсії у зв`язку із зарахуванням раніше набутого пільгового стажу, суд виходить з того, що право на перерахунок реалізується пенсіонером шляхом подання відповідної заяви до органу Пенсійного фонду України, а строк проведення такого перерахунку визначається частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV.

Отже, з урахуванням дати звернення позивача 21.10.2025 перерахунок пенсії у зв`язку із зарахуванням спірних періодів має бути проведений з 01.11.2025.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині проведення перерахунку пенсії з дати її призначення - 21.08.2023 - задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи характер заявлених вимог та те, що основний спір щодо неврахування стажу вирішено на користь позивача, суд вважає за необхідне стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 04.12.1985 по 31.12.1990 у районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні та періоду роботи з 01.01.1991 по 06.03.1995 у календарному обчисленні.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи з 04.12.1985 по 31.12.1990 у районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та період роботи з 01.01.1991 по 06.03.1995 у календарному обчисленні.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 01.11.2025 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з урахуванням зазначених періодів страхового стажу та раніше виплачених сум.

У задоволенні позовних вимог у частині зарахування періоду роботи з 01.01.1991 по 06.03.1995 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та проведення перерахунку пенсії з 21.08.2023 по 31.10.2025 - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець