Ухвала суду № 141000485, 28.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/28007/26

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 року м.Одеса

Головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника Бюро економічної безпеки України про залишення позовної заяви без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо встановлення ОСОБА_1 доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 27 квітня 2023 року по 03 квітня 2024 року та за період з 01 липня 2024 року по 31 липня 2024 року;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України встановити ОСОБА_1 доплату за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 27 квітня 2023 року по 03 квітня 2024 року та за період з 01 липня 2024 року по 31 липня 2024 року.

Ухвалою судді від 14.09.2026 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

22.09.2026 року до суду за вхід. №ЕС108533/26 надійшла заява на виконання ухвали судді з клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 28.09.2026 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

15.10.2026 року до суду за вхід. №ЕС119213/26 від представника Бюро економічної безпеки України надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до в. о. Директора БЕБ із заявою про встановлення доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук 25 січня 2024 року.

Комісія з розгляду питань щодо встановлення доплати за науковий ступінь розглянула заяву на засіданні 07 березня 2024 року (протокол № 3), і наказом БЕБ від 04 квітня 2024 року № 131-к позивачу встановлено доплату за науковий ступінь у розмірі 15 відсотків посадового окладу. З наказом від 04 квітня 2024 року № 131-к позивач ознайомлений під особистий підпис 09 квітня 2024 року.

Наказом БЕБ від 29 червня 2024 року № 291-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 призначено з 01 липня 2024 року на посаду заступника керівника Територіального управління БЕБ в Одеській області у порядку просування по службі.

Після цього позивач подав рапорт про встановлення доплати за науковий ступінь. Комісія розглянула рапорт на засіданні 31 липня 2024 року (протокол № 4), і наказом БЕБ від 01 серпня 2024 року № 408-к/ДСК-ДП позивачу встановлено доплату за науковий ступінь у розмірі 15 відсотків посадового окладу.

Ці обставини позивач сам зазначає у позовній заяві, вказуючи, що наказ від 04 квітня 2024 року № 131-к видано на підставі його заяви, засвідченої копії диплома та протоколу Комісії від 07.03.2024 № 3, а наказ від 01 серпня 2024 року № 408-к/ДСК-ДП на підставі його рапорту, засвідченої копії диплома та протоколу Комісії від 31.07.2024 № 4.

Грошове забезпечення, до складу якого входить доплата за науковий ступінь, виплачувалося позивачу щомісячно. Як вбачається з розрахункових листів, доданих самим позивачем до позовної заяви, доплату за науковий ступінь нараховано йому з квітня 2024 року та з серпня 2024 року, тобто з місяця видання кожного з наказів. Отримуючи грошове забезпечення, позивач мав реальну можливість побачити, з якого саме місяця йому почали виплачувати доплату.

Таким чином, саме позивач ініціював розгляд питання про встановлення доплати, сам обрав момент звернення за її встановленням і отримав рішення за своїми зверненнями у квітні та серпні 2024 року. Про те, що доплату встановлено лише з дня видання наказу від 04 квітня 2024 року № 131-к, позивач достеменно знав щонайпізніше 09 квітня 2024 року, коли ознайомився з цим наказом під особистий підпис. Про встановлення доплати з дня видання наказу від 01 серпня 2024 року № 408-к/ДСК-ДП позивач знав або повинен був знати не пізніше серпня 2024 року, оскільки цей наказ видано за його власним рапортом, і з серпня 2024 року доплата виплачувалася у складі грошового забезпечення.

Після цього позивач проходив службу в БЕБ ще понад 15 місяців, до 07 листопада 2025 року, коли його звільнено наказом БЕБ від 07 листопада 2025 року № 225-к/ДСК-ДП. Протягом усього цього часу він не звертався ні до відповідача, ні до суду з приводу доплати за попередні періоди.

З адвокатським запитом до БЕБ позивач звернувся лише 24 липня 2026 року, а з цим позовом звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» 10 вересня 2026 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Строк звернення до суду пропущено за будь-якого з можливих способів його обчислення. Місячний строк, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, сплив у травні та вересні 2024 року.

Тримісячний строк, встановлений статтею 233 КЗпП України, на який посилається позивач, сплив у липні та листопаді 2024 року.

Загальний шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, сплив у жовтні 2024 року та лютому 2025 року. Навіть якщо обчислювати будь-який із цих строків від дня звільнення позивача 07 листопада 2025 року, усі вони сплили до травня 2026 року включно.

Навіть якщо обчислювати тримісячний строк від березня 2026 року, коли, за твердженням самого позивача (сторінка 4 заяви на усунення недоліків позовної заяви), він ознайомився з наказом про звільнення, цей строк сплив у червні 2026 року. Позов подано 10 вересня 2026 року.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, а підстави, наведені ним у заяві про поновлення строку, не підтверджені та не є поважними.

Вирішуючи заяву про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;

9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до вищезазначеного, норми КАС України передбачають надання можливості позивачу подати до суду відповідну заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, а тому клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 44, 122, 123, 240, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Бюро економічної безпеки України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень статті 256 КАС України, ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА