Ухвала суду № 141000455, 28.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12943/26

УХВАЛА

28 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який ураховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який ураховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 та у зв`язку із цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01 березня 2024 року.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 надала заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що з моменту введення на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 об`єктивно ускладнилась можливість своєчасного звернення до суду. У період, протягом якого вона мала можливість звернутися до суду мати місце систематичні відключення електроенергії, спричинені пошкодженням енергетичної інфраструктури внаслідок збройної агресії. Такі відключення носили непередбачений характер, тривали значний час та фактично унеможливлювали належну підготовку процесуальних документів. Відсутність стабільного електропостачання призвела до неможливості користування комп`ютерною технікою та доступу до мережі Інтернет; відсутності доступу до електронних сервісів, зокрема підсистеми «Електронний суд»; неможливості своєчасного оформлення, друку та направлення процесуальних документів; обмеження доступу до необхідних документі, що зберігались в електронному вигляді. Крім того, регулярні повітряні тривоги, необхідність перебування укриттях, а також загальна безпекова ситуація суттєво ускладнювали можливість зосередженого виконання юридично значимих дій та підготовки позову у визначений законом строк. Зазначені обставини мають об`єктивний, непереборний характер, не залежали від волі позивача та безпосередньо вплинули на можливість своєчасного звернення до суду. Правова позиція щодо врахування наслідків воєнного стану як поважної причини пропуску процесуальних строків неодноразово висловлювалась Верховним судом, який наголошує на необхідність індивідуальної оцінки таких обставин та їх впливу на можливість реалізації права на судовий захист. Таким чином, пропуск строку звернення до суду є поважним та підлягає поновленню.

Суд вважає, що клопотання позивача обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Згідно з ч.3 ст.6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на наведені позивачем обставини щодо строку звернення, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважними, оскільки позивач об`єктивно не мав можливості звернутися до суду раніше, а про порушення свого права дізнався лише з листа відповідача від 26.02.2026 року.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 122, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду та визнати поважними причини пропуску строку.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Леонід СВИДА