Ухвала суду № 141000446, 28.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31151/26

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмово провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за участі представника Головного управління ДПС в Одеській області в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ СЕРВІС ЛТД» (65045, Одеська область, м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 50/1, код ЄДРПОУ 43069034) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення комісії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 06.10.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ СЕРВІС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2026 р. №13902963/43069034 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 06.07.2026 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України (зареєструвати податкову накладну №1 від 06.07.2026 р. на загальну суму коштів 92 659,69 грн, в тому числі ПДВ 15 443,28 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію 28.07.2026 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент Сервіс ЛТД», код ЄДРПОУ 43069034, було складено податкову накладну №1 від 06.07.2026 р. на суму 92659,69 грн (у тому числі ПДВ 15443,28 грн), виписану на користь ТОВ «Сільпо-Фуд», та направлено 28.07.2026 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з отриманою квитанцією від 28.07.2026 №9227798630 податкова накладна була прийнята, однак реєстрацію її зупинено. На виконання п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України ТОВ «Континент Сервіс ЛТД» направило на адресу ГУ ДПС в Одеській області Повідомлення №1 від 29.07.2026 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, для підтвердження реальності здійснення операції по ПН №1 від 06.07.2026 на суму 92659,69 грн, надавши первинні бухгалтерські облікові документи (12 додатків), достатні, на думку Позивача, для прийняття рішення про реєстрацію ПН у ЄРПН. Однак рішенням комісії регіонального рівня Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2026 № 13902963/43069034 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 06.07.2026. Підставою відмови в цьому рішенні зазначено надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, з посиланням на ст. 187 ПК України

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді від 09.10.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ СЕРВІС ЛТД» та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

23.10.2026 від представника відповідача ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/123036/26), в якому зокрема просить здійснювати розгляд справи за уповноваженого представника відповідача.

Дослідивши вказане клопотання представника відповідача, суд приходить до наступного.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно з ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо проведення розгляду справу з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відсутність будь-якого мотиву та обґрунтувань неможливості розгляду справи без виклику сторін, а тому в задоволенні клопотання про розгляд справи №420/31151/26 за участі представника Головного управління ДПС в Одеській області необхідно відмовити.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ГУ ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/31151/26 за участі представника Головного управління ДПС в Одеській області відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА