Рішення № 141000258, 28.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/28890/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Кременчуцького льотного коледжу Харківського Національного університету внутрішніх справ до Південного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: Приватне підприємство «ЄВРОБУД» про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Кременчуцького льотного коледжу Харківського Національного університету внутрішніх справ до Південного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: Приватне підприємство «ЄВРОБУД», в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Висновок Південного офісу Держаудитслужби від 14.09.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-07-17-009261-a.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-07-17-009261-a не містить ані перевірки наведених відомостей, ані технічної оцінки доводів щодо функціональних, безпекових та експлуатаційних властивостей запропонованих матеріалів.

10 вересня 2026 року на запит органу державного фінансового контролю Замовник надав розгорнуті пояснення. У них зазначено, що запропоновані учасником матеріали не погіршують технічних або якісних характеристик предмета закупівлі: зокрема, більший переріз кабелю підвищує його пропускну здатність, зменшує електричний опір і збільшує запас надійності; додаткова жила забезпечує наявність додаткового захисного провідника; труба РЕ-Хс, за технічною оцінкою Замовника, має підвищену стійкість до гідроударів і замерзання та дає змогу зменшити кількість з`єднань. При цьому заміна ресурсів не призвела до збільшення ціни для Замовника.

Довід Позивача полягає не в тому, що «кращий товар завжди можна поставити замість визначеного», а в тому, що Відповідач мав установити й належно обґрунтувати, чому конкретні запропоновані ресурси не забезпечують визначеної Замовником потреби та є невідповідними, а не технічно кращими чи не гіршими рішеннями в межах того самого функціонального призначення.

За наявними матеріалами поліпшення характеристик здійснювалося в межах ціни, запропонованої учасником, без додаткового фінансового навантаження на Замовника. Ця обставина не є самостійною підставою правомірності, але має значення для оцінки мети фінансового контролю, реального державного інтересу та пропорційності обраного заходу реагування.

Крім того, у Висновку договір ідентифіковано як договір від 14.08.2026 №237, тоді як доданий до матеріалів закупівлі та фактично укладений договір має №267.

Договір №267 на момент прийняття Висновку вже виконувався. У серпні 2026 року сторони оформили акт №1 приймання виконаних будівельних робіт. Отже, встановлений Відповідачем спосіб реагування безпосередньо втручається в чинні договірні відносини, виконання будівельних робіт та використання бюджетних коштів.

Також щодо порушення пункту 84 позивач наголошує, що Додатковою угодою №1 від 20.08.2026 до Договору №267, яка укладена до початку моніторингу, сторони виклали Додаток №4 «План фінансування» у новій редакції, в якій визначено помісячне фінансування робіт на серпень, вересень, жовтень, листопад і грудень 2026 року, тобто розподіл напрямів фінансування (видів витрат) за місяцями. Отже, на момент початку моніторингу договірні документи вже містили помісячний календарний розподіл фінансування.

Показовим є й спосіб реагування у справі № 420/10710/26: за аналогічним за природою порушенням Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав замовника привести план фінансування у відповідність до пункту 84 Постанови №668 та недопускати порушення надалі; вимоги припинити договір не ставилося. Одеський окружний адміністративний суд визнав такий цільовий спосіб усунення порушення обґрунтованим. У спірному ж Висновку щодо позивача за документально співставного недоліку обрано значно більш обтяжливий захід - припинення всього договору - без пояснення, чому приведення Додатка №4 у відповідність є недостатнім.

Отже між характером такого «недоліку» та обраним Відповідачем способом його усунення відсутній належний відновлювальний зв`язок, оскільки порушення може бути усунуто шляхом коригування Плану фінансування без втрати результату закупівлі та без припинення вже виконуваного договору.

У постанові від 17.12.2024 у справі №620/5597/23 Верховний Суд врахував, що у висновку не було встановлено порушень, які свідчили б про нікчемність договору, а розірвання договору було непропорційним співвідношенню з виявленими недоліками. У постановах від 21.05.2026 у справі №420/27932/23 та від 29.04.2026 у справі №420/29424/23 Верховний Суд так само прямо оцінив припинення договірних зобов`язань за відповідних фактичних обставин як непропорційно формальний підхід.

Ці висновки не звільняють Замовника від дотримання закупівельних вимог, але вимагають індивідуальної оцінки суттєвості порушення та співмірності способу його усунення.

Обґрунтованість акта суб`єкта владних повноважень передбачає не лише посилання на норму права, а й встановлення фактичних передумов її застосування та надання відповіді на істотні доводи особи. Відповідач мав оцінити технічний зміст запропонованих матеріалів, пояснення щодо підвищених характеристик, відсутності збільшення ціни, локалізації продукції, а також фактичний зміст Додаткової угоди №1 від 20.08.2026 і нової редакції Плану фінансування. Натомість Висновок, констатуючи відсутність деталізації напрямів фінансування, не враховує як окрему юридично значиму обставину, що помісячний план уже був погоджений до початку моніторингу, і не пояснює, чому цей недолік потребує саме припинення договору.

Відтак, прийняття спірного висновку, яке не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, стало підставою для звернення до суду.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 28.09.2026 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.10.2026 року за вхід.№ЕС/116952/26 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача та відсутності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Замовник у Додатку 2 до оголошення спрощеної закупівлі встановив вимоги, що самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, та при розрахуванні ціни пропозиції учасник спрощеної закупівлі погоджується виконати роботи відповідно до технічного завдання з використанням конкретних матеріалів і конструкції.

На запит Південного офісу Держаудитслужби 07.09.2026 щодо встановлених невідповідностей Замовник 10.09.2026 в поясненнях посилається на покращення якісних характеристик предмета закупівлі та на пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про локалізацію.

Однак Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ є оборонним замовником в розумінні Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 (далі - Особливості №1275).

Надане Замовником пояснення щодо відсутності збитків для бюджету, твердження про покращення технічних характеристик запропонованих матеріалів не спростовують факту встановленої невідповідності пропозиції умовам оголошення, оскільки технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, які зазначені учасником закупівлі ПП «ЄВРОБУД» у наданих локальних кошторисах (файл «+ ПП Євробуд - КОШТОРИС.pdf») та підсумковій відомості ресурсів («файл «+8_ДЦ_ПВР.pdf»), не відповідають технічним та якісним характеристикам, наведеним Замовником у вимогах щодо якості предмета закупівлі Додатка 2 до Оголошення.

Визначальним у спірних правовідносинах є не суб`єктивна оцінка учасником або Замовником переваг запропонованого матеріалу, а його відповідність конкретним технічним вимогам, встановленим Замовником у Додатку 2 до оголошення.

Відповідно до норм пункту 1 частини тринадцятої статті 14 Закону №922-VIII визначено, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Таким чином, Замовник на порушення вимог пункту 1 частини тринадцятої статті 14 Закону №922-VIII не відхилив пропозицію учасника спрощеної закупівлі ПП «ЄВРОБУД», у зв`язку із тим, що вона не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Також, План фінансування, який є додатком 4 до додаткової угоди від 20.08.2026 №1 до Договору, складено на поточний рік без розподілу напрямів фінансування (видів витрат) за місяцями, чим порушено вимоги пункту 84 Постанови №668.

Законодавча вимога стосовно визначення «напрямів фінансування (видів витрат)» спрямована на забезпечення прозорості та контролю за цільовим використанням бюджетних (публічних) коштів, виділених на капітальний ремонт.

На запит Південного офісу Держаудитслужби від 07.09.2026 щодо вищезазначеного питання, Замовник 10.09.2026 надав пояснення, яке не спростовує факту порушення Замовником вимог пункту 84 Загальних умов №668.

Крім викладеного, відповідач наголошує, що дотримуючись пункту 3 Порядку №552 у констатуючій частині висновку про результати моніторингу закупівлі зазначено, що з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи, щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором з дотриманням положень Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Слід зазначити, що Південним офісом Держаудитслужби визначено вказане вище зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель як єдиного можливого шляху усунення виявлених порушень на момент проведення моніторингу цієї процедури закупівлі та складання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та є таким, що направлене на приведення взаємовідносин у первісний стан, у правову, законодавчо врегульовану площину.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17 липня 2026 року Кременчуцьким льотним коледжем Харківського національного університету внутрішніх справ (далі Позивач, КЛК ХНУВС) було оприлюднено спрощену закупівлю №UA-2026-07-17-009261-a за предметом: капітальний ремонт фасаду, покрівлі, інженерних мереж та окремих приміщень об`єкта, код ДК 021:2015 - 45450000-6. Очікувана вартість закупівлі становила 79594358,33 грн.

21 серпня 2026 року Південним офісом Держаудитслужби розпочато моніторинг зазначеної закупівлі. Моніторинг завершено 11 вересня 2026 року.

14 вересня 2026 року затверджено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-07-17-009261-a.

Під час моніторингу проаналізовано: оголошення про проведення спрощеної закупівлі Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - Замовник), затверджене протоколом уповноваженої особи Замовника від 17.07.2026 №99 (далі - Оголошення), реєстр отриманих пропозицій, протокол розкриття пропозицій, пропозицію учасника закупівлі приватного підприємства «ЄВРОБУД» (далі - ПП «ЄВРОБУД»), протокол уповноваженої особи Замовника від 29.07.2026 №106, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюднене в електронній системі закупівель 29.07.2026, договір від 14.08.2026 №237 (далі - Договір), повідомлення про внесені зміни до договору, оприлюднені в електронній системі закупівель 21.08.2026 та 27.08.2026, додаткові угоди до Договору від 20.08.2026 №1 та від 24.08.2026 №2, пояснення та документи, надані Замовником 31 серпня 2026 року та 10 вересня 2026 року, через електронну систему закупівель на запити Південного офісу Держаудитслужби.

У Висновку Відповідач констатував два порушення:

порушення пункту 1 частини тринадцятої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» - у зв`язку з невідхиленням пропозиції ПП «ЄВРОБУД», у локальних кошторисах та підсумковій відомості ресурсів якого окремі матеріальні ресурси за найменуванням або параметрами відрізнялися від наведених у Додатку 2 до оголошення;

порушення пункту 84 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, - у зв`язку з тим, що план фінансування, який є додатком 4 до додаткової угоди від 20.08.2026 №1 до Договору складено на поточний рік без розподілу напрямів фінансування (видів витрат) за місяцями.

Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав Замовника вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів оприлюднити в електронній системі закупівель інформацію та/або документи, що підтверджують вжиття таких заходів.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон).

Статтею 2 Закону передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За приписами підпунктів 3, 4 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб`єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні та реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: інспектування (ревізії).

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення №43).

Підпунктом 27 пункту 11 Положення №43 передбачено, що голова Держаудитслужби дає в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» від 06.04.2016 №266 утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922-VIII).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 8 Закону №922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII у редакції, що регулювала проведення спрощеної закупівлі та моніторинг її результатів. Відповідно до статті 5 цього Закону закупівлі здійснюються, зокрема, на принципах максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, недискримінації учасників, об`єктивного і неупередженого визначення переможця та запобігання корупційним діям і зловживанням.

Пункт 1 частини тринадцятої статті 14 Закону №922-VIII передбачає відхилення пропозиції учасника, якщо вона не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Застосування цієї норми вимагає встановлення саме факту невідповідності запропонованого предмета вимогам Замовника, а не лише формальної різниці у словесному описі або значенні окремого параметра без оцінки його функціонального змісту.

19.10.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості №1178), прийнята відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».

Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922-VIII, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (пункт 1 розділу «Загальні положення» Особливостей № 1178).

Таким чином, з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей.

Відповідно до абз.1 п.3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до абз.1 п.28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Пунктом 17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з п. 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до норм Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень ст. 41 Закону, крім ч.2-5, 7 - 9 ст. 41 Закону та цих особливостей. За нормою ч. 1 ст. 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо порушення п. 1 ч. 13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» суд зазначає наступне.

Відповідно до норм пункту 1 частини тринадцятої статті 14 Закону №922-VIII замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Відповідно до норм пункту 3 частини третьої статті 14 Закону №922-VIII в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону №922-VIII, обов`язково зазначається інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі.

Відповідно до вимог Додатку 2 «Інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі» до оголошення Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі з огляду на специфіку предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства, згідно затвердженої проектної документації. Розрахунок ціни пропозиції (договірної ціни) виконується відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року №281 (із змінами) (далі - Настанова №281). Учасник у складі пропозиції надає складені у програмному комплексі АВК-5 або Будівельні технології в актуальній редакції на дату торгів, зокрема локальні кошториси та підсумкову відомість ресурсів.

Відповідно до вимог Додатка 2 до оголошення учасник розраховує ціну пропозиції як загальну суму, за яку він згодний виконати роботи відповідно до технічного завдання щодо предмету закупівлі, вимог щодо термінів закінчення робіт, технології виконання робіт, використання конкретних матеріалів і конструкцій, якості будівельно-монтажних робіт, з дотриманням діючих норм і правил виконання будівельно-монтажних робіт, технічної експлуатації будівельної техніки, безпечних умов праці та додержання вимог щодо застосування заходів із захисту довкілля, з урахуванням всіх видів та обсягів робіт, що повинні бути виконані, в тому числі вартості оплати праці, вартості матеріалів, вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, вартості транспортування, перебазування, вартості енергоносіїв, супутніх витрат тощо.

Замовник у Додатку 2 до оголошення спрощеної закупівлі встановив вимоги, що самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, та при розрахуванні ціни пропозиції учасник спрощеної закупівлі погоджується виконати роботи відповідно до технічного завдання з використанням конкретних матеріалів і конструкції.

Як встановлено судом, на запит Південного офісу Держаудитслужби 07.09.2026 щодо встановлених невідповідностей Замовник 10.09.2026 надав пояснення: «…Замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника ПП «Євробуд» було детально проаналізовано технічні, якісні та кількісні характеристики запропонованих матеріалів та обладнання. Рішення про відповідність пропозиції вимогам Додатку 2 є повністю обґрунтованим та законним. Діючи в межах права пропонувати еквіваленти, учасник запропонував трубу зі зшитого поліетилену РЕ-Хс (20х1.9 мм). Цей матеріал є технологічно кращим та надійнішим за поліпропілен: завдяки високій еластичності труби РЕ-Хс монтуються суцільними довгими відрізками з мінімальною кількістю зварних з`єднань, що мінімізує ризики протікань. Вони стійкі до замерзання, гідроударів та мають значно довший термін експлуатації (понад 50 років), що є прямим покращенням якісних характеристик об`єкта. Заміна виконана в межах фіксованої ціни учасника без збитків для бюджету. Окрім того, запропоновані високотехнологічні труби РЕ-Хс виробляються в Україні та мають підтверджений ступінь локалізації виробництва, що є додатковою перевагою у підтримці вітчизняного виробника.… Рішення Замовника щодо відповідності вказаної пропозиції вимогам закупівлі ґрунтується на таких беззаперечних підставах:

1. Дотримання законодавства про локалізацію: Відповідно до п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі", Замовник зобов`язаний купувати кабельно-провідникову продукцію з підтвердженим ступенем локалізації. Під час аналізу ринку та Переліку локалізованих товарів Мінекономіки було встановлено відсутність сертифікованого кабелю ВВГнг-FRLS у перерізі 4х1,5 мм. Натомість кабель перетином 4х2,5 мм від вітчизняного виробника включений до офіційного Реєстру локалізації Мінекономіки. Закупівля початкового перерізу призвела б до прямого порушення вимог закону.

2. Покращення технічних та якісних характеристик: Збільшення перерізу мідних жил кабелю з 1,5 мм до 2,5 мм не є спрощенням чи погіршенням предмета закупівлі. Навпаки, кабель перетином 4х2,5 мм має суттєво вищі експлуатаційні характеристики: вищу пропускну здатність за струмом, менший електричний опір та підвищений рівень надійності при роботі в аварійному режимі (що є критично важливим для вогнестійких ліній пожежної безпеки).

3. Економічна вигода для бюджету: Покращення технічних параметрів кабелю (збільшення перерізу) відбулося в межах загальної кошторисної вартості пропозиції учасника, без жодного додаткового фінансового навантаження на Замовника.

Відповідно до практики Органу оскарження (АМКУ), пропозиція учасника, яка містить кращі технічні характеристики порівняно з вимогами ТЗ за тією ж або нижчою ціною, не може бути відхилена, оскільки повністю задовольняє та перевищує потреби Замовника. Зважаючи на викладене, у Замовника не було правових підстав для відхилення пропозиції ПП «Євробуд» за цим пунктом».

… Рішення Замовника щодо правомірності врахування вказаної позиції ґрунтується на таких підставах:

Виконання вимог про локалізацію: Відповідно до закону, Замовник зобов`язаний купувати кабельно-провідникову продукцію виключно з підтвердженим ступенем локалізації. Вогнестійкий кабель ВВГнг-FRLS у виконанні 2х1,5 мм відсутній в офіційному Переліку локалізованих товарів Мінекономіки України.

Натомість трижильний кабель ВВГнг-FRLS 3х1,5 мм від вітчизняного виробника внесений до цього Реєстру, що дозволило Замовнику та учаснику повністю дотриматись вимог пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про публічні закупівлі".

Суттєве покращення безпекових та якісних характеристик: Збільшення кількості жил з 2 до 3 забезпечує наявність додаткового захисного провідника (заземлення), що кардинально підвищує рівень електробезпеки, надійності лінії за умов виникнення аварійних та пожежних ситуацій і повністю відповідає сучасним вимогам Державних будівельних норм (ДБН) України.

Відсутність збитків для бюджету: Надання кабелю з додатковою технологічною жилою (3х1,5 замість 2х1,5) виконано учасником у межах його фінальної тендерної пропозиції без жодного збільшення загальної ціни договору для Замовника.

Оскільки запропонований учасником матеріал за своїми характеристиками є якіснішим, безпечнішим та повністю задовольняє вимогам законодавства про локалізацію, у Замовника не було законних підстав для відхилення тендерної пропозиції ПП «Євробуд» за цим пунктом».

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, надані 10.09.2026 пояснення відхилено загальною фразою про те, що вони «не спростовують факту встановленої невідповідності», оскільки найменування та характеристики ресурсів не збігаються з Додатком 2. При цьому Висновок не містить аналізу:

- чи погіршуються внаслідок запропонованих ресурсів функціональні, експлуатаційні або безпекові характеристики об`єкта;

- чи є збільшення перерізу кабелю з 1,5 мм до 2,5 мм технічно несприятливим або несумісним із проектом;

- чи є наявність додаткової жили у кабелі 3х1,5мм замість 2х1,5 мм погіршенням характеристики;

- чи вплинула заміна на ціну договору, бюджетне навантаження, конкуренцію або результат визначення переможця;

- яким технічним нормативом або проектним рішенням підтверджено, що зазначені Замовником поліпшення не можуть бути прийнятними.

Щодо кабельно-провідникової продукції учасник зазначив кабель 4х2,5 мм замість 4х1,5 мм та кабель 3х1,5 мм замість 2х1,5 мм. У поясненнях Замовник обґрунтував, що більший переріз мідної жили забезпечує вищу пропускну здатність, менший електричний опір і більший запас надійності, а третя жила може виконувати функцію додаткового захисного провідника. Висновок Відповідача не містить технічного обґрунтування того, чому саме ці параметри є неприйнятними для проектного рішення, погіршують безпеку чи експлуатаційні характеристики або не забезпечують потреби Замовника. Водночас остаточна відповідь на це питання має ґрунтуватися на проектній документації та належних технічних доказах, а не лише на арифметичному зіставленні кількості жил чи площі перерізу.

Щодо труби РЕ-Хс 20х1,9 мм порівняно з поліпропіленовою трубою Fiber Basalt 20х2,3 мм Позивач не зводить аргументацію до самої тези про «інший матеріал». Питання полягає у функціональній придатності та відсутності погіршення проектних характеристик системи. Саме тому відповідність цієї заміни має оцінюватися на підставі технічної документації, характеристик виробів та, за потреби, висновку проектувальника або інженера, а не лише шляхом порівняння назв двох ресурсів. Замовник надав Держаудитслужбі змістовні технічні аргументи щодо довговічності, стійкості до гідроударів і замерзання та зменшення кількості з`єднань, однак Відповідач їх по суті не перевірив і не спростував.

У постанові від 20.01.2021 у справі №826/2242/18 Верховний Суд виснував, що запропоновані технічні показники перевищували мінімально необхідні показники тендерної документації. Ця справа не є тотожною спірним правовідносинам і не встановлює правила, за яким будь-який «кращий» ресурс автоматично вважається таким, що відповідає документації. Її значення для цього спору полягає в іншому: оцінювати слід зміст конкретної технічної вимоги та характер відхилення, зокрема чи є показник мінімальним/граничним, чи документація вимагає точно визначеного конструктивного рішення, та чи допускається еквівалентність.

Також до спірних правовідносин є релевантною постанова Верховного Суду від 21.05.2026 у справі №420/27932/23, у якій наголошено, що визначальним є те, чи впливає встановлений недолік на зміст пропозиції; орган державного фінансового контролю має навести мотиви, чому конкретна невідповідність є настільки суттєвою, що повинна мати безумовним наслідком відхилення пропозиції.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Висновуючись на матеріалах справи суд вважає, що відповідачем по справі не доведено обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом". Відповідач обмежився виключно твердженням про те, що надані пояснення «не спростовують факту встановленої невідповідності», оскільки найменування та характеристики ресурсів не збігаються з Додатком 2.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 10.09.2026р. по справі №420/42267/25 суд перевіряє акт суб`єкта владних повноважень таким, яким його прийнято, і в тих межах, у яких його вмотивовано. Дотримання критерію обґрунтованості, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України, є обов`язком суб`єкта владних повноважень, а не суду; відповідно, дефект обґрунтування індивідуального акта не може бути усунутий (санований) судом шляхом наведення власних мотивів на користь суб`єкта владних повноважень, які не випливають зі змісту індивідуального акту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/25.

Щодо порушення позивачем п.84 Постанови КМУ №668 суд враховує наступне.

Пунктом 83 Загальних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, передбачено, що фінансування робіт проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду. Відповідно до пункту 84 Постанови №668 план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видів витрат).

У спірному висновку відповідач дійшов висновку, що План фінансування, який є додатком 4 до додаткової угоди від 20.08.2026 №1 до Договору, складено на поточний рік без розподілу напрямів фінансування (видів витрат) за місяцями, чим порушено вимоги пункту 84 Постанови №668.

На запит Південного офісу Держаудитслужби від 07.09.2026 щодо вищезазначеного питання, Замовник 10.09.2026 надав пояснення, яке не спростовує факту порушення Замовником вимог пункту 84 Загальних умов №668.

На переконання суду, фактичні обставини цього «порушення» потребують уточнення з урахуванням Додаткової угоди №1 від 20.08.2026. Пункт 3.1 Договору №267 прямо визначає джерело фінансування робіт - кошти державного бюджету; пункт 3.3 передбачає складання плану фінансування на весь період капітального ремонту за роками, а пункт 3.4 - щорічне погодження уточненого плану за місяцями на поточний рік. Додатковою угодою №1 сторони ще 20.08.2026, тобто до початку моніторингу 21.08.2026, виклали Додаток №4 у новій редакції та визначили помісячні суми фінансування на серпень-грудень 2026 року.

Таким чином, Висновок не може тлумачитися як такий, що встановив відсутність помісячного планування фінансування: помісячний розподіл був погоджений сторонами та існував до початку моніторингу. Сам Відповідач сформулював зауваження вужче - як відсутність у Плані окремого розподілу напрямів фінансування (видів витрат) за місяцями. При цьому джерело фінансування вже однозначно визначене пунктом 3.1 Договору як кошти державного бюджету, а План стосується одного конкретного об`єкта капітального ремонту. Це істотно звужує зміст установленого недоліку та має значення для оцінки його суттєвості і способу усунення.

Показовим є й спосіб реагування у справі №420/10710/26: за аналогічним за природою порушенням Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав замовника привести план фінансування у відповідність до пункту 84 Постанови №668 та недопускати порушення надалі; вимоги припинити договір не ставилося. Одеський окружний адміністративний суд визнав такий цільовий спосіб усунення порушення обґрунтованим. У спірному ж Висновку щодо позивача за документально співставного недоліку обрано значно більш обтяжливий захід - припинення всього договору - без пояснення, чому приведення Додатка №4 у відповідність є недостатнім.

Отже між характером такого «недоліку» та обраним Відповідачем способом його усунення відсутній належний відновлювальний зв`язок, оскільки порушення може бути усунуто шляхом коригування Плану фінансування без втрати результату закупівлі та без припинення вже виконуваного договору.

Щодо припинення договору суд зазначає таке.

Висновок моніторингу є індивідуальним актом, який не лише констатує оцінку контролюючого органу, а й покладає на Замовника конкретний обов`язок.

Тому спосіб усунення порушення має бути пов`язаний із характером встановленого порушення, бути реально виконуваним, необхідним для відновлення законності та не створювати наслідків, явно надмірних порівняно з метою фінансового контролю.

У даній справі Відповідач об`єднав два різні за своєю природою «недоліки» - спірну технічну оцінку трьох матеріальних ресурсів і недолік структури плану фінансування, та без розрізнення визначив для обох спосіб реагування з найтяжчими наслідками: припинення договору.

При цьому у Висновку не наведено обгрунтованих доводів чому технічні доводи Замовника щодо підвищених характеристик матеріалів є неспроможними та недолік Плану у вигляді відсутності окремої деталізації напрямів фінансування (видів витрат) не може бути усунутий шляхом внесення змін до Додатка №4, хоча саме такий спосіб Південний офіс Держаудитслужби застосував щодо співставного порушення у закупівлі, яка була предметом справи №420/10710/26

Застосування одним і тим самим органом державного фінансового контролю різних способів реагування в різних процедурах закупівель саме по собі не означає протиправності Висновку. Однак за структурно співставного порушення пункту 84 Постанови №668 вибір значно суворішого заходу потребує окремого мотивування з погляду необхідності та пропорційності. Такого мотивування спірний Висновок не містить.

У постанові від 17.12.2024 у справі №620/5597/23 Верховний Суд врахував, що у висновку не було встановлено порушень, які свідчили б про нікчемність договору, а розірвання договору було непропорційним співвідношенню з виявленими недоліками. У постановах від 21.05.2026 у справі №420/27932/23 та від 29.04.2026 у справі №420/29424/23 Верховний Суд так само прямо оцінив припинення договірних зобов`язань за відповідних фактичних обставин як непропорційно формальний підхід.

Ці висновки не звільняють Замовника від дотримання закупівельних вимог, але вимагають індивідуальної оцінки суттєвості порушення та співмірності способу його усунення.

Обґрунтованість акта суб`єкта владних повноважень передбачає не лише посилання на норму права, а й встановлення фактичних передумов її застосування та надання відповіді на істотні доводи особи. Відповідач мав оцінити технічний зміст запропонованих матеріалів, пояснення щодо підвищених характеристик, відсутності збільшення ціни, локалізації продукції, а також фактичний зміст Додаткової угоди №1 від 20.08.2026 і нової редакції Плану фінансування. Натомість Висновок, констатуючи відсутність деталізації напрямів фінансування, не враховує як окрему юридично значиму обставину, що помісячний план уже був погоджений до початку моніторингу, і не пояснює, чому цей недолік потребує саме припинення договору.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine, заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010) у контексті принципу належного здійснення правосуддя наголосив на необхідності належно зазначати підстави, на яких ґрунтується рішення. Хоча ця практика не стосується безпосередньо публічних закупівель, закріплений нею загальний стандарт вмотивованості узгоджується з вимогою частини другої статті 2 КАС України щодо обґрунтованості індивідуального акта суб`єкта владних повноважень.

Правовою позицією Постанови Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №160/8403/19 зазначено, що законодавець поклав обов`язок на контролюючий орган у Висновку про результати моніторингу закупівлі, у разі виявлення порушень, зобов`язати замовника усунути порушення чітко визначивши установлений законодавством порядок усунення.

Визначення контролюючим органом способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням або припинення виконання зобов`язання в частині.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово констатував, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.

Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Спірним висновком Держаудитслужбою зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, проте не конкретизовано яких саме заходів має вжити Замовник, які саме дії та на підставі яких положень закону повинен здійснити для усунення виявлених порушень, відтак такий висновок є неконкретизованим, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, а тому не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості як акту індивідуальної дії.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При розгляді даної справи судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №826/2242/18 (щодо допустимості пропозиції товару з вищими технічними показниками, коли документація не забороняє перевищення встановленого показника); від 17.12.2024 у справі №620/5597/23 (щодо необхідності співвідносити вимогу про розірвання договору з характером установлених недоліків та враховувати, чи свідчать вони про нікчемність договору; від 21.05.2026 у справі №420/27932/23 (щодо необхідності оцінювати, чи впливає конкретна невідповідність на зміст пропозиції, та обов`язку контролюючого органу мотивувати її суттєвість; Суд прямо визнав розірвання договору за встановлених обставин непропорційно формальним підходом); від 29.04.2026 у справі №420/29424/23 (щодо непропорційності припинення договірних зобов`язань за обставин, коли встановлені контролюючим органом порушення не підтверджені належним чином).

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 2662,40 грн. судових витрат, сплачених згідно платіжної інструкції №2021 від 16.09.2026 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Кременчуцького льотного коледжу Харківського Національного університету внутрішніх справ до Південного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: Приватне підприємство «ЄВРОБУД» про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Південного офісу Держаудитслужби від 14.09.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-07-17-009261-a.

Стягнути на користь Кременчуцького льотного коледжу Харківського Національного університету внутрішніх справ (адреса: Україна, 39605, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Перемоги, буд. 17/6, ЄДРПОУ: 43041752) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Державної аудиторської служби України (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 40477150).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Кременчуцький льотний коледж Харківського Національного університету внутрішніх справ (адреса: Україна, 39605, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Перемоги, буд. 17/6, ЄДРПОУ: 43041752, ел. пошта: klk.univd@gmail.com)

Південний офіс Державної аудиторської служби України (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ: 40477150, ел. пошта: 151500@dasu.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА