Рішення № 141000237, 27.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19463/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №932510155632 від 06.04.2026 року про відмову у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-242зп від 25.03.2026 року станом на 01.08.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення Офісу Генерального прокурора від 25.03.2026 року №21-242зп, виходячи з розміру грошового забезпечення 122 740,10 грн., у розмірі 90% від вказаного грошового забезпечення, що становить 110 466,09 грн., починаючи з 01.09.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі, без застосування обмежень граничного (максимального) розміру пенсії, а також без застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією, вирахованою на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-242зп від 25.03.2026 року, однією сумою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.03.2026 року Офісом Генерального прокурора йому було видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-242зп станом на 01.08.2025 року. Водночас, відповідач вищезазначену довідку до уваги не прийняв та перерахунок пенсії не здійснив. Не погоджуючись із вищезазначеними діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду з позовом в адміністративному судочинстві.

Ухвалою суду у справі №420/19463/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.

Під час розгляду справи до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що видана Офісом Генерального прокурора м. Києва довідка №21-242зп від 25.03.2026 станом на 01.08.2025 року, суперечить законодавству. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням прийнято рішення №932510155632 від 06.04.2026 про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підстав.

Крім того відповідач посилається на факт пропущення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Від позивача до суду надійшли заперечення на відзив, в яких зазначено, що Офіс Генерального прокурора є єдиним уповноваженим органом, який визначає розмір грошового забезпечення прокурорських працівників відповідно до рішень Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 та №6-р/2020. Орган Пенсійного фонду України не наділений повноваженнями перевіряти законність, обґрунтованість чи правильність видачі довідок уповноваженими міністерствами та відомствами.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 (далі позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, та з липня 2009 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

25.03.2026 року Офісом Генерального прокурора позивачу було видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-242зп станом на 01.08.2025 року. Вказана довідка видана на виконання рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 року №6-р/2020.

29.03.2026 року через веб-портал Пенсійного фонду України позивач подав заяву про перерахунок його пенсії на підставі довідки №21-242зп Офісу Генерального прокурора.

За результатами розгляду вищевказане звернення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення №932510155632 від 06.04.2026 року, яким позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови йому у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки, позивач звернувся із позовом до адміністративного суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши адміністративний позов, відзив, заперечення на відзив, та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон №1697-VII).

Із набранням чинності Законом №1697-VII визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ), крім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1.

До скасування вищевказаних норм, стаття 50-1 Закону №1789-XII передбачала, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII внесено зміни до Законів №1697-VII та №1789-XII, визначивши, що з 01.01.2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (частина вісімнадцята статті 50-1 та частина двадцята статті 86 відповідно).

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (далі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII , визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, п.3 встановлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

У своєму Рішенні №7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Судом враховується, що ч.20 статті 86 Закону №1697-VII у первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Однак, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Відповідно до ч.2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII.

Як зазначено вище, у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019 року, а тому Закон №1697-VII з указаної дати не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Враховуючи відсутність нормативного акту, який би регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, суд, з урахуванням ч.6 ст.7 КАС України доходить висновку про можливість застосування до спірних правовідносин Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до Управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.

Згідно ч.ч.1-2 ст.81 Закону №1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.

Водночас, відповідно до 2 речення абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ передбачалося, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих та військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 року №8-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього п.3 розділу "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності)" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України, відповідаючи на порушені заявниками питання, з покликанням, з-поміж іншого, на свої рішення від 26.03.2020 №6-р/2020, від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, від 01.03.2023 №1-р(II)/2023, виснував, що врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади.

Конституційний Суд України зазначив також, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

З огляду на ці міркування Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX є таким, що суперечить статті 6 Конституції України в поєднанні з частиною другою статті 131-1 Конституції України.

Крім того, визначення розміру окладу на зазначений період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, у спірний період, визнано неконституційним.

Як встановлено судом, 25.03.2026 року Офісом Генерального прокурора позивачу було видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-242зп станом на 01.08.2025 року. Вказана довідка видана на виконання рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 року №6-р/2020.

Ця довідка була надана позивачем до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії.

За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення №932510155632 від 06.04.2026 року про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що пунктом 7 постанови № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України Про прокуратуру. Після 13.12.2019 року нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, які працюють на відповідній посаді, не приймались. Відповідно до ст. 81 Закону України Про прокуратуру згідно з Рішення № 6-р/2020 оплата праці прокурорів окружних прокуратур і видача довідок про заробітну плату (грошове забезпечення) для перерахунку пенсій здійснюється з 15.03.2021 року. За результатами розгляду документів доданих до заяви, встановлено що видана довідка №21-242зп від 25.03.2026 Офіс Генерального прокурора м. Києва станом на 01.08.2025, суперечить законодавству.

Положеннями частини 12 статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Відтак при перерахунку пенсії повинні враховуватися складові заробітної плати позивача за посадою, з якої позивачу призначено пенсію.

Статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ визначено, що з 01.01.2022 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становив 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 01.01.2022 - 1600 гривень.

Протягом 2023 - 2024 років цей показник не змінювався. Законом України від 20.08.2025 №4571-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4571) внесено зміни, зокрема, до частини другої статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4059) в частині визначення базової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, а саме, з 01.01.2025 по 31.07.2025 - 1 600 грн., з 01.08.2025 по 31.12.2025 2 102 грн.

Разом з тим, згідно п.3 Закону України №4571-IX від 20.08.2025 «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4571-IX), який набрав чинності 13.09.2025 року, внесено зміни у статтю 7 Закону від 19.11.2024 №4059-1Х Про Держаний бюджет України на 2025 рік, а саме:

1) абзац сьомий частини першої виключено;

2) доповнено частиною другою такого змісту: "Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні".

Таким чином, підвищення заробітної плати прокурорів органів прокуратури відбулось з 01.08.2025 року у зв`язку з внесенням Законом №4571-IX змін до ч. 2 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та збільшенням розміру прожиткового мінімуму з 1 600 грн. до 2 102 грн. для визначення базового окладу прокурора окружної прокуратури.

Разом із цим, п.2 розділу II Прикінцеві положення Закону №4571-IX установлено, що у 2025 році положення ст. 7 Закону №4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Як було встановлено судом вище, вказані положення Закону №4571-IX стали підставою для відмови позивачу в перерахунку його пенсії за оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №932510155632 від 06.04.2026 року.

Відповідно до ст. 64 Конституції України та законами право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Зокрема, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №4571 встановлено, що «у 2025 році положення частини другої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії».

Тобто, законодавець визначив заборону на видачу довідок органами прокуратури та здійснення перерахунку призначених прокурором пенсій лише у 2025 році.

Водночас, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії із вищевказаною довідкою 29.03.2026 року. Таким чином, відповідачем необґрунтовано застосовано вищевказану правову норму до правовідносин, які виникли у 2026 році, адже вказана норма не поширює свою дію на спірний момент звернення із відповідною довідкою за перерахунком пенсії.

Аналізуючи вищевказані обставини, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №932510155632 від 06.04.2026 року про відмову у перерахунку та виплаті пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Наявність у відповідача повноважень щодо перерахунку пенсії, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача такий перерахунок здійснити, за наявності про це відповідного спору між сторонами.

Враховуючи, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має забезпечити реальне відновлення порушених прав позивача, суд вважає, що ефективним способом такого відновлення є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити, починаючи з 01.01.2026 року, перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 25.03.2026 року №21-242зп про грошове забезпечення позивача, виданої Офісом Генерального прокурора, з урахуванням раніше виплачених сум.

В частині позовних вимог, що стосуються зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2025 року по 31.12.2025 року на підставі зазначеної довідки слід відмовити з вищенаведених підстав.

Також не підлягають задоволенню, як передчасні, позовні вимоги позивача в частині виплати йому пенсії у розмірі 90% від вказаної у довідці заробітної плати (грошового забезпечення), без застосування обмежень граничного (максимального) розміру пенсії, без застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778, та виплати різниці між фактично отриманою та належною до виплати пенсією, вирахованою на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-242зп від 25.03.2026 року, оскільки на час розгляду справи права позивача в цій частині не порушені, спору ще не має (перерахунок та виплата пенсії з 01.09.2025 року на підставі оновленої довідки ще не здійснені).

Суд виходить з того, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, невизнані або оспорюванні права. Суд не може під час прийняття рішення по суті справи, вирішувати питання щодо правовідносин, які, можливо, будуть мати місце в майбутньому.

Щодо посилань відповідача на факт пропуску позивачем строку для звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку та виплати його пенсії на підставі оновленої довідки рішенням від 07.04.2026 року, а до суду із позовом про оскарження такого рішення позивач звернувся 29.06.2026 року.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позивачем не було пропущено строку звернення до адміністративного суду у справі №420/19463/26.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів , передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судового збору не здійснювати.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №932510155632 від 06.04.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 25.03.2026 року №21-242зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої Офісом Генерального прокурора, починаючи з 01.01.2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя О.В. Білостоцький