Ухвала суду № 140999894, 28.10.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6047/25

Провадження № 2-ві/750/1/26

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря - Коваленко В.Ю.,

заявника (представника відповідача) - Прокоф`єва Б.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Прокоф`єва Богдана Івановича про відвід судді Деснянського районного суду м. Чернігова Косенка О.Д. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком та припинення стягнення аліментів,

третя особа - Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради,

в с т а н о в и в:

у травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком, третя особа Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради.

Вказану справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_4 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Проте, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 та на підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2025 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкуловій І.П.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2025 року заяву представника відповідача адвоката Прокоф`єва Б.І. про відвід судді Рахманкулової І.П. задоволено частково, відведено суддю Рахманкулову І.П. від розгляду вищевказаної справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2025 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Косенко О.Д.

Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року прийнято провадження по справі, призначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

26.10.2026 від представника відповідача Прокоф`єва Б.І. через систему «Електронний суд» надійшла заява про відвід головуючому судді Косенко О.Д., вмотивована тим, що під час допиту свідка ОСОБА_5 головуючий суддя Косенко О.Д. безпідставно зробив зауваження адвокату Прокоф`єву Б.І, вимагаючи змінити форму запитань та не розповідати свідку всі фактичні обставини справи. Адвокат Прокоф`єв Б.І. пояснив, що зміст поставлених запитань та допит свідка здійснювався виключно у формі запитань, які стосувалися хронології подій та фактичних обставин справи. Адвокат запитував саме про обізнаність чи не обізнаність свідка, в тих чи інших обставинах. У разі встановлення обізнаності свідка в конкретній обставині, останньому були б задані додаткові запитання відносно тієї чи іншої події. Однак, у зв`язку з тим, що на кожне запитання свідок «не обізнаний», адвокат Прокоф`єв Б.І. продовжував в спокійній манері задавати інше запитання, на яке свідок також спокійно відповідав. Проте, після чергового зриву допиту адвокатом Прокоф`євим Б.І. свідка з боку представника Позивача, вимагання суду від адвоката не розповідати свідку всі обставини справи, що не відповідало дійсності, фактично підтверджувало позицію представника Позивача, який звинувачував представника Відповідача у порушенні процесу, яких фактично не було, при підтримці головуючого судді таких дій представника Позивача, було фактично зірвано вільний об`єктивний та неупереджений допит свідка стороною Відповідача. Це при тому, що як було зазначено вище, сторона Позивача мала можливість задати абсолютно всі питання своєму свідку, незалежно від їх коректності, при жодному перешкоджанні чи перебиванні адвокатом Прокоф`євим Б.І. Внаслідок таких дій головуючого, було зірвано допит свідка стороною Відповідача та унеможливило задавання йому запитань, які стосуються предмету розгляду справи у тій формі, яка була обрана стороною. Вказане порушення призвело фактично до порушення прав Відповідача на повний, об`єктивний та неупереджений розгляд даної справи. Вказану складну справу має розглянути суд до якого немає сумнівів в упередженості як в сторони Позивача, так і в сторони Відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 року заява представника відповідача Прокоф`єва Б.І. про відвід судді Косенко О.Д., була передана на розгляд судді Григор`єву Р.Г.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першої статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд визнав за доцільне розглянути заяву про відвід з повідомлення учасників справи.

ОСОБА_2 та його представники у судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку, 28.10.2026 надійшла заява про заперечення щодо задоволення заяви про відвід судді та розгляд заяви про відвід без їх участі.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явилася, проте з`явився її представник Прокоф`єва Б.І., який просив заяву задовольнити, з наведених у ній підстав.

Заслухавши представника відповідача Прокоф`єва Б.І., проаналізувавши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Інститут відводу спрямований на усунення від розгляду справи судді за наявності обставин, які об`єктивно ставлять під сумнів його безсторонність, та забезпечення довіри до здійснення правосуддя.

У рішенні від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» ЄСПЛ в черговий раз підтвердив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Зі змісту заяви Прокоф`єва Б.І. вбачається, що сумніви заявника пов`язані із зауваженням головуючого щодо форми запитань під час допиту свідка ОСОБА_5 та вимогою не підміняти допит викладенням фактичних обставин справи. На переконання заявника, таке втручання підтримувало заперечення представника позивача та перешкоджало реалізації обраної відповідачем тактики допиту.

Оцінюючи ці доводи про упереджене або необ`єктивне ставлення судді, суд зазначає, що при розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб`єктивним чи об`єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.

Суд приймає до уваги, що нормативні приписи статей 12 та 43 ЦПК України гарантують сторонам рівні процесуальні можливості й право ставити запитання свідкам. Водночас згідно ч.2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдань цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності в порядку процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Частиною третьої цієї процесуальної норми визначено, що у разі виникнення заперечень у будь -кого з учасників справи щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Приписами частини десятої статті 230 ЦПК України передбачено, що головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмету розгляду.

Отже зауваження головуючого у справі щодо способу формулювання запитання за своїм змістом не тотожне забороні з`ясовувати відповідну обставину. Вимога головуючого відокремити запитання від розгорнутого викладення власної версії подій може бути спрямована на одержання саме показань свідка про особисто відомі йому обставини. Така вимога сама по собі не містить оцінки правоти сторін, достовірності доказів чи обґрунтованості позову.

Посилання представника відповідача Прокоф`єва Б.І. на те, що його виступи мали питальну форму та стосувалися хронології подій, не є достатнім для висновку про упередженість головуючого. Граматична форма запитання не виключає наявності в ньому навідного змісту або розгорнутого викладення позиції сторони. Тому оцінка коректності окремого запитання та оцінка безсторонності судді є різними питаннями. Навіть незгода із процесуальною оцінкою запитання без додаткових обставин не доводить упередженості.

Суд також враховує, що спокійний тон спілкування адвоката та свідка також не виключає повноваження суду реагувати на зміст і форму запитань. Оскільки підставою для процесуального втручання може бути не лише порушення порядку в залі засідання, а й необхідність забезпечити належний спосіб дослідження доказів, зокрема, дотримання порядку допиту свідків в судовому засіданні.

Твердження представника відповідача Прокоф`єва Б.І. про підтримку судом позиції представника позивача ґрунтується на збігу його заперечень із подальшим зауваженням головуючого. Однак сам такий збіг не підтверджує прихильності судді до сторони позивачів. Реагуючи на заперечення учасника справи, суд має оцінити його процесуальну обґрунтованість; погодження з ним не означає підтримки позиції цього учасника щодо суті спору.

Окремої оцінки потребує твердження представника відповідача Прокоф`єва Б.І. про надання позивачеві ширших можливостей під час допиту. На ці твердження, суд зазначає, що рівність сторін передбачає однакові правові можливості та застосування однакових критеріїв до співставних процесуальних ситуацій, а не обов`язково однакову кількість зауважень кожному представникові. Самої відсутності зауважень під час запитань представника позивача недостатньо для встановлення нерівного ставлення головуючого у справі до сторін. Так само висновок представника відповідача Прокоф`єва Б.І. про зрив допиту свідка ОСОБА_5 не може автоматично випливати з вимоги головуючого змінити форму запитань. Для оцінки цього доводу визначальним є розмежування вимоги переформулювати запитання і фактичного позбавлення сторони можливості з`ясувати належні до предмета доказування обставини. Наведені у заяві оцінки самі по собі не доводять, що зауваження стосувалося заборони досліджувати певну обставину, а не способу постановки запитання.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 30 липня 2021 року у справі № 667/2815/13, провадження № 61-10066ск21 виснував, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Враховуючи викладене, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, суддя констатує, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя Косенко О.Д. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Прокоф`єва Богдана Івановича про відвід судді Деснянського районного суду м. Чернігова Косенка Олега Дмитровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради, про визначення місця проживання дитини з батьком та припинення стягнення аліментів, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути викладені при оскарженні рішення суду.

Суддя Р.Г. Григор`єв