Рішення № 140999847, 28.10.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1526/26 2/729/1271/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

заочне

28 жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

при секретарі Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20.08.2025 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50553414, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та інших платежів, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у визначеному договором розмірі та на встановлений строк, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним відповідно до графіка платежів, комісію за її наявності та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки та на умовах, визначених договором.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після укладення кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача.

ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки позичальника, реквізити якої були надані ним при укладенні договору, що, за твердженням позивача, підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору № 50553414 від 20.08.2025 року, договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, обумовлені ним, виникають з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 25 044 грн., з яких: 5 000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16 794 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 750 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 2 500 грн. прострочена заборгованість за штрафами.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору ОСОБА_1 було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості № 4191/24607990 від 31.07.2026 року, однак заборгованість у добровільному порядку погашена не була.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 50553414 від 20.08.2025 року у загальному розмірі 25 044 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою суду від 25 вересня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз`яснено право подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до положень п. 2 ч.7, п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживання), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. Причини неявки в суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подавав.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 50553414, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 360 днів, із датою повернення 15.08.2026 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів, передбачених договором (а.с.6-17).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених договором, та на встановлений ним строк надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у визначеній договором сумі, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіка платежів, комісію за її наявності та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та у строки, визначені договором.

Відповідно до п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають проценти за користування кредитом та комісію, становлять 17640 грн., а орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за умови користування кредитом протягом усього строку кредитування 22 640 грн.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено денну процентну ставку у розмірі 0,98 %, а п. 1.5.2 визначено комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 750 грн.

Відповідно до п. 2.2.3 договору, сторони погодили застосування пільгової процентної ставки у розмірі 0,7 % за один день користування кредитом протягом визначеного договором пільгового періоду та стандартної процентної ставки у розмірі 0,96 % за один день користування кредитом протягом стандартного періоду.

Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі. ОСОБА_1 підписав кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію до кредитного договору № 50553414 від 20.08.2025 року, наданою позивачем (а.с.20).

Згідно із зазначеною довідкою одноразовий ідентифікатор було направлено на номер мобільного телефону відповідача 20.08.2025 року о 15 год. 55 хв. 35 сек., після чого використано ним для підписання кредитного договору.

Після укладення кредитного договору його було розміщено в особистому кабінеті відповідача. Укладення договору здійснювалося з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, а прийняття відповідачем пропозиції про укладення договору підтверджено застосуванням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки).

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за договором, позивачем надано інформацію про успішність платіжної операції, сформовану платіжним сервісом EasyPay, відповідно до якої на користь відповідача здійснено переказ кредитних коштів у розмірі 5 000 грн. (зв.а.с.20).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, останній набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, виникають з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Таким чином, ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором, 20 серпня 2025 року уклав кредитний договір № 50553414, погодився з його умовами та отримав кредитні кошти у розмірі 5 000 грн.

Отже, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором.

Пунктом 11.1 кредитного договору передбачено, що кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, який містить істотні умови та укладений у порядку, спосіб і формі, що відповідають вимогам законодавства. Визнання недійсним, неукладеним чи нікчемним будь-якого додатка, документа, що є частиною договору, або окремих його умов не має наслідком недійсність, нікчемність чи неукладеність кредитного договору в цілому.

Крім того, відповідно до п. 4.6 договору у разі невиконання позичальником зобов`язань передбачено застосування штрафних санкцій, а саме штрафу у розмірі 50 % від суми отриманого кредиту.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, утворилася заборгованість у загальному розмірі 25 044 грн, яка складається із: 5 000 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 16 794 грн простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом; 750 грн. простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту; 2 500 грн. простроченої заборгованості за штрафами (а.с.21-23).

З наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося протягом строку кредитування, з 20.08.2025 року до 14.08.2026 року включно. За зазначений період позивачем нараховано проценти у загальному розмірі 16 794 грн. Відомості про погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором у наданому розрахунку відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінивши подані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 50553414 від 20.08.2025 року в частині основної суми боргу у розмірі 5 000 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 16 794 грн. та комісії за надання кредиту у розмірі 750 грн., яка передбачена умовами кредитного договору, погоджена сторонами при його укладенні та є складовою грошових зобов`язань відповідача за договором, підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються наданими позивачем доказами, зокрема кредитним договором, графіком платежів, розрахунком заборгованості та документами щодо перерахування кредитних коштів.

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за штрафами у розмірі 2 500 грн., то суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, у період дії воєнного стану позичальник звільняється як від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, так і від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), нарахованої у зв`язку з простроченням виконання кредитного зобов`язання.

Враховуючи, що кредитний договір № 50553414 укладений 20.08.2025 року, тобто під час дії воєнного стану, а заявлена до стягнення сума у розмірі 2 500 грн. визначена позивачем як заборгованість за штрафами, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для її стягнення, а тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, проаналізувавши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 50553414 від 20.08.2025 року у загальному розмірі 22 544 грн., яка складається з: 5 000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 16 794 грн. прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом та 750 грн. прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави.

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить із критерію реальності таких витрат, їх необхідності, а також розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг № 4193 від 08.09.2026 року та детальний опис наданих послуг. Згідно з поданими доказами, витрати на професійну правничу допомогу становлять 8000 грн. та включають усну консультацію клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання позовної заяви та її подання до суду.

Дослідивши докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на їх виконання, а також те, що розмір понесених витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на суму 22 544 грн. із заявлених 25 044 грн., то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 396 грн 63 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 629, 10481052, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 12, 13, 7681, 89, 95, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 50553414 від 20.08.2025 року у сумі 22 544 (двадцять дві тисячі п`ятсот сорок чотири) гривні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» у рахунок відшкодування судового збору 2 396 (дві тисячі триста дев`яносто шість) гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», місцезнаходження 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 43561909.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига