Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 587/2896/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Півньової О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання права власності у порядку спадкування,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом у якому просив визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку загальною площею 0,3500 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства за цією ж адресою. Мотивує вимоги тим, що зазначений житловий будинок, належав ОСОБА_3 , яка за життя заповіт не складала, а після її смерті спадкова справа не відкривалася. У ОСОБА_3 на момент її смерті був єдиний син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті за заявою донки Сумською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу. Відповідно до заповіту від 02.07.2018 року заповів земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва своїй донці ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а інше майно, яке не було охоплено заповітом повинно спадкуватися по закону, єдиною спадкоємицею є також ОСОБА_5 . За заявою спадкоємиці нотаріусом було видано три свідоцтва на право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, які були вказані в заповіті, але відмовлено у оформленні спадщини за законом на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та земельних ділянок, оскільки за своє життя спадкодавець не прийняв спадщину своєї матері ОСОБА_3 , яка в свою чергу за життя не зареєструвала право власності на нерухоме майно в реєстрі речового права.
Враховуючи вищевикладене позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку вирішити спірне питання, тому вимушений звернутися до суду з питанням визнання права власності на зазначений житловий будинок.
У судове засідання позивач та його представник не з`явились, просили розгляд справи здійснювати без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Від представника відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів справи, у прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.03.2026 року. (а.с.16)
Згідно Довідки Юнаківською сільською радою Сумського району Сумської області №442 від 29.04.2026 року, на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За вище вказаною адресою з нею не було зареєстрованих осіб. Заповіт від імені ОСОБА_3 виконкомом Юнаківської сільської ради не посвідчувався. Свідоцтва про право на спадщину не видавались. (а.с.17)
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07.05.2019 року. (а.с.19)
ОСОБА_2 був сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . (а.с.18)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно.
Спадкова справа, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведена державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори та зареєстрована в Спадковому реєстрі №105/2019, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56673597 від 27.06.2019 року. (а.с.20)
В матеріалах спадкової справи наявний заповіт, посвідчений 02.07.2018 року за реєстровим № 50 секретарем Басівської сільської ради Сумського району Сумської області Сердюченко Т.В., за яким він земельні ділянки площами 2,5523 га, 0,4735 га та 0,3842 га, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Воронізької сільської ради Шосткинського району Сумської області, заповідав своїй доньці ОСОБА_6 .
Позивач належним чином та у встановлені законом строки прийняла спадщину після померлого ОСОБА_2 , розмір частки - 1/1.
18.06.2020 року за реєстровими №№ 878, 881 та 884 Сумською районною державною нотаріальною конторою були видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, зазначені в заповіті, на ім`я ОСОБА_7 . (а.с.28-30)
Крім того, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 звернувся до державного нотаріуса з проханням видати на ім`я його довірительки свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , який також входить до складу спадщини.
Постановою державного нотаріуса Сумської районної нотаріальної контори Блошенко В.І. було відмовлено у вчиненні цієї нотаріальної дії, оскільки заявником ОСОБА_8 та його довірителькою ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , не було подано документів, що підтверджують право власності спадкодавця (спадкодавиці) на відповідне нерухоме майно (житловий будинок та земельні ділянки), витягів з Державного земельного кадастру на відповідні земельні ділянки, а також своєчасне та належне прийняття спадщини ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 (ст. 46 та 68 Закону України «Про нотаріат»).
У зв`язку з цим, позивач позбавлена у позасудовому порядку оформити свої спадкові права, а тому вимушена звернутись до суду для захисту своїх прав та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
За правилами ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе.
Відповідно до ч.1 ст. 1220, ч.1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч.2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Право власності на придбане, побудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання.
В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.
У пункті 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 роз`яснено, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
За змістом підпунктів «в» та «г» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки зокрема на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини.
Згідно до абз.2 ч.1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами.
У ч. 1 ст. 120 ЗК України особи, які набули право власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. До тих самих висновків прийшов і Верховний Суд у своїй Постанові від 20.01.2021 року у справі № 318/1274/18 (провадження № 61-6807св19).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до Листа №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовні провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3500 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 на підставі Рішенням виконавчого комітету Басівської сільської ради від 22.11.1993 року № 45 «Про розгляд заяв на приватизацію земельних ділянок». Державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався. (а.с.13,14)
Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 побудований, відповідно до проєкту № 6 та має житлову площу 40,2 кв.м., загальна площа 67 кв.м. та закінчений будівництвом у 1970 році, що підтверджується проєктом трьох кімнатного індивідуального житлового будинку, довідкою Виконавчого комітету Сумської районної ради від 17.04.1968 року та свідоцтвом на забудову садиби в сільських населених пунктах Української СРСР. (а.с.39-42)
Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно погосподарських книг Басівської сільської ради №02 за 1991-2025 роки, рахується за ОСОБА_3 , що підтверджуєтеся Довідками виконкому Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області. (а.с.6-12)
Право власності в реєстрі нерухомого майна до 2013 та після 2013 року в реєстрі речового права на нерухоме майно не зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.04.2026 року № 474781869.
Матеріалами справи підтверджено, що спадкодавець ОСОБА_2 до смерті та на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним на день смерті проживала ОСОБА_9 без реєстрації, які проживаючи разом вели спільне господарство, що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання 02-28 №363 від 26.06.2019 року, інформацією Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області від 18.06.2026 року № 792, наданої на адвокатський запит адвоката Вакули В.М., та інформацією Басівської сільської ради Сумського району Сумської області України. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений виконкомом Басівської сільської ради 02.07.2018 року за реєстровим номером 50, не змінено і не відмінено. (а.с.34-36,38)
З досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що складається з житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що передбачено ст. 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року.
Після його смерті, позивач яка є єдиною спадкоємицею як за законом так і за заповітом, належним чином та у встановлені законом строки прийняла спадщину.
Наявність родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та спадкоємцем ОСОБА_1 підтверджується наступним: ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ) народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про батька: ОСОБА_2 , що підтверджується що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 13.11.1997 р., копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 20.10.2018 року, копіє свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 22.11.2022 року, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 10.06.2023 року. (а.с.22-26)
На замовлення позивача проведено експертну оцінку об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі за вказаною адресою.
З Витягу НВ-9975033422026 від 28.07.2026 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5924780700:03:006:0075 вбачається, що вона відноситься до земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3381 га, державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 01.05.2025 року, дата державної реєстрації 06.05.2025.
З Витягу НВ-9975033262026 від 28.07.2026 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5924780700:03:006:0074, вбачається, що вона відноситься до земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0366 га, державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 01.05.2025 року, дата державної реєстрації 02.05.2025.
Таким чином, під час судового розгляду підтверджено факт існування зазначених вище об`єктів нерухомого майна, ідентифіковано місце їх знаходження, розроблена технічна документація, де в тому числі визначено межі земельних ділянок, визначена експертна оцінка їх вартості, що також підтверджує перебування цих об`єктів нерухомого майна у володінні та користуванні спадкодавця.
Внаслідок обставин, які склалися позивач не має можливості як власник оформити спадщину, вільно користуватися та розпоряджатися всім спадковим майном, у зв`язку з чим вимушений звернутися до суду з вимогою про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що за життя спадкодавцю ОСОБА_3 належало майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,3500 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, а після її смерті вказане нерухоме майно перейшло у фактичне володіння і користування спадкодавцю ОСОБА_2 , на успадкування якого за законом має право позивач.
Оскільки оформити спадщину на це майно позивач позбавлений можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому, суд вважає, позивач вправі вимагати визнання за ним права власності на вказане спадкове майно у судовому порядку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з метою реалізації позивачами своїх законних спадкових прав.
Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 273, 354,355 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку загальною площею 0,3500 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства за цією ж адресою, яка передана у власність на підставі рішення виконавчого комітету Басівської сільської ради, Сумського району, сумської області від 22.11.1993 року № 45, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 27.10.2026 року.
Суддя О.А. Степаненко
Судове рішення № 140999605, Сумський районний суд Сумської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 587/2896/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: