Ухвала суду № 140999536, 28.10.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1891/26

2/583/1125/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення збитків,

встановив:

15.04.2026 позивачі звернулися до Охтирського міськрайонного суду Сумської області із зазначеним позовом, згідно з яким просять: - стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 30269,68 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих користуванням земельною ділянкою протягом 2019-2025 років без достатніх правових підстав; - стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_2 30269,68 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих користуванням земельною ділянкою протягом 2019-2025 років без достатніх правових підстав.

Позовні вимоги мотивують тим, що 17.12.2025 їм видані свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких вони успадкували після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/2 частки земельної ділянки площею 3,4094 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0865, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області. Згідно з отриманою 25.02.2026 інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухома майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, між ОСОБА_3 як орендодавцем та ПрАТ «Райз-Максимко» 13.02.2015 укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, а 01.01.2019 між ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено договір суборенди цієї земельної ділянки з кадастровим номером 5920388700:01:001:0865. Однак договір оренди землі від 13.02.2015 ОСОБА_3 не укладав та не підписував, підпис від його імені в договорі виконано не ним, а іншою особою, оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому позивачі вважають, що вищезазначені договір оренди землі від 13.02.2015 та договір суборенди відповідно до чинного законодавства є неукладеними. 05.03.2026 на адресу відповідача позивачами надіслана вимога від 04.03.2026, яка отримана відповідачем 11.03.2026, про проведення в семиденний строк з моменту отримання цієї вимоги оплати за фактичне користування їх земельною ділянкою за період з 01.01.2019 по 31.12.2025 у розмірі: 8648,48 грн (розмір суборендної плати, що складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) х 7 років = 60539,36 грн, по 30269,68 грн кожному з позивачів. Однак вказана вимога була залишена без задоволення, що і стало підставою звернення до суду.

16.04.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області позовна заява була залишена без руху з наданням позивачам строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

06.05.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 09.30 год. 11.06.2026.

01.06.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилається на те, що договір оренди землі від 13.02.2015 укладався із ПрАТ «Райз-Максимко», а не з відповідачем та в подальшому був зареєстрований відповідно до чинного законодавства. ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ», укладаючи договір суборенди землі від 01.01.2019, правомірно покладалося на відомості із Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, а також на договір оренди землі від 13.02.2015. Оскільки позивачами не подано доказів чи судових рішень про визнання договорів оренди та суборенди землі недійсними, доводи про набуття ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ» майна без достатньої правової підстави вважає необґрунтованими та недоведеними. Вважає, що належними та допустимими доказами того, що ОСОБА_3 не підписував договору оренди землі, є висновок експерта за результатами почеркознавчої експертизи, а посилання позивачів на невідповідність дати, зазначеної у договорі, не є достатнім, оскільки може йти мова про банальну помилку чи описку при зазначенні дати в договорі. Це, зокрема, сторона відповідача вбачає із того, що ОСОБА_3 оформив довіреність на ПрАТ «Райз-Максимко» в особі Шелудько Л.В. від 24.10.2014, тобто мав намір та вчиняв всі необхідні дії для укладення договору оренди землі із ПрАТ «Райз-Максимко» щодо земельної ділянки площею 3,4094 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0865, а отже його волевиявлення було чітким та беззаперечним. Крім того, при порівнянні підписів на дорученні та договорі оренди землі від 13.02.2015 сторона відповідача вбачає їхню однаковість, а тому вважає, що наведені документи були підписані однією людиною - ОСОБА_3 , оскільки його особу встановлювали при видачі довіреності. На переконання відповідача, позивачами не доведено та не підтверджено належними та достатніми доказами викладених за змістом позову тверджень, а отже позов не підлягає задоволенню.

11.06.2026 в судове засідання сторони не прибули, хоча повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 13 год. 28.07.2026.

26.07.2026 від позивачів надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

28.07.2026 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області, постановленою у відповідності до ч. 5 ст. 259 ЦПК України без виготовлення окремого процесуального документу, явка в судове засідання позивачів та представника відповідача визнана судом обов`язковою, судове засідання відкладено на 13 год. 17.09.2026.

Однак, 17.09.2026 сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені про розгляд справи належним чином, будь-яких заяв від них не надходило. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області, постановленою у відповідності до ч. 5 ст. 259 ЦПК України без виготовлення окремого процесуального документу, явку в судове засідання позивачів та представника відповідача повторно визнана судом обов`язковою, розгляд справи відкладено на 13.15 год. 28.10.2026.

Проте, 28.10.2026 в судове засідання позивачі та представник відповідача повторно не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялися судом у встановленому законом порядку, що підтверджується їх підписами в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення. Позивачі про причини неявки суд не повідомляли, заяв та клопотань про відкладення судового засідання від них не надходило.

Таким чином, судом вжито передбачених процесуальним законодавством заходів для повідомлення учасників розгляду справи, явку яких визнано судом обов`язковою, про час та місце розгляду справи, зокрема, направлення судових повісток за адресами, вказаними у позові.

Будь-яких доказів поважності причин їх неявки у судові засідання, що були призначені на вище вказані дати, сторонами не надано, тому суд дійшов висновку, що сторона позивача, явку якої визнано обов`язковою, двічі поспіль, без поважних причин не прибула у судові засідання, а розгляд справи без участі сторони позивача суд вважає перешкодою для ухвалення законного рішення.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18.

ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі №686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Незважаючи на подання позивачами зав про розгляд справи у їх відсутності, судом визнана явка позивачів у судове засідання обов`язковою.

До такого висновку суд дійшов зважаючи на предмет спору у цій справі та коло учасників, визначених позивачем. При цьому нез`явлення в судове засідання позивачів перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості всебічного з`ясування всіх обставини справи, необхідних для правильного вирішення спору.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов`язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Належність повідомлення судом сторони позивача про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення стороною позивача своїх процесуальних прав.

Таким чином, враховуючи повторне неприбуття позивачів у судове засідання, явка яких визнана судом обов`язковою та які були належним чином повідомлені про час і місце судових засідань, а також не повідомлення про причини такої неявки, неможливості забезпечити повний та об`єктивний розгляд справи за наявними матеріалами, оскільки, саме не повне дослідження обставин справи може бути підставою для скасування судового рішення, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду, при цьому суд враховує тривалість перебування справи у провадженні суду, а також відсутність зацікавленості сторони позивача у розгляді заявлених вимог.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивачів на доступ до правосуддя буде забезпечене саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.

Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення збитків - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачам, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, вони мають право повторно звернутися до суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко