Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ
РІШЕННЯ СУДУ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 рокусправа № 380/3841/26Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічної позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень, -
встановив:
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічної позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2026 року у справі № 380/3841/26 у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовлено; зустрічний адміністративний позов фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень задоволено; визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.10.2024 №2309105-2411-1307-UA46060250000025047, №2309115-2411-1307-UA46060250000025047, №2309114-2411-1307-UA46060250000025047, №2309111-2411-1307-UA46060250000025047, №2309120-2411-1307-UA46060250000025047, №2309129-2411-1307-UA46060250000025047.
На адресу суду від представника фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000 грн. 00 коп.
Головне управління ДПС у Львівській області подало до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає про те, що відповідно до частин третьоїсьомої статті 134 КАС України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтвердженими, фактичними, необхідними, обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони. Обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання. Верховний Суд та Велика Палата Верховного Суду наголошують, що самі лише умови договору, факт оплати послуг і складення акта не зумовлюють автоматичного відшкодування заявленої суми. Суд має оцінити реальність, необхідність і розумність витрат з урахуванням конкретних обставин справи. У цій справі представником позивача заявлено до відшкодування 36 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за 48 годин роботи, однак поданий опис не містить деталізації часу, витраченого на кожен вид робіт, та вартості окремих послуг, що ускладнює перевірку обґрунтованості заявленої суми. Водночас вказана справа не є складною, не потребує вирішення нових чи винятково складних правових питань, проведення експертиз або значного обсягу процесуальних дій; обставини спору підтверджуються наявними письмовими доказами, а спірні правовідносини врегульовані нормами податкового законодавства. З урахуванням наведеного, просить зменшити суми витрат на професійну правничу допомогу до розміру, який відповідатиме критеріям реальності, необхідності, обґрунтованості та співмірності.
Розглянувши зазначену заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно з ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.ч.1, 4, 7, 9 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 справі №810/3806/18, від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.
Для підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача подав до суду копію договору про надання правової допомоги від 14.04.2026 №1-04/2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лосин Олегом Богдановичем за договором №1-04/2026 від 14.04.2026 про надання правової допомоги Позивачу у справі №380/3841/23 , копію акта від 15.10.2026 приймання-передачі наданих послуг за договором №1-04/2026 від 14.04.2026 про надання правової допомоги, копію платіжної інструкції 8429-9465-2477-6269 від 09.10.2026.
Понесені витрати на професійну правничу допомогу склали 36 000 грн.
Однак, з огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 36 000 грн є неспівмірною зі складністю справи, яка за даних правовідносин віднесена до категорії справ незначної складності, судова практика з вирішення даного спору судом є незмінною, сталою та чисельною, а обсяг наданих адвокатом послуг є незначним.
Суд зауважує, що предмет спору не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ.
Виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
З урахуванням викладених обставин справи та положень законодавства, суд дійшов висновку, що підготовка та подання позову до суду у вказаній справі не потребувала надмірного, значного обсягу юридичної роботи, оскільки основні доводи у цій категорії справ, викладені в численних судових рішеннях в аналогічних спорах і саме такі доводи були і відображені адвокатом при підготовці позовної заяви.
Відтак, як наслідок, з урахування критеріїв пропорційності, а також обсягу наданих послуг, підставним є присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 8 000 грн.
Керуючись ст.ст.134, 139, 241-246, 252 КАС України, суд,-
вирішив:
заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічної позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на суму 8 000 грн 00 коп.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович
Судове рішення № 140998932, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/3841/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: