Ухвала суду № 140998920, 28.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

28 жовтня 2026 рокусправа № 380/10195/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною дію та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вчинену під час здійснення індексації та перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , що виразилась у непроведенні щорічної повної індексації пенсії за період з 2023 року до 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про повну індексацію та перерахунок пенсії за віком від 2026 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити повну індексацію та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , за період з 2023 року до 2026 року, та компенсувати ОСОБА_1 недоотримані кошти.

Ухвалою від 25.05.2026 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 29.06.2026 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.

Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

Заяву обґрунтовує тим, що до органів пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії звернувся 30.04.2026. Однак у перерахунку пенсії йому відмовлено листами ГУ ПФУ у Львівській області № 26136-27718/Б-02/8-1300/26 від 14.05.2026, № 19660-20623/Б-02/8-13 00/26 від 10.04.2026. Таким чином, у зв`язку з отриманням листів Головного управління пенсійного фонду у Львівській області № 2613 6-27718/Б-02/8-13 00/26 від 14.05.2026, № 19660-20623/Б-02/8-1300/26 від 10.04.2026 щодо нездійснення перерахунку пенсії - право на перерахунок пенсії було порушено, про що позивач дізнався внаслідок отримання листів від органів пенсійного фонду у квітні 2026 року. В обґрунтування вказаної заяви також посилається на введений в Україні воєнний стан.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача провести з 2023 року перерахунок та виплату пенсії із застосовуванням індексації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України Про пенсійне забезпечення та статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023-2026 роках позивачу не була нарахована, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Суд не має підстав для визнання поважною причиною пропуску строку запровадження на території України воєнного стану.

Запровадження воєнного стану є обставиною, яка підлягає врахуванню судом під час вирішення питання про поновлення процесуального строку, однак сам факт його дії не є безумовною та самостійною підставою для поновлення будь-якого пропущеного строку

Питання про поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи спричинили пов`язані з воєнним станом обставини реальні та об`єктивні перешкоди для своєчасного вчинення процесуальної дії.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів поважності пропущеного ним строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду із частиною позовних вимог, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Звернувшись до суду з цим позовом 17.06.2026 (згідно із штампом на поштовому конверті), позивач заявив позовні вимоги з 2023 року, у зв`язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 18.12.2025, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України.

Такі висновки підтримані Верховним Судом, зокрема у постанові від 11.02.2025 у справі № 160/6064/24.

Згідно з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 2023 року по 17.12.2025, тому позов в цій частині слід залишити без розгляду на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 243 248, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку звернення до суду з позовом в частині позовних вимог за період з 2023 року по 17.12.2025 включно.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною дію та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 2023 року по 17.12.2025 включно - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 28.10.2026.

Суддя Кедик М.В.