Ухвала суду № 140998885, 27.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань закриття провадження у справі

27 жовтня 2026 рокусправа №380/16243/26Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розрахунку компенсації втрати частини доходів на пенсію позивача у розмірі 326,30 грн за кожний місяць періоду з 07.10.2009 по 18.10.2022, виплачену із затримкою у березні 2026 року, в порядку та у спосіб, що не відповідає вимогам Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі Закон №2050-III) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі Порядок №159), а саме не окремо за затримку пенсії за кожен місяць періоду боргу, а шляхом розрахунку на загальну суму, що має разовий характер;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів на щомісячну суму пенсії у розмірі 326,30 грн за період з 07.10.2009 по 18.10.2022, виплаченої із затримкою у березні 2026 року, здійснивши розрахунок компенсації окремо за кожний місяць прострочення шляхом множення суми пенсії, належної за відповідний місяць, на індекс споживчих цін за весь період її невиплати починаючи з місяця, наступного за місяцем, за який виникла заборгованість, і до місяця фактичної виплати (березень 2026 року), відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

Посилається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №380/7800/20, зі змінами, внесеними постановою Верховного Суду від 18.10.2022, відповідача зобов`язано поновити йому виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ) з 07.10.2009, з компенсацією втрати частини доходів. Зазначає, що після встановлення судового контролю за виконанням цього рішення відповідач подав звіт від 27.02.2026 №1300-0902-8/32020, до якого долучив розрахунок компенсації втрати частини доходів у розмірі 73177,95 грн за період з 07.10.2009 по 18.10.2022. Стверджує, що компенсацію нараховано у березні 2026 року та виплачено на його поточний рахунок в АТ «Ощадбанк». Вважає, що розрахунок компенсації здійснено з порушенням Закону №2050-III та Порядку №159, оскільки її обчислено не окремо щодо кожної щомісячної суми пенсії, а виходячи із загальної суми заборгованості 137395,90 грн, і лише за період з жовтня 2009 року по жовтень 2022 року, а не до місяця фактичної виплати. На обґрунтування своєї позиції посилається на постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №816/1627/18, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а, від 03.07.2018 у справі №521/940/17 та на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №676/1557/16-ц. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 21.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 24.08.2026 об 11:56 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак станом на момент розгляду цієї справи жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та відомості КП «ДСС», суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ (пенсійна справа №1301030684).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №380/7800/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема:

- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо належного вирішення заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за вислугу років;

- зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 07.10.2009;

- в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №380/7800/20 змінено, та абзац третій резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції:

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 30.05.2018;

- адміністративний позов в частині зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 07.10.2009 по 29.05.2018 - залишено без розгляду;

- в решті рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.10.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Зокрема:

- скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 в частині зміни абзацу третього резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 та залишення адміністративного позову в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 07.10.2009 по 29.05.2018 - без розгляду;

- змінено абзац третій резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2020, виклавши його в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) поновити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 07.10.2009, з компенсацією втрати частини доходів.»;

- в іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №380/7800/20 залишено без змін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі №380/7800/20 задоволено заяву представника позивача, встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язано відповідача в строк до 27.02.2026 подати звіт про виконання рішення суду.

На виконання цієї ухвали відповідач подав звіт від 27.02.2026 №1300-0902-8/32020.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі №380/7800/20 прийнято звіт відповідача від 27.02.2026.

Не погодившись із розрахунком компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про можливість розгляду цієї справи по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №340/7985/25, та зазначив таке:

« 50. При цьому сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням. У другому випадку спір стосується виконання судового рішення та підлягає вирішенню в порядку судового контролю.

51. Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.».

« 57. За таких обставин, колегія суддів констатує, що заявлені позивачкою позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивачка має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивачки, підтверджених таким рішенням суду, у зв`язку з чим суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.».

Отже, за висновком Верховного Суду, якщо дії суб`єкта владних повноважень, з якими позивач пов`язує порушення своїх прав, є способом реалізації обов`язку, вже встановленого судовим рішенням, спір стосується виконання цього рішення. Такий спір вирішується в порядку ст.ст.382-383 КАС України, а провадження за окремим позовом підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, право позивача на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії за період з 07.10.2009 та відповідний обов`язок відповідача вже визначені постановою Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №380/7800/20. Цією постановою абзац третій резолютивної частини рішення суду першої інстанції доповнено словами «з компенсацією втрати частини доходів».

Розрахунок компенсації в сумі 73177,95 грн, який оспорює позивач, відповідач склав саме на виконання цього судового рішення. Про це зазначено в самому розрахунку та у звіті від 27.02.2026 №1300-0902-8/32020, до якого цей розрахунок долучено. Звіт подано в межах судового контролю, встановленого ухвалою від 04.02.2026 у справі №380/7800/20.

Позивач у позовній заяві також пов`язує порушення своїх прав саме з виконанням рішення у справі №380/7800/20. Він зазначає, що спірний розрахунок відповідач надав у звіті про виконання цього рішення, а його незгода стосується того, як обчислено компенсацію, присуджену цим рішенням. Обставин, які б виникли поза межами виконання рішення у справі №380/7800/20 і утворили нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, позивач не наводить і з матеріалів справи судом не встановлено.

Доводи позивача про те, що компенсацію обчислено не окремо за кожний місяць, а на загальну суму, та не за весь період невиплати, стосуються повноти і способу реалізації відповідачем обов`язку, встановленого постановою Верховного Суду від 18.10.2022. Тобто спірний розрахунок є лише способом виконання вже ухваленого судового рішення, а не самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини. Відповідно до наведених висновків Верховного Суду, правомірність таких дій підлягає перевірці в межах процедур судового контролю за виконанням рішення у справі №380/7800/20, зокрема в порядку ст.383 КАС України.

З цих підстав суд не надає оцінки по суті доводам позивача щодо правильності розрахунку компенсації.

При цьому суд зауважує, що прийняття звіту не позбавляє позивача права звернутися до суду першої інстанції із заявою, передбаченою ч.1 ст.383 КАС України, яка є окремим від розгляду звіту способом захисту прав позивача, підтверджених судовим рішенням.

Позовна вимога про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі є похідною від основних позовних вимог, а тому самостійному розгляду не підлягає.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги стосуються порядку виконання судового рішення у справі №380/7800/20. Відтак, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26, провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Розяснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст.238, 239, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович