Рішення № 140998589, 28.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року № 320/3856/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, стягнути завдану шкоду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд (з урахуванням уточненого адміністративного позову):

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не відображення в інтегрованій картці платника, на якій обліковуються розрахунки позивача з бюджетом по платежу адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (1013 Києво- Святошинський район) по коду платежу 21081500 інформації про переплату у розмірі 17000,00 грн;

- зобов`язати відповідача провести дії щодо коригування даних інтегрованої картки платника податків позивача шляхом відображення відомостей про наявність переплати по платежу адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (1013 Києво- Святошинський район) по коду платежу 21081500 у сумі 17000,00 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача завдану шкоду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати на суму 6000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатом аналізу даних, що містяться в електронному кабінеті платника податків товариством було встановлено, що по платежу «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну» за кодом платежу 21081500 відображено нарахування податкового зобов`язання у сумі 19786,00 грн, сплату штрафних санкцій на суму 52808,06 грн, а також відображено нарахування пені у сумі 1808,06 грн, що не відповідає дійсності, оскільки товариство мало узгодженні зобов`язання у розмірі 34000,00 грн по податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2020 № 0001943201 та від 23.05.2019 № 0005394001.

Визначаючись з причинами неправильного відображення стану розрахунку з бюджетом, товариство, за результатом звернення до контролюючого органу дізналось, що недоїмка у сумі 14232,00 грн облікована у зв`язку із застосуванням до нього штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням № 0001651403 від 19.03.2019, прийнятим на підставі акта фактичної перевірки від 01.03.2019 № 295/20/1013/РРО/32294905.

Проте, позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення № 0001651403 від 19.03.2019 було оскаржено ним у судовому порядку, результатом чого було його повне скасування, а також повідомляє, що крім означеного податкового повідомлення-рішення, було також прийнято інше податкове повідомлення-рішення, а саме № 0005394001 від 23.05.2019 на суму 17000,00 грн, яке також було оскаржено позивачем, проте, у період оскарження цього податкового повідомлення-рішення (з 16.08.2019 по 26.02.2020) контролюючий орган, у порушення правил ведення ІКП, 03.12.2019 поновив запис про податковий борг, що призвело до формування заборгованості у розмірі 31232,00 грн.

У подальшому Головним управлінням ДПС у Київській області було винесене ще одне податкове повідомлення-рішення, а саме № 0001943201 від 17.02.2020 на суму 17000,00 грн, з яким позивач погодився, та повністю погасив суму штрафу, однак контролюючим органом цю оплату було зараховано у погашення зобов`язання за податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 0005394001, що призвело до неправомірного нарахування пені, та неправильним відображенням стану розрахунку позивача з бюджетом.

Втім, позивачем було у добровільному порядку сплачено суми боргу, згідно даних його електронного кабінету, що мало б призвести до відображення в ІКП переплати по платежу - «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну», але, тим не менш, не призвело до відновлення показників у позитивний бік.

Враховуючи, що товариством не було допущено порушення строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, та беручи до уваги, що спірна ситуація виникла через маніпуляції та допущені помилки з боку контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14 червня 2021 року.

У судовому засіданні 14 червня 2021 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 13 вересня 2021 року.

13 вересня 2021 року від позивача та представника позивача, через канцелярію суду, надійшли клопотання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2023 року справа № 320/3856/21 передана на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року адміністративну справу № 320/3856/21 прийнято до свого провадження суддею Кочановою П.В., розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність в діях податкового органу протиправної бездіяльності, оскільки, відповідно до даних інтегрованої картки платника податків ТОВ «Експансія» по платежу «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну» облікована переплата у розмірі 17000,00 грн.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій вказував, що станом на день звернення до суду із цим позовом в електронному кабінеті товариства було обліковано інші показники, тому, доводить, що станом на дату звернення протиправна бездіяльність мала місце, що нанесло позивачу значущу моральну шкоду, що на його думку, є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на відсутність обґрунтованого клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справи в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» (код ЄДРПОУ 32294905), місцезнаходження: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 32294905 станом на час прийняття рішення.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу про проведення фактичної перевірки № 1150 від 15.02.2019 та направлень на перевірку №№ 1599 та 1600 від 19.02.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області 04.03.2019 проведено фактичну перевірку щодо здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками ТОВ «Експансія», а саме господарської одиниці (магазину) вказаного підприємства за адресою здійснення діяльності (м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 9), за результатами якої складено акт № 295/20/1013/РРО/32294905 від 04.03.2019.

На підставі вказаного акту Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0001651403 від 19.03.2019 про застосування до ТОВ «Експансія» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 14232,00 грн.

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 320/3870/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0001651403 від 19.03.2019 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 14232,00 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 відмовлено.

За правилами п. 2 статті 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року набрало законної сили 02.09.2020.

Водночас, судом встановлено, що у період з 11.04.2019 по 19.04.2019 на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 29.03.2011 №706 та направлень на перевірку від 11.04.2019 №651 та №652 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведена фактична перевірка магазину за адресою: Київська область, м . Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, що належить ТОВ «Експансія».

За результатами вказаної перевірки складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 22.04.2019 №253/10-36-40-00-10/32294905.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0005394001, яким до позивача на підставі абз. 16 частини другої ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 320/4409/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Крім цього, контролюючим органом було сформовано ще одне податкове повідомлення-рішення на підставі акта перевірки № 12/10-36-32-00-10/32294905 від 22.01.2020 на суму штрафу у розмірі 17000,00 грн, з яким позивач зазначає, що погодився, та сплатив грошове зобов`язання платіжним дорученням від 25.02.2020 № 5758504, однак, як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти було зараховані в рахунок погашення боргу минулих років, а саме в рахунок сплати зобов`язання по податковому повідомленні-рішень від 23.05.2019 № 0005394001, що також призвело до нарахування пені в автоматичному порядку, нарахуванню штрафу та збільшенню заборгованості на 17000,00 грн по податковому повідомленню-рішенню від 17.02.2020 № 0001943201.

При цьому, 28.04.2020 ТОВ «Експансія» сплатило суму податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням № 000539401 від 23.05.2019 у розмірі 17000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.04.2020 № 5896807, проте, як видно з матеріалів справи, сума боргу на цю суму не зменшилась.

У подальшому, 12.05.2020 підприємство сплатило суму штрафу у розмірі 3256,45 грн та пені у сумі 334,72 грн платіжним дорученням від 12.05.2020 № 5921316, із визначеним призначенням платежу: «сплата грошових зобов`язань ППР № 0005394001 від 23.05.2019, в тому числі штраф - 3256,45 грн, пеня - 334,72 грн», а також, для повного погашення облікованої суми боргу товариство платіжним дорученням від 19.08.2020 № 6138361 сплатило суму боргу у розмірі 14526,77 грн, із призначенням платежу: «сплата грошових зобов`язань акт перевірки від 22.04.2019 № 253/10-36-40-00-10/32294905, ППР № 0005394001 від 23.05.2019, у тому числі пеня 400,21 грн».

Таким чином ТОВ «Експансія» було у повному обсязі сплачено всі узгоджені грошові зобов`язання, і навіть двічі сплачено суму у розмірі 17000,00 грн, проте, переплата у такому розмірі не відображена в ІКП позивача.

23 лютого 2021 ТОВ «Експансія» звернулось до Головного управління ДПС у Київській області із листом вих..№ 229 «Про приведення у відповідність до вимог законодавства даних електронного кабінету платника податків», на означене звернення Головне управління ДПС надало відповідь від 01.03.2021 вих.№ 5999/6/10-36-09-00-10, в якій зазначило про необхідність звернення товариством до Офісу великих платників податків ДФС, оскільки причиною виникнення недоїмки у сумі 14232,00 грн в інтегрованій картці платника за кодом 21081500 є проведення саме офісом нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 № 0001651403.

При цьому, Головне управління ДПС у Київській області надало ще одну відповідь на звернення товариства від 23.02.2021 № 229, листом від 01.03.2021 вих.№ 6124/6/10-36-07-06-12 аналогічного змісту.

27 травня 2021 року ТОВ «Експансія» звернулось до Головного управління ДПС у Київській області із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, інформація про результат розгляду цієї заяви суду не надано, водночас, в межах цієї справи така інформація не є предметом розгляду.

Спірною обставиною у цій справі є наявність/відсутність в діях контролюючого органу ознак протиправної бездіяльності та підстав, які дозволять суду спонукати відповідача до вчинення відповідних дій для відновлення порушеного права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п.1. ч. 2 ст. 92 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

10.06.2016 набрав чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, який діяв на час вчинення спірних правовідносин та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 422).

Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку № 422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Пунктом 4 Розділу І означеного Порядку встановлено, що відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

За змістом пункту 2 Глави 1 Розділу II Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ®

Пунктом 1 Глави 1 Розділу III Порядку № 422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДПС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @В; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Отже, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов`язань, їх сплата тощо.

При цьому, на підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення органу ДФС про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, змінюється на «Вручено, адміністративний розгляд») та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку) зменшення такої суми.

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДПС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

Наявність в інтегрованій картці платника неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 ПК України, а саме:

Абзацом першим пункту 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до абзацу другого пункту 87.9 статті 87 ПК України, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зміст положень пункту 87.9 статті 87 ПК України вказує на те, що зарахування сплачених платником коштів в рахунок погашення податкового боргу, всупереч напряму сплати, визначеного платником податків, прямо передбачено нормами чинного податкового законодавства України.

Водночас, у цій справі виникненню спірних правовідносин передувало те, що у проміжок часу з 16.08.2019 по 26.02.2020, коли позивачем оскаржувалось в судовому порядку повідомлення-рішення № 0005394001 від 23.05.2019 контролюючий орган, у порушення правил ведення ІКП, 03.12.2019 поновив запис про податковий борг на суму цього ППР, не дочекавшись остаточного судового рішення, що призвело до штучного нарахування пені та штрафної санкції, а також до зарахування у рахунок погашення податкового боргу, якого фактично не існувало, поточних платежів.

В цьому контексті слід зауважити, що відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

За змістом підпункту 2 пункту 4 розділу V Порядку №422 у підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у главі 3 цього розділу).

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення органу ДФС про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, змінюється на «Вручено, адміністративний розгляд») та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення такої суми.

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.

Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №825/3211/15-а.

Як вже було зазначено вище, наявність в інтегрованій картці платника неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 Податкового кодексу України відповідно до якої поточна сплата платником податків його самостійно нарахованих податкових зобов`язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу.

Отже, в даному випадку в інтегрованій картці платника одночасно погашалась сума податкового боргу, яка обліковувалась протиправно, а також виникав новий борг за передчасно відновленим показником по ППР, що в подальшому призвело до нарахування пені та застосування штрафних санкцій. Отже, неправомірне відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, в межах даних правовідносин мало безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв`язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат.

При цьому, судом встановлено, що позивачем двічі було погашено суму грошового зобов`язання, що мало б призвести до обліку переплати, проте, через неправомірне зарахування сум у рахунок штучно сформованого податкового боргу означеного результату не виникло.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду зазначеному у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.

Визнання податкового повідомлення-рішення скасованим, з однієї сторони, нівелює обов`язок платника податків зі сплати донарахованих таким податковим повідомленням-рішенням грошових зобов`язань, а з іншої - виключає наявність правових підстав для відображення відповідних грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника. Водночас, протиправне відображення грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, очевидно вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.

Таким чином, через відображення в електронному кабінеті, інтегрованій картці та інших інформаційних системах ДПС інформації про наявність у платника податків грошового зобов`язання (в т.ч. нарахування пені) на підставі податкового повідомлення-рішення, що вважається не узгодженим та/або скасованим, порушуються права платника податків.

При цьому Суд акцентує увагу на тому, що повноваження щодо внесення змін до інформаційних систем для цілей розгляду цієї справи за своєю сутністю не є дискреційними повноваженнями, як помилково вважає відповідач.

При цьому, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДПС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

Отже, вказана норма передбачає можливість внесення виправлень при виявленні некоректних базових записів.

При цьому, відповідно до змісту пункту 5 розділу І Порядку № 422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП (інтегрована картка платника) у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДІС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. Таким чином, аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності.

Відсутність відповідних коригувань у картці позивача призводить до негативних наслідків для нього, що потребує вжиття ефективних заходів захисту, в тому числі, в судовому порядку.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 826/9288/18 зазначено, що аналіз положень пунктів 1,2 розділу 2 Порядку № 422 свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17 та від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а.

Згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно з главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів, зокрема, за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування .

Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування . Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу III цього Порядку.

Аналіз наведених норм права дає суду підстави для висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, під час судового оскарження, коли грошове зобов`язання в силу прямих приписів ПК України не є узгодженим або у разі скасування податкового повідомлення-рішення та/або вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, зазначеного у постанові від 19.02.2019 у справі №825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.

Водночас, Головним управлінням ДПС у Київській області до суду надано відзив, в якому зазначено про відновлення показників стану розрахунку з бюджетом товариства, у доказ чого надано витяг з ІКП позивача, який підтверджує означені факти.

Враховуючи викладене суд має встановити чи було вчинено відповідачем протиправну бездіяльність відносно позивача, станом на дату звернення до суду із цим позовом, яка порушила законні інтереси товариства.

В цьому контексті доцільно зауважити, що Верховний Суд у своїй постанові від 31.10.2016 у справі № П/800/489/16 розмежував поняття протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень та протиправні дії, визначивши, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень виникає тоді, коли згідно наданих повноважень необхідно було вчинення відповідних дій чи прийняття відповідного рішення і не вчинення яких порушує права позивача. Протиправні дії визнаються у разі, коли суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вчинення яких, так само, порушує права позивача

При цьому, слід зауважити, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Вирішуючи питання допущення відповідачем протиправної бездіяльності, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові №826/6233/15 від 26 квітня 2023 року, згідно з якою протиправну бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

В даному ж випадку, судом встановлено, що контролюючий орган вчиняв протиправні дії, вносячи в ІКП позивача недостовірні дані, що призвели до виникнення штучного боргу та формування пені та штрафу, що призвело до порушення прав позивача та спонукало останнього звернутись до суду із цим позовом.

Отже, поведінка суб`єкта владних повноважень мала негативні наслідки для позивача, при цьому вирішуючи питання щодо належної правової кваліфікації спірної поведінки суб`єкта владних повноважень, суд не повинен обмежуватися формальним відтворенням формулювання позовної вимоги, а має виходити з її змісту, фактичних обставин, на які посилається позивач, та характеру правовідносин, що склалися між сторонами.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Крім того, згідно з пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України суд може застосувати інший спосіб захисту прав та інтересів позивача, який не суперечить закону та забезпечує ефективний захист.

Отже, якщо з установлених судом обставин убачається, що порушення прав позивача зумовлене не невчиненням відповідачем певних дій, а вчиненням ним конкретних дій, які не відповідають вимогам закону, помилкове визначення позивачем такої поведінки як бездіяльності саме по собі не повинно перешкоджати належній судовій оцінці спірних правовідносин.

За таких обставин суд, зберігаючи предмет спору та не змінюючи фактичних підстав позову, вправі надати спірній поведінці відповідача належну правову кваліфікацію та, за наявності передбачених законом підстав, визнати відповідні дії протиправними, якщо саме така кваліфікація відповідає встановленим обставинам справи й забезпечує ефективний захист порушеного права позивача.

За таких обставин суд вбачає протиправними дії відповідача щодо внесення в ІКП позивача недостовірних даних, шляхом передчасного відновлення даних по податковому повідомленню-рішенню № 0005394001 від 23.05.2019, що призвело до обліку недостовірних даних та формування недоїмки, пені та штрафу, та вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відображення в інтегрованій картці платника, на якій обліковуються розрахунки позивача з бюджетом по платежу адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (1013 Києво- Святошинський район) по коду платежу 21081500 недостовірної інформації щодо стану розрахунку з бюджетом.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області здійснити коригування в ІКП позивача, суд зазначає наступне.

Суб`єктом владних повноважень, під час судового розгляду цієї справи, відновлено інтереси позивача, шляхом коригування ІКП, результатом чого є відображення у розділі «переплата» суми 17000,00 грн по коду платежу 21081500, при цьому за зобов`язанням здійснити саме це коригування звернувся позивач.

Отже, відповідачем фактично вчинено дії, зобов`язати вчинити які позивач просив у межах цього спору.

При цьому, у відповіді на відзив представник позивача вказує, що протиправна бездіяльність відповідача існувала станом на дату звернення до суду, при цьому вказує, що така була усунута після подання цього позову, але все ж позивач наполягає на задоволенні позову, оскільки вказує про наявність заподіяної шкоди позивачу.

З огляду на те, що заявлений позивачем спосіб захисту (коригування ІКП) фактично реалізовано відповідачем під час судового розгляду, відповідно у задоволені цієї позовної вимоги слід відмовити.

Вимога щодо стягнення шкоди, також не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем відновлено інтереси позивача, шляхом коригування ІКП, результатом чого є відображення у розділі «переплата» суми 17000,00 грн по коду платежу 21081500.

Крім того, позивач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому шкоди та наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та шкодою. Суд таких обставин також не встановив.

За викладених обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача шкоди.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, відповідно позов підлягає частковому задоволенню, у відповідній його частині.

За правилами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6692932 від 08.04.2021 року.

Враховуючи обсяг задоволених позовних вимог на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1513,33 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, стягнути завдану шкоду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо відображення в інтегрованій картці платника, на якій обліковуються розрахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» з бюджетом по платежу адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (1013 Києво- Святошинський район) по коду платежу 21081500 недостовірної інформації щодо стану розрахунку з бюджетом.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (код ЄДРПОУ 32294905, місцезнаходження: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) сплачений судовий збір у розмірі 1513 (одна тисяча п`ятсот тринадцять) грн 33 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.