Рішення № 140998510, 28.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/7869/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Нафта-Еліт" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Нафта-Еліт" та просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «УКР-НАФТА-ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 38261168) шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на вхідні двері приміщень АЗС за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 1, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду м. Києва дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної позапланової перевірки ТОВ «УКР-НАФТА-ЕЛІТ» складено акт від 19.03.2021 № 236, яким зафіксовано 29 порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

На переконання позивача, виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому відповідно до положень ст. 67, 68, 70 КЦЗУ та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС до усунення встановлених порушень.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з цим позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 18.03.2021 № 280 «Про проведення позапланових перевірок» та на підставі посвідчення від 18.03.2021 № 1855 посадовими особами позивача проведено позапланову перевірку ТОВ «УКР-НАФТА-ЕЛІТ» щодо додержання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Перевірка здійснювалася стосовно приміщень АЗС, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 1, Голосіївський район.

Перед початком перевірки державними інспекторами пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 18.03.2021 № 1855 та службові посвідчення. Копію посвідчення отримала відповідальна особа відповідача, про що зроблено відповідну відмітку.

За результатами перевірки складено акт від 19.03.2021 № 236, яким зафіксовано 29 порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:

1. Абз. 1 ч. 2 ст. 57 КЦЗУ: «Допускається використання приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки».

2. Розд. II, п. 3 ППБУ: «Не розроблено відповідний документ (наказ, інструкція, тощо) в якому встановлений протипожежний режим.

3. Розд. II, п. 16 ППБУ: «Посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки».

4. Розд. II, п. 2 ППБУ: «Керівником не визначено (не призначено) посадову особу відповідальну за протипожежний стан приміщень».

5. Розд. II, п. 8 ППБУ: «Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"».

6. Розд. III, гл. 2, п. 2.22 ППБУ: «Будівлю не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку) з встановленням на фасаді будівлі та освітлювальним у темний час доби».

7. Розд. III, гл. 2, п. 2.37 ППБУ: «Допускається влаштування на шляхах евакуації порогу висотою більше 0.05 м з приміщень роздягальні порушення п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7-2016».

8. Розд. IV, п. 1.18 ППБУ: «В приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами)».

9. Розд. V, гл. 1, п. 1.2 ППБУ: «Приміщення не обладнані відповідними системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"».

10. Розд. V, гл. 3, п. 3.10 ППБУ: «Не всі наявні переносні вогнегасники розміщено шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника або установленням, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені».

11. Розд. IV, гл. 1, п. 1.6 ППБУ: «З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів, в приміщеннях виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів».

12. Розд. IV, п. 1.8 ППБУ: «Допускається експлуатація тимчасових дільниць електромереж».

13. Розд. IV, п. 1.17 ППБУ: «Електроапарати (електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні) встановлені на горючій основі (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра».

14. Розд. IV, гл. 1, п. 1.20 ППБУ: «Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання».

15. Розд. V, п. 3.6 ППБУ: «Підприємство не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками».

16. Розд. V, п. 3.6 ППБУ: «Не проведено технічне обслуговування існуючих вогнегасників».

17. Розд. V, гл. 3, п. 3.11 ППБУ: «Пожежний щит (стенд) не доукомплектований. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.».

18. Розд. VI, п. 9.2 ППБУ: «Наземні резервуари для нафтопродуктів не пофарбовано білою (сріблястою) фарбою для запобігання впливу сонячного проміння».

19. Розд. VI, п. 10.1 гл. 10 ППБУ: «До роботи на АЗС допущено осіб, які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму».

20. Розд. VI, п. 10.4 гл. 10 ППБУ: «На АЗС на видимих місцях не вивішено плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки».

21. Розд. VI, п. 10.5 гл. 10 ППБУ: «Гучномовним зв`язком не оснащено АЗС».

22. Ст. 69 КЦЗУ, наказ МНС № 98: «Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта».

23. Ст. 130 КЦЗУ: «Не надано розроблений та узгоджений план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій».

24. ПКМУ № 956: «Не надано розроблену та узгоджену декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки».

25. Ст. 20, п. 3 КЦЗУ: «Інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії не розміщено на видному місці».

26. Ст. 20, п. 8 ч. 1 КЦЗУ: «Навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено».

27. П. 1 ПКМУ № 1788: «Нездійснено обов`язкове страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання».

28. Ст. 53, п. 1 КЦЗУ: «АЗС не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення».

29. Ст. 133 КЦЗУ: «Відсутня угода на постійне та обов`язкове обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки за атестованими аварійно-рятувальними службами».

В акті перевірки зазначено, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема внаслідок можливого виникнення пожежі та надзвичайної ситуації.

Крім того, на підставі п. 22 ст. 67 КЦЗУ державним інспектором проведено фотофіксацію виявлених порушень, відповідні фотоматеріали долучено до матеріалів перевірки.

Вважаючи, що встановлені актом від 19.03.2021 № 236 порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей і є підставою для застосування заходів реагування, Головне управління ДСНС України у м. Києві звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 877 встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною 2 ст. 70 КЦЗ України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки України (далі - ППБ України), які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

ППБ України встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п. 1, 2, 3 розділу ІІ ППБ України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Судом з наявного в матеріалах справи копії Акту від 09.07.2021 № 779 встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в даному Акті перевірки призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

У такому стані пожежної та техногенної безпеки об`єкту перевірки відвідувачі закладу та персонал постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Тобто, вказані порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Крім того доказів усунення порушень встановлених актом, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначивши про усунення порушень.

Судом надано оцінку вказаним доказам, втім при вирішенні даної справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Крім того ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

Тобто аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Таких документів сторонами суду надано не було, у зв`язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

У той же час, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі позивача.

Щодо питань застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень позивача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення та накладення печаток на головний та розподільчі електрощити приміщень, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 затверджено Інструкцію про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів (далі Інструкція № 130).

Пункт 6.2. Постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Дата приведення постанови в дію визначається посадовою особою органу держпожнагляду, яка її виносила, і не може бути меншою ніж п`ятнадцять днів з дня винесення постанови. При цьому враховується протипожежний стан об`єкта, загроза виникнення пожежі, пожежне завантаження, характеристика об`єкта, характер технологічного процесу тощо.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 скасовано.

Тобто, станом на момент проведення перевірки та складання спірного акта, Інструкція № 130 втратила чинність.

Водночас, за змістом позову позивач правовою підставою звернення до суду вважає ч. 2 ст. 68 та ст. 70 КЦЗ України відповідно до яких у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Також суд бере до уваги, що відповідно до пп.35 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС 13.12.2019 № 711) Головне управління складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

З викладеного суд констатує відсутність у позивача повноважень щодо забезпечення виконання рішення суду про застосування заходів реагування шляхом відімкнення від джерел електропостачання.

Більш того, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку що у даному випадку достатнім та співмірним буде застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень позивача, де встановлені порушення, перелічені в Акті.

Тим більше, що знеструмлення та накладення печатки на розподільчий щиток, явно ускладнить відповідачу проведення робіт з усунення порушень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Нафта-Еліт" (код ЄДРПОУ 38261168) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Нафта-Еліт", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 1, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.