Рішення № 140998487, 27.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року справа №320/51545/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН» (далі позивач, ТОВ «ВЕНД СОЛЮШН») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.04.2025 № 12769945/43656047;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 30.04.2024 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.04.2025 № 12769948/43656047;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 17.04.2024 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.04.2025 № 12769947/43656047;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 29.04.2024 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.04.2025 № 12769946/43656047;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 30.04.2024 датою її фактичного подання;

- стягнути на користь ТОВ «ВЕНД СОЛЮШН» сплачений судовий збір та судові витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ним були складені та подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 17.04.2024, №8 від 29.04.2024, № 9 та № 10 від 30.04.2024, однак їх реєстрацію було зупинено, а за результатами розгляду поданих позивачем пояснень і документів контролюючим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки надав контролюючому органу документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, на виконання яких складено податкові накладні. При цьому, на думку позивача, відповідач-1 не зазначив конкретних документів, складених із порушенням законодавства, не навів належного обґрунтування відмови в реєстрації податкових накладних та не визначив, які саме документи необхідно було додатково надати для прийняття рішення про їх реєстрацію.

Позивач також зазначив, що первинні документи підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ», а подані ним пояснення та документи були достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог, зазначили про їх безпідставність.

Головним управлінням ДПС у м. Києві у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивачем не було надано необхідних документів для підтвердження господарської операції, за результатом якої були складені податкові накладні, а відсутність таких документів позбавляє контролюючий орган можливості дослідити походження товару та реальність операцій.

Державна податкова служба України, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на практику Верховного Суду щодо необхідності дослідження судом первинних документів у межах спірних відносин, які слугували підставою для прийняття спірних рішень. Також ДПС України стверджує, що реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями відповідача.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН» (ідентифікаційний код 43656047, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4а, офіс 139) зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Крім того, зареєстрованими видами економічної діяльності позивача також є:

- 77.11 «Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів»;

- 77.33 «Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів»;

- 77.39 «Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.».

06.11.2020 між позивачем та ТОВ «КОМПАНІЯ «ПАУЕР» укладено договір суборенди № КС/С-1-01/ЛТ, за умовами якого ТОВ «КОМПАНІЯ «ПАУЕР» передало, а позивач прийняв у строкове платне користування приміщення № С1-01 на першому поверсі майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 42А (літера К), загальною площею 1098,9 кв. м.

09.11.2020 за актом приймання-передачі приміщення позивач прийняв зазначене приміщення у строкове платне користування.

Додатковими угодами від 01.02.2021 та 01.03.2021 сторони внесли зміни до договору суборенди, відповідно до яких позивач також прийняв у користування приміщення № С-2-01 загальною площею 13,5 кв. м та приміщення № С-1-02 загальною площею 9,0 кв. м.

30.09.2023 за актом приймання-передачі (повернення) приміщення позивач повернув, а ТОВ «КОМПАНІЯ «ПАУЕР» прийняло з користування зазначені приміщення.

Водночас 06.11.2020 позивачем було укладено з ТОВ «КОМПАНІЯ «ПАУЕР» договір суборенди № КС/С-1-01/ЛТ/2, на виконання якого 01.10.2023 за актом приймання-передачі приміщення позивач прийняв у строкове платне користування приміщення № С1-01, №С-1-02 та № С-2-01.

01.10.2023 між позивачем та ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» укладено договір суборенди нерухомого майна № КС/1-0110.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач передав, а ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» прийняло у строкове платне користування приміщення № С1-01 загальною площею 1031,90 кв. м, приміщення № С-2-01 загальною площею 13,5 кв. м та приміщення №С-1-02 загальною площею 9,0 кв. м.

Згідно з пунктом 4.2 договору суборенди № КС/1-0110 розмір суборендної плати визначається в додатку 1 до договору.

Крім суборендної плати, відповідно до пункту 4.4 договору суборенди ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» зобов`язалося відшкодовувати позивачу вартість комунальних та експлуатаційних послуг.

Згідно з додатком 1 від 01.10.2023 до договору суборенди № КС/1-0110 розмір суборендної плати за користування приміщеннями визначено сторонами договору. Водночас вартість комунальних послуг не входила до складу суборендної плати та компенсувалася окремо на підставі виставлених рахунків.

На виконання умов договору суборенди № КС/1-0110 ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» здійснило на користь позивача платежі 17.04.2024 у розмірі 200 000,00 грн та 29.04.2024 у розмірі 10 000,00 грн.

30.04.2024 між позивачем та ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ» підписано акт надання послуг № 27, відповідно до якого позивач надав послуги з компенсації комунальних послуг на загальну суму 303 298,60 грн, у тому числі ПДВ 50 549,77 грн.

Також 30.04.2024 сторонами підписано акт надання послуг № 23, відповідно до якого позивач надав послуги з суборенди приміщень за квітень 2024 року на суму 10 500,00 грн, у тому числі ПДВ 1 750,00 грн.

Ураховуючи здійснені платежі та складені акти надання послуг, позивачем визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за відповідними господарськими операціями.

На виконання вимог Податкового кодексу України позивачем складено податкові накладні:

- № 7 від 17.04.2024 на суму 200 000,00 грн, у тому числі ПДВ 33 333,33 грн;

- № 8 від 29.04.2024 на суму 10 000,00 грн, у тому числі ПДВ 1 666,67 грн;

- № 9 від 30.04.2024 на суму 10 500,00 грн, у тому числі ПДВ 1 750,00 грн;

- № 10 від 30.04.2024 на суму 93 298,61 грн, у тому числі ПДВ 15 549,77 грн.

Зазначені податкові накладні позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законодавством порядку.

Однак реєстрацію податкових накладних було зупинено контролюючим органом.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом зазначено, що податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання зазначених вимог позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Зокрема, до повідомлень від 14.04.2025 позивачем додано копії договорів суборенди, актів приймання-передачі приміщень, додаткових угод до договорів, актів надання послуг, банківських виписок, актів звірки взаєморозрахунків, податкових накладних та інших документів, які, на думку позивача, підтверджують реальність господарських операцій.

За результатами розгляду поданих пояснень і документів комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 21.04.2025:

- № 12769945/43656047 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2024;

- № 12769948/43656047 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 17.04.2024;

- № 12769947/43656047 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 29.04.2024;

- № 12769946/43656047 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 30.04.2024.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних зазначено надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Водночас у спірних рішеннях не конкретизовано, які саме документи складені або оформлені з порушенням законодавства, а також не наведено конкретних обставин, що свідчили б про невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Не погоджуючись із рішеннями комісії регіонального рівня, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку № 1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Приписами пункту 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Зазначений Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а також права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється, крім випадків, визначених цим Порядком.

Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема:

1. номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2. критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3. пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Отже, з наведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної до ДПС України в автоматизованому режимі проводиться перевірка відповідності такої податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Матеріали справи свідчать, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача слугувала відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 8 додатка 1 до Порядку № 1165 критерієм ризиковості платника податку на додану вартість є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій та визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас сам факт віднесення платника податку до категорії ризикових не звільняє контролюючий орган від обов`язку належним чином обґрунтувати конкретне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та дослідити подані платником документи.

Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували, що документи, подані позивачем для реєстрації спірних податкових накладних, складені або оформлені з порушенням законодавства. Відповідачами також не наведено конкретних обставин, які б свідчили про недостовірність відомостей у поданих документах або їх невідповідність змісту господарських операцій.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18 зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у справах цієї категорії є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняли рішення про відмову в їх реєстрації.

Підставою для таких дій мають бути чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій та конкретний перелік документів, установлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Як убачається з матеріалів справи, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

При цьому квитанції не містили вичерпного та конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію кожної з податкових накладних.

За таких обставин позивач подав до контролюючого органу наявні в нього документи, які, на його переконання, підтверджували здійснення господарських операцій та правомірність складання податкових накладних.

Щодо прийняття відповідачем спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у визначені цим Порядком строки.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної в такій податковій накладній, для розгляду питання щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про її реєстрацію або відмову в реєстрації.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, які платник податку може подати для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, зокрема:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності та інші документи, якими оформлено повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника податку;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній.

Згідно з пунктами 6 та 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів подаються платником податку до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в разі ненадання або часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, при отриманні відповідного повідомлення, та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної має бути обумовлене наявністю конкретних підстав, визначених Порядком № 520, та ґрунтуватися на належному дослідженні поданих платником податку документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до контролюючого органу подано пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій, за результатами яких складено спірні податкові накладні.

Подані документи стосуються, зокрема, договорів суборенди нерухомого майна, актів приймання-передачі приміщень, актів надання послуг, банківських виписок та інших документів, що підтверджують виникнення податкових зобов`язань за відповідними операціями.

Натомість у спірних рішеннях контролюючий орган обмежився загальним посиланням на надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, без належної конкретизації таких документів та без наведення обставин, які б свідчили про порушення вимог законодавства під час їх складання.

Отже, спірні рішення не містять достатнього обґрунтування того, у чому саме полягають порушення, допущені позивачем під час складання або оформлення поданих документів, та які конкретні обставини стали підставою для відмови в реєстрації кожної з податкових накладних.

Саме по собі наведення загального формулювання про складення або оформлення документів із порушенням законодавства не є достатнім для обґрунтування правомірності відмови в реєстрації податкових накладних за умови, що контролюючим органом не зазначено, які саме документи мають недоліки та в чому вони полягають.

Суд звертає увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає наведення таким суб`єктом конкретних обставин, на підставі яких прийнято відповідне рішення, та зрозумілих мотивів його прийняття.

Відсутність належного обґрунтування позбавляє платника податків можливості зрозуміти, які саме недоліки поданих документів стали підставою для відмови, та належним чином реалізувати своє право на захист.

При цьому суд зазначає, що контролюючий орган не позбавлений можливості перевіряти достовірність поданих документів та з`ясовувати обставини здійснення господарських операцій. Однак реалізація таких повноважень повинна здійснюватися у спосіб, визначений законом, із дотриманням вимог щодо належного обґрунтування прийнятих рішень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У спірних правовідносинах відповідачами не надано належних доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваних рішень з огляду на наведені в них підстави відмови в реєстрації податкових накладних.

Суд також ураховує, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, з дотриманням принципу рівності перед законом та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Наведені вимоги є обов`язковими для суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Христов проти України» від 19.02.2009 (заява № 4465/04) зазначив, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06) визначено вимоги до якості закону, який має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 21.04.2025 № 12769945/43656047, № 12769948/43656047, № 12769947/43656047 та № 12769946/43656047 прийняті без належного обґрунтування та не відповідають установленим законом вимогам до рішень суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування зазначених рішень підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з визначених цим Порядком подій, зокрема набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, якщо інше не передбачено відповідним судовим рішенням.

Пунктом 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних на підставі рішення суду здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.

Отже, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком контролюючого органу за наявності визначених законодавством підстав.

Суд враховує, що ефективний захист прав позивача у спірних правовідносинах передбачає не лише скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, а й відновлення порушеного права шляхом їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За встановлених обставин справи та з огляду на висновок суду про протиправність оскаржуваних рішень належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні № 7 від 17.04.2024, № 8 від 29.04.2024, № 9 та № 10 від 30.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання на реєстрацію.

При цьому суд зазначає, що обов`язок щодо реєстрації податкових накладних покладено на Державну податкову службу України, а тому саме цей відповідач має вчинити дії, необхідні для відновлення порушених прав позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ВЕНД СОЛЮШН» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що питання про розподіл таких витрат вирішується з урахуванням положень статей 134 та 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності належних доказів їх фактичного понесення, розміру та зв`язку з розглядом цієї справи.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72 77, 90, 139, 241 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12769945/43656047 від 21.04.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2024, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН».

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 17.04.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН», датою її фактичного подання на реєстрацію.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12769948/43656047 від 21.04.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 17.04.2024, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН».

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 29.04.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН», датою її фактичного подання на реєстрацію.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12769947/43656047 від 21.04.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 29.04.2024, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН».

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 30.04.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН», датою її фактичного подання на реєстрацію.

8. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12769946/43656047 від 21.04.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 30.04.2024, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН».

9. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 30.04.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН», датою її фактичного подання на реєстрацію.

10. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНД СОЛЮШН» (ідентифікаційний код 43656047, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4а, офіс 139) судовий збір у розмірі 12 112,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.