Ухвала суду № 140998439, 27.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

27 жовтня 2026 року Київ № 320/40313/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову, що подана одночасно з пред`явленням позову, в якій просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документа вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві від 27.05.2026 № Ф-47544 (та/або пов`язаних податкових повідомлень-рішень від 27.05.2026) у виконавчому провадженні ВП № 81565183, що перебуває на виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві КМУ МЮ, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що предметом позову є оскарження грошових зобов`язань і фінансових санкцій, нарахованих Головним управлінням ДПС у м. Києві за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки (акт від 27.04.2026 № 33117/Ж5/26-15-24-02-06/2942200067). На підставі спірного виконавчого документа вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2026 № Ф-47544, що є предметом оскарження в цій справі, постановою заступника начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Пилипчук О.Г. від 22.07.2026 відкрито виконавче провадження ВП № 81565183 та розпочато процедуру примусового стягнення коштів у розмірі 200 055,49 грн із накладенням арешту на банківські рахунки та майно позивача. Продовження дій із примусового стягнення коштів та опису/реалізації майна позивача в межах виконавчого провадження № 81565183 під час судового оскарження підстав такого стягнення призведе до протиправного позбавлення позивача власності, блокування життєдіяльності та безповоротно завдасть шкоди майновим правам позивача. У разі задоволення позову, повернення примусово стягнутих коштів з бюджету вимагатиме тривалих процедур і докладання значних зусиль.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частинами першою та другою статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд установив, що 27.05.2026 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-47544, відповідно до якої за ОСОБА_2 рахується заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску у розмірі 200 055,49 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 р. № 2464-VІ (далі Закон № 2464-VІ).

Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац шостий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VІ).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац сьомий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VІ).

Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 р. № 163, передбачено, що платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції; платіжна операція будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього; примусове списання (стягнення) платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом України виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених ПК України; стягувач особа, яка може бути ініціатором платіжної операції примусового списання (стягнення) коштів з рахунку платника на підставі виконавчих документів, визначених законом України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до ПК України.

Таким чином, суд установив, що контролюючим органом здійснюються заходи щодо примусового стягнення коштів позивача у рахунок погашення суми податкового боргу.

Ураховуючи вищевикладене, оцінюючи обґрунтованість доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову до ухвалення рішення по суті, позаяк невжиття зазначених засобів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд ураховує, що вжиття таких заходів забезпечення як зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, позаяк спрямоване на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Суд зазначає, що у контексті конкретних обставин справи вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті та не свідчить про протиправність оскаржуваних рішень.

Аналогічна позиція сформована Верховним Судом у постанові від 26.08.2025 у справі № 520/4893/25.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України (заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський Суд з прав людини визначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Під час вирішення справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Заходи забезпечення адміністративного позову в спосіб, що просить представник позивача, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову суд не розглядає питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У цьому випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, що діятимуть до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

За таких обставин, суд уважає, що заяву представника позивача про забезпечення позову належить задовольнити.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та податкової вимоги задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві від 27.05.2026 № Ф-47544 (та/або пов`язаних податкових повідомлень-рішень від 27.05.2026) у виконавчому провадженні ВП № 81565183, що перебуває на виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві КМУ МЮ, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею - 27.10.2026, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Стягувач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Боржник: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. № 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня проголошення (підписання) ухвали. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів із дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Басай О.В.