Рішення № 140998339, 27.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Київ справа №320/25430/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО - ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» до Головного управління ДПС України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО - ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ») до Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.02.2024 № 115670414 та № 115700414.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 04653199).

При проведенні камеральної перевірки встановлено факти порушення ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання задекларованої в податкових деклараціях з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданих за податкові періоди 2021-2023 років, з граничними термінами сплати з 30.12.2021 по 02.01.2024 та фактичною сплатою з 24.01.2022 по 19.01.2024 (докладно таблиця 1 до акту від 24.01.2024 № 5044/Ж5/26-15-04-14-03).

На підставі висновків перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 20.02.2024 №№ 115670414, 115700414 про застосування до ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 5 % та 10% в сумі 570 437, 94 грн та 513 192,02 грн відповідно.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори з строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 203.2 статті 203 Кодексу визначено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Також, пунктом 57.1 статті 57 Кодексу визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п. 50.1 ст.50 Кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати до подання такого уточнюючого розрахунку.

Згідно до п.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. XX Кодексу платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів, за звітні податкові періоди січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

Відповідальність за порушення термінів сплати грошового зобов`язання визначена статтею 124 Кодексу в якій зазначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналізуючи правомірність застосування відповідачем у межах спірних правовідносин положень п.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. XX Кодексу, на чому наголошує позивач, судом встановлено, що визначені контролюючим органом у акті перевірки позивача податкові декларації з податку на додану вартість або не охоплювали звітні періоди з січня по травень 2022 року, або у випадку коли вони стосувались вказаного періоду, то відповідачем для них було визначено в якості граничного строку сплати зобов`язань 01.08.2022, що відповідає вимогам п.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. XX Кодексу.

Тому, відповідно, судом не встановлено порушень порядку нарахування відповідачем на підставі спірних податкових повідомлень-рішень податкових зобов`язань позивача, на яких останній наголошує у позовній заяві.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень, а тому відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО - ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» до Головного управління ДПС України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.