Рішення № 140998178, 28.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2026 рокуСправа № 280/1453/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 31.12.2025 № 910 в частині застосування до капітана поліції ОСОБА_1 (0174787), інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 29.01.2026 № 172 о/с про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0174787), інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Запорізькій області;

поновити капітана поліції ОСОБА_1 (0174787) на посаді інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Запорізькій області з 30.01.2026;

стягнути з відповідача на користь капітана поліції ОСОБА_1 (0174787) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.01.2026 по день винесення рішення у цій справі;

відповідно до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 (0174787) на посаді інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Запорізькій області з 30.01.2026 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 2 полку УПП в Запорізькій області ДПП у спеціальному званні капітана поліції. Разом із тим, наказом відповідача від 31.12.2025 № 910 до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а наказом від 29.01.2026 № 172 о/с звільнено. Позивач вважає дані накази протиправними та зазначає, що їх винесено за результатами службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку під час події, що відбулась 31.10.2025 під час несення служби в наряді. Службовим розслідуванням установлено, що позивач під час керування службовим автомобілем 31.10.2025 о 04 год. 05 хв. здійснив наїзд на ногу громадянки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка раптово вийшла на проїжджу частину в неосвітленому місці, через що вона отримала рвану рану лівої ступні. В подальшому ОСОБА_2 самостійно звернулась за отриманням медичної допомоги до 5-ї міської клінічної лікарні м. Запоріжжя через отримані тілесні ушкодження. З відібраних у неї пояснень вбачається, що вона знаходилась у дворі буднику біля сміттєвих баків, побачила поліцейський автомобіль, який рухався повільно в її бік. Злякавшись, вона схопилась рукою за сміттєвий бак, автомобіль під час руху затиснув її ліву ногу між колесом та бордюром. Після цієї події із автомобіля вийшов водій працівник поліції на ім`я ОСОБА_3 , він поцікавився її станом, кілька разів запитував, як вона себе почуває, пропонував оглянути ногу та доставити до медичного закладу, вона відмовилась від допомоги та самостійно пішла додому. Претензій з приводу ДТП ні до кого не має. Після події позивач 31.10.2025 о 08:40 пройшов огляд з метою виявлення стану сп`яніння і відповідно до висновку за результатами огляду на момент огляду у стані сп`яніння не перебував. Наголошує, що в його діях відсутній склад порушення службової дисципліни, а висновок службового розслідування не містить конкретних дій позивача, які б свідчили про вчинення ним дисциплінарного проступку, в чому полягає його вина. На підставі викладеного вказує, що спірні накази підлягають визнанню протиправними та скасуванню. При цьому, скасування даних наказів є підставою для поновлення позивача на службі в поліції на посаді, яку він обіймав перед звільненням. Крім того вказує, що має право на стягнення з Департаменту патрульної поліції середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З урахуванням вищевикладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/1453/26 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; витребувано у відповідача докази.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 12.03.2026 № 12955) посилається на те, що позивача звільнено з посади за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 6 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 3, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, п. 2.10 Правил дорожнього руху (підпункти «а», «в», «г», «д», «е»), Порядку ведення єдиного обліку № 100, посадової інструкції та Пам`ятки про дотримання службової дисципліни. Службовим розслідуванням установлено, що позивач під час несення служби у наряді спільно з мол. лейтенантом поліції ОСОБА_4 , керуючи службовим автомобілем, здійснив наїзд переднім колесом на пішохода ОСОБА_2 (1950 р.н.), заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді рваної рани лівої ступні. У своїх поясненнях під час розслідування позивач особисто визнав, що безпосередньою причиною наїзду стало те, що він внаслідок втоми втратив свідомість і заснув за кермом під час руху дворовою територією. Після скоєння ДТП позивач та його напарник обмежилися лише усною пропозицією допомоги, не надали домедичної допомоги потерпілій, не викликали бригаду екстреної медичної допомоги, не повідомили про ДТП на лінію «102», не поінформували безпосереднього й прямого керівників, після чого залишили місце події. Інформація про ДТП надійшла до органів поліції лише о 06:41 від працівників 5-ї міської клінічної лікарні, куди травмовану жінка доставлено її сином. Крім того, портативний відеореєстратор позивача вимкнувся о 03:59 через розрядження акумулятора, чим поліцейський порушив правила технічної експлуатації засобів відеофіксації. Наголошено, що вибір дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень керівника ДПП НПУ, а з огляду на встановлені службовим розслідуванням обставини, застосоване стягнення у вигляді звільнення зі служби є правомірним, обґрунтованим та пропорційним. З урахуванням викладеного просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Також у відзиві заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Стосовно даного клопотання слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Позивач звернувся до суду 20.02.2026 із вимогою про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 31.12.2025 та від 26.01.2026.

Як вбачається із матеріалів справи, зі спірними наказами позивач ознайомився 29.01.2026, при цьому у період з 03.02.2026 по 12.02.2026 він перебував на лікуванні.

Звідси, ним дотримано місячний строк звернення до суду, установлений КАС України, тому відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 03.11.2025 № 177 призначено службове розслідування з метою своєчасного, повного і об`єктивного з`ясування причин та обставин учинення позивачем у службовий час дорожньо-транспортної пригоди з потерпілими, внаслідок якої тілесні ушкодження отримала ОСОБА_2 ; утворено дисциплінарну комісію, якій доручено проведення службового розслідування.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 14.11.2025 № 194 продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Запорізькій області від 03.11.2025 № 177, на п`ятнадцять днів.

Службовим розслідуванням встановлено, крім іншого, наступні обставини.

31.10.2025 близько 04 год 05 хв за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ситова, 9а, наряд «ХИЖАК-601» на службовому транспортному засобі TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), у складі капітанa поліції ОСОБА_1 , який перебував за кермом, та молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 здійснили наїзд переднім колесом службового автомобіля на ліву ногу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отриманий ОСОБА_1 портативний відеореєстратор MOTOROLA VB-400 № 474578 припинив роботу 31.10.2025 о 03 год. 59 хв. у зв`язку з повним розрядженням акумулятора, а напарник ОСОБА_4 нагрудний відеореєстратор під час спілкування з потерпілою не увімкнув, а також припинив роботи 31.10.2025 о 04 год. 25 хв. через розрядження батареї.

ОСОБА_2 була госпіталізована до травматологічного відділення 5-ї міської клінічної лікарні м. Запоріжжя з діагнозом: рвана рана лівої ступні. 31.10.2025 о 06 год. 41 хв. від медичних працівників лікарні (Разєнкова) до чергової частини ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення по лінії «102» (подія № 243715258, ЄО № 33908) про доставлення ОСОБА_2 із травмами, отриманими внаслідок ДТП за участю службового автомобіля поліції.

31.10.2025 о 08 год. 40 хв. ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан сп`яніння в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради. Згідно з висновком № 7923, ОСОБА_1 на момент огляду у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

З наданих пояснень ОСОБА_2 , зокрема, вбачається, що вона 31.10.2025 близько 04 год. 05 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вийшла у двір із метою викинути сміття. Коли вона вийшла на двір, одразу помітила транспортний засіб із увімкненими фарами, який рухався по двору. Перебуваючи поряд зі сміттєвими баками ОСОБА_2 побачила, що цей автомобіль тихо котився в її напрямку. Злякавшись, вона схопилася рукою за сміттєвий бак, після чого транспортний засіб здійснив наїзд на її ліву ногу. Із поліцейського автомобіля вийшов водій - працівник поліції, як згодом стало відомо, на ім`я ОСОБА_3 . Він одразу поцікавився її станом, кілька разів запитував, як вона себе почуває, пропонував оглянути ногу та відвезти до медичного закладу. Оскільки вона злякалась, від надання медичної допомоги відмовилась та самостійно залишила місце події. Вдома ОСОБА_2 помітила пошкодження лівої ноги (витікала кров та була рвана рана), після чого зателефонувала сину, який викликав швидку медичну допомогу.

З пояснень позивача, зокрема, вбачається, що під час наїзду він втратив свідомість і заснув, прокинувся вже від того, що на щось наїхав та одразу зупинився, вийшов з автомобіля та побачив, що громадянка ОСОБА_5 лежить поряд зі сміттєвим баком. На пропозицію надати допомогу або викликати швидку вона відмовилася, попросила тільки допомогти їй піднятися, після цього взяла свої речі і пішла до свого місця проживання. У зв`язку з цим швидка медична допомога не викликалася та виклик на лінію 102 не проводили. Безпосереднього (капітана поліції ОСОБА_6 ) та прямого (майора поліції ОСОБА_7 ) керівника відразу після події повідомлено не було. Про такі обставини їх повідомлено лише після того, як ОСОБА_5 звернулася стосовно даного наїзду до лікарні. Нагрудний відеореєстратор позивача під час події не працював через розрядження акумуляторної батареї, а напарник з невідомих причин під час спілкування з ОСОБА_5 його не увімкнув.

Командир батальйону УПП в Запорізькій області ДПП майор поліції ОСОБА_8 в поясненнях зазначив, що про факт ДТП за участю поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП дізнався від чергової частини «ХИЖАК» о 06 год 40 хв. Доповідей від ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про інцидент до того, як до чергової частини надійшла інформація від медичних працівників, він не отримував. Дії наряду «ХИЖАК-601» на місці ДТП оцінено як невиконання вимог чинного законодавства - відсутність доповіді з місця події, ненадання медичної та домедичної допомоги потерпілій. Також повідомив про відсутність надходження від позивача будь-яких скарг щодо поганого самопочуття або перевтоми, які могли б унеможливити виконання ним службових обов`язків.

Командир взводу УПП в Запорізькій області ДПП капітан поліції ОСОБА_10 в поясненнях зазначив, що позивач повідомив його про факт ДТП, яка сталася 31.10.2025 близько 04 год. 05 хв. у телефонному режимі приблизно о 06 год. 45 хв., після того, як уже було звернення потерпілої до 5-ї міської клінічної лікарні м. Запоріжжя. Дії наряду «ХИЖАК-601» на місці ДТП (невиклик швидкої медичної допомоги та неповідомлення про подію на лінію «102») оцінено як такі, що не відповідають порядку та вимогам чинного законодавства і посадових інструкцій. Також повідомив про відсутність надходження від позивача будь-яких скарг щодо поганого самопочуття або перевтоми, які могли б унеможливити виконання ним службових обов`язків.

Службовим розслідуванням установлено вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, що полягав у порушенні пунктів 1, 2, 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу шостого ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 3, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, підпунктів «а», «в», «г», «д», «е» п. 2.10 Правил дорожнього руху, п. 6 та абзацу першого п. 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку № 100, підпунктів 2.2.1, 2.2.5, 2.2.9, 2.2.18 посадової інструкції інспектора УПП та пунктів 2, 4 розділу II Пам`ятки щодо дотримання службової дисципліни.

31.12.2025 Департаментом патрульної поліції України видано наказ № 910 «Про застосування до працівників УПП в Запорізькій області ДПП дисциплінарних стягнень», відповідно до пункту 1 якого до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

29.01.2026 начальником Департаменту патрульної поліції видано наказ № 172 о/с «По особовому складу», яким відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 29.01.2026.

ОСОБА_1 , не погодившись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення, звернувся з даним позовом до суду.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут: у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами першим, третім, шостим, одинадцятим частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до визначення, наданого статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Порядок проведення службового розслідування врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Так, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту).

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту).

За правилами, встановленими частинами першою, сьомою статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Аналогічні приписи містить і Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

У справі, що розглядається, службовим розслідуванням установлено, що позивач після скоєння на службовому транспортному засобі наїзду на пішохода, попри наявність очевидної потреби в наданні домедичної чи медичної допомоги потерпілій, обмежився лише пропозицією такої допомоги. Позивач з огляду на обставини дорожньо-транспортної пригоди, вік потерпілої та її повідомлення про біль у нижній кінцівці, повинен був усвідомлювати наявність потенційної загрози її здоров`ю та діяти відповідно, у тому числі шляхом забезпечення виклику медичних працівників або організації надання домедичної чи медичної допомоги, чого ним не зроблено, чим порушено вимоги пунктів 1, 2 та 4 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Також позивач як учасник дорожньо-транспортної пригоди порушив вимоги підпунктів «а», «в», «г», «д», «е» пункту 2.10 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету міністрів від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР), відповідно до яких водій, причетний до ДТП, зобов`язаний:

- негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

- не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

- вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;

- повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

- вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди.

Крім того, безпосереднє та пряме керівництво позивача про його участь у дорожньо-транспортної пригоді під час виконання службових обов`язків дізналось лише після надходження від працівників медичної установи повідомлення по лінії «102» про доставлення потерпілої із травмами, отриманими внаслідок ДТП за участю службового автомобіля поліції.

Відтак, службовим розслідуванням, наказом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено, в чому саме полягало порушення службової дисципліни та які норми законодавства порушено позивачем. При цьому, такі висновки позивачем не спростовані.

З огляду на наведені правові норми та встановлені службовим розслідуванням обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження слідує, що відповідач правомірно застосовував до позивача дисциплінарне стягнення у зв`язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 19.05.2022 у справі № 480/4079/18 та інших.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед Державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.06.2021, від 22.09.2022 та від 25.11.2022 у справах № 815/2705/16, № 420/4977/20 та № 600/1167/22-а відповідно.

За правилами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення. Встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Разом із тим, позивачем не надано суду жодного доказу на спростування висновків службового розслідування, за наслідком проведення якого прийнято спірні накази.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи встановлені вище обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачеві, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, адже поведінка позивача як поліцейського суперечила загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції.

При цьому відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

З урахуванням наведеного у сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 31.12.2025 № 910 та від 29.01.2026 № 172 о/с задоволенню не підлягають.

Відповідно, не підлягають задоволенню і решта позовних вимог, які є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування вищезазначених наказів.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 28.10.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко