Ухвала суду № 140997762, 28.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 рокуСправа № 160/31961/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), поданим в його інтересах адвокатом Перепелицею Валентиною Миколаївною, до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ДМС України у Дніпропетровській області) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати висновок службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 05.12.2025 № 22/2026, затверджений 20.03.2026, щодо оформлення паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 14.06.2024 Відділом № 2 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати висновок службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 03.04.2026 № 134/2026, затверджений 24.04.2026, за фактом оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , оформленого 04.07.2024 органом видачі 1211 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ГУ ДМС України у Дніпропетровській області направити до Відділу № 2 у м. Дніпрі ГУ ДМС України у Дніпропетровській області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України інформацію про скасування:

висновку службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 05.12.2025 № 22/2026, затвердженого 20.03.2026, щодо оформлення паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 14.06.2024 Відділом № 2 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

висновку службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 03.04.2026 № 134/2026, затвердженого 24.04.2026, за фактом оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , оформленого 04.07.2024 органом видачі 1211 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 23.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено сторонам строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника ОСОБА_1 до суду 27.10.2026 надійшло клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване тим, що дослідження матеріалів справи потребуватиме їх зіставлення між собою, з`ясування обставин їх отримання та використання під час службових перевірок, а також перевірки того, яким чином наведені відповідачем відомості стали підставою для прийняття рішень, що оскаржуються. Розгляд справи виключно за наявними письмовими матеріалами без проведення судового засідання може ускладнити належне з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, позивач вважає необхідним заслухати безпосередньо в судовому засіданні позицію відповідача щодо підстав проведення службових перевірок, обставин, встановлених за їх результатами, та документів, на яких ґрунтуються оскаржувані висновки. Проведення судового засідання надасть сторонам можливість надати усні пояснення, уточнити свої правові позиції та висловити міркування щодо доказів, які мають бути досліджені судом. Важливість цієї справи для позивача зумовлює необхідність забезпечення належного судового розгляду, під час якого суд матиме можливість безпосередньо дослідити докази, з`ясувати позиції сторін та надати оцінку доводам щодо правомірності оскаржуваних рішень.

Розглянувши клопотання відповідача, суд встановив таке.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік справ незначної складності для цілей КАС України визначено в частині шостій статті 12 КАС України.

Однак зазначений перелік справ не є вичерпним.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною першою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно із частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою статті 262 КАС України унормовано, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оцінивши категорію та складність справи, предмет спору, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний представником позивача спосіб захисту, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зауважує, що відповідно до положень частини першої, другої статті 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Тому відповідно до положень КАС України всі обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення мають бути викладені письмово у заявах по суті справи, а не повідомлятися суду в усних поясненнях.

Розгляд справи у письмовому провадження також не позбавляє сторін можливості ознайомлюватися з усіма поданими в матеріали справи доказами, а також висловлювати свої міркування щодо їх належності, допустимості та достатності у письмових заявах по суті справи.

Крім того, суд зауважує, що оскаржувані позивачем висновки про визнання паспортів недійсними прийняті відповідачем на підставі матеріалів службових перевірок, які оформлені документально. Відповідно, враховуючи природу проведених службових перевірок, слід дійти висновку, що допустими доказами у цій справі є документи, оформлені у паперовій чи електронній формі, - письмові докази, а не пояснення представників відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що дотримання принципів рівності усіх учасників справи перед законом і судом, диспозитивності та змагальності, відбувається й під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та у повній мірі забезпечено встановленою КАС України процедурою обміну сторонами заявами по суті справи, подання доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано вимоги чи заперечення, подання відповідних заяв та клопотань тощо.

У свою чергу, позивач не обґрунтував необхідності проведення судового засідання та не повідомив суду жодних обставин, які унеможливлюють розгляд цієї справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Підсумовуючи викладене, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 262 КАС України, зважаючи, що характер правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а клопотання позивача не містить обставин, що свідчать про протилежне, відмовляє в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Керуючись статтями 12, 161, 241, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя К.О. Пляшкова