Ухвала суду № 140997717, 28.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 рокуСправа № 520/26392/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши позовну заяву Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_1 про стягнення коштів одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, -

УСТАНОВИВ:

Позивач, Мобільний рятувальний центр швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій кошти одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту в сумі 14 124 (чотирнадцять тисяч сто двадцять чотири) гривні 40 копійок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 адміністративну справу № 520/26392/26 за позовом Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій (62416, Україна, Харківський р-н, Харківська обл., с. Пісочин, вул. Ім. Беліменків, буд. 8, ЄДРПОУ 08588599) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.10.2026 справу передано для розгляду судді Загацькій Т.В.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з його утриманням у позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено; позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду нової заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав, що свідчать про поважність причин пропуску строку, з наданням доказів, що підтверджують неможливість такого звернення у вказаний проміжок часу.

Представником позивача на виконання вказаної ухвали надано заяву про усунення недоліків позову.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що наказом Головного управління ДСНС України у Луганській області від 06.04.2022 № 111 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту до закінчення строку першого контракту. Однак предметом заявленого позову є не факт дострокового звільнення ОСОБА_1 , а стягнення 14 124,40 грн, які не були повернуті державі. Наказ про звільнення не містить відомостей про фактичне утримання або неутримання одноразової грошової допомоги під час остаточного розрахунку та не підтверджує наявності непогашеної заборгованості у визначеному розмірі. Факт порушення вимог законодавства щодо неутримання одноразової грошової допомоги було документально встановлено за результатами внутрішнього аудиту ДСНС України, завершеного 18.04.2025. Внутрішній аудит Головного управління ДСНС України у Луганській області та його підпорядкованих підрозділів проводився з 24.03.2025 до 18.04.2025 та охоплював період із 01.01.2022 до 31.12.2024. За результатами аудиту складено Звіт від 18.04.2025 № 6. У рекомендаціях Звіту, викладених на сторінці 89, визначено необхідність забезпечити відшкодування неутриманої одноразової грошової допомоги на загальну суму 172 999,57 грн, провести службове розслідування та вирішити питання щодо відповідальності винних осіб. Таким чином, аудитом установлено конкретне порушення фінансової дисципліни - невиконання вимог щодо утримання коштів, які підлягали поверненню під час дострокового припинення служби. Саме цей висновок став документальною підставою для подальшого встановлення індивідуальних обставин неутримання коштів та вжиття заходів щодо їх відшкодування. Водночас Звіт внутрішнього аудиту визначив загальну суму порушення. Для пред`явлення вимоги безпосередньо до ОСОБА_1 необхідно було встановити розмір виплаченої йому допомоги, період невиконаних зобов`язань за контрактом, факт неутримання коштів під час остаточного розрахунку та суму, яка підлягає поверненню. Вважає, що встановлення аудитом загального порушення передувало формуванню персональної майнової вимоги до відповідача та ця обставина має визначальне значення для застосування абзацу другого частини другої статті 122 КАС України, оскільки підставою пред`явленого позову є конкретне невиконане грошове зобов`язання, а не сам факт припинення служби у 2022 році. На виконання рекомендацій Звіту внутрішнього аудиту від 18.04.2025 № 6 проведено службове розслідування, за результатами якого 20.06.2025 складено висновок. Під час подальшого правового опрацювання матеріалів установлено недоліки первинного розслідування, які не дозволяли належним чином обґрунтувати відповідні майнові вимоги. Зазначені обставини відображено в доповідній записці юридичної групи від 03.04.2026 № 10-ДЗ/73. З метою належного встановлення фактичних обставин наказом Центру від 08.04.2026 № НС-196/73 призначено повторне службове розслідування, строк проведення якого продовжено наказом від 08.05.2026 № НС-232/73. За результатами повторного службового розслідування 22.05.2026 складено висновок, а наказом Центру від 25.05.2026 № НС-263/73 оформлено результати його розгляду. Зазначені заходи були необхідні для документального встановлення індивідуальних обставин виявленого аудитом порушення, визначення конкретних сум неповернутих коштів та належного обґрунтування вимог щодо їх стягнення. У цій справі розмір вимоги до ОСОБА_1 становить 14 124,40 грн.

Таким чином, на думку представника позивача, встановлення підстав позову відбувалося послідовно: 18.04.2025 - документальне виявлення фінансового порушення за результатами аудиту; подальше службове розслідування - встановлення індивідуальних обставин; визначення персональної суми заборгованості - формування конкретної майнової вимоги. При цьому, результати аудиту не створили нового матеріально-правового обов`язку відповідача. Їх значення полягає в документальному встановленні невиконання вимог щодо повернення допомоги, яке стало предметом подальшої перевірки та підставою для пред`явлення відповідної вимоги. Після завершення повторного службового розслідування Центром вживалися заходи щодо добровільного повернення коштів. Зокрема, 08.06.2026 здійснено спробу телефонного зв`язку з відповідачем. Для забезпечення належного направлення письмової вимоги Центр звернувся до АТ «Укрпошта» із запитом від 18.06.2026, у відповідь на який листом від 23.06.2026 повідомлено про неможливість доставки поштового відправлення за останньою відомою адресою відповідача. У зв`язку з неповерненням коштів позивач 24.08.2026 звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом.

Оцінюючи стан усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що наказом Головного управління ДСНС України у Луганській області від 06.04.2022 № 111 о/с відповідача звільнено зі служби цивільного захисту відповідно до пунктів 173, 176 підпункту 12 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу - в інших випадках, передбачених законом, з 06.04.2022. На день звільнення строк першого контракту ОСОБА_1 не закінчився.

З позовом до суду Мобільний рятувальний центр швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до ОСОБА_1 про стягнення коштів одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту звернувся 24.08.2026, через систему «Електронний суд».

Тобто, позивачем пропущено тримісячний строк, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до суду з вказаним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які - ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Отже законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 17.01.2024 у справі № 520/9392/23.

Обставини, на які посилається позивач не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі, оскільки стосуються виключно організації внутрішньої роботи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та її структурних підрозділів.

Водночас ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення з позовом до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Відтак, доводи позивача, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд не вважає обґрунтованими, оскільки ним не зазначені фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що вказаним обставинам та підставам поновлення строку звернення до суду з даним позовом, зазначеним представником позивача в поданій заяві про поновлення такого строку, судом вже надавалася оцінка, про що зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Жодних інших обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду представник позивача не зазначив.

За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об`єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.

Отже, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, а доводи, наведені позивачем у заяві не є поважними. Інших причин неможливості своєчасного звернення до суду із позовом у заяві не наведено, тому позовну заяву слід повернути позивачеві на підставі п.9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст. 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_1 про стягнення коштів одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.В. Загацька