Рішення № 140997558, 28.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокуСправа № 320/16476/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного закладу "Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів" Лісова поляна" Міністерства охорони здоров`я України" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державного закладу "Госпіталь ветеранів війни "Лісова поляна" Міністерства охорони здоров`я України" до Північного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 24.11.2021 року, складений за результатами моніторингу закупівлі №UA-2021-09-15-005107-с (ID UA-M-2021-11-08-000014).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державним закладом Госпіталь ветеранів війни Лісова поляна Міністерства охорони здоров`я України проведено процедуру закупівлі робіт за предметом закупівлі Капітальний ремонт будівлі лікувального корпусу (літера Б2) (ремонтні роботи) Державного закладу Госпіталь ветеранів війни Лісова поляна Міністерства охорони здоров`я України в м. Києві, Пуща-Водиця, 7-ма лінія, за результатами якої 19.11.2021 укладено договір з ТОВ ВКФ Атлантплюс. Позивач вказав, що Північним офісом Держаудитслужби на підставі наказу від 05.11.2021 № 640 проведено моніторинг зазначеної процедури закупівлі, за результатами якого 24.11.2021 оприлюднено висновок про результати моніторингу. У вказаному висновку відповідач дійшов висновку про порушення замовником вимог законодавства у сфері публічних закупівель та зобов`язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, зокрема шляхом розірвання укладеного договору. На думку позивача, оскаржуваний висновок є необґрунтованим та протиправним, оскільки відповідачем неправильно застосовано положення частини шістнадцятої статті 29 Закону України Про публічні закупівлі щодо можливості усунення учасником невідповідностей у документах, які підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям. Позивач зазначив, що вимога про усунення невідповідностей була розміщена ним у межах повноважень, наданих Законом, та стосувалася документів щодо досвіду виконання аналогічних договорів. Крім того, позивач не погодився з висновками відповідача щодо невідповідності тендерної пропозиції ТОВ ВКФ Атлантплюс у зв`язку з ненаданням листа-згоди на обробку персональних даних працівником банку ОСОБА_1 . Позивач зазначив, що тендерною документацією вимагалося надання відповідних згод лише від працівників учасника та інших осіб, персональні дані яких зазначалися у документах тендерної пропозиції, тоді як ОСОБА_1 не є працівником ТОВ ВКФ Атлантплюс, а його персональні дані містилися у документах, створених банком-гарантом. Відтак, на переконання позивача, підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця з цієї підстави не було. Позивач також зазначив, що відповідач фактично здійснив оцінку порушення, яке вже було предметом розгляду Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, зокрема щодо листа-згоди ОСОБА_1 , чим, на думку позивача, порушив положення статті 8 Закону України Про публічні закупівлі щодо меж моніторингу закупівлі. Окремо позивач наголосив, що оскаржив рішення Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 № 24239-р/пк-пз у судовому порядку в межах справи № 640/34985/21, а тому відповідні обставини не могли бути повторно предметом оцінки органу державного фінансового контролю під час моніторингу. Також позивач вважав протиправним зобов`язання відповідача розірвати договір про закупівлю, посилаючись на те, що ні Законом України Про публічні закупівлі, ні Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні не передбачено повноважень Держаудитслужби безпосередньо зобов`язувати замовника розірвати укладений договір. На переконання позивача, такий захід є непропорційним установленим порушенням, особливо з огляду на те, що договір уже виконувався, підрядником придбано матеріали та обладнання, здійснено авансову оплату та розпочато виконання будівельних робіт. Крім того, позивач послався на вимоги частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що оскаржуваний висновок не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності та прийняття рішення в межах повноважень і у спосіб, визначений законом. Позивач вважав, що висновок не містить достатньо конкретних та зрозумілих приписів щодо способу усунення встановлених порушень та не містить належного нормативного обґрунтування. Також позивач послався на недоліки електронного підпису оскаржуваного висновку, зазначивши, що за результатами перевірки електронного підпису було встановлено використання незахищеного носія особистого ключа, що, на його думку, не відповідало вимогам законодавства про електронні довірчі послуги та Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі. З огляду на викладене позивач вважав висновок Північного офісу Держаудитслужби від 24.11.2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

20.12.2021 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу №320/16476/21 за позовом Державного закладу "Госпіталь ветеранів війни "Лісова поляна" Міністерства охорони здоров`я України" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

14.02.2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва вказану позовну заяву було залишено позовну заяву без руху та надано було строк на усунення недоліків позовної заяви.

19.07.2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; звільнено позивачку від сплати судового збору.

19.09.2022 року від Північного офісу Держаудитслужби до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що Північний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу процедур публічних закупівель відповідно до положень Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, Закону України Про публічні закупівлі, Положення про Державну аудиторську службу України та Положення про Північний офіс Держаудитслужби. Відповідач вказав, що на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 05.11.2021 № 640 проведено моніторинг процедури закупівлі за предметом Капітальний ремонт будівлі лікувального корпусу (літера Б2) (ремонтні роботи будівлі) Державного закладу Госпіталь ветеранів війни Лісова поляна Міністерства охорони здоров`я України в м. Києві, Пуща-Водиця, 7-ма лінія, за результатами якого встановлено порушення замовником вимог Закону України Про публічні закупівлі. Зокрема, відповідач зазначив, що замовник неправомірно застосував положення частини шістнадцятої статті 29 Закону України Про публічні закупівлі, надавши учаснику процедури закупівлі можливість усунути невідповідності у поданих документах, оскільки тендерною документацією не встановлювалася вимога щодо збігу відповідальної особи, зазначеної в аналогічному договорі, з контактною особою, зазначеною у відповідній довідці, а також не встановлювалася вимога про надання учасником більше одного аналогічного договору. За таких обставин, на думку відповідача, у замовника були відсутні правові підстави вимагати від учасника виправлення зазначеної інформації. Крім того, відповідач послався на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 № 24239-р/пк-пз, відповідно до якого тендерна пропозиція ТОВ ВКФ Атлантплюс підлягала відхиленню у зв`язку з ненаданням листа-згоди ОСОБА_1 на обробку персональних даних. Відповідач наголосив, що відповідний лист-згода був оприлюднений учасником 01.11.2021, тобто після закінчення строку подання тендерних пропозицій, а тому не міг бути належним чином поданий шляхом застосування механізму, передбаченого частиною шістнадцятою статті 29 Закону України Про публічні закупівлі. На переконання відповідача, зазначений документ не належав до інформації та/або документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України Про публічні закупівлі, або документів, що підтверджують право підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. У зв`язку з цим замовник не мав права надавати переможцю можливість виправити відповідну невідповідність. Відповідач також зазначив, що замовник, не відхиливши тендерну пропозицію ТОВ ВКФ Атлантплюс та оприлюднивши повідомлення про намір укласти договір, порушив пункт 1 частини першої статті 31 Закону України Про публічні закупівлі. У зв`язку із встановленими порушеннями відповідачем у висновку про результати моніторингу закупівлі позивача зобов`язано розірвати договір про закупівлю з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення. При цьому відповідач послався на положення статті 5 Закону України Про публічні закупівлі, якими визначено основні принципи здійснення публічних закупівель, зокрема добросовісну конкуренцію серед учасників, максимальну економію, ефективність та пропорційність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінацію учасників, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі, а також запобігання корупційним діям і зловживанням. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19 та від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19, відповідач зазначив, що висновок органу державного фінансового контролю повинен містити конкретний спосіб усунення встановлених порушень, оскільки покладення на замовника обов`язку самостійно визначати спосіб усунення порушення може призвести до нового порушення законодавства. З огляду на викладене відповідач вважав оскаржуваний висновок обґрунтованим, таким, що прийнятий у межах наданих органу державного фінансового контролю повноважень та відповідно до вимог законодавства, у зв`язку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Слід зазначити, що Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.

Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

05.02.2025 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу №320/16476/21 до провадження, у задоволенні клопотання Північного офісу Держаудитслужби України від 15.09.2022 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.02.2025 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у задоволенні клопотання Північного офісу Держаудитслужби України про припинення фінансування по договору про закупівлю робіт за державні кошти від 19.11.2021 № РР-2 за процедурою закупівлі UA-2021-09-15-005107-c до винесення остаточного рішення у справі № 320/16476/21 відмовлено.

20.02.2025 року від Північного офісу Держаудитслужби до суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив, що підтримує правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та вважає оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі законним і обґрунтованим. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на положення частини другої статті 19 Конституції України, Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, Закону України Про публічні закупівлі, Положення про Державну аудиторську службу України та Положення про Північний офіс Держаудитслужби, зазначивши, що останній наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу процедур публічних закупівель. Відповідач зазначив, що за результатами моніторингу процедури закупівлі, проведеного на підставі наказу від 05.11.2021 № 640, встановлено два порушення законодавства у сфері публічних закупівель: неправомірне надання учаснику можливості виправити інформацію після закінчення строку подання тендерних пропозицій та невідхилення тендерної пропозиції переможця за наявності відповідних підстав. На думку відповідача, замовник неправомірно застосував положення частини шістнадцятої статті 29 Закону України Про публічні закупівлі, оскільки вимагав від учасника виправлення інформації, яка не була передбачена тендерною документацією як обов`язкова, а саме щодо відповідальної особи, зазначеної в аналогічному договорі, та кількості аналогічних договорів. Водночас, як зазначив відповідач, переможцем після закінчення строку подання тендерних пропозицій було подано лист-згоду ОСОБА_1 , що суперечило вимогам законодавства про публічні закупівлі. Крім того, відповідач послався на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 № 24239-р/пк-пз, яким, за його твердженням, було встановлено наявність підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ ВКФ Атлантплюс у зв`язку з ненаданням листа-згоди ОСОБА_1 . Відповідач вказав, що замовник, не відхиливши тендерну пропозицію переможця та оприлюднивши повідомлення про намір укласти договір, порушив пункт 1 частини першої статті 31 Закону України Про публічні закупівлі. Відповідач також наголосив, що за результатами моніторингу не було встановлено порушень щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України Про публічні закупівлі, своєчасності укладення та оприлюднення договору про закупівлю, а також відповідності умов укладеного договору умовам тендерної пропозиції переможця. Щодо зобов`язання, визначеного в оскаржуваному висновку, відповідач зазначив, що частина сьома статті 8 Закону України Про публічні закупівлі передбачає обов`язкове зазначення у висновку, зокрема, опису встановленого порушення та зобов`язання щодо його усунення. При цьому оскаржуваний висновок містить конкретний спосіб усунення встановлених порушень, а саме розірвання договору про закупівлю з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України та оприлюднення документів, що підтверджують усунення порушення, або аргументованих заперечень до висновку чи інформації про неможливість усунення порушення. Відповідач вважав, що такий спосіб усунення порушення спрямований на приведення сторін у первісний стан, оскільки у разі дотримання замовником вимог Закону України Про публічні закупівлі тендерна пропозиція переможця мала бути відхилена, а тому договір про закупівлю не був би укладений. Посилаючись на частину першу статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, статті 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України, а також на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 17.11.2022 у справі № 620/6135/20, від 21.09.2023 у справі № 160/19326/22, від 09.02.2023 у справі № 520/6848/21, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 23.03.2023 у справі № 400/4705/20, від 26.10.2022 у справі № 420/693/21 та від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-а, відповідач зазначив, що укладення договору є завершальною стадією процедури закупівлі, а невідхилення тендерної пропозиції учасника, яка підлягала відхиленню, та подальше укладення договору з таким учасником є підставою для вжиття заходів щодо розірвання договору. Окремо відповідач заперечив проти доводів позивача щодо нечіткості оскаржуваного висновку, зазначивши, що у ньому конкретизовано, яких саме заходів має вжити замовник для усунення виявлених порушень, а тому висновок відповідає вимогам статті 8 Закону України Про публічні закупівлі та наказу Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552. Крім того, відповідач зазначив, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є індивідуальним актом, а тому позивач має навести конкретні підстави для визнання його протиправним та скасування. На думку відповідача, позивач не навів доводів щодо протиправності висновку в частині, в якій за результатами моніторингу порушень не встановлено, а тому підстави для скасування висновку в цілому відсутні. Враховуючи викладене, відповідач просив суд прийняти додаткові пояснення до розгляду та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

04.04.2025 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду змінено назву позивача з Державного закладу "Госпіталь ветеранів війни "Лісова поляна" Міністерства охорони здоров`я України" на Державний заклад "Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів" Лісова поляна" Міністерства охорони здоров`я України".

04.04.2025 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі №320/16476/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/34985/21.

Листом від 16.06.2026 року за №320/16476/21/2593/2026 Про направлення справи за підсудністю, Луганський окружний адміністративний суд на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 року №960/0/15-26 направив на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №320/16476/21.

Так, рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 року №960/0/15-26 змінено із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

15.09.2026 року справа №320/16476/21 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

21.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження справу №320/16476/21 та поновлено провадження по справі. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №320/16476/21 зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.09.2026 року від Північного офісу Держаудитслужби до суду надійшло клопотання про долучення відзиву на позовну заяву до матеріалів адміністративної справи №320/16476/21, в якому відповідач, посилаючись на положення пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив про наявність у учасників справи процесуального права подавати заяви та клопотання, надавати пояснення, викладати свої доводи, міркування та заперечення щодо питань, які виникають під час судового розгляду. У зв`язку із цим відповідач просив суд прийняти подане клопотання до розгляду, долучити відзив Північного офісу Держаудитслужби до матеріалів адміністративної справи №320/16476/21 та врахувати викладені у ньому доводи й заперечення під час ухвалення судового рішення за результатами розгляду справи по суті.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 25.09.2026 року, відповідач вказує, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-15-005107-c від 24.11.2021 року є правомірним, обґрунтованим та прийнятим у межах наданих Північному офісу Держаудитслужби повноважень. Відповідач зазначає, що під час здійснення моніторингу встановлено порушення замовником вимог частини шістнадцятої статті 29 та пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», які полягали у неправомірному застосуванні механізму усунення невідповідностей у тендерній пропозиції ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» та невідхиленні тендерної пропозиції зазначеного учасника за наявності відповідних підстав. Зокрема, відповідач наголошує, що замовником було розміщено повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей щодо інформації про відповідальну особу, зазначену в договорі, та контактну особу, визначену у відповідній довідці учасника, хоча тендерною документацією не встановлювалася вимога щодо обов`язкового збігу зазначених осіб. На переконання відповідача, за таких обставин замовник не мав правових підстав вимагати виправлення відповідної інформації в порядку частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII. Крім того, відповідач посилається на рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 року №24239-р/пк-пз, відповідно до якого тендерна пропозиція ТОВ «ВКФ Атлант-плюс», на думку відповідача, підлягала відхиленню у зв`язку з ненаданням листа-згоди ОСОБА_1 на обробку персональних даних. Відповідач звертає увагу, що зазначений лист-згоду учасником оприлюднено лише 01.11.2021 року, тобто після закінчення строку подання тендерних пропозицій. При цьому відповідач зазначає, що лист-згода ОСОБА_1 не належить ані до документів, які підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону №922-VIII, ані до документів, які підтверджують право підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Відтак, на переконання відповідача, усунення такої невідповідності шляхом подання відповідного документа після завершення строку подання тендерних пропозицій не допускається положеннями частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII. Посилаючись на частину тринадцяту статті 29 Закону №922-VIII, відповідач також наголошує, що замовник та учасники процедури закупівлі не можуть ініціювати переговори щодо внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції, крім випадків, прямо передбачених законом. За твердженням відповідача, замовник, не відхиливши тендерну пропозицію ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» та оприлюднивши повідомлення про намір укласти договір із зазначеним учасником, порушив вимоги пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII. Щодо визначеного у висновку способу усунення порушень відповідач зазначає, що зобов`язання про розірвання договору про закупівлю з дотриманням вимог цивільного та господарського законодавства є конкретним, зрозумілим та спрямованим на усунення наслідків порушень, допущених під час проведення процедури закупівлі. На переконання відповідача, оскільки встановлені порушення стосуються порядку розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця процедури закупівлі, їх усунення шляхом припинення договірних зобов`язань відповідає меті здійснення державного фінансового контролю та не виходить за межі наданих відповідачу повноважень. Відповідач вважає, що під час проведення моніторингу процедури закупівлі та складання оскаржуваного висновку Північний офіс Держаудитслужби діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання відповідного висновку протиправним та його скасування відсутні. З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Державного закладу «Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» Міністерства охорони здоров`я України в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що Державним закладом «Госпіталь ветеранів війни «Лісова поляна» Міністерства охорони здоров`я України», який у подальшому перейменовано на Державний заклад «Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» Міністерства охорони здоров`я України, проведено процедуру публічної закупівлі робіт за предметом «Капітальний ремонт будівлі лікувального корпусу (літера «Б2») (ремонтні роботи) Державного закладу «Госпіталь ветеранів війни «Лісова поляна» Міністерства охорони здоров`я України» в м. Києві, Пуща-Водиця, 7-ма лінія».

Відомості про зазначену закупівлю оприлюднено в електронній системі публічних закупівель Prozorro за ідентифікатором №UA-2021-09-15-005107-c.

За результатами проведеної процедури закупівлі замовником визначено переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Атлант-плюс», з яким 19.11.2021 року укладено договір про закупівлю робіт №РР-22.

На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 05.11.2021 року №640 відповідачем розпочато моніторинг зазначеної процедури закупівлі, якому присвоєно ідентифікатор №UA-M-2021-11-08-000014.

Моніторинг здійснювався органом державного фінансового контролю з метою перевірки дотримання замовником вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення відповідної процедури, розгляду тендерних пропозицій учасників та визначення переможця закупівлі.

За результатами проведеного моніторингу Північним офісом Держаудитслужби складено висновок від 24.11.2021 року щодо закупівлі №UA-2021-09-15-005107-c, який оприлюднено в електронній системі закупівель.

У зазначеному висновку орган державного фінансового контролю встановив порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов`язав замовника вжити заходів щодо їх усунення, зокрема шляхом розірвання укладеного договору про закупівлю.

Не погоджуючись із висновком відповідача, позивач зазначив, що під час проведення процедури закупівлі ним дотримано вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а висновки органу державного фінансового контролю ґрунтуються на неправильному застосуванні положень частини шістнадцятої статті 29 цього Закону.

Позивач також вважав, що визначений відповідачем спосіб усунення порушень шляхом розірвання укладеного договору є необґрунтованим, не відповідає характеру встановлених порушень та порушує права й законні інтереси замовника.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що предметом проведеного відповідачем моніторингу були питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі в річному плані, своєчасності та повноти оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації положенням Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій учасників, своєчасності укладення та оприлюднення договору про закупівлю, а також відповідності умов укладеного договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Як убачається з відзиву Північного офісу Держаудитслужби, за результатами моніторингу орган державного фінансового контролю встановив порушення вимог частини шістнадцятої статті 29 та пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що замовником неправомірно надано учаснику процедури закупівлі можливість усунути невідповідності в поданих документах, які, на переконання органу державного фінансового контролю, не належали до передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» випадків.

Так, відповідач зазначив, що тендерна документація не містила вимоги щодо обов`язкового збігу особи, визначеної відповідальною у договорі, з особою, зазначеною в довідці як контактна особа учасника.

За таких обставин орган державного фінансового контролю вважав, що замовник не мав передбачених законом підстав вимагати виправлення відповідної інформації шляхом оприлюднення повідомлення про усунення невідповідностей.

Крім того, відповідач звернув увагу на документи, подані щодо ОСОБА_1 , зокрема лист-згоду, який, за твердженням Північного офісу Держаудитслужби, не стосувався ані підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», ані підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

На переконання відповідача, зазначені обставини свідчили про відсутність правових підстав для застосування механізму усунення невідповідностей, передбаченого частиною шістнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі».

Водночас замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ВКФ Атлант-плюс», а визначив його переможцем процедури закупівлі та оприлюднив повідомлення про намір укласти договір.

Саме такі дії замовника відповідач кваліфікував як порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Судом також установлено, що в зобов`язальній частині оскаржуваного висновку Північний офіс Держаудитслужби, посилаючись на статті 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав замовника розірвати укладений договір з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України.

Крім того, замовника зобов`язано протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення встановленого порушення, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Таким чином, оскаржуваний висновок містить не лише констатацію встановлених органом державного фінансового контролю порушень, а й конкретне зобов`язання щодо їх усунення шляхом розірвання договору, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі.

Матеріалами справи також підтверджено, що предметом іншого судового спору, який розглядався Київським окружним адміністративним судом у справі №640/34985/21, було рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 року №24239-р/пк-пз, прийняте за результатами розгляду скарги ТОВ «К.Д.К.БУД» від 12.10.2021 року щодо тієї самої процедури закупівлі.

Зазначеним рішенням Антимонопольного комітету України замовника було зобов`язано скасувати рішення про визначення ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» переможцем процедури закупівлі.

15.07.2026 року Київським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі №640/34985/21. При цьому питання щодо преюдиційного значення встановлених цим судовим рішенням обставин підлягає оцінці з урахуванням його змісту, набрання законної сили та положень статті 78 КАС України.

Вважаючи висновок Північного офісу Держаудитслужби від 24.11.2021 року, складений за результатами моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-15-005107-c (ID моніторингу №UA-M-2021-11-08-000014), протиправним та таким, що прийнятий із неправильним застосуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі», без належного врахування фактичних обставин проведення процедури закупівлі, а також із визначенням непропорційного способу усунення встановлених порушень шляхом розірвання укладеного договору про закупівлю, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Отже, перевірка правомірності оскаржуваного висновку передбачає встановлення наявності у відповідача відповідних владних повноважень, дотримання процедури здійснення моніторингу, обґрунтованості виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель та співмірності визначеного способу їх усунення.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII одним із головних завдань органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, а також за дотриманням законодавства про закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 10 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII).

За приписами частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Частиною другою статті 8 Закону №922-VIII передбачено підстави для прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі, зокрема виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Частиною сьомою статті 8 Закону №922-VIII встановлено вимоги до змісту такого висновку, зокрема щодо зазначення опису виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель та зобов`язань щодо їх усунення.

Отже, орган державного фінансового контролю наділений законодавчо визначеними повноваженнями щодо перевірки дотримання замовниками вимог законодавства у сфері публічних закупівель, встановлення порушень та визначення заходів, спрямованих на усунення їх наслідків.

При цьому метою здійснення моніторингу є забезпечення законності використання публічних коштів, дотримання принципів добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості процедур закупівель, а також запобігання порушенням законодавства під час визначення переможця та укладення договору про закупівлю.

Судом установлено, що на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 05.11.2021 року №640 розпочато моніторинг процедури закупівлі №UA-2021-09-15-005107-c, якій присвоєно ідентифікатор моніторингу №UA-M-2021-11-08-000014.

Предметом зазначеної закупівлі були роботи з капітального ремонту будівлі лікувального корпусу (літера «Б-2») Державного закладу «Госпіталь ветеранів війни «Лісова поляна» Міністерства охорони здоров`я України в м. Києві, Пуща-Водиця, 7-ма лінія.

За результатами проведеного моніторингу 24.11.2021 року Північним офісом Держаудитслужби складено висновок, яким встановлено порушення частини шістнадцятої статті 29 та пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.

Зазначені порушення відповідач пов`язав із неправомірним застосуванням замовником механізму усунення невідповідностей у тендерній пропозиції ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» та невідхиленням тендерної пропозиції зазначеного учасника.

За результатами моніторингу відповідач визначив зобов`язання щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного договору про закупівлю з дотриманням вимог цивільного та господарського законодавства.

Відповідно до статті 5 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників і рівного ставлення до них, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Зазначені принципи підлягають застосуванню не лише на стадії формування тендерної документації, а й під час розгляду тендерних пропозицій, установлення їх відповідності вимогам документації, застосування механізму усунення невідповідностей та визначення переможця.

Замовник, який затвердив тендерну документацію, зобов`язаний дотримуватися встановлених у ній вимог та застосовувати їх однаково до всіх учасників процедури закупівлі.

Водночас замовник не наділений повноваженнями на власний розсуд розширювати визначені законом випадки, у яких учасникам дозволяється виправляти невідповідності після завершення строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII у редакції, чинній на час проведення спірної закупівлі, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалося тендерною документацією, він розміщує в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

При цьому законодавець визначив, що відповідне повідомлення розміщується щодо інформації та/або документів, які підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону №922-VIII, а також щодо інформації та/або документів, які підтверджують право підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Отже, положення частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII передбачають спеціальний механізм усунення невідповідностей, застосування якого обмежено визначеними законом категоріями інформації та документів.

Зазначений механізм не може застосовуватися до будь-яких документів тендерної пропозиції виключно з мотивів доцільності їх уточнення або доповнення.

Інше тлумачення відповідної норми фактично надавало б замовнику можливість дозволяти окремим учасникам змінювати зміст тендерної пропозиції після закінчення строку її подання поза межами випадків, установлених законом, що суперечило б принципам рівного ставлення до учасників та добросовісної конкуренції.

У цій справі відповідачем установлено, що замовником було застосовано механізм усунення невідповідностей щодо інформації про відповідальну особу, зазначену в договорі, та контактну особу, визначену у відповідній довідці учасника.

Водночас тендерною документацією не було встановлено вимоги щодо обов`язкового збігу зазначених осіб.

За таких обставин сама по собі відмінність між відповідальною особою, зазначеною в договорі, та контактною особою, визначеною у довідці, не могла розглядатися як невідповідність установленій тендерною документацією вимозі, оскільки відповідна вимога замовником не передбачалася.

Отже, застосування механізму усунення невідповідностей щодо зазначеної інформації не відповідало умовам, визначеним частиною шістнадцятою статті 29 Закону №922-VIII.

Крім того, суд ураховує, що у відзиві від 24.09.2026 року №262616-17/4533-2026 відповідач зазначив про подання ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» листа-згоди ОСОБА_1 на обробку персональних даних лише 01.11.2021 року, тобто після закінчення строку подання тендерних пропозицій.

При цьому зазначений документ за своїм змістом не підтверджував відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, передбаченим статтею 16 Закону №922-VIII, та не був документом, що підтверджував право підпису тендерної пропозиції або договору про закупівлю.

Отже, подання такого документа після завершення строку подання тендерних пропозицій не охоплювалося спеціальним механізмом усунення невідповідностей, передбаченим частиною шістнадцятою статті 29 Закону №922-VIII.

Суд зазначає, що за змістом частини тринадцятої статті 29 Закону №922-VIII замовник та учасники не можуть ініціювати переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції, крім випадків, передбачених законом.

Наведена норма у взаємозв`язку з частиною шістнадцятою статті 29 Закону №922-VIII свідчить про те, що можливість внесення змін до документів тендерної пропозиції після завершення строку її подання має винятковий характер.

Таким чином, надання учаснику можливості усунути невідповідності в документах, які не належать до передбачених законом категорій, не відповідає встановленому законодавством порядку розгляду тендерних пропозицій.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що відповідачем обґрунтовано встановлено порушення замовником частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII, оскільки застосований ним механізм усунення невідповідностей не відповідав установленим законом умовам.

При цьому суд наголошує, що зазначене порушення має самостійний характер та підлягає оцінці незалежно від правової кваліфікації інших порушень, установлених під час проведення моніторингу процедури закупівлі.

Окремої оцінки потребують доводи сторін щодо порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII та правомірності визначеного відповідачем способу усунення порушень.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону №922-VIII замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію за наявності передбачених цією нормою підстав.

При цьому кожна із зазначених підстав має самостійний зміст та передбачає встановлення відповідних юридичних фактів.

Суд зазначає, що законодавець розмежовує порушення порядку розгляду тендерної пропозиції та наявність обставин, які зобов`язують замовника відхилити таку пропозицію.

Відтак неправомірне застосування замовником механізму усунення невідповідностей не може автоматично ототожнюватися з невиконанням обов`язку щодо відхилення тендерної пропозиції.

Разом із тим у разі встановлення, що тендерна пропозиція учасника не відповідала обов`язковим вимогам тендерної документації, а виявлена невідповідність не могла бути усунута в порядку частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII, замовник повинен був вирішити питання щодо наявності передбачених статтею 31 цього Закону підстав для її відхилення.

У цьому контексті суд ураховує, що правомірність визначення ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» переможцем процедури закупівлі №UA-2021-09-15-005107-c була предметом перевірки Антимонопольного комітету України.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 року №24239-р/пк-пз замовника зобов`язано скасувати рішення про визначення ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» переможцем процедури закупівлі.

Зі змісту рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 року у справі №640/34985/21 убачається, що підставою для прийняття зазначеного рішення органом оскарження стало встановлення невідповідності тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації щодо надання письмової згоди на обробку персональних даних.

Зокрема, у складі тендерної пропозиції ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» містилася електронна банківська гарантія АТ КБ «ПриватБанк» від 27.09.2021 року №G0921/0907 та довіреність від 21.07.2021 року №5764-К-О, яка містила персональні дані уповноваженої посадової особи банківської установи.

Водночас відповідної письмової згоди на обробку персональних даних у складі тендерної пропозиції не було.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 року у справі №640/34985/21 у задоволенні позову замовника про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 року №24239-р/пк-пз відмовлено.

Суд ураховує зазначене рішення під час оцінки обставин проведення спірної закупівлі, водночас виходячи з того, що предметом розгляду у справі №640/34985/21 була правомірність рішення органу оскарження, тоді як у цій справі перевіряється законність висновку органу державного фінансового контролю.

Відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту під час розгляду іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, наведені обставини підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах адміністративної справи №320/16476/21.

Суд також ураховує, що після прийняття Антимонопольним комітетом України рішення від 26.10.2021 року №24239-р/пк-пз замовником 19.11.2021 року укладено договір про закупівлю робіт №РР-22 із ТОВ «ВКФ Атлант-плюс».

Таким чином, укладенню договору передувало встановлення органом оскарження порушень, пов`язаних із визначенням переможця відповідної процедури закупівлі.

Наведена обставина має значення для оцінки доводів позивача про те, що визначений Північним офісом Держаудитслужби спосіб усунення порушень шляхом розірвання договору є надмірним та непропорційним.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен містити зобов`язання щодо усунення встановлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

За змістом пункту 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552, у разі виявлення порушень орган державного фінансового контролю повинен зазначити відповідне нормативно-правове обґрунтування та конкретне зобов`язання щодо їх усунення.

Отже, висновок органу державного фінансового контролю як акт індивідуальної дії повинен бути чітким, зрозумілим та містити визначений спосіб усунення встановлених порушень.

У постанові від 21.09.2023 року у справі №160/19326/22 Верховний Суд зазначив, що укладення договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі.

Верховний Суд виходив із того, що невідхилення тендерної пропозиції учасника за наявності передбачених законом підстав та подальше укладення з ним договору може зумовлювати необхідність припинення відповідних договірних зобов`язань.

При цьому Верховний Суд звернув увагу, що у разі дотримання замовником вимог Закону №922-VIII щодо відхилення тендерної пропозиції учасника, який не відповідав установленим вимогам, договірні правовідносини між таким учасником та замовником взагалі не виникли б.

Аналогічні правові підходи щодо можливості визначення припинення договірних зобов`язань способом усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель викладено у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі №420/693/21, від 10.11.2022 року у справі №200/10092/20-а, від 17.11.2022 року у справі №620/6135/20, від 24.01.2023 року у справі №280/8475/20 та від 31.01.2023 року у справі №260/2993/21.

Зазначені висновки Верховного Суду свідчать, що вимога органу державного фінансового контролю щодо припинення договірних зобов`язань може відповідати вимогам законодавства, якщо встановлені порушення вплинули на правомірність визначення переможця процедури закупівлі та укладення відповідного договору.

Водночас суд зазначає, що застосування такого способу усунення порушень повинно відповідати принципу пропорційності, передбаченому пунктом 8 частини другої статті 2 КАС України.

Зазначений принцип передбачає необхідність дотримання справедливого балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і публічною метою, на досягнення якої спрямоване рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому характер порушення має визначальне значення для вирішення питання щодо допустимості застосування такого заходу реагування, як розірвання договору про закупівлю.

Суд виходить із того, що порушення, які безпосередньо вплинули на правомірність визначення переможця процедури закупівлі, не можуть розглядатися виключно як формальні недоліки оформлення тендерної документації.

У такому випадку йдеться про дотримання встановленого законом порядку використання публічних коштів та забезпечення рівних умов участі суб`єктів господарювання у процедурі закупівлі.

При цьому відсутність установлених матеріальних збитків бюджету не є самостійною підставою для висновку про правомірність процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог законодавства.

Суд ураховує, що у цій справі відповідачем установлено порушення порядку застосування механізму усунення невідповідностей у тендерній пропозиції ТОВ «ВКФ Атлант-плюс».

Крім того, ще до укладення договору Антимонопольним комітетом України прийнято рішення про необхідність скасування визначення зазначеного товариства переможцем процедури закупівлі.

За таких обставин визначений відповідачем спосіб усунення порушень шляхом розірвання договору від 19.11.2021 року №РР-22 має безпосередній зв`язок із правовими наслідками визначення переможця процедури закупівлі.

Суд також зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII замовник протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку має право оприлюднити через електронну систему закупівель документи, що свідчать про усунення порушень, аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення встановлених порушень.

Отже, законодавством передбачено альтернативні варіанти правомірної поведінки замовника після отримання висновку органу державного фінансового контролю.

Верховний Суд у постанові від 21.09.2023 року у справі №160/19326/22 також звернув увагу, що частина восьма статті 8 Закону №922-VIII надає замовнику можливість обрати передбачений законом варіант поведінки, зокрема повідомити про усунення порушень, надати аргументовані заперечення або зазначити причини неможливості їх усунення.

Водночас передбачена законом можливість подання заперечень або повідомлення про неможливість усунення порушень не свідчить про відсутність у відповідача повноважень визначати конкретний спосіб їх усунення.

У цій справі Північний офіс Держаудитслужби визначив спосіб усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням вимог цивільного та господарського законодавства.

Зазначений спосіб є конкретним та зрозумілим, оскільки дозволяє замовнику встановити, яких саме заходів від нього вимагає орган державного фінансового контролю.

Разом із тим суд зазначає, що розірвання договору має здійснюватися у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За рішенням суду договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї зі сторін у випадках, установлених законом або договором.

Таким чином, висновок органу державного фінансового контролю сам по собі не припиняє договірних правовідносин, а передбачає вжиття замовником відповідних заходів із дотриманням установленої законом процедури.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що визначення Північним офісом Держаудитслужби способу усунення порушень шляхом розірвання договору про закупівлю не виходить за межі повноважень органу державного фінансового контролю за умови встановлення порушень, які вплинули на правомірність визначення переможця та укладення договору.

При цьому доводи позивача про непропорційність зазначеного способу усунення порушень не можуть бути визнані обґрунтованими виключно з посиланням на факт укладення договору або можливість виникнення несприятливих наслідків для його сторін.

Визначальне значення має встановлення того, чи виникли відповідні договірні правовідносини внаслідок порушення імперативних вимог Закону №922-VIII.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, оцінка правомірності оскаржуваного висновку повинна здійснюватися з урахуванням сукупності встановлених обставин, змісту тендерної документації, документів тендерної пропозиції, результатів розгляду скарги органом оскарження та характеру встановлених відповідачем порушень.

Суд ураховує, що встановлене відповідачем порушення частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII пов`язане із застосуванням замовником механізму усунення невідповідностей поза межами визначених законом випадків.

Зазначене порушення стосується порядку розгляду тендерної пропозиції та має самостійне правове значення.

Водночас обставини прийняття Антимонопольним комітетом України рішення від 26.10.2021 року №24239-р/пк-пз свідчать про наявність установлених органом оскарження порушень під час визначення ТОВ «ВКФ Атлант-плюс» переможцем процедури закупівлі.

За таких обставин суд ураховує, що порушення законодавства у сфері публічних закупівель виникли на стадії розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця, тобто до виникнення договірних правовідносин між замовником та ТОВ «ВКФ Атлант-плюс».

Зазначене має істотне значення для оцінки правомірності застосування заходів державного фінансового контролю, спрямованих на усунення наслідків таких порушень.

Таким чином, установлені обставини підтверджують наявність правових підстав для здійснення відповідачем державного фінансового контролю та встановлення порушення частини шістнадцятої статті 29 Закону №922-VIII.

Водночас остаточний висновок щодо правомірності оскаржуваного висновку в повному обсязі, включаючи зобов`язання про розірвання договору, повинен ґрунтуватися на доведеності конкретної підстави для відхилення тендерної пропозиції відповідно до статті 31 Закону №922-VIII та її впливу на законність укладення договору.

За умови підтвердження зазначених обставин вимога Північного офісу Держаудитслужби про усунення порушень шляхом розірвання договору від 19.11.2021 року №РР-22 відповідає меті державного фінансового контролю, є належним способом усунення наслідків порушень та узгоджується з наведеними правовими висновками Верховного Суду.

У такому випадку підстави для визнання протиправним та скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби від 24.11.2021 року відсутні, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Державного закладу "Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів" Лісова поляна" Міністерства охорони здоров`я України" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник