Ухвала суду № 140997364, 26.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 жовтня 2026 рокуСправа № 160/33701/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Відділу поліції №4 Холодненко Д.В. (відповідач-1), керівника Кузьменко С.С., першого заступника керівника Сагайдачного І., заступника керівника Геня, керівництва Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (відповідачі-2), керівника Прихожанова В.О., начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Андрєєва О, керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури (відповідачі-3), ОСОБА_2 , т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (відповідач-4) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до начальника Відділу поліції №4 Холодненко Д.В. (відповідач-1), керівника Кузьменко С.С., першого заступника керівника Сагайдачного І., заступника керівника Геня, керівництва Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (відповідачі-2), керівника Прихожанова В.О., начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Андрєєва О, керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури (відповідачі-3), ОСОБА_2 , т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (відповідач-4), в якому позивач просить суд:

1. Щодо начальника Відділу поліції № 4 Холодненка Д.В.

1.1. Визнати протиправною бездіяльність начальника Відділу поліції № 4 ОСОБА_3 щодо ненадання відповіді по суті на Запити-Вимоги від 18.07.2026 (вх. № О-19897) та від 09.09.2026.

1.2. Визнати протиправними дії ОСОБА_3 , відображені в листі №413371-2026 від 07.09.2026, а саме:

- визнання запиту анонімним без належного обґрунтування;

- ненадання запитуваної інформації;

- ненадання копії документа, на який поліція посилалася щодо виправлень.

2. Щодо Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (т.в.о. начальника Миргородського 0О. І.)

2.1. Зобов`язати т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Миргородського О.І. протягом п`яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати мені письмову відповідь по суті на Запити-Вимоги від 18.07.2026 та 09.09.2026, у якій чітко повідомити:

- чи перебуваю я в розшуку;

- чи містяться щодо мене в інформаційних системах поліції будь-які інші відомості, рішення або обмеження, які можуть впливати на мої права;

- на яких саме правових підставах поліція взаємодіє з ТЦК у відповідних питаннях.

- Якщо доступ до якоїсь інформації обмежено - зобов`язати назвати конкретну норму закону.

- чи існує документ із «виправленнями», на який посилається лист №413371-2026; якщо існує, надати його копію; якщо ні, письмово повідомити, що такого документа немає;

Якщо доступ до якоїсь інформації обмежено - зобов`язати назвати конкретну норму закону, на підставі якої доступ обмежено.

2.2. Зобов`язати надіслати зазначену відповідь одночасно:

- рекомендованим поштовим відправленням на адресу: просп. Олександра Поля, 121, м. Дніпро, 49061;

- на електронну пошту: zakon2026@ukr.net

2.3. Визнати протиправною бездіяльність т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Миргородського О.І. щодо Скарги-Вимоги від 29.09.2026 та зобов`язати розглянути її по суті.

3. Щодо Центральної окружної прокуратури міста Дніпра

31. Визнати протиправними дії заступника керівника Гені П. і першого заступника керівника Сагайдачного І., які листами № 54-331ВИХ-26, № 54-332ВИХ-26 та №54-346ВИХ-26 переслали мої Скарги-Вимоги до органу, дії якого я оскаржував, без розгляду по суті, та бездіяльність керівника Кузьменка С.С., на ім`я якого подано Скаргу-Вимогу від 03.09.2026 і який не розглянув її по суті.

3.2. Зобов`язати керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Кузьменка С.С. розглянути по суті мої Скарги-Вимоги, які були переслані листами № 54-331ВИХ-26, №54-332ВИХ-26 та № 54-346ВИХ-26.

4. Щодо Дніпропетровської обласної прокуратури

4.1. Визнати протиправними дії начальника відділу Андрєєвої О., яка листом від 10.09.2026 переслала мою Скаргу-Вимогу до ГУНП і до ЦЕНТРАЛЬНОЇ ОКРУЖНОЇ ПРОКУРАТУРИ міста Дніпра, та бездіяльність керівника Прихожанова В.О., на ім`я якого подано Скаргу-Вимогу від 07.09.2026 і який не розглянув її по суті.

4.2. Зобов`язати керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Прихожанова В.О. розглянути по суті мою Скаргу-Вимогу від 07.09.2026.озглянути по суті мою Скаргу-Вимогу від 07.09.2026.

5. Щодо шкоди

5.1. Стягнути на мою користь з Державного бюджету УКРАЇНИ моральну шкоду в розмірі 103 000 (сто три тисячі) гривень.

Розмір моральної шкоди визначено мною з урахуванням:

- тривалості невизначеності (понад 90 днів);

- характеру побоювань за життя і безпеку;

- необхідності неодноразово звертатися до різних органів;

- відсутності будь-якої відповіді по суті на поставлені питання.

Стягнути на мою користь з Державного бюджету УКРАЇНИ матеріальну шкоду в розмірі 103 000 (сто три тисячі) гривень.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

П`ятим днем для вирішення питання в даній адміністративній справі є 24.10.2026 року, що припадає на вихідний день (субота), у зв`язку з чим, дана ухвала прийнята першим робочим днем 26.10.2026р.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

І. Приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено щодо позивача, представника позивача та відповідачів всіх вище зазначених відомостей, які передбачені п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

ІІ.Згідно п.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Копії позовної заяви з додатками для відповідачів не надано.

Згідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами частин 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Розділ 5. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2020), затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» 01 липня 2020 року за №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документу.

У порушення вищевказаних вимог до позовної заяви додані копії документів, які не засвідчені належним чином позивачем.

З урахуванням викладеного, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно засвідчити належним чином додані до позовної заяви та надати копії позовної заяви з додатками для відповідачів.

ІІІ. Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

З огляду на заявлені позивачем позовні вимоги, позивачу необхідна надати уточнену позовну заяву з максимально чітко сформульованими позовними вимогами з урахуванням субєктного складу відповідачів.

ІV. Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір.

Крім того, виключний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору встановлений частиною першою статті 5 Закону України Про судовий збір.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначені розміри ставок судового збору.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову: позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1331,20 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно прохальної частини позову позивачем заявлено щонайменше 5 вимог немайнового характеру.

Докази сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.

Також до позовної заяви позивачем не долучено документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за подання до адміністративного суду позову: немайнового характеру складає 6656,00 грн., за наступними реквізитами: (Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998 ; призначення платежу судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) або обґрунтоване клопотання з належними та допустимими доказами.

За таких обставин, позивачу необхідно надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Щодо обрахунку моральної шкоди.

Положенням п. 3 ч. 5 ст. 161 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Позивач повинен надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються та обґрунтування вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Згідно із роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з п.9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).

За висновками Верховного Суду, які були сформульовані у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Отже, в позовній заяві має бути визначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача заподіяно її позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути визначено позивачем залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, на наявність яких він посилається у позові. Зокрема, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Позивачем у позовній заяві не наведений обґрунтований розрахунок суми у розмірі 103000 грн. та не надано доказів на підтвердження її розміру.

За відсутності таких доводів суд позбавлений можливості встановити, які саме з оскаржуваних дій відповідача завдали йому шкоди та у якій мірі, визначити рівень негативних фізичних або психологічних наслідків для позивача, оцінити чи досягають вони рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Аналогічний висновок містить у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №597/868/24.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно з ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Відділу поліції №4 Холодненко Д.В. (відповідач-1), керівника ОСОБА_4 , першого заступника керівника Сагайдачного І., заступника керівника Геня, керівництва Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (відповідачі-2), керівника Прихожанова В.О., начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Андрєєва О, керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури (відповідачі-3), ОСОБА_2 , т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (відповідач-4) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме надати:

- уточнену позовну заяву, в якій викласти чітко та конкретизовано позовні вимоги , із врахуванням обраного способу судового захисту порушених прав та інтересів з урахуванням ч.1 ст.5 КАС України та зазначенням всіх відомостей щодо позивача, представника позивача та відповідачів передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України (та її копії для відповідачів);

- засвідчені належним чином додані до позовної заяви документи та копії позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів;

- документ про доплату судового збору у сумі 6656,00 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- розрахунок моральної шкоди та докази на її понесення.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Турлакова