Ухвала суду № 140997208, 27.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 жовтня 2026 рокуСправа № 160/11207/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/11207/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за участі третьої особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/11207/25.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у адміністративній справі №160/11207/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6) щодо не врахування довідок про заробітну плату № 32-158 від 07.02.2025 та № 32-157 від 07.02.2025, що видані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Аліна і К», при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6) врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) довідки про заробітну плату № 32-158 від 07.02.2025 та № 32-157 від 07.02.2025, що видані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Аліна і К», у зв`язку із чим здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з 10.02.2025 та виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,50грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 50 копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у адміністративній справі №160/11207/25 залишено без змін.

Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у адміністративній справі №160/11207/25 набрало законної сили 09.03.2026.

01.04.2026 представником позивача отримано виконавчі листи по справі.

08.09.2026 позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області № 047050029239 від 28.04.2026 ОСОБА_1 було протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку. Саме цим незаконним рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області повністю заблоковано, як нові належні нарахування пенсії, так і фактичні виплати заборгованості, внаслідок чого позивач взагалі не отримує жодних виплат заборгованого боргу з дати призначення пенсії (з 10.02.2025). Позивач зазначає, що органи ПФУ свідомо маніпулюють відомостями та занижують розмір виплат. В довідці про доходи орган ПФУ відобразив виплату в сумі 5 650,34 грн за весь лютий 2025 року, хоча пенсія призначена лише з 10.02.2025, що є свідомим підробленням відомостей та викривленням розрахунків. З боку органів ПФУ систематично допускається несплата частини пенсії. Крім того, органи ПФУ незаконно позбавляють індексації, не застосовуючи індексацію 12,01% (коефіцієнт 1,1201), яка становить 1024,05 грн. За таких обставин, позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовляється виконувати рішення суду у належний спосіб, тому є підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі.

Ухвалою суду від 10.09.2026 прийнято справу та заяву про встановлення судового контролю до провадження, заяву призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмовому провадження та встановлено відповідачу-1 Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для подання суду пояснень щодо заяви позивача про встановлення судового контролю.

16.09.2026 позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів та матеріалів судової практики.

Відповідачем-1 на виконання ухвали суду подано пояснення, в якому повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 160/11207/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області враховано при обчисленні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату № 32-158 від 07 лютого 2025 року та № 32-157 від 07 лютого 2025 року, що видані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Аліна і К», у зв`язку із чим здійснено перерахунок пенсії з дати її призначення з 10 лютого 2025 року. Відповідно до пункту 4-10 розділу ІV Порядку, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, для здійснення виплати пенсії. Тому після проведення перерахунку пенсії ГУ ПФУ у Волинській області ОСОБА_1 електронна пенсійна справа передана за місцем фактичного проживання особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для подальшої виплати. Отже, ГУ ПФУ у Волинській області здійснено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі № 160/11207/25 в межах покладених зобов`язань.

До пояснень долучені наступні докази на підтвердження обставин, зазначених в поясненнях: прокол перерахунку від 23.03.2026 (рішення №047050029239), алгоритм розрахунку пенсійної виплати.

21.09.2026 позивачем подано заперечення на пояснення відповідача-1 та доповнення до заперечень, у яких наполягає на неналежному виконанні рішення суду відповідачем-1.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/11207/25, суд доходить наступного висновку.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Приписами статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2013 №11-рп/2012).

У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).

Окрім цього у рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження (висновок Верховного Суду, наведений в ухвалі від 01 лютого 2021 року у справі № 9901/226/19).

Поряд із цим, за правилами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Указаною нормою процесуального закону передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, на чому також наголошено й в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2019 року у справі №826/9960/15.

Таким чином, позивач має право звернутися із заявою (клопотанням) про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання.

Водночас, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

При цьому, закон не встановлює, з яких підстав на суб`єкта владних повноважень може бути покладено такий обов`язок.

Однак за змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України та статті 13 Закону № 1402-VIII щодо обов`язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення.

Такий висновок щодо застосування норм права наведено Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 340/962/19, а також в ухвалі Верховного Суду від 13 грудня 2021 року у справі № 826/3235/16.

Аналіз викладених норм процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування дає підстави вважати, що судовий контроль в порядку норм статті 382 КАС України шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлено за таких умов:

-рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;

-існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;

-існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:

-загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,

-або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 754/12702/14-а.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №160/11207/25, яке набрало законної сили 09.03.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату № 32-158 від 07.02.2025 та № 32-157 від 07.02.2025, що видані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Аліна і К», у зв`язку із чим здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з 10.02.2025 та виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

Отже, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №160/11207/25 зобов`язано саме відповідача-1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинити певні дії на користь позивача.

На виконання рішення суду відповідачем-1 проведено перерахунок пенсії позивачу із врахуванням при обчисленні розміру пенсії довідок ТОВ фірма «Аліна і К» про заробітну плату № 32-158 від 07.02.2025 та № 32-157 від 07.02.2025, і такий перерахунок пенсії здійснено з дати її призначення, тобто з 10.02.2025.

Наведені обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, відповідно до протоколу перерахунку від 23.03.2026 (вид перерахунку: за рішенням суду) розмір пенсійної виплати позивача з 10.02.2025 становить 8326,81 грн. (до перерахунку становив 4049,89 грн.); середній заробіток для обчислення пенсії після перерахунку на виконання рішення суду становить 27679,4500 (до перерахунку становив 13462,3900).

З огляду на подані докази у їх сукупності із поясненнями, які є в матеріалах справи, суд доходить висновку, що відповідач-1 виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №160/11207/25 в повному обсязі у порядку та у спосіб, визначений судом.

Суд зазначає, що не погодження з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на обліку у якому перебуває позивач, щодо подальшої виплати пенсії та виплати заборгованості, що утворилась внаслідок проведеного перерахунку, не свідчить про невиконання Головним управлінням Пенсійного фондом України у Волинській області рішення суду, оскільки питання щодо подальшої виплати пенсії, виплати заборгованості по пенсії з 10.02.2025, щодо наступних перерахунків, в т.ч. у зв`язку із індексацією пенсії, виникли поза межами предмету розгляду у цій справі.

Тож, вказані позивачем обставини щодо невиплати протягом 2026 року пенсії у повному обсязі, невиплати заборгованості, неналежної індексації з 01.03.2026, протиправності рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 28.04.2026 №047050029239, прийнятого за результатами розгляду заяви позивача від 21.04.2026, можуть бути лише підставою для відповідного оскарження шляхом подання іншої (нової) позовної заяви до суду, а не у спосіб встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.14, 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/11207/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за участі третьої особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова