Ухвала суду № 140996246, 26.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
26.10.2026
Номер справи
757/23298/26-к
Номер документу
140996246
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/23298/26-к

У Х В А Л А

26 жовтня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №12022100060000462 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2022 року, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

за участі: прокурора ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 заступником керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , в порядку ст. 291 КПК України, до Печерського районного суду м. Києва спрямовано обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12022100060000462 складений старшим слідчим СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

26.10.2026 під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , через наявність ризиків, передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у переховуванні від суду, оскільки після вчинення інкримінованого злочину, ОСОБА_3 покинув межі України, тобто вжив заходів, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим перебував у розшуку з 07.02.2022 по 08.04.2026;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою зміни ними своїх показів шляхом тиску, підбурювання, вмовляння, залякування чи підкупу, оскільки ОСОБА_3 будучи ознайомленим із матеріалами кримінального провадження, обізнаний у засобах зв`язку та за змістом показів зазначених осіб;

- п.4 ч.1 ст.177 КПК України, про можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що актуально з огляду на особу ОСОБА_3 , його вік, сімейний та майновий стан;

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у можливості продовження злочинної діяльності та вчинення нового правопорушення, з огляду на відсутність постійного джерела доходів та наявний досвід у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину проти власності.

Зміну запобіжного заходу на більш м`який непов`язаний із триманням під вартою або застосування альтернативного у вигляді застави, прокурор вважав недоцільним, оскільки лише тримання під вартою може запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків.

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку тримання під вартою, зазначаючи, що з моменту завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду суттєво зменшились ризики, які слугували підставою застосування безальтернативного запобіжного заходу ОСОБА_3 . Так, наведені у клопотанні прокурора ризики не підтверджуються жодними доказами, необґрунтована недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. За такого, захисники орієнтували суд на необхідність зміни запобіжного заходу або визначення альтернативи у виді застави, розмір якої буде гарантувати дотримання процесуальної дисципліни.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, зазначивши про можливість внесення застави за рахунок власних доходів та заощаджень родичів.

Вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою, судом враховується, що ОСОБА_3 обвинувачується у вимаганні чужого майна з погрозою застосування насильства за попередньою змовою групою осіб, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, що є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна.

Тривале перебування у міжнародному розшуку, що стало передумовою екстрадиції обвинуваченого, вказує на наявність у ОСОБА_3 досвіду та можливостей у переховуванні. Тяжкість можливого покарання у виді тривалого строку позбавлення волі переконують суд в тому, що ОСОБА_3 може вживати заходів щодо переховування від суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності.

За таких обставин існують достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спроби переховуватись від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд врахував, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у співучасті, що за своєю природою передбачає зв`язки між її учасниками, розподіл ролей та узгодженість дій. Перебуваючи на волі, обвинувачений, маючи усталені контакти з іншими співучасниками, може використовувати їх для координації поведінки та узгодження показань, а також для впливу на потерпілого та свідків, які ще не допитані судом. Така процесуальна вразливість потерпілого та свідків у поєднанні з організованим характером злочинної діяльності створює реальний, а не гіпотетичний ризик незаконного впливу на них.

Отже, наявні підстави вважати, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, що відповідає ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором не доведений, а тому враховувати його при прийняті рішення не доцільно.

Ризик вчинення іншого правопорушення або продовження злочинної діяльності не виключається судом, оскільки відомості про офіційні джерела доходів обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні. Тривале перебування на території України громадянина іншої держави (Ізраїлю), яке не обумовлено практичною необхідністю, створює обґрунтований сумнів щодо законності мети та правомірності поведінки.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

На думку суду ризики переховування ОСОБА_3 від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, продовжують існувати, що виправдовує його тримання під вартою та унеможливлює застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Водночас саме те, що злочин віднесений до категорії особливо тяжких, вимагає від суду пошуку балансу між інтересами правосуддя та правами людини: з одного боку - врахування високих ризиків, притаманних такій категорії злочинів, а з іншого - обов`язку забезпечити пропорційність запобіжного заходу.

У цьому контексті визначення застави як альтернативного заходу дозволяє досягти належної рівноваги, оскільки гарантує виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і водночас не створює надмірного втручання у його право на свободу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні грошових коштів у дохід держави з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Застава виступає майновою гарантією належної процесуальної поведінки особи та альтернативою триманню під вартою у випадках, коли її застосування є достатнім для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

У даному кримінальному провадженні суд, продовжуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, одночасно вважає визначити розмір застави, що на даний час відповідає вимогам закону та є альтернативним заходом, який може бути застосований у разі її внесення.

Суд виходить із того, що тримання особи під вартою є винятковим запобіжним заходом, який за своєю природою не може перетворюватися на приховану форму покарання до ухвалення обвинувального вироку.

У цьому контексті тривале, перебування обвинуваченого під вартою змінює саму якість застосованого запобіжного заходу: із тимчасового процесуального засобу він фактично набуває рис остаточного втручання у право на свободу. Такий стан речей вимагає від суду переоцінки співмірності обмежень, що застосовуються, із цілями кримінального провадження.

Суд зазначає, що застава за своєю правовою природою є альтернативою триманню під вартою, інструментом балансу між інтересами правосуддя та правом особи на свободу. Водночас застава не може мати карального характеру або бути недосяжною за своєю суттю, оскільки у такому разі вона втрачає своє процесуальне призначення і перетворюється на формальну декларацію.

З огляду на тривалість перебування обвинуваченого під вартою, який майже 1рік з часу застосування екстрадиційних мір перебуває в умовах ізоляції, принцип розумності строків та необхідність збереження справедливого балансу між публічним інтересом і правами людини, суд приходить до висновку, щодо можливості визначення застави у розмірі 12000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 39 936 000 (тридцять дев`ять мільйонів дев`ятсот тридцять шість тисяч) грн., який буде виправданим та пропорційним заходом у порівнянні зі ступенем суспільної небезпеки інкримінованих подій. Визначаючи розмір застави, суд приймає майновий стан обвинуваченого ОСОБА_3 , який за твердженнями останнього полягає у дольовий участі ведення весільного бізнесу на території в ОАЕ; наявність самостійного бізнесу у кола близьких родичів, які бажають прийняти матеріальну участь у гарантуванні процесуальної поведінки останнього. Розмір застави визначеної судом не залежить від спричинених правопорушенням збитків, хоча предмет та розмір вимагання за змістом інкримінованого правопорушення враховується, як показник суспільної небезпеки та рівня матеріальної забезпеченості учасників події.

Беручи до уваги усе вищезазначене, суд дійшов висновку, продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою, проте вважає за доцільне визначити розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 49, 54, 131, 170-172, 176-178, 183, 193-194, 196-197, 314-317, 331, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити у кримінальному провадженні №12022100060000462 від 27.04.2022 обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24.12.2026, включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 12000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 39 936 000 (тридцять дев`ять мільйонів дев`ятсот тридцять шість тисяч) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати до суду за першою вимогою, а також строком до 24 грудня 2026 року виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин інкримінованих злочинів з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також з потерпілим ОСОБА_14 ;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали суду та термін дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків визначити до 24 грудня 2026 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 140996246 ?

Документ № 140996246 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140996246 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140996246 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140996246 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140996246, Печерський районний суд міста Києва

Судове рішення № 140996246, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 140996246 відноситься до справи № 757/23298/26-к

Це рішення відноситься до справи № 757/23298/26-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140996245
Наступний документ : 140996251