Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 757/38689/26-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62024100110000175 від 27.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
УСТАНОВИВ:
Короткий виклад вимог клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на визнану речовим доказом у кримінальному провадженні № 62024100110000175 від 27.08.2024 деревину, а саме на 78,305 м? вільхи та 26,995 м? берези, загальним об`ємом 105,3 м?, поставлену на адресу ПП «УКРГОСПТОВАРИ» товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІС ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44219983) та передану на відповідальне зберігання директору ПП «УКРГОСПТОВАРИ» ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що зазначена деревина містить ознаки речового доказу за критеріями ч. 1 ст. 98 КПК України та є предметом інкримінованого діяння, а також може бути об`єктом спеціальної конфіскації у порядку ст. 96-2 КК України як майно, одержане внаслідок вчинення злочину або є доходами від такого майна. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів та забезпечення можливої спеціальної конфіскації, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Клопотання просить розглянути без повідомлення власників (володільців) майна щодо якого порушується питання про накладення арешту, у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України, з посиланням на існування реального ризику того, що у разі повідомлення про час та місце розгляду клопотання здійснюватиметься перешкоджання, яке унеможливить арешт майна у майбутньому та досягнення мети арешту - забезпечення збереження речових доказів та забезпечення у майбутньому спеціальної конфіскації.
Позиція учасника кримінального провадження
Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя погоджується з наведеними стороною обвинувачення обґрунтуваннями необхідності розгляду клопотання без повідомлення володільця майна. Зокрема, з огляду на характер інкримінованих кримінальних правопорушень (тяжкі службові злочини, вчинені у сфері обігу деревини як біржового товару у складі схеми, до якої, за версією сторони обвинувачення, залучені службові особи низки суб`єктів господарювання), а також на те, що вказана деревина рухома річ, визначена родовими ознаками, стосовно якої існують об`єктивні можливості її переміщення, перетворення (у тому числі шляхом обробки або змішування з іншою деревиною), передачі третім особам чи іншого приховування, повідомлення володільця майна про час і місце розгляду клопотання створило б реальний ризик вчинення відповідних дій та унеможливило б досягнення мети арешту. За таких обставин розгляд клопотання без повідомлення володільця майна відповідає вимогам ч. 2 ст. 172 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Норми права, які підлягають до застосування, обставини встановлені слідчим суддею та мотиви слідчого судді
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 цієї статті у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Відповідно до ч. 4 цієї статті у такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третіх осіб за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Норма-дефініція речових доказів (ст. 98 КПК України) щодо критеріїв визнання матеріальних об`єктів речовими доказами сформульована у категоричній формі, однак слід зважати на стадію кримінального провадження. На стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння. Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто наявності доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням і є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту.
Слідчий суддя враховує, що розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється з дотриманням балансу між завданнями кримінального провадження і необхідністю збереження таємниці досудового розслідування (ст. 222 КПК України). З огляду на це в ухвалі про накладення арешту на майно наводяться лише ті обставини кримінального провадження, які є необхідними та достатніми для обґрунтування такого заходу забезпечення, і які не розкривають зміст та напрями досудового розслідування.
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000175 від 27.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Розслідуванням встановлюються обставини діяльності службових осіб окремих суб`єктів господарювання лісової галузі, які, за версією сторони обвинувачення, зловживаючи службовим становищем та всупереч інтересам служби, організували протиправну схему реалізації лісопродукції - круглих лісоматеріалів цінних порід деревини - з обходом обов`язкового порядку її продажу на організованих товарних біржах, передбаченого ч. 4 ст. 5 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2021 року № 1433 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 834).
Із матеріалів клопотання вбачається, що в межах реалізації зазначеної протиправної схеми, за версією сторони обвинувачення, окрема партія круглих лісоматеріалів цінних порід деревини - 78,305 м? деревини породи вільха та 26,995 м? деревини породи береза, загальним об`ємом 105,3 м? - була поставлена товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІС ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44219983) на адресу приватного підприємства «УКРГОСПТОВАРИ» та передана на відповідальне зберігання директору ПП «УКРГОСПТОВАРИ» ОСОБА_4 . Постановою слідчого зазначену деревину визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими з таких підстав.
На даній стадії досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що зазначена деревина безпосередньо стосується обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки вона є предметом інкримінованого діяння з реалізації лісопродукції поза встановленим законодавством порядком її продажу на організованих товарних біржах. Дослідження зазначеної деревини (у тому числі шляхом проведення огляду та відповідних експертних досліджень для встановлення її кількісних та якісних характеристик, породи, розмірів, походження та відповідності супровідним документам) є необхідним для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні. Відповідно, зазначене майно відповідає ознакам речового доказу за критеріями ч. 1 ст. 98 КПК України, а мета арешту, визначена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є обґрунтованою.
Одночасно, за версією сторони обвинувачення, зазначена деревина одержана внаслідок вчинення інкримінованих службових злочинів, що охоплюється п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України як підстава для спеціальної конфіскації. З огляду на це наявні достатні підстави вважати, що у разі ухвалення обвинувального вироку зазначена деревина може підлягати спеціальній конфіскації, а отже мета арешту, визначена п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, у даному випадку також є обґрунтованою.
Незастосування заборони відчуження, розпорядження та користування вказаною деревиною створить реальний ризик її приховування, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення (у тому числі шляхом обробки, розпилу або змішування з іншою деревиною), пересування чи передачі третім особам, що може унеможливити або істотно ускладнити подальший огляд і дослідження зазначеного майна, а також виконання майбутнього рішення суду в частині застосування спеціальної конфіскації. Зазначене охоплюється переліком, наведеним у ч. 11 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою втручання у право особи на мирне володіння майном допускається за умови існування розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яка переслідується таким втручанням (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). У даному випадку, з урахуванням характеру інкримінованих кримінальних правопорушень (службові злочини, вчинені у сфері обігу біржового товару), обмеженого кола об`єктів арешту (визначена партія деревини), тимчасового характеру арешту та можливості його скасування у порядку ст. 174 КПК України, встановлений захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним до переслідуваної мети та не покладає на володільця майна надмірного індивідуального тягаря.
Крім того, володілець майна не позбавлений у подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
З огляду на викладене, клопотання прокурора є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62024100110000175 від 27.08.2024 на визнану речовим доказом деревину, а саме на 78,305 м? деревини породи вільха та 26,995 м? деревини породи береза, загальним об`ємом 105,3 м?, поставлену на адресу приватного підприємства «УКРГОСПТОВАРИ» товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІС ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44219983) та передану на відповідальне зберігання директору ПП «УКРГОСПТОВАРИ» ОСОБА_4 , - шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні № 62024100110000175 від 27.08.2024.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_5
Судове рішення № 140996138, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 17.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/38689/26-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: