Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/15081/26
Провадження №: 4-с/755/147/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Єрусалімцевій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»,
В С Т А Н О В И В:
Скаржник ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва зі скаргою на дії/бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Т.Р., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Євро-Реконструкція», у якій просила: 1) визнати неправомірним рішення Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Т.Р., викладене у листі від
14 вересня 2026 року № 17505, про відмову у знятті арешту з коштів скаржниці, та його бездіяльність щодо нерозгляду по суті доводів заяви скаржниці від 11 вересня 2026 року; 2) визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Т.Р. щодо встановлення постановами від 11 вересня 2026 року у виконавчих провадженнях № 81842672, № 81842677, № 81842680 відрахувань із заробітної плати скаржниці у сукупному розмірі 60 відсотків; 3) визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо фактичного стягнення 16 вересня 2026 року суми 3 617,00 грн з поточного рахунку
№ НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», на який зараховується заробітна плата скаржниці, у межах ВП № 81842672; 4) зобов`язати приватного виконавця усунути порушення прав скаржниці шляхом зняття арешту з коштів на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», на який зараховується заробітна плата, у виконавчих провадженнях № 81842672,
№ 81842677, № 81842680 та направити відповідну постанову до банку; 5) зобов`язати приватного виконавця привести сукупний розмір відрахувань із заробітної плати скаржниці за виконавчими провадженнями № 81842672, № 81842677, № 81842680 у відповідність до вимог статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»; 6) зобов`язати приватного виконавця вжити передбачених законом заходів для поновлення порушеного права скаржниці та повернення їй 3 617,00 грн, фактично стягнутих
16 вересня 2026 року з рахунку, на який зараховується її заробітна плата.
На обгрунтування скарги зазначила, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року у справі № 755/8039/24 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» 61 538,48 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, 5 992,96 грн інфляційних втрат і 1 312,62 грн трьох процентів річних, а також по 1 009,33 грн судового збору з кожного відповідача. Рішення набрало законної сили
10 листопада 2025 року. 14 липня 2026 року видано виконавчі листи.
28 серпня 2026 року Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Байрамов Т.Р. відкрив три виконавчі провадження № 81842672 (основна заборгованість), № 81842677 (інфляційні втрати і три проценти річних) та № 81842680 (судовий збір) та виніс постанову про арешт коштів особи, що знаходяться на відкритих рахунках. Арешт накладено, зокрема, на рахунок
№ НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», на який надходить заробітна плата скаржниці. 11 вересня 2026 року виконавець виніс у кожному з трьох виконавчих проваджень окрему постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи особи. У кожній із цих постанов виконавець зазначив, що згідно з відповідями Державної податкової служби України від
28 серпня 2026 року (№ 363656835, № 363668537, № 363679826) скаржниця отримує дохід у ТОВ «Світовий видавець Номок», і встановив відрахування у розмірі 20 відсотків доходів щомісяця, які здійснює роботодавець за місцем виплати: у ВП № 81842672 до погашення 68 182,32 грн, у ВП
№ 81842677 8 526,13 грн, у ВП № 81842680 1 600,26 грн.
11 вересня 2026 року скаржниця надіслала виконавцю на його електронну адресу заяву про зняття арешту з коштів на поточному рахунку, на який зараховується заробітна плата у виконавчих провадженнях № 81842672, № 81842677, № 81842680, додавши довідку АТ «Універсал Банк» про рух коштів від
11 вересня 2026 року. Листом від 14 вересня 2026 року № 17505 виконавець у знятті арешту відмовив, зазначивши, що арешт накладено на кошти на відкритих рахунках, «крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом», повідомлень від банків про заборону звернення стягнення не надходило; надана скаржником довідка банку про рух коштів не містить інформації про спеціальний статус рахунку.
Трьома постановами від 11 вересня 2026 року виконавець встановив відрахування у розмірі
20 відсотків у кожному з трьох виконавчих проваджень. Оскільки всі три постанови надіслані одному роботодавцю ТОВ «Світовий видавець Номок» і стосуються однієї і тієї самої заробітної плати, сукупний розмір відрахувань становить 60 відсотків. Зазначене втричі перевищує граничний розмір, встановлений абзацом третім частини другої статті 70 Закону, і перевищує загальний ліміт, встановлений частиною третьою статті 70 Закону. Одночасно виконавець зберігає арешт на банківському рахунку, на який надходить залишок тієї самої заробітної плати. Унаслідок цього дохід скаржниці утримується у джерела виплати і блокується після зарахування на рахунок. Скаржник не має інших джерел доходу і позбавлена засобів до існування. Поряд з цим, доводи заяви скаржника по суті виконавцем не розглянуто. Виконавець обґрунтував відмову тим, що повідомлень від банків не надходило, і процитував при цьому лише абзац другий частини другої статті 59 Закону. Кошти заробітної плати належать до категорії коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Заява особи є самостійною і достатньою підставою про зняття арешту з майна. Крім того, правова природа коштів була відома виконавцю з
28 серпня 2026 року з відповідей Державної податкової служби України. Довідка АТ «Універсал Банк» містить єдину операцію за період з 28 серпня 2026 року по 11 вересня 2026 року зарахування
3 616,62 грн від ТОВ «СВН», тобто від того самого роботодавця, якого виконавець сам назвав у постановах від 11 вересня 2026 року за даними Державної податкової служби. Інших надходжень на рахунку немає. Зіставлення довідки банку з відповіддю податкового органу, яку виконавець мав у своєму розпорядженні, не залишає сумніву у природі коштів. Відсутність окремого формального статусу «поточного рахунку, на який зараховується заробітна плата» не спростовує того, що кошти, які фактично надходять на цей поточний рахунок від роботодавця, є заробітною платою. Банк повідомив про відсутність такого статусу. Також виконавець мав право самостійно витребувати у банку та у роботодавця відомості про цільове призначення рахунку і характер виплат, однак цього не зробив і обмежився відмовою. Арешт у цьому випадку не забезпечує реального виконання рішення, а лише позбавляє скаржниці доступу до заробітної плати. Поряд з цим, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року у справі № 755/8039/24 оскаржено в апеляційному порядку.
З огляду на викладене вимоги скарги просила задовольнити.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями скаргу передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Дніпровським районним судом міста Києва витребувано з Відділу архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 755/8039/24.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2026 року скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 13 жовтня 2026 року на 15-00 год.
Станом на дату розгляду справи матеріали цивільної справи № 755/8039/24 з відділу архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва в провадження суду не передано.
11 жовтня 2026 року (вхід. від 13 жовтня 2026 року № 66638) скаржник ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд скарги за відсутності скаржника та долучення додаткових доказів. Вимоги скарги підтримала та просила задовольнити. Також зазначила, що ухвалою Київського апеляційного суду від
08 жовтня 2026 року у справі № 755/8039/24 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року, відкрито апеляційне провадження та зупинено дію рішення суду. Предмет даної скарги не змінено.
13 жовтня 2026 року учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Скаржник ОСОБА_1 у заяві від 11 жовтня 2026 року (вхід. від 13 жовтня 2026 року № 66638) скаргу просила розглядати без її участі, вимоги підтримала та просила задовольнити.
Заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Байрамов Т.Р., у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, правом на подання письмових пояснень по справі не скористався.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, правом на подання письмових пояснень по справі не скористався.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, правом на подання письмових пояснень по справі не скористалася.
Заінтересована особа - ТОВ «Євро-Реконструкція», свого представника у судове засідання не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 13 жовтня 2026 року (вхід. № ЕП-11375) на електронну пошту суду надійшла заява представника заінтересованої особи Гречан М.В., про розгляд справи без участі.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши надані докази, суд приходить до таких висновків.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до частини першої статті 18 Цивільного процесуального кодексу України рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Умови і порядок виконання судових рішень, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як передбачено статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 18 Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону).
Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції у строки, встановлені статтею 449 ЦПК України.
З відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року по справі № 755/8039/24 позов ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 61 538,48 грн, інфляційну складову боргу в сумі 5 992,96 грн, 3 % річних в сумі 1 312,62 грн, а всього
7 305,58 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» судовий збір у розмірі 1 009,33 грн з кожного.
14 липня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчі листи по справі № 755/8039/24.
28 серпня 2026 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Байрамовим Т.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81842672 з примусового виконання виконавчого листа № 755/8039/24, виданого 14 липня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 61 538,48 грн. Боржник ОСОБА_1 .
Також 28 серпня 2026 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Байрамовим Т.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81842677 з примусового виконання виконавчого листа № 755/8039/24, виданого 14 липня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» інфляційної складової боргу в сумі 5 992,96 грн, 3 % річних в сумі 1 312,62 грн, а всього
7 305,58 грн. Боржник ОСОБА_1
28 серпня 2026 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Байрамовим Т.Р. також винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81842680 з примусового виконання виконавчого листа № 755/8039/24, виданого 14 липня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» судового збору у розмірі 1 009,33 грн з кожного. Боржник ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 11 вересня 2026 року в межах виконавчого провадження № 81842672 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Байрамовим Т.Р. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Приватним виконавцем встановлено, що згідно з відповіддю Державної податкової служби України від
28 серпня 2026 року № 363656835 боржник отримує дохід у ТОВ «Світовий видавець Номок». Постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Світовий видавець Номок», здійснити відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20 % доходів щомісячно до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 68 182,32 грн
В межах виконавчого провадження № 81842677 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Байрамовим Т.Р. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Приватним виконавцем встановлено, що згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 28 серпня 2026 року № 363668537 боржник отримує дохід у ТОВ «Світовий видавець Номок». Постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Світовий видавець Номок», здійснити відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20 % доходів щомісячно до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає
8 526,13 грн.
В межах виконавчого провадження № 81842680 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Байрамовим Т.Р. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Приватним виконавцем встановлено, що згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 28 серпня 2026 року № 363679826 боржник отримує дохід у ТОВ «Світовий видавець Номок». Постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Світовий видавець Номок», здійснити відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20 % доходів щомісячно до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає
1 600,26 грн.
11 вересня 2026 року боржник ОСОБА_1 направила до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва заяву про зняття арешту з коштів на зарплатному рахунку в межах виконавчого провадження № 81842672, № 81842677, № 81842680, у якій зазначила, що постановами приватного виконавця від 28 серпня 2026 року накладено арешт на кошти заявника на рахунку НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк». Однак, зазначений рахунок використовується для зарахування заробітної плати, яку заявник отримує від роботодавця ТОВ «Світовий видавець Номок». Постановами приватного виконавця від 11 вересня 2026 року звернено стягнення на доходи боржника у розмірі 20 % щомісяця, відрахування здійснюватиме роботодавець за місцем виплати. Одночасне збереження арешту на зарплатному рахунку створює ризик того, що після надходження заробітної плати на рахунок буде стягнуто решту 80 % після утримання 20 % відсотків роботодавцем, що фактично призведе до стягнення 100 % заробітної плати. Також повідомила, що рішення суду, на підставі якого здійснюється стягнення, оскаржено у апеляційному порядку.
До матеріалів справи також долучено відповідну виписку про рух коштів ОСОБА_1 по рахунку НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» за період з 28 серпня 2026 року по 11 вересня 2026 року, яка містить інформацію про зарахування коштів 03 вересня 2026 року у сумі 3 616,62 грн від ТОВ «СВН».
14 вересня 2026 року у своєму листі за вих. № 17505 Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Байрамов Т.Р. у відповідь на заяву ОСОБА_1 зазначив, що на адресу приватного виконавця від банківських установ будь-яких повідомлень, що на кошти, на які накладено арешт, заборонено звертати стягнення, не надходило. Боржником надано довідку про рух коштів від 11 вересня 2026 року, згідно якої відсутня інформацію про спеціальний статус рахунку. З огляду на викладене підстави для зняття арешту з майна відсутні. Також роз`яснено порядок визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
З паперової копії електронного листування сервісу обміну електронними повідомленнями встановлено, що 16 вересня 2026 року ОСОБА_1 направила на електронну адресу приватного виконавця Байрамова Т.Р. заяву, у якій просила визначити її поточний рахунок для здійснення видаткових операцій відповідно до статті 69 Закону України «Про виконавче провадження», винести відповідну постанову та направити її до банку.
Також в матеріалах справи міститься паперова копія електронного листування у мобільному застосунку, яке містить повідомлення користувача «monobank», у якому роз`яснено про можливість отримувати заробітну плату на картку банку, але така картка не буде вважатися зарплатною.
З відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що в межах виконавчого провадження № 8182672 приватним виконавцем Байрамовим Т.Р. 28 серпня 2026 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про арешт коштів боржника. 11 вересня 2026 року приватним виконавцем також винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Також 18 вересня 2026 року на підставі заяви боржника виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій. 13 жовтня 2026 року приватним виконавцем на підставі ухвали Київського апеляційного суду винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 8182672.
З матеріалів АСВП встановлено, що в межах виконавчого провадження № 81842677 приватним виконавцем Байрамовим Т.Р. 28 серпня 2026 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про арешт коштів боржника. 11 вересня
2026 року приватним виконавцем також винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. 13 жовтня 2026 року приватним виконавцем на підставі ухвали Київського апеляційного суду винесено постанову про зупинення виконавчого провадження
№ 8182677.
З матеріалів АСВП встановлено, що в межах виконавчого провадження № 81842680 приватним виконавцем Байрамовим Т.Р. 28 серпня 2026 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про арешт коштів боржника. 11 вересня
2026 року приватним виконавцем також винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. 13 жовтня 2026 року приватним виконавцем на підставі ухвали Київського апеляційного суду винесено постанову про зупинення виконавчого провадження
№ 8182680.
До матеріалів справи долучено відповідну ухвалу Київського апеляційного суду від 08 жовтня
2026 року по справі № 755/8039/24 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження. Також ухвалено зупинити дію рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема, звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону № 1404-VIII розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону
№ 1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону № 1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Законом № 1404-VIII також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини восьмої статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Кошти, що складають заробітну плата є особливим об`єктом, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, однак, таке стягнення обмежено відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом № 1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов`язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов`язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Відповідно частини першої статті 70 Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням,
- 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємстввами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.
Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від
19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.
Одночасно слід звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 квітня 2022 року по справі № 756/8815/20 зазначила, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 520/4794/20 зазначив, що банк повинен повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунках боржника та повернути постанову про накладення арешту на грошові кошти, накладення арешту на які заборонено законом. Одночасно боржник, звертаючись до виконавця з заявою про неможливість накладення арешту на кошти на рахунку та/або про зняття арешту, повинен надати підтверджуючі документи.
У постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 280/3860/20 зазначено, що встановивши, що постанова про накладення арешту містить застереження для банку про неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом, дійшов до висновку про законність такої постанови виконавця і переконливих підтверджень про спеціальний режим банківського рахунку виконавцю надано не було, оскільки на зазначений рахунок було перераховано також кошти, що не були заробітною платою позивачки.
Таким чином, обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» (абзац другий частини другої статті 48 Закону
№ 1404-VIII).
Так, судом встановлено, що в межах виконавчих проваджень № 81842672, № 81842677,
№ 81842680 щодо боржника ОСОБА_1 приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника.
У відповіді на запит до Державної податкової служби України від 28 серпня 2026 року
№: 363679826 про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, зазначено, що ОСОБА_1 отримує доходи від податкового агента ТОВ «Світовий видавець «Номок», ознака доходу: 101, інформацію надано за 2 квартал 2026 року.
У відповіді від 17 вересня 2026 року на запит до Пенсійного фонду України від 28 серпня 2026 року№ 363679823 про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи щодо боржника ОСОБА_1 зазначено, що остання отримує дохід - заробітна плата/дохід застрахованої особи, від ТОВ «Світовий видавець «Номок», код ЄДРПОУ 38827353, дата останнього місця роботи 01 липня 2026 року.
Також 07 вересня 2026 року приватний виконавець звернувся до установ банків із запитом про надання інформації, що становить банківську таємницю щодо боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до постанов приватного виконавця Байрамова Т.Р. від 11 вересня 2026 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника постановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника відповідно до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20 % доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням зі щомісячним звітом підприємства про здійснення цих відрахувань.
Такі постанови 11 вересня 2026 року винесено у виконавчому провадженні № 81842672,
№ 81842677, № 81842680 одночасно.
Суд враховує, що матеріали виконавчих проваджень у АСВП не містять відомостей (звітів) про здійснення відрахування ТОВ «Світовий видавець «Номок», код ЄДРПОУ 38827353, із доходів ОСОБА_1 . Скаржником такої інформації також не надано.
Звертаючись до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів на зарплатному рахунку боржник ОСОБА_1 зазначила, що рахунок НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» використовується для зарахування заробітної плати від ТОВ «Світовий видавець «Номок».
На підтвердження власних доводів боржником надано виписку про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» за період з 28 серпня 2026 року по 11 вересня 2026 року, яка містить інформацію про зарахування коштів 03 вересня 2026 року у сумі 3 616,62 грн від ТОВ «СВН».
Водночас, суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 у ТОВ «Світовий видавець «Номок», код ЄДРПОУ 38827353, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням та спосіб виплати заробітної плати, в тому числі щодо її зарахування на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк».
Долучена до матеріалів справи виписка про рух коштів не містить відомостей про деталі грошового переказу від 03 вересня 2026 року у сумі 3 616,62 грн від ТОВ «СВН», зокрема призначення такого платежу, код ЄДРПОУ платника, тощо, що позбавляє можливості ідентифікувати одноразовий грошовий переказ як операцію із зарахування заробітної плати на рахунок у банку.
Також матеріали справи не містять відомостей про спеціальний режим використання розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», зокрема, як рахунку для виплати заробітної плати.
Долучена до матеріалів паперова копія електронного листування із користувачем «Monobank» містить лише роз`яснення щодо можливості отримання на рахунок заробітної плати, підтвердження фактів зарахування на будь-які рахунки клієнта грошових коштів, як заробітної плати, не надано.
В матеріалах справи відсутні повідомлення банку, в тому числі АТ «Універсал Банк», про спеціальний режим використання розрахунковоuj рахунку НОМЕР_1 чи будь-якого іншого рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 .
Боржником ОСОБА_1 такої інформації також не підтверджено, підтверджуючих документів про те, що арешт було накладено на кошти, які є її заробітною платою, яка розміщена на рахунку призначеному для зарахування заробітної плати, приватному виконавця та до суду також не надано.
З огляду на викладене доводи скаржника ОСОБА_1 про протиправність накладення арешту на грошові кошти боржника на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», протиправність відмови приватного виконавця у знятті арешту з грошових коштів на такому рахунку та вимога про необхідність зняття арешту з такого рахунку за наслідками розгляду даної скарги не підтверджено.
Таким чином, підстави для визнання неправомірним рішення Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Т.Р., викладеного у листі від 14 вересня 2026 року № 17505, про відмову у знятті арешту з коштів скаржниці, та його бездіяльність щодо нерозгляду по суті доводів заяви скаржниці від 11 вересня 2026 року, відсутні.
Також не підлягає задоволенню вимога скаржника про зобов`язання приватного виконавця усунути порушення прав скаржниці шляхом зняття арешту з коштів на рахунку
№ НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», на який зараховується заробітна плата, у виконавчих провадженнях № 81842672, № 81842677, № 81842680.
Поряд з цим, матеріали справи не містять відомостей про списання 16 вересня 2026 року з розрахункового рахунку боржника ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» грошових коштів у сумі 3 617,00 грн, первинних банківських документів не надано, наявна в матеріалах справи виписка про рух коштів стосується періоду з 28 серпня 2026 року по 11 вересня 2026 року. Поряд з цим паперова копія сповіщення у мобільному застосунку про банківську операцію від 16 вересня
2026 року на суму 3 617,00 грн не містить інформації про рахунок, з якого відбулося списання грошових коштів.
Таким чином, вимога скаржника про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо фактичного стягнення 16 вересня 2026 року суми 3 617,00 грн з поточного рахунку
№ НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», на який зараховується заробітна плата скаржниці, у межах ВП № 81842672, та повернення вказаних коштів також не підлягає задоволенню.
Як уже зазначалося раніше, виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності кількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
З матеріалів справи судом встановлено, що приватним виконавцем при винесенні постанови від
11 вересня 2026 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 81842672 застосовано положення статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до їх змісту, а визначений ним розмір відрахувань у 20 відсотків не перевищує встановленого законом граничного розміру.
Однак, аналогічні постанови 11 вересня 2026 року приватним виконавцем винесено також у виконавчому провадженні № 81842677 та № 81842680, з огляду на що сукупний розмір відрахувань у виконавчих провадженнях № 81842672, № 81842677 та № 81842680 складає 60 % та перевищує встановлений законом максимальний розмір відрахувань за наявності кількох виконавчих документів
50 %.
Такі постанови приватним виконавцем надіслано для виконання установі, яка виплачує боржнику заробітну плату, і така установа зобов`язана застосовувати саме визначені такими постановами відсотки та не уповноважена вирішувати питання їх відповідності закону, самостійно коригувати відсотковий розмір відрахувань із заробітної плати, тощо.
Поряд з цим зазначеними постановами від 11 вересня 2026 року у виконавчих провадженнях
№ 81842672, № 81842677 та № 81842680 заборонено відповідальній особі за утримання коштів з боржника самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахувань.
Таким чином, у цій частині доводи скарги є обґрунтованими, оскільки сукупний розмір відрахувань із заробітної плати боржника ОСОБА_1 за виконавчими документами у виконавчих провадженнях
№ 81842672, № 81842677 та № 81842680 перевищує встановлений законом максимальний розмір відрахувань.
З огляду на викладене, дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Т.Р. в частині встановлення постановами від 11 вересня 2026 року у виконавчих провадженнях № 81842672,
№ 81842677, № 81842680 відрахувань із заробітної плати боржника у сукупному розмірі 60 відсотків слід визнати неправомірними та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Т.Р. привести сукупний розмір відрахувань із заробітної плати скаржниці за виконавчими провадженнями № 81842672, № 81842677, № 81842680 у відповідність до вимог статті 70 Закону України «Про виконавче провадження».
Слід також врахувати, що встановлення обов`язку приватного виконавця вирішити питання про звернення стягнення на доходи боржника в рахунок погашення заборгованості з дотриманням граничного розміру відрахувань, встановленого статтею 70 Закону, не є втручанням у його дискреційні повноваження.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Т.Р., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Євро-Реконструкція», підлягають частковому задоволенню.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, статтями 259-260, 353, 447-450 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича щодо встановлення відрахувань із заробітної плати боржника ОСОБА_1 у сукупному розмірі 60 відсотків відповідно до постанов від 11 вересня 2026 року про про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчих провадженнях № 81842672, № 81842677, № 81842680.
Зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича привести сукупний розмір відрахувань із заробітної плати боржника ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 81842672, № 81842677, № 81842680 у відповідність до вимог статті
70 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова
Судове рішення № 140995965, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 13.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/15081/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: