Ухвала суду № 140995373, 05.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

490/9061/26

нп 1-кс/490/4110/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Благодатне Миколаївської області, який проходив військову службу за контрактом на посаді номеру обслуги зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 62026050010009830 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

01.10.2026 року було затримано ОСОБА_4 та того ж дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 призваний на військову службу за контрактом у військову частину НОМЕР_2 з 07.07.2025. В подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2025 №336 матроса ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та призначено на посаду номеру обслуги зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , який справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 07.07.2025, тобто з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу у військову частину НОМЕР_2 , він набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, неодноразово продовжувався, і який триває дотепер.

Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Про запроваджений в країні воєнний стан та порядок проходження військової служби матросу ОСОБА_4 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення військової частини останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.

Проходячи військову службу, матрос ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 4, 6, 8 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України, завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Однак, діючи в порушення вимог вищевказаних нормативних актів, матрос ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Так, під час збройної агресії російської федерації проти України особовий склад військової частини НОМЕР_1 тимчасово дислокувався поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 , у тому числі матрос ОСОБА_4 .

Проте, 27.01.2026 не пізніше 18 год. 35 хв., матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді посаді номеру обслуги зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», діючи умисно, в порушення вимог вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби, а саме тимчасове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 , та незаконно перебував поза його межами, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби.

Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Підозра є обґрунтованою, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, є ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Запобігти вказаним ризикам не зможе обрання більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків. Просили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Підозра є обґрунтованою, підтверджується наступними зібраними матеріалами кримінального провадження:

- відповіддю військової частини НОМЕР_1 від 21.03.2026 за №1215/18/2032, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину;

- відповіддю військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2026 за №1215/18/6199, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_4 на місце проходження служби під час формування запиту не повернувся;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.09.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.09.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.09.2026;

- протоколом затримання ОСОБА_4 ;

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним в інкримінованому правопорушенні, беручи до уваги обставини його вчинення, а також особу підозрюваного, вважаю доведеною наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За такого, оскільки на теперішній час існують три ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, їх існування в сукупності дозволяє дійти висновку про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не є достатнім для їх запобігання.

Згідно вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року № 4695-IХ, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3328 гривні.

За такого, беручи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, інші дані про особу, а також існування трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, приходжу до висновку, що застава у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього.

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються наступні обов`язки: прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, зміну контактних даних; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Одночасно ОСОБА_4 роз`яснюються вимоги ч. 8 ст. 182 КПК України, згідно з якою у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

За такого, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 листопада 2026 року.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти у разі внесення застави у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

У разі звільнення ОСОБА_4 під заставу, покласти на нього на строк до 29 листопада 2026 року наступні обов`язки:

- прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, зміну контактних даних;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.

Повний текст ухвали оголошено 06 жовтня 2026 року об 11 год. 10 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_10