Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження: 2/484/3882/26
Справа: 484/5413/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
28.10.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Коваленко Н.А.,
секретар судового засідання Голубкова Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_1 , через свого представника Пігулевську Є.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості, ціна позову 3010,83 грн, мотивуючи позовні вимоги тим, що Постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 у справі №915/28/24 Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
02.02.2026 відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) станом на 31.03.2025.
Відповідно до протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 , ІПН/РНОКПП (ФОП): АДРЕСА_1 .
09.02.2026 на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (далі за текстом - «Продавець», «Первісний кредитор» та/або «КП «Первомайськводоканал») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом - «Покупець», «Новий кредитор», «Позивач» та/або «ФОП ОСОБА_1 ») укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, а Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) на загальну суму 11 205 697,58 грн, в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн, заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.
09.02.2026 КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_1 керуючись ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні.
Придбавши це майно на аукціоні, ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Первомайськводоканал», що надає статус правонаступника, згідно з приписами ЦК України.
ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 до споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026, зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
За адресою: АДРЕСА_2 обліковується заборгованість у розмірі 2221,41 грн, що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026. Особовий рахунок за вказаною адресою № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 власниками по 1/3 частини у приватній спільній частковій власності є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (відповідачі у справі) на підставі свідоцтва про право власності, 5934, 30.10.2008, Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради.
П. 5 Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026, зазначено, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.
Відповідачі не погасили заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступником КП «Первомайськводоканал», отже позивач просить про відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 2221,41 грн (з жовтня 2021 року по листопад 2023 року (включно)), інфляційні втрати в сумі 617,80 грн та 3 % річних в сумі 171,62 грн, а також судові витрати у справі.
Ухвалою від 10.09.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи, визначені строки для подачі заяв по суті. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі; відповідачам надіслано копії позовної заяви з додатками.
Відзив, заяви або клопотання до суду не находили, хоча про розгляд справи відповідачі повідомлені своєчасно та належним чином.
26.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача Пігулевської Є.М. про долучення доказів, в якому представник позивача просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3602,16 грн та 245,34 грн поштових витрат.
Суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 у справі №915/28/24 Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
02.02.2026 відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) станом на 31.03.2025.
Відповідно до протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 , ІПН/РНОКПП (ФОП): АДРЕСА_1 .
09.02.2026 КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_1 керуючись ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні.
Згідно з пунктом 1 Договору, на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники.
Придбавши це майно на аукціоні, ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Первомайськводоканал», що надає статус правонаступника, згідно з приписами ЦК України.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 до споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026, зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , особовий рахунок на ім`я ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 власниками по 1/3 частини у приватній спільній частковій власності є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (відповідачі у справі) на підставі свідоцтва про право власності, 5934, 30.10.2008, Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради.
Таким чином ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є належними відповідачами у справі.
Згідно з розрахунком заборгованості, за адресою АДРЕСА_2 , за період жовтень 2021 року листопад 2023 року (включно) розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги надані відповідачам комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради становить 2221,41 грн, що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 та нарахуванням за надані послуги.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності заборгованості відповідачами надано не було.
Більш того, вказаний розрахунок заборгованості відповідачами спростований не був, альтернативний розрахунок не наданий.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з п. 13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг індивідуальний або колективний споживач.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком); комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).
Згідно з п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Аналогічний обов`язок споживача закріплено в ст. 68 Житлового кодексу України, згідно з якою зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Згідно з положенням ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно зі статтями 66-68 Житлового кодексу України.
Положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні (постанова Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20).
Отже, з урахуванням правових висновків викладених в постановах Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20, якщо відповідачі не проживають у квартирі та не зареєстровані у ній, не звільняє від обов`язку сплачувати житлово-комунальні послуги.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст. 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом. У випадку, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Отже неповідомлення відповідача про зміну стягувача заборгованості не є підставою для звільнення його від сплати заборгованості, отже не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, надані позивачем докази в їх сукупності цілком підтверджують наявність заборгованості відповідачів за житлово-комунальні послуги в сумі 2221,41 грн і право вимоги позивача щодо стягнення цього боргу.
Згідно зі статтею 360 ЦК України співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 4 ст. 544 ЦК України).
Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).
Отже, кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, отже вказану вище заборгованість слід стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі заміни сторони зобов`язання до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Пунктом 5 Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні, укладеного 09.02.2026 між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_1 , визначено, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач набув право на нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
З огляду на матеріали справи, позивачем надано розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу, який здійснено відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України.
Докази, які б спростовували поданий позивачем розрахунок або які б свідчили про неправильність визначення періоду нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, відповідачами суду не надані.
Отже позов є обґрунтованим та належить задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 грн 20 коп., у рівних частках з кожного, тобто по 443,74 грн з кожного.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Отже, у малозначній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.
Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4 зазначеного Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (див. пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
На підтвердження вказаних витрат представником позивача суду надано копії: договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026; додатка №1 від 19.03.2026 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026; Свідоцтва про право на заняття адвокатською Біжко Юлії Олександрівни серії ДП №3976, дата видачі 23.11.2018; довіреності від 19.03.2026; актів приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026 та здачі-приймання наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026.
Втім, як слідує з копії договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19 березня 2026 року, доданого до нього додатку та актів, правнича допомога надана позивачеві Адвокатським бюро «Юлії Біжко», якою зроблена підготовка та подача позовної заяви, що підписана за її дорученням особою, яка не є адвокатом.
Отже, детальний опис дій, які виконало адвокатське бюро на підставі укладеного договору, та у його відповідності розрахунок тривалості використаного часу та понесених на підставі цього витрат, підлягає відшкодуванню виключно в частині підготовки та складання позову на суму 3 000 грн, оскільки інші дії в судовому процесі надані стороні у справі іншою, ніж адвокат особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України, а отже у позивача не виникло підстав для отримання відшкодування витрат, понесених за надання таких послуг, зокрема, і гонорару успіху.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У цій справі відповідачами не заявлялось клопотання про зменшення розміру понесених іншою стороною витрат.
Суд також враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, враховуючи типовість для сторони позивача поданого позову і наданих до суду доказів, обсягу виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, суд вважає за потрібне відшкодувати на користь позивача понесені ним витрати за підготовку позову в загальному розмірі 1200 грн, і за такого стягнути на його користь з кожного з відповідачів по 400 грн витрат на правничу допомогу.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача поштові витрати у розмірі 245,34 грн, тобто по 81,78 грн з кожного з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279, 280 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 2221,41 грн (з жовтня 2021 року по листопад 2023 року (включно)) за адресою: АДРЕСА_2 , інфляційні втрати в сумі 617,80 грн та 3 % річних в сумі 171,62 грн, а всього 3010 (три тисячі десять) грн 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з кожного по 443,74 грн витрат по сплаті судового збору та по 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього по 843 (вісімсот сорок три) грн 74 коп. з кожного в рахунок відшкодування судових витрат.
Решту витрат на професійну правничу допомогу залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Інформація про сторони:
позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Рішення суду складено та підписано 28.10.2026
Суддя Н. Коваленко
Судове рішення № 140995337, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 484/5413/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: