Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/6767/26
Провадження № 2/487/4197/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2026 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», через свого представника Владислава Хмельова звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 8 250,17 грн та судові витрати.
Позов мотивований тим, що в опалювальні періоди 2021-2022 та 2022-2023 років ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» здійснював постачання теплової енергії до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Теплове обладнання вказаного майна підключено до системи централізованого опалення будинку.
У позові зазначив, що фактичним доказом постачання теплової енергії на об`єкт споживача є наряди на підключення до централізованого опалення та накази про закінчення опалювального періоду на підставі рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про закінчення опалювального сезону.
Представник зазначив, що відповідачі були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 до квітня 2023 року, а отже були споживачами наданих позивачем послуг у періоди заявлених позовних вимог, зокрема з 01.11.2021 до 31.03.2023.
Внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов`язань по сплаті за послуги з теплової енергії, виникла заборгованість за період з 01.11.2021 до 31.03.2023 за постачання теплової енергії у розмірі 7 667,03 грн та 573,58 грн боргу за абонентське обслуговування.
Також за період з 01.12.2021 по 31.01.2022 відповідачам нараховано 8,04 грн - сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, а також 1,52 грн - 3% річних, що разом з основною сумою боргу становить 8 250,17 грн.
У зв`язку з тим, що відповідачі не погашають наявну заборгованість у добровільному порядку, позивач змушений був звернутися в суд з цим позовом.
Ухвалою суду від 25.08.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Корабельного районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.
Копію ухвали надіслано сторонам.
За адресою проживання відповідачів направлялись ухвала про відкриття провадження, які повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідачі ОСОБА_1 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 у заявлений позивачем період з 01.11.2021 до 31.03.2023, що підтверджується наявною у справі Довідкою про осіб, зареєстрованих за адресою за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 (а.с. 12).
Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» в опалювальних сезонах 2021-2022, 2022-2023 надав послугу з постачання теплової енергії до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ,, зокрема і до квартири АДРЕСА_3 від 08.11.2021; наказ № 732 від 01.11.2021; наказ № 115 від 09.03.2022№ наряд № 320 А від 11.11.2022; наказ № 253-АГ від 11.11.2022; наказ № 76/2-АГ від 23.03.2023).
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов`язки.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають з дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», основним обов`язком споживача теплової енергії, серед інших, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.
Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачами у період з 01.11.2021 до 31.03.2023 склалися договірні відносини за якими відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 , надавались послуги з постачання теплової енергії, які вони споживали та зобов`язані оплачувати.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума боргу відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2021 до 31.03.2023 складає 7 667,03 грн.
Крім того за період з 01.12.2021 до 31.01.2022 відповідачам нараховані: 8,04 грн - сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, а також 1,52 грн - 3% річних.
Ураховуючи вказані норми матеріального права, суд вважає, що позивач довів невиконання відповідачами обов`язку зі сплати за надані послуги.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
У статтях 610, 611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Обов`язковою умовою покладання на боржника передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальності є прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, виходячи з встановлених обставин та враховуючи наведену норму, позивачем правомірно нараховано за період з 01.12.2021 до 31.01.2022 суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції 8,04 грн, а також 3% річних у розмірі 1,52 грн.
На підставі наведеного вище, оцінюючи наявні у справі докази в сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328,00 грн, які були понесені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» борг за послуги з теплової енергії в сумі 7 667,03 грн та борг за абонентське обслуговування 573,78 грн.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» 8,04 грн суми, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, а також 1,52 грн три відсотки річних.
Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ «ВСТ БАНК» м. Дніпро, МФО 307123, код ЄДРПОУ: 31319242, адреса: 54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, буд. 5-А;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: К.М. Скоринчук
Судове рішення № 140995103, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/6767/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: