Рішення № 140995069, 28.10.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/6081/26

Провадження №2/487/3806/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28.10.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Універсальна біржа «Південь» про визнання договору купівлі - продажу дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Душаченко І.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 третя особа: Універсальна біржа «Південь» про визнання дійсним договору купівлі-продажу №2023 від 12.01.2001, укладеного між сторонами та зареєстрованого Універсальною біржею «Південь» та в подальшому КП ММБТІ 15.02.2001 за №18419., а також просила визначити частки у спільінй сумісній власності на вищевказану квартиру, що співвласникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , належить по 1/3 частки кожному.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що договір купівлі-продажу №2023 квартири АДРЕСА_1 укладений 12.01.2001 року на Універсальною біржею «Південь» між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діяла вiд свого імені та вiд імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з іншої сторони, сторонами були виконані усі умови договору, претензій один до одного не мали, право власності на квартиру за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зареєстровано в КП ММБТІ, проте договір нотаріально не посвідчений, а відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.

Ухвалою від 30.07.2026 відкрите провадження у справі.

31.08.2026 і 28.10.2026 представник позивача адвокат Душаченко І.С. подала до суду заяву, в якій просила про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про їх задоволення, надала згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у них даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання повторно не з`явилася та позивач проти такого вирішення справи не заперечувала.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що 12.01.2001 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діяла вiд свого імені та вiд імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу №2023 квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований Універсальною біржею «Південь» у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №2023 від 12.01.2001 та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ за №18419 від 15.02.2001.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у серпні 2001 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

На час укладання договору купівлі-продажу квартири сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору, претензій один до одного сторони або інші особи не мали.

За таких обставин, оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору купівлі-продажу сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 року № 121, суд приходить до висновку, що позивач на законних підставах набула право власності на придбане майно, але не має можливості розпоряджатися ним на власний розсуд з причин, що не залежать від неї, в зв`язку з чим вважає, що право власності позивача підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а тому позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.

Щодо визначення часток у спільній сумісній власності .

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Так, зі змісту ч. 2 ст. 370 ЦК України вбачається, що у разі виділу частки із майна, що є в спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Під час реєстрації права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на придбаний об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу №2023 від 12.01.2001, розмір часток кожного із співвласників у праві спільної власності визначений не був.

Аналізуючи вказані норми та встановлені судом обставини, суд вважає, що розмір часток кожного із співвласників квартири АДРЕСА_1 є рівними, та становлять по 1/3 частки, тому вимоги позивачки у цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.

У поданій позовній заяві позивачка не просив суд стгнути з відповідачів судові витрати, тому, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд не здійснює розподіл сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 76, 81 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Універсальна біржа «Південь» про визнання договору купівлі - продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу №2023 квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діяла вiд свого імені та вiд імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з іншої сторони, який зареєстрований Універсальною біржею «Південь» у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №2023 від 12.01.2001 та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ за №18419 від 15.02.2001 дійсним.

Визначит, що частки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , є рівними та складають по 1/3 частині кожному.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , будь-які відомості відсутні.

Відповідач: ОСОБА_5 , будь-які відомості відсутні .

Третя особа: Універсальною біржею «Південь» ЄДРПОУ 30333858, місцезнаходження за адресою: м. Миколаїв, вул. Садова, 3.

Суддя: С.М. Афоніна

Повний текст рішення складено 28.10.2026.