Рішення № 140994894, 27.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 152/1058/26

Провадження № 2/127/8435/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 від 22 серпня 2025 року в розмірі 21018,17 грн. Свої вимоги мотивувало тим, що 22 серпня 2025 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №71367914. Відповідно до умов договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також погодився, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

23 квітня 2026 року між позивачем та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №23/04/26, відповідно до умов якого TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 23 квітня 2026 року до договору факторингу №23/04/26 від 23 квітня 2026 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 21018,17 грн, з яких: 6527,35 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1958,31 грн - сума заборгованості за відсотками, 12532,51 грн - неустойка.

Позивач зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача за вищевказаним договором, позивачем не здійснювалося жодних нарахувань штрафних санкцій. При цьому, вказана сума заборгованості за цим договором не погашена ні на рахунок попереднього кредитора, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №71367914 від 22 серпня 2025 року в розмірі 21018,17 грн, а також судових витрат.

Відповідно до ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 липня 2026 року позовна заява передана за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Користуючись своїм правом ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Борусевича С. Й. надав відзив на позовну заяву та просив в задоволені позову відмовити й стягнути з позивача судові витрати. У відзиві зазначив, що позивач не надав доказів наявності переліку банківських послуг, пов`язаних із наданням кредиту, які повинні надаватися, а також відсутні відомості про погодження таких послуг зі споживачем під час укладення кредитного договору. На думку відповідача, положення договору щодо встановлення плати за надання кредиту у вигляді комісії в розмірі 1050,00 грн є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, нарахування позивачем штрафу в розмірі 12532,51 грн за договором суперечить положенням п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, а тому теж не підлягає стягненню. Також умови пункту 6.7 договору щодо черговості погашення вимог за договором прямо суперечать черговості, визначеній ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому встановлена договором черговість зарахування коштів істотно обмежує права позичальника, оскільки первісний кредитор неправомірно спрямував кошти в розмірі 2393,28 грн на погашення нікчемної комісії в розмірі 1050,00 грн та незаконно нарахованої пені в розмірі 1343,28 грн, замість зарахування зазначених коштів у рахунок погашення основної суми кредиту (тіла кредиту). Водночас відповідач зазначає, що визнає наявність заборгованості за вказаним кредитним договором виключно в розмірі 4146,48 грн.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало суду відповідь на відзив та зазначило, що відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. В кредитному договорі сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі на погоджених умовах шляхом підписання кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена ст. 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування, а також передбачили право кредитора протягом 90 днів, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання, нарахувати відсотки у визначеному договорами розмірі. Жодних заперечень щодо змісту та/чи умов Правил надання кредиту відповідачем при укладенні кредитного договору висловлено не було. Крім того, у випадку неповного розуміння умов кредитного договору у відповідача була можливість відмовитися від підписання кредитного договору, якою він не скористався. Отже, підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При цьому кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, тому кінцева дата строку кредиту є лише датою повернення кредиту, а не датою закінчення строку дії кредитного договору. Натомість відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, отже, нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору є правомірним, а відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі. Також позивач зазначає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеним з первісним кредитором договором позики, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи, відповідно до п. 35 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Що стосується витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, то вказаний розмір є необґрунтованим та неспівмірним з складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченого часу на дання таких послуг. Крім того, справа розглядалась без участі представників, а підготовка відзиву не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи. Усі інші викладені обставини є аналогічними тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач правом подання відповіді на відзив не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч. 1ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами ).

Загальні правила щодо форми договору визначено в ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Уст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, який є обов`язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Судом установлено, що 22 серпня 2025 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 із використанням веб-сайту на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/.

Пунктом 5.1 договору визначено, що перед укладанням (підписанням) договору, позичальник ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проект договору, Політикою конфіденційності, Правилами надання коштів та банківських металів в кредит та іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі сайті кредитодавця: інформацією передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

Відповідно до 5.5 - 5.12 договору, договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі. Оферта формується за зазначеними позичальником в заявці параметрами кредиту, із зазначенням істотних умов, реквізитами та іншою інформацією, що передбачена чинним законодавством. Крім цього, оферта включає посилання на інформацію та документи про кредитодавця та послуги, які ним надаються (сторінка на сайті кредитодавця, на якій розміщена відповідна інформація та документи для ознайомлення), до яких позичальнику надається безперешкодний доступ, у тому числі шляхом переходу по відповідному відсиланню. Оферта підписується електронним підписом кредитодавця. На вказану позичальником в ІКС електронну пошту та/або номер телефону надсилається одноразовий ідентифікатор, що генерується під час проходження позичальником процедури укладення договору. Прийняття позичальником оферти (акцепт) та укладання (підписання) договору здійснюється шляхом надсилання електронного повідомлення про акцепт оферти, підписане одноразовим ідентифікатором. Електронне повідомлення містить підтвердження відповідності (достовірності) та актуальності наданих позичальником даних та інформації, підтвердження вивчення та повне і безумовне прийняття умов оферти, істотних умов правочину, підтвердження згоди використовувати одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису електронного договору. Зазначена інформація надається у вигляді чек-боксу і підписується позичальником одноразовим ідентифікатором. Підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчує, що його акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами оферти. Сформовані таким чином електронні підписи накладаються на договір.

Як слідує з матеріалів справи вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатора відповідача, а саме 51736, який є безпосереднім підписом відповідача.

Також, ідентифікаційна частина договору в розділі «Позичальник» містить ідентифікуючі дані ОСОБА_1 та рахунок останнього № НОМЕР_1 .

Даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на електронну пошту, який ним особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

Отже, суд, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведення укладення кредитного договору між його сторонами договору. Не заперечує факту укладення кредитного договору і відповідач.

Позивачем також надано паспорт споживчого кредиту до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту), який містять відомості про кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше, а також інформаційне повідомлення та заявку-опитувальника клієнта на отримання фінансового кредиту. Зазначені документи також підписані відповідачем у той самий спосіб, що й договір.

Відповідно до умов договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 від 22 серпня 2025 року, TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти у розмірі 1000,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника із використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника. Строк кредитування/строк договору 30 днів, тобто з 22 серпня 2025 року по 20 вересня 2025 року. Процентна ставка/день 0,275% (фіксована). Комісія за надання кредиту - 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 150,00 грн. Загальні витрати за кредитом 232,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1288,87%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 1232,50 грн. Пеня - 4% в день.

Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. (п. 2.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 2.5 договору, обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії договору: 232,50 грн.) / (загальний розмір споживчого кредиту (сума кредиту): 1000,00 грн.) / (строк дії договору: 30 днів) ? 100% = 0,775 відсотків в день. Параметри, порядок і графік повернення кредиту та сплати процентів визначено в додатку № 1 до цього договору.

Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Зазначена у договорі процентна ставка може бути змінена виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 6.1 договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно з п. 6.2 договору, за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. договору.

Відповідно до п. 7.1 договору, позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Згідно з п. 9.2.5 договору, кредитодавець має право застосувати до правовідносин із позичальником умови програми лояльності та акцій, надавати позичальнику послуги пролонгації, реструктуризації з метою сприяння у виконанні позичальником зобов`язань за договором.

Відповідно до п. п.10.7.2 договору, якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2. договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Позичальник, укладаючи договір ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послугами, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Фінансові послуги та фінансові компанії та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник до моменту підписання договору вивчив умови договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.п. 11.1.1-11.1.2 договору).

Відповідно до п. 11.6 договору, зміни та доповнення до цього договору вносяться за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод.

Додаток №1 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 від 22 серпня 2025 року, який є невід`ємною частиною договору, є таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

22 серпня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 із використанням веб сайту https://mycredit.ua укладено додаткову угоду №15618836 до договору надання грошових коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914, якою сторони погодили збільшення суми наданого відповідачу кредиту на 6000,00 грн, а тому загальний розмір наданого кредиту становить 7000,00 грн. У зв`язку зі збільшенням суми кредиту за умовами договору на суму такого збільшення нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 15,00% від суми, на яку збільшено кредит (що у грошовому виразі складає 900 грн.). Комісія за надання кредиту нараховується на суму, на яку збільшено суму кредиту, одноразово в дату збільшення суми кредиту (в перший день користування збільшеною сумою кредиту) та сплачується позичальником відповідно до умов договору. Позичальник розуміє та підтверджує те, що у зв`язку зі збільшенням загального розміру кредиту зміниться денна процентна ставка, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту та загальні витрати за кредитом. У зв`язку з цим денна процентна становить 0,702%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1288,87% та орієнтовна загальна вартість кредиту - 8627,50 грн, а загальні витрати за кредитом - 1627,50 грн. Нарахування процентів за користування кредитом, з урахуванням збільшеної суми кредиту, здійснюється за ставкою, визначеною п.п. 2.2.3. п. 2.2. договору.

22 вересня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 із використанням мобільного застосунку «MyCredit» (кредит онлайн на кртку) укладено додаткову угоду №15830258 до договору надання грошових коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914, якою сторони погодили продовжити строк кредитування на 30 днів та виклали п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк договору 60 днів». На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викладено п.п. 2.2.3. п. 2.2. договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка / день 1,00% (фіксована)». Відповідно до п.2 додаткової годи, у зв`язку зі зміною строку кредитування сторони домовились також викласти в новій редакції стовбці 2, 3, 6, 7, 8 таблиці п. 2.2. договору, а саме: дата повернення кредиту (останній день) - 22 жовтня 2025 року, денна процентна становить 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1497,41%, орієнтовна загальна вартість кредиту- 10585,75 грн, а загальні витрати за кредитом 3585,75 грн.

Продовження строку кредитування відбувається зі зміною умов попереднього договору в бік погіршення для позичальника. Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 2660,00 грн, у тому числі суму нарахованої та несплаченої пені у розмірі 560,00 грн в рахунок погашення частини заборгованості за договором. У разі укладення додаткової угоди до закінчення строку кредитування платіж на продовження строку кредитування відображається в Додатку 1 Додаткової угоди. У разі укладення додаткової угоди після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана споживачами, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), платіж на продовження строку кредитування включає в себе суму нарахованої та несплаченої пені, яка не відображається в додатку 1 додаткової угоди (за Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджені Постановою Правління Національного банку України 11 лютого 2021 року № 16). Сплата платежу здійснюється позичальником не пізніше 23 години 59 хвилин дня укладення додаткової угоди. Згідно ст. 631 ЦК України сторони домовились, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли з дати укладення договору, за винятком умови нарахування процентів за користування кредитом, яка застосовується з дати укладення додаткової угоди.

22 жовтня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 із використанням мобільного застосунку «MyCredit» (кредит онлайн на кртку) укладено додаткову угоду №16034166 до договору надання грошових коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914, якою сторони погодили продовжити строк кредитування на 30 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк договору 90 днів». На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викладено п.п. 2.2.3. п. 2.2. договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка / день 1,00% (фіксована)». Відповідно до п.2 додаткової годи, у зв`язку зі зміною строку кредитування сторони домовились також викласти в новій редакції стовбці 2, 3, 6, 7, 8 таблиці п. 2.2. договору, а саме: дата повернення кредиту (останній день) - 21 листопада 2025 року, денна процентна становить 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1672,49% та орієнтовна загальна вартість кредиту - 12543,96 грн, а загальні витрати за кредитом - 5543,96 грн. Продовження строку кредитування відбувається зі зміною умов попереднього договору в бік погіршення для позичальника. Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 1958,40 грн, у тому числі суму нарахованої та несплаченої пені у розмірі 0,00 в рахунок погашення частини заборгованості за договором. У разі укладення додаткової угоди до закінчення строку кредитування платіж на продовження строку кредитування відображається в Додатку 1 Додаткової угоди. У разі укладення додаткової угоди після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана споживачами, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), платіж на продовження строку кредитування включає в себе суму нарахованої та несплаченої пені, яка не відображається в додатку 1 додаткової угоди (за Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджені Постановою Правління Національного банку України 11 лютого 2021 року № 16). Сплата платежу здійснюється позичальником не пізніше 23 години 59 хвилин дня укладення додаткової угоди. Згідно ст. 631 ЦК України сторони домовились, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли з дати укладення договору, за винятком умови нарахування процентів за користування кредитом, яка застосовується з дати укладення додаткової угоди.

24 листопада 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 із використанням веб сайту https://mycredit.ua укладено додаткову угоду №16258198 до договору надання грошових коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914, якою сторони погодили продовжити строк кредитування на 30 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк договору 120 днів». На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викладено п.п. 2.2.3. п. 2.2. договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка / день 1,00% (фіксована)». Відповідно до п.2 Додаткової годи, у зв`язку зі зміною строку кредитування сторони домовились також викласти в новій редакції стовбці 2, 3, 6, 7, 8 таблиці п. 2.2. договору, а саме: дата повернення кредиту (останній день) - 24 грудня 2025 року, денна процентна становить 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1657,09% та орієнтовна загальна вартість кредиту- 14502,16 грн, а загальні витрати за кредитом 7502,16 грн. Продовження строку кредитування відбувається зі зміною умов попереднього договору в бік погіршення для позичальника. Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 2741,38 грн, у тому числі суму нарахованої та несплаченої пені у розмірі 783,28 грн в рахунок погашення частини заборгованості за договором. У разі укладення додаткової угоди до закінчення строку кредитування платіж на продовження строку кредитування відображається в Додатку 1 Додаткової угоди. У разі укладення додаткової угоди після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана споживачами, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), платіж на продовження строку кредитування включає в себе суму нарахованої та несплаченої пені, яка не відображається в додатку 1 додаткової угоди (за Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджені Постановою Правління Національного банку України 11 лютого 2021 року № 16). Сплата платежу здійснюється позичальником не пізніше 23 години 59 хвилин дня укладення додаткової угоди. Згідно ст. 631 ЦК України сторони домовились, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли з дати укладення договору, за винятком умови нарахування процентів за користування кредитом, яка застосовується з дати укладення додаткової угоди.

Додаток №1 до вищевказаних угод містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Ідентифікаційна частина договору та додаткових угод містять ідентифікуючі дані ОСОБА_1 , його електронну адресу, в тому числі зазначено номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Як слідує з матеріалів справи спірний договір та додаткові угоди підписані відповідачем за допомогою одноразових ідентифікаторів, які були надіслані ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» на вказану позичальником електронну пошту, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору надання коштів у кредит та в додаткових угодах міститься код ідентифікатора відповідача, які є безпосередніми підписами відповідача.

Отже між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 від 22 серпня 2025 року виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти у загальному розмірі 7000,00 грн відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанціями АТ «Таксомбанк» від 22 серпня 2025 року.

Вказані обставини свідчать про належне виконання TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором.

При цьому суд звертає увагу, що відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 від 22 серпня 2025 року.

23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №23/04/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а останній зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб.

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.

23 квітня 2026 року сторони договору факторингу підписали та скріпили своїми печатками акт прийому-передачі реєстру боржників №2 від 23 квітня 2026 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 від 23 квітня 2026 року до договору факторингу №23/04/26 від 23 квітня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача за договором №71367914 від 22 серпня 2025 року на загальну суму 21018,17 грн, з яких: 6527,35 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1958,31 грн - сума заборгованості за відсотками, 12532,51 грн сума заборгованості за пенею.

Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Отже до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право кредитора за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Позичальник неналежно виконує умови кредитного договору.

З розрахунку суми заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сформованого станом на 23 квітня 2026 року слідує, що загальний розмір заборгованості відповідача за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 від 22 серпня 2025 року становить 21018,17 грн, з яких: 6527,35 грн - тіло, 1958,31 грн - відсотки, 12532,51 грн пеня.

При цьому, із розрахунку слідує, що нарахування процентів за користування кредитними коштами за період з 22 серпня 2025 року по 22 вересня 2025 року здійснювалося за ставкою 0,275 % за кожен день користування кредитом, що становило 19,25 грн на день. Починаючи з 23 вересня 2025 року, проценти нараховувалися за ставкою 1 % на день, що становило 65,28 грн на день. Крім того, первісним кредитором було нараховано пеню за 21 та 22 вересня 2025 року в загальному розмірі 560,00 грн, а також за 22, 23 та 24 листопада 2025 року у загальному розмірі 783,28 грн. За період з 25 грудня 2025 року по 10 лютого 2026 року первісним кредитором також здійснювалося нарахування пені в розмірі 261,09 грн на день. Окрім зазначеного, до складу нарахувань включено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 1050,00 грн. Водночас відповідачем було здійснено такі платежі: 22 вересня 2025 року у розмірі 2660,00 грн; 22 жовтня 2025 року у розмірі 1958,40 грн; 24 листопада 2025 року у розмірі 2741,38 грн.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20, яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

Визначаючись із розміром заборгованості, суд зважає, що згідно договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 від 22 серпня 2025 року та додаткової угоди №16258198 від 24 листопада 2025 року відповідач отримав кредит в сумі 7000,00 грн. Кредитні кошти надавались строком на 30 днів. Надалі додатковими угодами строк кредитування неодноразово продовжувався шляхом внесення змін в п. 2.2.2 п. 2.2 кредитного договору. Загальний строк кредитування становить 120 днів.

Як слідує з розрахунку заборгованості, первісним кредитором за період з 22 серпня 2025 року по 20 вересня 2025 року здійснювалося нарахування процентів за користування кредитними коштами за ставкою 0,275 % за кожен день користування кредитом, що становило 19,25 грн на день, на підставі п. 2.2 кредитного договору. Крім того, 22 серпня 2025 року первісним кредитором було нараховано комісію за видачу кредиту в розмірі 1050,00 грн та відображено надані кредитні кошти (тіло кредиту) в розмірі 7000,00 грн. Також за 21 та 22 вересня 2025 року первісним кредитором було нараховано пеню в розмірі 280,00 грн за кожен день, а загалом 560,00 грн.

22 вересня 2025 року відповідачем на виконання вимог п. 3.1 додаткової угоди № №15830258 від 22 вересня 2025 року було здійснено платіж у розмірі 2660,00 грн. Зазначені обставини сторонами у справі не заперечуються.

З розрахунку заборгованості слідує, що первісний кредитор зарахував сплачені відповідачем кошти в наступному порядку: 1050,00 грн - в рахунок погашення комісії за видачу кредиту, 560,00 грн - у рахунок погашення пені, 577,50 грн - у рахунок сплати процентів за користування кредитними коштами та 472,50 грн у рахунок погашення основної суми кредиту.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаної додаткової угоди для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 2660,00 грн, у тому числі суму нарахованої та несплаченої пені у розмірі 560,00 грн в рахунок погашення частини заборгованості за договором. У разі укладення додаткової угоди до закінчення строку кредитування платіж на продовження строку кредитування відображається в Додатку 1 Додаткової угоди.

Отже, обов`язковою умовою укладення додаткових угод на продовження строку кредитування була сплата відповідачем на користь первісного кредитора коштів у розмірі, визначеному п. 3.1 відповідної додаткової угоди, яким також встановлювався порядок їх зарахування.

Суд звертає увагу, що нарахування пені було здійснено первісним кредитором на підставі п. 10.7.2 кредитного договору, яким передбачено, що якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2. договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Водночас суд зважає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

В той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Отже, нарахування та зарахування первісним кредитором коштів сплачених відповідачем в рахунок погашення пені є безпідставними з огляду на положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Також суд вважає безпідставним зарахування сплачених коштів відповідачем в рахунок погашення комісії за надання кредиту з огляду на положення п. 6.1 кредитного договору в якому зазначено, що за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. договору.

Відповідно до п. 2.2.2 п. 2.2 кредитного договору, строк кредитування/строк договору - 30 днів, який надалі неодноразово продовжувався шляхом внесення змін до пп. 2.2.2 п. 2.2 кредитного договору. Востаннє такі зміни було внесено 24 листопада 2025 року та строк кредитування становить 120 днів, а датою повернення кредиту є 24 грудня 2025 року.

Отже, комісія за надання кредиту підлягає сплаті в день повернення кредиту, а саме 24 грудня 2025 року.

Станом на 20 серпня 2025 року розмір заборгованості за спірним кредитним договором становить 7577,50 грн, з яких: 7000,00 грн тіло кредиту, 577,50 грн відсотки за користування кредитними коштами. Відповідно кошти сплачені відповідачем 22 вересня 2025 року в сумі 2660,00 грн слід зарахувати в погашення процентів та тіла кредиту.

Отже, розмір заборгованості станом на 22 вересня 2025 року за спірним кредитним договором становить 4917,50 грн, з яких: 4917,50 грн тіло кредиту.

За період з 23 вересня 2025 року по 24 грудня 2025 року проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за процентною ставкою 1,00 % на день відповідно до додаткових угод № 15830258 від 22 вересня 2025 року, № 16034166 від 22 жовтня 2025 року та № 16258198 від 24 листопада 2025 року.

Відповідно станом на 22 жовтня 2025 року заборгованості за спірним кредитним договором становить 6392,60 грн, з яких: 4917,50 тіло кредиту, 1475,10 грн. проценти (49,17*1%)*30).

22 жовтня 2025 року відповідачем на виконання вимог п. 3.1 додаткової угоди №16034166 від 22 жовтня 2025 року було здійснено платіж в сумі 1958,40 грн. Вказані обставини сторонами у справі не заперечуються. Дані кошти були зараховані первісним кредитором в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, однак з урахуванням розміру нарахованих процентів та суми сплачених коштів частина коштів підлягає зарахуванню в тіло кредиту.

Отже, станом на 22 жовтня 2025 року заборгованість за кредитним договором з урахування платежів відповідача становить 4434,20 грн, з яких: 4434,20 грн тіло кредиту (4917,50 - 483,30, де 483,30 це сума, яку слід врахувати в тіло кредиту, що становить різницю між 1958,40 грн (сума сплачених коштів) - 1475,10 грн ( сума нарахованих процентів)).

З 23 жовтня 2025 року по 21 листопада 2025 року розмір процентів за користування кредитними коштами становитиме 1330,20 грн ((4434,20 *1%)*30) Також 22-24 листопада відповідач здійснив нарахування пені по 261,09 грн в день, в загальні сумі 783,28 грн.

24 листопада 2025 року відповідачем на виконання вимог п. 3.1 додаткової угоди №16258198 від 24 листопада 2025 року було здійснено платіж в сумі 2741,38 грн. Дані кошти були зараховані первісним кредитором в наступному порядку: 783,28 грн в рахунок погашення пені та 1958,10 грн в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами.

Нарахування пені та зарахування коштів в рахунок її погашення в сумі 783,28 грн є неправомірно з огляду на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України за обставин зазначених вище.

Отже, станом на 24 листопада 2025 року заборгованості за спірним кредитним договором з урахування платежу відповідача становить 3023,02 грн, з яких 3023,02 грн тіло кредиту (4434,20 - 1411,18, де 1411,18 грн - це сума, яку слід врахувати в тіло кредиту, що становить різницю між 2741,38 грн (сума сплачених коштів) 1330,20 грн ( сума нарахованих процентів)).

З 25 листопада 2025 року по 24 грудня 2025 року нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється в розмірі 1% в день від суми тіла кредиту.

Таким чином, розмір заборгованості по процентам за вказаний період становить 906,90 грн (3023,02*1%)*30), а по тілу кредиту - 3023,02 грн.

Суд зважає, що відповідачем не сплачена комісія за надання кредиту, сплата якої відповідно до п. 6.1 кредитного договору підлягає позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. договору, однак суд враховує, що позивачем не заявлена вимога щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту.

Доводи відповідача про те, що положення договору щодо встановлення плати за надання кредиту у вигляді комісії в розмірі 1050,00 грн є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача пені в розмірі 12532,51 грн, такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, з урахуванням установлених у справі обставин, наведених вище.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 від 22 серпня 2025 року в сумі 3929,92 грн, з яких: 3023,02 грн - заборгованість за тілом кредиту; 906,90 грн - заборгованість за процентами.

Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 497,81 грн судового збору (пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором кредитної надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71367914 від 22 серпня 2025 року в розмірі 3929,92 грн, з яких: 3023,02 грн - заборгованість за тілом кредиту; 906,90 грн - заборгованість за процентами, а також 497,81 грн судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: