Рішення № 140994764, 28.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12136/26

Провадження № 2/127/3501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Сичука М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 06.10.2022-100000358 від 06 жовтня 2022 року в загальному розмірі 10 600 грн, з яких 5 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 5 600 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, а також судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 жовтня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 06.10.2022-100000358 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 5 000 грн строком на 42 календарні дні, зі строком повернення до 16 листопада 2022 року.

За умовами договору процентна ставка за користування кредитом у межах початкового періоду становила 2 % за кожен день користування кредитом, а в інші періоди строку кредитування, за визначених договором умов, застосовувалася процентна ставка «Стандарт» у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачці кредитні кошти в сумі 5 000 грн, однак остання зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, унаслідок чого станом на 06 квітня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 10 600 грн.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала. Поштове відправлення, яким їй направлялася копія ухвали про відкриття провадження у справі, повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до частини восьмої статті 128 та частини шостої статті 272 ЦПК України у передбачених законом випадках судове повідомлення або судове рішення вважається врученим, зокрема, у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її місцезнаходження, місця проживання чи перебування, повідомленою цією особою або зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, а також те, що справа розглядається без повідомлення (виклику) учасників справи, суд вважає за можливе вирішити спір за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, надані позивачем, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 7680 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достатніми докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронних чи інших технічних засобів зв`язку.

Згідно зі статтею 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному законом, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.

Як убачається з матеріалів справи, 06 жовтня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 06.10.2022-100000358, який складається з оферти кредитодавця, заявки позичальника та документів, що підтверджують прийняття відповідачкою умов договору із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Зміст наданих документів свідчить, що відповідачка звернулася до позивача із заявкою про отримання кредиту в сумі 5 000 грн, погодила строк кредитування 42 календарні дні та визначені договором умови нарахування процентів.

Прийняття умов договору підтверджується документами, у яких зазначено одноразовий ідентифікатор W345 від 06 жовтня 2022 року, а також графіком платежів та підтвердженням укладення договору. Зазначені документи оцінюються судом у сукупності з іншими матеріалами справи.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним документом щодо операції від 06 жовтня 2022 року на суму 5 000 грн із призначенням платежу «Видача за договором № 06.10.2022-100000358». У платіжному документі зазначено, що операцію здійснено через АТ КБ «ПриватБанк» із використанням платіжної картки.

Отже, надані докази в сукупності підтверджують укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі та виконання позивачем свого зобов`язання щодо надання відповідачці кредитних коштів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З умов кредитного договору вбачається, що кредит у сумі 5 000 грн надано відповідачці на строк 42 календарні дні з кінцевою датою повернення 16 листопада 2022 року.

Договором передбачено застосування процентної ставки «Економ» у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом протягом початкового періоду тривалістю 14 днів, а також за інших передбачених договором умов. Процентна ставка «Стандарт» у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом застосовується протягом інших періодів строку кредитування, у яких не виконані умови для застосування ставки «Економ».

Позивач надав розрахунок заборгованості станом на 06 квітня 2026 року, відповідно до якого проценти нараховувалися за період із 06 жовтня 2022 року до 16 листопада 2022 року включно. За період із 06 жовтня 2022 року до 19 жовтня 2022 року застосовано ставку 2 % на день, що становить 100 грн щодня та загалом 1 400 грн. Починаючи з 20 жовтня 2022 року до 16 листопада 2022 року включно застосовано ставку 3 % на день, що становить 150 грн щодня та загалом 4 200 грн.

Таким чином, загальний розмір нарахованих за строк кредитування процентів становить 5 600 грн.

Суд ураховує, що наданий разом із кредитною документацією графік платежів містить відомості про планові процентні платежі за окремими періодами. Водночас умови договору передбачають диференційоване застосування ставок «Економ» і «Стандарт» залежно від дотримання позичальником визначених договором умов. Тому сам по собі графік платежів не може оцінюватися ізольовано від положень договору, які визначають підстави застосування відповідної ставки.

Відповідачка не надала доказів здійснення платежів за кредитним договором, які б спростовували наведений позивачем розрахунок, та не подала заперечень щодо застосування передбаченої договором процентної ставки. За наявними матеріалами справи суд не встановив доказів погашення основної суми кредиту або процентів.

Разом із тим суд зазначає, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором; відповідні нарахування, здійснені починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

У цій справі позивач не заявляє до стягнення заборгованість за статтею 625 ЦК України, штрафи, пеню чи комісії. Заявлена до стягнення сума процентів стосується погодженого сторонами строку кредитування до 16 листопада 2022 року, а не нарахувань за прострочення після його закінчення.

Оцінивши зміст кредитного договору, розрахунок заборгованості та інші письмові докази в їх сукупності, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідачки основної суми кредиту в розмірі 5 000 грн і процентів за користування кредитом у розмірі 5 600 грн.

Відповідачка не скористалася процесуальним правом подати відзив і докази на спростування позовних вимог. Водночас суд вирішує справу не лише з огляду на відсутність заперечень відповідачки, а на підставі досліджених доказів, які підтверджують укладення договору, надання кредиту, погоджені умови кредитування та розмір непогашеної заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 7681, 141, 258259, 263265, 268, 272, 274, 279 ЦПК України, статтями 205, 207, 526, 530, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 06.10.2022-100000358 від 06 жовтня 2022 року в розмірі 10 600 (десять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, з яких 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 5 600 (п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя: