Рішення № 140994605, 28.10.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1505/26

№2-др/930/12/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Євгена Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 930/1505/26, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2026 року у цивільній справі № 930/1505/26 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1484066 від 23 лютого 2020 року відмовлено повністю.

19 жовтня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук Є.М. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що під час розгляду справи у письмових поясненнях, поданих до суду 13 жовтня 2026 року, ним було заявлено про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн та повідомлено про намір подати докази на підтвердження їх розміру у строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

За твердженням заявника, у мотивувальній частині рішення суду від 13 жовтня 2026 року зазначено про необхідність вирішення питання щодо стягнення з позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу після подання належних доказів їх понесення, обсягу наданої правничої допомоги та її вартості. Водночас у резолютивній частині рішення питання про розподіл зазначених судових витрат вирішено не було.

На підтвердження понесених витрат представник відповідача надав договір про надання правничої допомоги № 46-ф від 10 жовтня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «КОВАЛЬЧУК ЄВГЕН», відповідно до пункту 3 якого розмір гонорару та порядок його сплати визначаються виставленими рахунками та/або додатками до договору.

Також до заяви додано підписаний сторонами рахунок на оплату № 1 від 13 жовтня 2026 року на суму 2 000,00 грн без ПДВ, яким погоджено фіксований гонорар за ознайомлення й аналіз матеріалів справи та доказів, формування правової позиції, підготовку і подання письмових пояснень у справі № 930/1505/26.

Крім того, представником відповідача подано платіжну інструкцію АТ КБ «ПриватБанк» на суму 2 000,00 грн, яка, за його твердженням, підтверджує фактичну оплату погодженого гонорару за договором № 46-ф від 10 жовтня 2023 року та рахунком № 1 від 13 жовтня 2026 року, а також детальний опис виконаних робіт (наданих послуг).

У заяві представник відповідача звернув увагу на те, що в платіжній інструкції особою, з рахунку якої здійснено платіж, зазначено ОСОБА_2 , тоді як у полі «Фактичний платник» зазначено ОСОБА_1 . Призначення платежу містить посилання на оплату правничої допомоги за договором № 46-ф від 10 жовтня 2023 року та рахунком № 1 від 13 жовтня 2026 року у цій справі.

Посилаючись на статтю 528 ЦК України, заявник зазначив, що відповідний платіж здійснено на виконання грошового зобов`язання відповідача перед Адвокатським бюро.

Обґрунтовуючи дотримання процесуального строку подання доказів судових витрат, представник відповідача зазначив, що рішення у справі ухвалено 13 жовтня 2026 року, а п`ятиденний строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, закінчувався 18 жовтня 2026 року, який припав на неділю. З огляду на положення частини третьої статті 124 ЦПК України заявник вважає останнім днем строку 19 жовтня 2026 року, коли заяву та відповідні докази було подано до суду.

Також представник відповідача пояснив, що документ на підтвердження фактичної оплати правничої допомоги не міг бути поданий до ухвалення рішення суду, оскільки платіж здійснено 18 жовтня 2026 року, водночас про розмір витрат та намір подати документи на їх підтвердження суд було повідомлено до ухвалення рішення.

Посилаючись на положення статей 137, 141, 270 ЦПК України та статті 528 ЦК України, представник відповідача просив ухвалити додаткове рішення у справі № 930/1505/26 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цієї справи.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Є.М. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за його відсутності та за відсутності відповідача, в якій він просив задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.

Від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заяв і клопотань щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковальчука Є.М. про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Як встановлено судом, рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2026 року у цивільній справі № 930/1505/26 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1484066 від 23 лютого 2020 року відмовлено повністю.

У мотивувальній частині зазначеного рішення судом було вказано на необхідність вирішення питання щодо відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу після подання належних доказів їх понесення, обсягу наданих послуг та їх вартості. Водночас у резолютивній частині рішення питання про розподіл цих витрат не вирішено.

За таких обставин заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою, а питання про розподіл судових витрат підлягає вирішенню в порядку статті 270 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів у встановлений строк така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, у письмових поясненнях, поданих до суду 13 жовтня 2026 року, представник відповідача заявив про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн та повідомив про намір подати докази на підтвердження їх розміру у строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами на підтвердження понесених витрат представник відповідача подав через підсистему «Електронний суд» 19 жовтня 2026 року.

Оскільки рішення суду ухвалено 13 жовтня 2026 року, п`ятиденний строк для подання доказів закінчувався 18 жовтня 2026 року, який припав на неділю.

Відповідно до частини третьої статті 124 ЦПК України, якщо закінчення процесуального строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Отже, останнім днем строку для подання доказів понесених витрат було 19 жовтня 2026 року.

Таким чином, заяву та документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано в межах установленого процесуального строку.

На підтвердження понесених витрат представником відповідача надано договір про надання правничої допомоги № 46-ф від 10 жовтня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «КОВАЛЬЧУК ЄВГЕН».

Відповідно до умов зазначеного договору адвокатське бюро зобов`язалося здійснювати захист і представництво інтересів клієнта, а клієнт - оплачувати надану правничу допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 3 договору передбачено, що розмір гонорару та порядок його сплати визначаються виставленими рахунками та/або додатками до договору.

До заяви також долучено підписаний сторонами рахунок на оплату № 1 від 13 жовтня 2026 року, відповідно до якого за надання професійної правничої допомоги у цивільній справі № 930/1505/26 погоджено фіксований гонорар у розмірі 2 000,00 грн без ПДВ.

Зазначеним рахунком охоплено ознайомлення й аналіз матеріалів справи та доказів, формування правової позиції, підготовку і подання письмових пояснень у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Факт виконання адвокатом відповідних робіт підтверджується також детальним описом робіт (наданих послуг) від 19 жовтня 2026 року, у якому зазначено про ознайомлення з матеріалами цивільної справи, аналіз позовних вимог і доказів, оцінку отриманих судом відомостей, формування правової позиції відповідача та підготовку письмових пояснень, поданих до суду 13 жовтня 2026 року.

Крім того, на підтвердження фактичної оплати погодженого гонорару представником відповідача надано платіжну інструкцію АТ КБ «ПриватБанк» від 18 жовтня 2026 року на суму 2 000,00 грн, у призначенні платежу якої зазначено оплату за правничу допомогу за договором № 46-ф від 10 жовтня 2023 року у справі № 930/1505/26 згідно з рахунком № 1 від 13 жовтня 2026 року за ОСОБА_1 .

Доводи представника відповідача щодо здійснення платежу за відповідача іншою особою суд оцінює з урахуванням положень цивільного законодавства.

Так, відповідно до статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Зі змісту поданої платіжної інструкції вбачається, що платіж здійснено на користь Адвокатського бюро «КОВАЛЬЧУК ЄВГЕН», а його призначення безпосередньо пов`язане з оплатою правничої допомоги ОСОБА_1 за договором та рахунком у цій справі. Отже, зазначені реквізити дають змогу ідентифікувати зобов`язання, на виконання якого перераховано кошти.

Саме по собі здійснення оплати іншою особою не спростовує факту понесення відповідних витрат у зв`язку з наданням правничої допомоги відповідачу, оскільки стаття 528 ЦК України допускає виконання грошового зобов`язання третьою особою, якщо інше не випливає із закону або суті зобов`язання.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд ураховує, що договір визначає правові підстави надання правничої допомоги, рахунок підтверджує погоджений сторонами розмір гонорару, детальний опис робіт конкретизує зміст наданих послуг, а платіжна інструкція підтверджує фактичне перерахування 2 000,00 грн на рахунок адвокатського бюро із зазначенням призначення платежу.

Таким чином, подані документи в сукупності підтверджують надання відповідачу професійної правничої допомоги у цій справі та фактичну оплату погодженого гонорару в розмірі 2 000,00 грн.

Визначаючи розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, суд також бере до уваги положення частини четвертої статті 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Спір у справі стосувався стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 925,00 грн. Для захисту інтересів відповідача його представником було опрацьовано матеріали справи та подані позивачем докази, проаналізовано отримані судом відомості, сформовано правову позицію щодо заперечень проти позову й підготовлено письмові пояснення, які були враховані судом під час розгляду справи.

Заявлений розмір гонорару є фіксованим, погодженим сторонами договору та підтвердженим рахунком і документом про оплату. З огляду на характер спору, обсяг виконаних робіт і значення результату розгляду справи для відповідача суд вважає суму 2 000,00 грн обґрунтованою та співмірною з наданими послугами.

При цьому суд ураховує, що в задоволенні позову відмовлено повністю, а тому відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн документально підтверджені, є пов`язаними з розглядом цієї цивільної справи, відповідають критеріям обґрунтованості та співмірності, а тому підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь відповідача.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України підстав для ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 133, 137, частинами першою, другою, третьою та восьмою статті 141, частиною третьою статті 124, пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Євгена Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 930/1505/26 - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом цивільної справи № 930/1505/26, у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.М. Алєксєєнко