Рішення № 140994454, 14.10.2026, Барський районний суд Вінницької області

125/1766/26

2/125/856/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Іщук А.А.

прокурора Бородіча О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Барська міська рада Вінницької області про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Барська міська рада Вінницької області про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 11.07.2024 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області Павлюком О.П. складено протокол № 000227 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про те, що 11.07.2024 року о 13:00 год. ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме: здійснив спільно із ОСОБА_2 незаконний вилов раків у кількості 30 шт, вагою по 1,5 кг, із застосуванням забороненого сітного знаряддя лову «Волочком» в кількості 1 шт., що виражалося в зануренні вказаної сітки на Антонівському водосховищі поблизу с. Глинянка Барської ОТГ Вінницької області, тим самим спричинили шкоду у розмірі 99 960 грн.

Постановою Барського районного суду Вінницької області від 04.09.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

З огляду на вказане розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів, становить 49980,00 грн. Однак, на даний час ОСОБА_1 , шкоду в добровільному порядку не відшкодував.

На підставі викладеного прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову цінних видів водних біоресурсів в розмірі 49980,00 гривень. Просив також стягнути з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури судові витрати в сумі 3328,00 гривень.

Прокурор Бородіч О.О. у судове засідання подав заяву про підтримання позовних вимог. Наполягає на їх задоволенні, просив справу розглянути без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник позивача Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Барської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 14.10.2026 року не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи письмово викладену згоду представника позивача, суд вважає необхідним розглянути справу без участі відповідача та ухвалити відповідно до ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку ст. 280, 281 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з`явився, у порядку заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований i його слід задовольнити повністю. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Частиною 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що 11.07.2024 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області Павлюком О.П. складено протокол № 000227 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про те, що 11.07.2024 року о 13:00 год. ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме: здійснив спільно із ОСОБА_2 незаконний вилов раків у кількості 30 шт, вагою по 1,5 кг, із застосуванням забороненого сітного знаряддя лову «Волочком» в кількості 1 шт., що виражалося в зануренні вказаної сітки на Антонівському водосховищі поблизу с. Глинянка Барської ОТГ Вінницької області, ти самим спричинили шкоду у розмірі 99 960 грн.

Постановою Барського районного суду Вінницької області від 04.09.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

З огляду на вказане розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів, становить 49980,00 грн. Однак, на даний час ОСОБА_1 , шкоду в добровільному порядку не відшкодував.

Згідно статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Відповідно до ч. 4 ст.56 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на вказане, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.07.2018 (справа № 926/1111/15), 13.11.2018 (справа № 910/2989/18), 17.01.2019 (справа №923/241/18), 21.01.2019 (справа № 909/516/18), погодившись з доводами прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належить до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ч.1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1042 від 29.09.2023 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів у водних об`єктах України.

Відповідно до додатку № 1 до вказаної постанови встановлено наступні такси для визначення розміру шкоди за 1 екземпляр:

- раки (крім широкопалого та товстопалого рака) 196 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу 20 Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі

17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень.

Отже, за незаконне видобування відповідачем 30 раків, розмір заподіяної шкоди становить (196?17?30)/2 = 49 980 грн.

Відтак, розмір невідшкодованої шкоди, яка заподіяна ОСОБА_1 внаслідок порушення законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища становить 49 980 грн., тобто від загального розміру шкоди спричиненої спільно з ОСОБА_2 .

Однак, на даний час вищевказана шкода відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що підтверджується повідомленням Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області № 1159/624-26 від 12.06.2026.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Відповідно до п.17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Барська міська рада Вінницької області про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 49980 гривень 00 копійок є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 49980,00 грн на рахунок: ГУК у Він.обл./м. Бар/24062100, ЄДРПОУ 37979858, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA678999980333179331000002784 (за порушення вимог природоохоронного законодавства), код бюджетної класифікації доходів 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору в сумі 3328,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: